
11.10.2022 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 533/440/22
Провадження №2/533/145/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(за правилами спрощеного позовного провадження)
04 жовтня 2022 року Козельщинський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді - Оксенюк М. М.,
за участю: секретаря судового засідання - Шуліки Л. Г.,
представника позивача - Кумко О. Д.,
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
У С Т А Н О В И В
25.07.2022 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс», в особі представника - адвоката Кумко О. Д., звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 59177,94 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.01.2019 року між Акціонерним товариством «Юнекс Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Омега Фінанс», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №36.136.0119.ФО_К, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 50 000,00 грн. терміном користування до 30.01.2022 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12 % річних, та комісією за обслуговування кредиту щомісячно, в розмірі 3,49%, яка включається до складу щомісячних ануїтетних платежів. Відповідно до кредитного договору позичальник зобов`язався повернути кредит частинами та сплачувати проценти за користування кредитом, та комісією за обслуговування кредиту, щомісячно, шляхом сплати чергових платежів, в порядку та на умовах відповідно до пунктів 2.3, 2.4, 2.7 кредитного договору.
Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала покладені на неї зобов`язання за кредитним договором, в результаті чого, станом на 31.03.2021 року , виникла заборгованість у розмірі 59 177,94 грн., яка складається з:
15 191,91 грн. - прострочена сума заборгованості за тілом кредиту;
16 931,68 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
159,77 грн. - нараховані строкові проценти за користування кредитом;
4 017,58 грн. - прострочені відсотки за користування кредитом;
1 745,00 грн. - строкова комісія за обслуговування кредиту;
20 940,00 грн. - прострочена комісія за обслуговування кредиту;
192,00 грн.- штрафи, пені.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 59 177,94 грн., судовий збір у сумі 2481,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 3 600,00 грн.
Згідно ухвали суду справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
01.09.2022 року представник відповідача - адвокат Купенко М. С. направив до суду відзив, в якому просить у задоволенні позову ТОВ «ФК «Омега Фінанс» відмовити, оскільки в порушень вимог п.3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві відсутній обґрунтований розрахунок сум, обов`язок позичальника сплачувати щомісячно комісію за обслуговування кредиту є нікчемним, відповідно до п.15 «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦПК України позичальник звільняється від обов`язків сплати неустойки, штраф, пені за прострочення.
Окрім цього, представник відповідача прохав зменшити витрати на оплату правничої допомоги представника Позивача - адвоката Кумко О. Д. на суму 400,00 грн , оскільки «відправлення позовної заяви та доданих документів до суду засобами поштового зв`язку» не є юридичною послугою, а також прохає стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката.
13.09.2022 року представник позивача - адвокат Кумко О. направила до суду відповідь на відзив, в якій просить задовольнити позовні вимоги ТОВ «ФК «Омега Фінанс» задовольнити в повному обсязі, не погоджується з доводами та висновками, викладеними у Відзиві на позовну заяву, зважаючи на наступне: в додатках до позовної заяви додано копії витягу Реєстру прав вимоги, що є Додатком № 1 до Договору факторингу № 31/03 - 2021 від 31.03.2021 та виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 30.01.2019 по 31.03.2021, що підтверджують факт видачі кредиту та його розмір, а також відображають суму заборгованості по Кредитному договору, який було укладено відповідно до норм чинного законодавства України, підписання його сторонами свідчить про те, що відповідач погодилася з його умовами в повному обсязі, відтак нарахування комісії за обслуговування кредиту не суперечить чинному законодавству, та не пред`являла вимоги щодо визнання Кредитного договору недійсним, а також наведені представником відповідача у відзиві правові висновки Верховного Суду України не можуть бути взяті до уваги, адже правовідносини та норми права у даних справах не є аналогічними, подібними чи схожими зі спірними правовідносинами.
Разом з тим, представник позивача просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про зменшення витрат на правову (правничу) допомогу на суму 400 грн 00 коп, оскільки направлення поштової кореспонденції є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Окрім цього, просить задовольнити клопотання ТОВ «ФК «Омега Фінанс» про зменшення витрат відповідача на правову (правничу) допомогу на суму - 4 000,00 грн.
