Ухвала суду № 106690540, 06.10.2022, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2022 року Октябрський районний суд м.Полтави

у складі: головуючого – судді Барабанової В.В.

за участю секретаря судового засідання Указної Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Полтаві скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Худолєй Аліни Сергіївни, -

встановив :

ОСОБА_1 звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з даною скарго, в якій просить суд визнати дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Худолєй Аліни Сергіївни по виконавчому провадженню 61515380-61515215 щодо тривалого невиконання рішення суду неправомірними, визнати дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Худолєй Аліни Сергіївни щодо не отримання декларації про доходи та майно боржника, не подання звернення до суду щодо застосування приводу до боржника, який не з`являється без поважних причин за викликом виконавця; не отримання від боржника пояснень за фактами невиконання рішень/законних вимог виконавця; не вжиття заходів щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності; не вжиття заходів розшуку боржника; не вжиття заходів розшуку майна боржника; не вчинення всіх необхідних дій із встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; не здійснення звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення – неправомірними.

В обґрунтування скарги зазначено, що в провадженні Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) знаходиться ВП61515380-61515215 по стягненню боргу з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 .

Виконавчий лист по цивільній справі №554/3914/19 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на корись ФОП ОСОБА_1 боргу 22240,53 грн. та судового збору 768,40 грн.

Вказане виконавче провадження вже декілька разів пересилалося з одної виконавчої служби до іншої.

Останній раз виконавче провадження прийнято до виконання державним виконавцем Худолєй А.С. 19.08.2021.

З моменту прийняття виконавчого провадження згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень:

31.08.2021 надані запити до ДФС та МВС, які формуються автоматично в системі АСВП;

18.10.2021 виконавцем сформований виклик фізичної особи, але невідомо чи направлявся він боржнику чи ні, тому що даних про направлення в системі немає;

28.10.2021 року до системи додана скан-копія його скарги до Міністерства юстиції України щодо бездіяльності виконавця.

Більше жодних виконавчих дій виконавцем не проведено, крім автоматичних запитів та супровідних листів.

Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження»: «Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії».

Також ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено:

п.13 ч.3 звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

п.14 ч.3 у разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

п.19 ч.3 у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

Дії, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження» виконавцем не вчиняються. По виконавчому провадженню проходить тяганина. Тобто за 11 місяців перебування виконавчого провадження у державного виконавця Худолєй А.С. нею не вчинено жодної виконавчої дії, спрямованої на виконання рішення суду.

Ним отримана відповідь із Шевченківського ВДВС у місті Полтава №40251 від 15.06.2022 року, в якій зазначено, що 14.06.2022 року під час розмови телефоном із боржником ОСОБА_2 , останній висловив погрозу життю та здоров`ю виконавця. Жодних дій у зв`язку із цим, виконавцем не прийнято, а саме: до правоохоронних органів жодного документу не направлено для притягнення боржника до кримінальної відповідальності, що надає в черговий раз не виконувати рішення суду боржнику та відчувати свою безкарність.

Щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності, то судом закрито справу про адміністративне правопорушення 16.12.2021 у зв`язку з некоректною подачею виконавцем матеріалів справи та зазначено, що із фабули адміністративного правопорушення, викладеного в досліджуваному протоколі за ст.188-13 КУпАП, не зрозуміло, які ж вимоги державного виконавця не виконав конкретно ОСОБА_2 , оскільки ініціатором складення цього протоколу лише відображено диспозицію статті. При цьому не зазначено, у який строк ОСОБА_2 був зобов`язаний виконати такі вимоги, щоб суд мав змогу констатувати факт притягнення особи до адміністративної відповідальності у встановлені строки.

Також, заявник зазначає, що виконавцем під час здійснення виконавчого провадження не здійснено всіх заходів, які спрямовані на виконання рішення суду: не здійснено вихід за фактичним місцем проживання боржника, не опитано сусідів боржника, не проведена фотофіксація виходу; не отримано декларації про доходи та майно боржника, не подано звернення до суду щодо застосування приводу до боржника, який не з`являється без поважних причин за викликом виконавця; не отримано від боржника пояснень за фактами невиконання рішень/законних вимог виконавця; не вжито заходів щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності; не вжито заходів розшуку боржника; не вжито заходів розшуку майна боржника; не вчинено всіх необхідних дій із встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України; не здійснено звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Належним доказом вжиття усіх передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дій, є повне виконання рішення суду. Невиконання рішення суду, яке набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дій, що є недопустимим з огляду на положення статті 129-1 Конституції України щодо обов`язковості судових рішень.

