Ухвала суду № 106690455, 10.10.2022, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/781/22

Провадження № 2-с/542/16/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2022 року смт Нові Санжари

Суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Афанасьєва Ю.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу виданого Новосанжарським районним судом Полтавської області 10.08.2022 року у справі №542/781/22 про стягнення з нього на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» 1095,61 грн. та судового збору в сумі 248,10 грн.

Вважає, що даний судовий наказ підлягає скасуванню, оскільки в судовому наказі не зазначена квартира, будинок або інше приміщення за яке він має борг перед АТ; від заявника він не отримував заяву з додатками з якими АТ звернулося до суду; про день та час слухання справи він не був повідомлений, а копію заяви АТ та додані до неї документи суд йому не надіслав; в наказі та заяві АТ не вказано за який період виникла заборгованість. В квартирі він не проживає і не користується газом, про що повідомив письмовою заявою АТ, яка зареєстрована на його обліковій сторінці.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст.171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Форма та зміст заяви про скасування судового наказу відповідає вимогам, викладеним у ст. 170 ЦПК України.

Судовим наказом Новосанжарського районного суду Полтавської області від 10 серпня 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз», місце знаходження: вул. Володимира Козака, буд. 2 А, м. Полтава, Полтавська область, 36000, заборгованість за послуги з розподілу природного газу в розмірі 1095 грн. 61 коп. (одна тисяча дев`яносто п`ять гривень шістдесят одна копійка) на номер р/р НОМЕР_2 в ПАТ «МТБ БАНК», код ЄДРПОУ 03351912, та 248 грн. 10 коп. судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Копія судового наказу була надіслана боржнику 10.08.2022 за адресою, що зазначена в заяві про видачу судового наказу: АДРЕСА_2 . Однак відправлення не було отримано боржником та конверт був повернутий з позначкою про те, що ОСОБА_1 за вказаною адресою не проживає (а.с. 15).

Фактично копія судового наказу була отримана боржником 30.09.2022 року (а.с.18). Заява про скасування судового наказу подана боржником 06.10.2022, тобто в межах п`ятнадцятиденного строку, передбаченого ч.1 ст. 170 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки заявник заперечує проти вимог стягувача та вважає їх необґрунтованими у повному обсязі, тобто існує спір про право, у відповідності до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, виданий судом наказ підлягає скасуванню.

При цьому, заявник, який звертався до суду із заявою про видачу судового наказу не позбавлений права звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження, визначеному ЦПК України.

Щодо вимог заяви про стягнення з Акціонерного Товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» на користь заявника судових витрат, а саме за надання правової допомоги в розмірі 1500 грн. та судового збору в сумі 248 грн. 10 коп., суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Порядок розподілу судових витрат визначений статтями 141,142 ЦПК України, які регулюють порядок розподілу судових витрат, понесених сторонами при розгляді справ у позовному провадженні.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч.1 ст.48 ЦПК України)

Із зазначених норм матеріального права та процесуальних норм вбачається, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов`язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів частин 3, 8 статті 141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами частин 1 та 2 статті 141 ЦПК України.

Справа за заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» про видачу судового наказу розглядалася в порядку наказного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ЦПК України, у справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник.

Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом IIЦПК України «Наказне провадження». У даному розділі ЦПК України окремо не встановлено порядку відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи, які понесені боржником.

У справі наказного провадження, що розглядається, суд скасував судовий наказ, що свідчить про те, що боржник - особа, з якої кредитор просить вчинити стягнення, не згоден з заявленими вимогами матеріально заінтересованою особою кредитором (стягувачем) - особою, яка звернулася до суду. Отже, спір між стягувачем та кредитором суд не вирішував, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Крім того, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі та за правилами наказного провадження стягувач у справі буде позбавлений можливості навести мотиви до зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат. Оскільки у силу принципу змагальності сторін, обов`язок доведення обставин, що мають значення для справи, і на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, покладається саме на сторони по справі.

Більше того, відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Отже, з огляду на приписи частини 2 статті 164 ЦПК України, можна дійти висновку, що законодавець розподіл судових витрат, що понесені у наказному провадженні, пропонує вирішувати при пред`явленні стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що в задоволенні вимоги про розподіл судових витрат - стягнення сплаченого судового збору за подання заяви про скасування судового наказу та витрат на професійну правничу допомогу, слід відмовити.

Керуючись вимогами ст.ст. 170-171 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу - задовольнити.

Скасувати судовий наказ Новосанжарського районного суду Полтавської області від 10 серпня 2022 року у справі №542/781/22, виданий за заявою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу в розмірі 1095,61 грн. та 248,10 грн. судового збору.

В задоволенні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Полтавагаз» сплаченого судового збору за подання заяви про скасування судового наказу та витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Роз`яснити заявнику (стягувачу), що він має право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження, визначеному ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в частині розподілу судових витрат до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О.Афанасьєва