20.09.2022 року представник відповідача - адвокат Купенко М. С. направив до суду заперечення, згідно яких вбачається, що сума заборгованості, яка зазначена позивачем є необґрунтованою, а тому позов позивача не підлягає до задоволенню.
Окрім цього, відсутні підстави для зменшення витрат відповідача на правову допомогу.
В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача позов підтримала та прохала суд задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції прохав відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов позивача підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
У відповідності до ч. 3 та ч. 4 ст. 12, ч. 1 та ч. 2 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
30.01.2019 року між Акціонерним товариством «ЮНЕКС БАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №36.136.0119.ФО_К, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у сумі 50 000,00 грн терміном користування до 30.01.2022 року (п 1.1 Договору).
Вiдповідно до п. 1.5. Договору за користування кредитом Позичальник сплачує:
1.5.1. проценти за користування кредитом - щомісячно, із розрахунку фіксованої процентної ставки 12,0% (дванадцять процентів) річних.
1.5.2. комісію за надання кредиту - одноразово, не пізніше дня отримання кредиту, в розмірі 0,00% (нуль процентiв) від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього Договору.
1.5.3. комісію за обслуговування кредиту - щомісячно, в розмірі 3,49% (три цілих і сорок дев`ять сотих процентів) від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього договору, яка включається до складу щомісячних ануiтетних платежів.
Згідно з п. 2.2 Договору надання кредиту Банком здійснюється шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_1 в Банку з подальшим перерахуванням на поточний рахунок ПрАТ «СК «Юнівес» у сумі 1500,00 грн на сплату страхового платежу за договором добровільного страхування від нещасних випадків згідно п. 3.2.6.1 цього Договору та договором страхування, за умови сплати Позичальником комісії, встановлених п. 1.5.2 цього Договору.
Пунктом 2.3 Договору визначено, що для погашення заборгованості за кредитом, комісії за обслуговування кредиту та нарахованих процентів, Позичальником щомісячно в період з 1 по 10 (включно) числа кожного календарного місяця протягом строку дії цього Договору, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання цього Договору, здійснюється внесення грошових коштів в сумі 3 406,00 грн.
Згідно з п. 2.4 Договору погашення заборгованості за кредитом, комiсiї за обслуговування кредиту та процентами, а також інших платежів, передбачених умовами цього Договору, здійснюється за допомогою регулярного платежу, який був встановлений на поточний рахунок № НОМЕР_2 Позичальника, шляхом безготівкового перерахування суми платежу визначено в п. 2.3. Договору, та суми інших платежів на рахунок № НОМЕР_3 в AT «ЮНЕКС БАНК».
Загальна вартість кредиту за Договором становить 50 000,00 грн.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується випискою по особовому рахунку.
31 березня 2021 року між АТ «Юнекс Банк» та ТОВ «ФК «Омега Фінанс» укладено договір факторингу № 31/03-2021, згідно з яким право вимоги за кредитним договором №36.136.0119.ФО_К від 30.01.2019 року стосовно ОСОБА_1 , які належали AT «Юнекс Банк» перейшли до ТОВ «ФК «Омега Фінанс».
У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором у відповідача, станом на 31.03.2021 року, наявна заборгованість у загальному розмірі 59177,94 грн., яка складається з:
15 191,91 грн - прострочена сума заборгованості за тілом кредиту;
16 931,68 грн - заборгованість за тілом кредиту;
159,77 грн - нараховані строкові проценти за користування кредитом;
4 017,58 грн - прострочені відсотки за користування кредитом;
1 745,00 грн - строкова комісія за обслуговування кредиту;
20 940,00 грн - прострочена комісія за обслуговування кредиту;
192,00 грн - штрафи, пені.
17.08.2021 року позивач направив відповідачу повідомленням-вимогу, в якій просив сплатити заборгованість за Договором № 36.136.0119.ФО_К від 30.01.2019 року, однак відповіді не отримав, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з вимогами статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відповідно до вищевказаних правових норм, договору відступлення права вимоги, витягу з реєстру боржників позивач набув права вимоги за зазначеним вище договором, в якому позичальником є відповідач.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 15 191,91 грн (прострочена сума заборгованості за тілом кредиту), 16 931,68 грн (заборгованість за тілом кредиту), 159,77 грн (нараховані строкові проценти за користування кредитом, 4 017,58 грн (прострочені відсотки за користування кредитом), 192,00 грн (штрафи, пені) є правомірними і законними та підлягають стягненню з відповідача в загальному розмірі 36 492,94 грн на користь позивача, оскільки виходять із кредитних договірних зобов`язань.
Стосовно стягнення з відповідача заборгованості зі сплати строкової комісії за обслуговування кредиту у розмірі 1 745,00 грн та прострочена комісія за обслуговування кредиту 20 940,00 грн у задоволенні яких просить відмовити представник відповідача, суд зазначає наступне.
Ч. 4 ст. 263ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно до умов п. 1.5.3 кредитного договору № 36.136.0119. ФО_К від 30.01.2019 року за користування кредитом позичальник сплачує комісію за обслуговування кредиту щомісячно, в розмірі 3.49 % від суми кредиту, зазначеної в п. 1.1 цього Договору, яка включається до складу щомісячних платежів.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 31.03.2021 року сума заборгованості зі сплати комісії за обслуговування кредиту складає 1 745,00 грн та прострочена комісія за обслуговування кредиту складає 20 940,00 грн.
Банк, встановивши у кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, не зазначив, за які саме послуги сплачується комісія.
Відповідно до п. 3.4.1 Договору, позичальник має право одержувати від банку інформацію про заборгованість за кредитом, комісії за обслуговування, процентами та іншими платежами за цим договором. Відповідно до п. 3.4.5 Договору не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір заборгованості, розмір суми кредиту повернутої банку, виписку з рахунків щодо погашення заборгованості та іншої інформації, яка повинна надаватися позичальнику за законом.
Договором передбачено право позичальника на отримання інформації, щодо його кредиту,безоплатність надання якої прямо встановлена також ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування».
Перелік послуг з обслуговування кредиту, за які справляється плата у вигляді комісії за обслуговування комісії, Договір не містить, при цьому, щомісячна плата за обслуговування міститься й у пункті 1.5.3 кредитного договору та у графіку щомісячних платежів.
Відповідно до положень ч.1 та 5 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»(у редакції, чинній на час укладення кредитного договору) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.
Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.
Частиною третьою цієї статті визначено перелік несправедливих умов договору. Вказаний перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги, перелік яких відсутній у Договорі, а отримання інформації щодо кредиту безоплатна відповідно до ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування», вказаний пункт кредитного договору є несправедливим та підлягає визнанню недійсним.
Вказане відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі N 583/3343/19.
Положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними іне потребують визнання недійсними.
Такий правовий висновок, викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року по справі N 6-2071цс16.
Також, Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року у справі N 6-1746цс16 вказав, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N 168,банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 року у справі N 708/195/19.
Відповідно до п.п. 3.4.1, 3.4.5 Договору позичальник має право одержувати від банку інформацію про заборгованість за кредитом, комісії за обслуговування,процентами та іншими платежами за цим Договором, а також не частіше одного разу на місяць вимагати у Банку безоплатного надання інформації про поточний розмір заборгованості, розмір суми кредиту повернутої Банку,виписку з рахунків щодо погашення заборгованості та іншої інформації, яка повинна надаватися Позичальнику за законом. Тобто Договором передбачено право Позичальника на отримання інформації щодо його кредиту,безоплатність надання якої прямо встановлена також ч. 1 ст.11 ЗУ «Про споживче кредитування». При цьому, перелік надання інших послуг за вказану у п. 1.5.3 Договору плату, умовами договору не передбачено. Вказана щомісячна плата за обслуговування кредиту міститься у графіку щомісячних платежів і не залежить від потреби позичальника.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту у розмірі 1 745,00 грн та простроченої комісії за обслуговування кредиту у розмірі 20 940,00 грн необхідно відмовити за безпідставністю.