Оскільки примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка зобов`язана вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, державний виконавець діє із порушенням вказаного Закону, а саме: не вживає всіх передбачених законом заходів.

Звертає увагу суду, що судове рішення не виконується на протязі 3 років, що є дуже тривалим терміном.

Заявник вважає, що по виконавчому провадженню проходить тяганина, формальний підхід та завдяки бездіяльності державного виконавця, яке вбачається в не проведенні всіх передбачених законом виконавчих дій, які ним були зазначені вище, рішення суду, яке вступило в законну силу не виконується та борг не стягується.

Ухвалою суду від 18 липня 2022 року відкрито провадження у справі та скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надавши до суду заяву про розгляд скарги без його участі, скаргу підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Старший державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Худолєй А.С. у судове засідання також не з`явилась, надавши до суду відзив на скаргу ОСОБА_1 , в якому остання просила відмовити у задоволенні скарги за безпідставністю та необґрунтованістю, а також розгляд справи провести без її участі.

Відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Враховуючи положення ч.2 ст.450 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути скаргу у відсутність учасників справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Дослідивши скаргу та копію матеріалів виконавчого провадження, суд вважає, що у задоволенні скарги необхідно відмовити, виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні в Шевченківському відділі державної виконавчої служби місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) перебувають:

-виконавче провадження №61515215, відкрите на підставі виконавчого листа №554/3914/19 від 19.02.2020, виданого Октябрським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 22 240,53 грн.

-виконавче провадження №61515380, відкрите на підставі виконавчого листа №554/3914/19 від 19.02.2020, виданого Октябрським районним судом м. Полтави про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу в сумі 768,40 грн.

Виконавчі провадження 14.04.2021 об`єднано у зведене виконавче провадження ВП№ 65145706.

19.08.2021 з Полтавського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надійшли виконавчі провадження, які прийняті до виконання Шевченківським відділом державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

23.08.2021 державним виконавцем здійснено вихід за адресою боржника: АДРЕСА_1 . Перевірку майнового стану не здійснено, оскільки двері ніхто не відчинив, зі слів сусідів встановлено, що боржник за даною адресою з`являється дуже рідко, про що складено відповідний акт державного виконавця.

25.08.2021 до відділу з`явився боржник та повідомив про наміри оскаржити виконавчий документ, на підставі якого відкриті виконавчі провадження. Також, ОСОБА_2 повідомив про те, що в місті він знаходиться лише у вихідні дні. Дати інші усні і письмові пояснення відмовився, про що також складений відповідний акт.

Державним виконавцем, керуючись ст.ст. 48, 56 Закону, 31.08.2021 винесено постанову про арешт коштів боржника та за допомогою ЕЦП направлено до 14 банківських установ, які підключені до системи електронної взаємодії. З відповіді КБ AT «Приватбанк» від 14.06.2022 відомо, що на рахунку боржника наявні кошти, в розмірі 43,90 грн. 16.06.2022 до банківської установи направлена платіжна вимога.

В інших банківських установах рахунки виявилися відсутні.

Звернення до суду про примусовий привід не направлявся, оскільки ОСОБА_2 не переховується, самостійно з`являвся до відділу 19.12.2020, 28.05.2021, 14.06.2022, знайомився з матеріалами виконавчого провадження та надав особистий номер телефону.

В постанові про відкриття провадження від 11.03.2020 вказано, що боржник повинен подати декларацію про його доходи та майно. Декларація про доходи та майно боржником не подана. Про необхідність подання декларації боржник повідомлений шляхом надсилання йому постанови про відкриття провадження від 11.03.2020 за вих. № 36070.

Згідно витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14.06.2022 встановлено, що майно у боржника відсутнє.

Згідно інформаційної довідки №281723907 встановлено, що до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно внесено відомості щодо обтяження на нерухоме майно боржника.

Державним виконавцем направлено електронні запити до ПФ України, ДПС України 19.08.2021, 31.08.2021, 28.10.2021, 14.06.2022, 02.09.2022. Згідно відповідей вказаних установ доходів у боржника не виявлено.

Згідно запитів до МВС України від 19.08.2021, 31.08.2021, 28.10.2021, 14.06.2022, 02.09.2022 транспортних засобів за боржником не зареєстровано.

20.10.2021 виконавцем за особистим номером телефону здійснено дзвінок ОСОБА_2 та повідомлено про необхідність негайного виконання рішення суду, що зафіксовано актом державного виконавця від 20.10.2021.

Станом на 28.10.2021 державним виконавцем направлено подання про обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Згідно ухвали Октябрського районного суду м. Полтави №554/3914/19 від 10.12.2021, у задоволенні подання відмовлено, оскільки суд не вбачає в наданих державним виконавцем доказах факт ухилення боржника від виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» 23.08.2021, 17.12.2021, 11.02.2022 державним виконавцем здійснено виходи за адресою боржника: АДРЕСА_2 . Перевірку майнового стану не здійснено, оскільки двері до житла ніхто не відчинив, про що свідчать відповідні акти державного виконавця.

14.06.2022 виконавцем за особистим номером телефону повторно здійснено дзвінок до ОСОБА_2 та повідомлено про необхідність негайного виконання рішення суду. В ході розмови боржник висловив погрозу державному виконавцю, його життю та здоров`ю у разі виходу за його домашньою адресою. Про зазначений факт складено акт державного виконавця.

24.06.2022 здійснено вихід за адресою АДРЕСА_2 , для опису майна боржника із залученням працівників поліції. Згідно акту державного виконавця від 24.06.2022, майно не описано, так як двері ніхто не відчинив.

30.06.2022 у телефонній розмові боржник повідомив, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , інформацію зафіксовано актом державного виконавця.

04.07.2022 за вищевказаною адресою здійснено вихід. Встановлено, що рухомого майна, на яке, згідно Закону, можливо звернути стягнення, за боржником не виявлено, про що зазначено в акті державного виконавця.

Також, 01.11.2021 державним виконавцем складено протокол про адміністративне правопорушення №61515215. Постановою Октябрського районного суду міста Полтави №554/11355/21 від 16.12.2021 справу закрито у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу правопорушення

07.07.2022 за вих. № 49799 ОСОБА_2 направлено виклик на 13.07.2022 для складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 188-13 КУпАП, так як боржником не виконано законні вимоги державного виконавця щодо подання достовірних відомостей про доходи і майновий стан, ненадання на вимогу державного виконавця декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», а також неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів).

13.07.2022 державним виконавцем складено протокол про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого Статтею 188-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі протоколу від 13.07.2022, відносно ОСОБА_2 начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Тарасенко О.А. 26.07.2022 винесено постанову про накладення штрафу в сумі 1 700,00 грн. Копію постанові ОСОБА_2 отримав 26.07.2022 під особистий підпис.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до вимог закону України «Про виконавче провадження», питання щодо безпосереднього здійснення заходів виконавчого провадження відноситься до виключної компетенції державного виконавця.

Так, державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України «Про виконавче провадження», згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» виконання рішень, перелік яких встановлюється законом про виконавче провадження, покладається на державних виконавців відповідних відділів державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», питання щодо безпосереднього здійснення заходів виконавчого провадження відноситься до виключної компетенції державного виконавця.

Так, державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Враховуючи вище викладене, суд вважає твердження ОСОБА_1 щодо того, що державним виконавцем не здійснено всіх заходів для виконання рішення суду, є необґрунтованими та безпідставними з наступних підстав.

Державним виконавцем неодноразово здійснено виходи за місцем проживання боржника, проведено спілкування з сусідами, про що складено певні акти державного виконавця. 04.07.2022 в результаті виходу за адресою проживання ОСОБА_3 встановлено, що рухомого майна, на яке, згідно Закону, можливо звернути стягнення, за боржником не виявлено, про що зазначено в акті державного виконавця. Іншого рухомого та нерухомого майна за боржником не виявлено, кошти на арештованих рахунках боржника відсутні. Заходи щодо розшуку майна та рахунків боржника вжито державним виконавцем повному обсязі.

Також, державним виконавцем декілька разів боржника зобов`язано надати декларацій та пояснення щодо невиконання рішення суду, направлено відповідні вимоги. За невиконання вимог державного виконавця, на ОСОБА_2 складено адміністративний протокол та накладено штраф. Тобто, заходи щодо притягнення до відповідальності державним виконавцем вжито в повному обсязі.

Відсутність майна у боржника згідно Закону України «Про виконавче провадження» не є злочином та підставою для звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи те, що старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Худолєй Аліною Сергіївною, вжито усіх можливих заходів відносно розшуку боржника та його майна, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1, 10, 11, 15, 24, 26, 28, 39, 63,74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 4, 5, 259, 260, 447-453 ЦПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Худолєй Аліни Сергіївни – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: В.В. Барабанова