Рішення № 106689203, 03.10.2022, Вишгородський районний суд Київської області

"03" жовтня 2022 р. Справа № 363/5198/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

3 жовтня 2022 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лукач О.П.,

за участю секретаря Строкань В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Вишгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

2 грудня 2021 року позивач звернулась до Вишгородського районного суду Київської області із вказаною позовною заявою, у якій просить визнати виконавчий напис №203989, вчинений 22 червня 2021 року приватним нотаріусом Остапенком Є.М., таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач уклала з Акціонерним товариством «Альфа-Банк» кредитний договір № CCNG-630738021 від 20 вересня

2017 року. Згодом, право вимоги за кредитним договором було передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Флексіс» на підставі договору факторингу №2 від 17 травня 2021 року, після чого право вимоги перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на підставі договору факторингу №18-05/21 від 18 травня 2021 року.

22 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було вчинено виконавчий напис № 203989, у зв`язку із боргом за кредитним договором, укладеним між позивачем та АТ «Альфа Банк», та 6 жовтня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом О.О. - відкрито виконавче провадження №67038027 з виконання вказаного виконавчого напису про що винесено відповідну постанову.

Позивач вважає, що виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом є таким, що не підлягає виконанню, оскільки на момент вчинення виконавчого напису існував спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, а також спірний виконавчий напис був вчинений нотаріусом за відсутності всіх необхідних документів. Позивач, посилаючись на положення статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», положення Порядку вчинення нотаріальних дій вказує, що у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості, визначений банком, є безспірним. Позивач не погоджується із розрахунком заборгованості, визначеною відповідачем та зазначеною у виконавчому написі, оскільки з дня виникнення права вимоги за вказаним договором минуло більше трьох років, з моменту останнього платежу, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати розмір заборгованості безспірною. Приватний нотаріус не перевірив наявність доказів належного направлення та отримання позивачем (боржником) письмової вимоги про усунення порушень, що призвело до порушення процедури вчинення напису, передбаченої пунктом 2.3. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, та не надав достатніх та належних доказів відповідно до пункту 3.2 передбаченого Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрі» України від 29 червня 1999 року №1172. Не надсилання вимоги відповідачем про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавило позивача можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги відповідача щодо розміру заборгованості.

За заявою позивача, у порядку забезпечення позову ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 3 грудня 2021 року зупинено стягнення за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. від 22 червня 2021 року за № 203989 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердик Капітал» заборгованості у розмірі 33621,26 гривень у виконавчому провадженні

№ 67038027, до набрання рішенням суду у цивільній справі № 363/5198/21 законної сили.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 3 грудня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників провадження та призначено у судове засідання на 11:00 1 лютого 2022 року.

Судове засідання, призначене на 1 лютого 2022 року не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 12:30

16 березня 2022 року, про що повідомлено учасників провадження, а приватному нотаріусу повторно надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви, які повернулися до суду без вручення з причин «адресат відсутній за вказаною адресою».

Судове засідання, призначене на 16 березня 2022 року не відбулося у зв`язку із введенням 24 лютого 2022 року в Україні воєнного стану згідно Указу Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із проведенням бойових дій на території Вишгородського району Київської області та з урахуванням наказу Голови Вишгородського районного суду Київської області Котлярової І.Ю. № 5а від 2 березня 2022 року «Про визначення особливостей роботи Вишгородського районного суду Київської області в умовах воєнного часу».

Враховуючи наказ виконуючого обов`язки Голови суду від 4 квітня 2022 року № 8-а «Про скасування наказу №5а від 2 березня 2022 року «Про визначення особливостей роботи Вишгородського районного суду Київської області в умовах воєнного часу», наступну дату судового засідання визначено - 12:00 17 червня 2022 року, про що повідомлено учасників провадження.

У судове засідання, призначене на 17 червня 2022 року, учасники провадження не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.

Як убачається із матеріалів справи, відповідач 24 січня 2022 року отримав копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви, при цьому правом надати відзив на позовну заяву не скористався, з клопотаннями про відкладення розгляду справи з поважних причин не завертався. Також, згідно зворотних повідомлень про вручення поштового відправлення, третя особа - приватний виконавець, належним чином повідомлений про розгляд справи у суді, причини поважності неявки до суду не повідомив, правом надати пояснення щодо позовних вимог не скористався.

У зв`язку із неявкою у судове засідання позивача та за відсутністю доказів належного повідомлення третьої особи - приватного нотаріуса про день, час та місце розгляду справи, судове засідання, призначене на 17 червня 2022 року відкладено на 22 серпня 2022 року, про що учасників провадження повідомлено у встановленому законом порядку.

Судове засідання, призначене на 22 серпня 2022 року не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Наступне судове засідання призначено на 16:00 3 жовтня 2022 року, про що повідомлено учасників провадження.

У призначене судове засідання учасники провадження не з`явилися, поважність причини неявки суду не повідомили.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності сторін, суд враховує те, що суд вжив усіх заходів для забезпечення явки відповідача та третіх осіб у судові засідання для розгляду справи та враховуючи положення статті 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі матеріалів.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явилися, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи наявність умов, визначених у частині першій статті 280 ЦПК України, суд ухвалив: провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши письмові матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частиною третьою статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 264 ЦПК України визначено, що під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Судом встановлено, що 22 червня 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., на підставі статей 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, вчинив виконавчий напис, з пропозицією стягнути з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Вердикт Капітал», якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФЛЕКСІС» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №18-05/2021 від 18 травня 2021 року, якому в свою чергу Акціонерним товариством «Альфа Банк», відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу №2 від 17 травня 2021 року, за Кредитним договором №CCNG-630738021 від

20 вересня 2017 року, укладеного між АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором, за період з 18 травня 2021 року по 28 травня

2021 року у розмірі: 27276,66 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 5844,60 гривень - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами і комісією, 500,00 гривень - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму - 33621,26 гривень.

Вчинений виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за № 203989.

На підставі виконавчого напису №203989, виданого 22 червня 2021 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., 6 жовтня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Канцедалом Олександром Олександровичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП

№ 67038027.

Згідно статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам статті 89 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі Порядок), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою КМУ № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Таким чином, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого

2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме пункт 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Зобов`язано Кабінет міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови КМУ №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі

№ 826/20084/14 відмовлено в задоволенні заяви ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року. Згідно з позицією вказаного Суду, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З врахуванням вищевказаного, відповідно до пункту 1 Переліку «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Вчинення виконавчого напису на договорі, який нотаріально не посвідчений, є порушенням вимог статті 87 Закону України «Про нотаріат», Постанови КМУ № 1172 від

29 червня 1999 року, а тому такий виконавчий напис виконанню не підлягає.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц, а висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Вчинення нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц. У вказаній постанові також зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на і підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від

29 червня 1999 року № 1172. Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.

Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 вересня

2019 року в справі №357/12818/17.

У нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший - підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий - вчинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, в тому числі й повідомлення боржника (письмова вимоги про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису).

Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, суду є усі підстави дійти висновку, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом допущено порушення порядку його вчинення, не було перевірено безспірність наявної суми заборгованості, не повідомлено боржника щодо вчинення такого напису та надання можливості останньому висловити свої заперечення щодо заборгованості.

У матеріалах справи відсутні докази які б спростовували доводи позивача та заявлені ним позовні вимоги.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються : у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивач, звертаючись до суду із позовною заявою, сплатила суму судового збору у розмірі 908,00 гривень, а також 454,00 гривень судового збору за подання заяви про забезпечення позову. Загальна сума судового збору - 1362, 00 гривень.

Відповідно до вимог частини першої статті 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Частиною 7 статті 158 ЦПК України встановлено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Отже, оскільки клопотань від учасників справи про скасування заходів забезпечення позову не надходило, враховуючи норми статті 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 3 грудня

2021 року, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Керуючись статтями 2-13, 76-83, 89, 133-142, 247, 259, 263-265, 280-284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, що не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 203989 від 22 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором

№CCNG-630738021 від 20 вересня 2017 року у розмірі 3362 гривень 26 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 3 грудня 2021 року, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, адреса: 04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 5-Б, офіс 204;

Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, адреса: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 6/5;

Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Канцедал Олександр Олександрович, адреса: 07300, Київська обл., м. