Ухвала суду № 106689803, 10.10.2022, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду К.М. Недашківська, розглядаючи матеріали адміністративного позову Управління Держпраці у Рівненській області до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними та скасування постанов, та вирішуючи питання щодо наявності підстав для повернення позовної заяви,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління Держпраці у Рівненській області (далі – позивач) до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати незаконними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Коженова С.С.; скасувати постанови про закінчення виконавчих проваджень №62604939, №62605004, №62605084, №62604497, №62604424, №62604312, №62605267 від 11.09.2020 та зобов`язати відновити виконавчі провадження по постановах про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №459/17-00-13-04/1854019125/000015/ДПС від 21.04.2020, №458/17-00-13-04/1854019125/000016/ДПС від 21.04.2020, №462/17-00-13-04/1854019125/000017/ДПС від 21.04.2020, №461/17-00-13-04/1854019125/000018/ДПС від 21.04.2020, №462/17-00-13-04/1854019125/000019/ДПС від 21.04.2020, №511/17-00-13-04/1854019125/000020/ДПС від 24.04.2020, №516/17-00-13-04/1854019125/000021/ДПС від 30.04.2020.

Ухвалою суду від 23.08.2022 позовна заява залишена без руху та надано строк для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та для усунення недоліків позовної заяви.

Позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, де зазначив, що рішенням Рівненького окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі №460/5526/21 визнано протиправними та скасовано постанови Управління Держпраці у Рівненській області про накладення штрафу уповноваженими особами: №459/17-00-13-04/1854019125/000015/ДПС від 21.04.2020, №458/17-00-13-04/1854019125/000016/ДПС від 21.04.2020, №462/17-00-13-04/1854019125/000017/ДПС від 21.04.2020, №461/17-00-13-04/1854019125/000018/ДПС від 21.04.2020, №462/17-00-13-04/1854019125/000019/ДПС від 21.04.2020, №511/17-00-13-04/1854019125/000020/ДПС від 24.04.2020, №516/17-00-13-04/1854019125/000021/ДПС від 30.04.2020.

Рішення суду від 29.07.2020 Управління отримало 21.08.2020 з відміткою про не набрання рішенням законної сили. Таким чином, 14 вересня 2020 року Управлінням Держпраці у Рівненській області було подано апеляційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 по справі №460/3829/20 до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

23 грудня 2020 року Восьмим апеляційним адміністративним судом винесено постанову №460/3829/20, якою рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року скасовано, у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу відмовлено.

Однак, 01.03.2021 до Управління надійшли постанови про закінчення виконавчих проваджень від 11.09.2020 року №62604939, №62605004, №62605084, №62604497, №62604424, №62604312, №62605267. Управління бажало досудово врегулювати даний спір, відповідно Управлінням було повторно скеровано до відділу державної виконавчої служби у місті Рівному заяви про відкриття виконавчого провадження з обґрунтуванням того, що Восьмим апеляційним адміністративним судом відкрито апеляційне провадження та винесено постанову від 23.12.2020 у справі №460/3829/20, якою рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 в адміністративній справі №460/3829/20 скасовано. Однак, відділом державної виконавчої служби у місті Рівному скеровано до Управління повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, яке останнє Управління отримало 12.08.2022.

Тому, позивач вважає, що дотримуючись вимоги пункту 1 частини другої статті 287 КАС України, звернувся у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Розглянувши подану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суддя зазначає.

Так, частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено спеціальні строки звернення до суду. Так, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути оскаржено у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, а щодо оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом – проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Суддею встановлено, що постанови, які оскаржуються позивачем, датовані 11 вереснем 2020 року. При цьому, вказані постанови отримані позивачем 01 березня 2021 року.

Однак, всупереч цьому адміністративний позов поданий 19 серпня 2022 року, тобто з пропущенням строку звернення до суду.

Суддя критично оцінює посилання Управління на той факт, що Восьмим апеляційним адміністративним судом винесено постанову №460/3829/20, якою рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року скасовано, у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу відмовлено. Вказана постанова апеляційного суду прийнята 23.12.2020, постанови про закінчення виконавчого провадження від 11.09.2020 позивач отримав 01.03.2021.

Позивач не навів суду поважних причин неможливості звернення до суду протягом такого тривалого часу, а саме з березня 2021 року.

Факт подання повторної заяви про відкриття виконавчого провадження не могло стати перешкодою для звернення до адміністративного суду з позовом про скасування постанов про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд вважає за необхідне підкреслити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

У рішенні Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судових захист і доступ до правосуддя.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа «Мельник проти України») погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За таких обставин, стороною позивача пропущено строк звернення до суду, не наведено поважних підстав для поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивач у встановлений строк звернення до суду не звернувся, підстави для поновлення строку звернення до суду, наведені позивачем у заяві, суд визнає неповажними.

Відповідно до частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Крім того, позивачем не надано суду доказів сплати судового збору.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі іменується – Закон України №3674-VI).

За приписами частини першої статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою – підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац другий частини третя статті 6 Закону №3674-VI).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02 грудня 2021 року № 1928-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року встановлений в розмірі 2481 гривні.

За змістом позовних вимог, даний позов містить сім вимог немайнового характеру (постанови про закінчення виконавчих проваджень є окремими актами індивідуальної дії), за які позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 17367 грн.

Однак, позивач не подав докази сплати судового збору, при цьому зсилаючись на пункт 20 частини першої статті 5 Закону №3674-VI як на підставу для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, його територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Згідно з підпунктом 12 пункту 6 Положення Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право звертатися у передбачених законом випадках до суду.

При цьому, суд зазначає, що у даній справі позивач – Управління Держпраці у Рівненській області як територіальний орган Державної служби України з питань праці звернувся з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) не на виконання функцій із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Тому, позивачу слід було сплатити судовий збір в розмірі 17367 грн.

За приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За приписами частини п`ятої статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, є джерелом права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його правами та обов`язками.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Чуйкіна проти України» ((CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) 13 січня 2011 року ОСТАТОЧНЕ) вказано, що «стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28– 36, Series A № 18)».

Доступ до правосуддя включає не лише можливість подати заяву до суду. На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема, задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.

У справі Trukh v. Ukraine ((dec.), no. 50966/99, 14 October 2003) Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов`язку сплатити мито, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у цій конкретній справі було свавільним чи невиправданим. Відповідно, скарга заявника про відсутність доступу до суду була відхилена як необґрунтована.

В рішенні Конституційного Суду України у справі №1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13 грудня 2011 року (17-рп/2011) зазначено, що «вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі». Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».

Таким чином, у зв`язку з неусуненням позивачем недоліків позовної заяви та неподанням заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду у строк, встановлений судом, позовна заява підлягає поверненню.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Управління Держпраці у Рівненській області до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними та скасування постанов – повернути позивачу.

Роз`яснити Управлінню Держпраці у Рівненській області, що відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію даної ухвали надіслати Управлінню Держпраці у Рівненській області.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складений 10 жовтня 2022 року

Суддя К.М. Недашківська