Щодо стягнення судових витрат позивача та представників сторін судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2 481,00 грн, а тому, у зв`язку з частковим задоволенням позову відповідачем підлягає відшкодуванню сума судового збору пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме у розмірі 1 531,48 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу позивача, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Частиною 1ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а згідно п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Згідно ч. 1ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3ст. 137 ЦПК України).
Нормою ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У матеріалах справи наявний договір про надання правової допомоги від 05.04.2021 адвокатом Кумко О. Д., пунктом 3.1.1 якого визначається порядок оплати послуг.
Відповідно детального опису (розрахунок) заявлена до стягнення сума 3 600,00 грн включає: відправлення позовної заяви та доданих документів до суду засобами поштового зв`язку із розрахунку 30 хв у розмірі 400,00 грн то такі витрати не
відносяться до витрат на професійну правничу допомогу адвоката Відповідачем подано клопотання про зменшення розміру таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно положень ч. ч. 4, 5, 6 ст.137ЦПК України .
Суд вираховує понесенні відповідачем судові витрати на професійну правничу допомогу ( 3 600,00 грн - 400,00 грн ) у розмірі 3 200,00 грн.
Отже, відповідно положень ст. 137, 141 ЦПК України, зважаючи співмірність витрат на правову допомогу, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов до висновку про те, що заява про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 3 200,00 грн підлягає частковому задоволенню, та стягненню з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 975,31 грн.
Загальна сума судових витрат позивача, які підлягають стягнення з відповідача складає у розмірі 3 506,79 грн.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу відповідача, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За положеннями ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У матеріалах справи наявний договір № 64 про надання правової допомоги від 29.08.2022 року адвокатом ОСОБА_2 розділом ІІІ якого визначається порядок оплати відповідачем послуг за 1 (одну) годину роботи представника гонорар складає в розмірі 2 000,00 грн.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 30.08.2022 року за договором № 64 про надання правової допомоги від 29.08.2022 року заявлена до стягнення сума 6 000,00 грн, що включає кількість годин роботи - 3 години, вартість однієї години 2 000,00 грн.
З огляду на конкретні обставини справи: справа незначної складності, яка розглядається за правилами спрощеного провадження, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі та враховуючи, що для вирішення вказаного спору існує безліч судової практики, зокрема Верховного Суду, яка є сталою, обсяг юридичної/технічної роботи - обсяг наданих послуг адвокатом (представником відповідача) щодо підготовки відзиву та заперечень на відповідь на відзив, а також виходячи з критерію розумності, пропорційності,
справедливості співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд переконаний, що розмір витрат є завищеним, а тому клопотання представника позивач про зменшення розміру судових витрат відповідача підлягає до часткового задоволенню. Суд зменшує витрати відповідача до 3 000,00 грн.
Отже, відповідно положень ст. 137, 141 ЦПК України, зважаючи що позов позивача задоволено частково, що складає 61,66 % від загального розміру заявленої позовної вимоги позивача, а тому з позивача на користь відповідача підлягають стягнення на правничу допомогу ( 3 000,00 грн витрати відповідача х 38,34% розмір незадоволеної позовної вимоги позивача) в розмірі 1 150,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212, 14, 19, 76, 141, 247, 274-279, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» (ЄДРПОУ 42436323, м. Київ, вул. Саперне поле буд 12 офіс 1007) заборгованість за кредитним договором № 36.136.0119.ФО_К від 30.01.2019 року в розмірі 36 492,94 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» судові витрати в розмірі 3 506,79 грн.
В іншій частині позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 150,20 грн.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.
Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Роз`яснити учасникам справи, що повний текст рішення буде виготовлений протягом десяти днів.
Повний текст рішення виготовлено 11.10.2022 року.
Суддя М. М. Оксенюк
Судове рішення № 106689452, Козельщинський районний суд Полтавської області було прийнято 11.10.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 533/440/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: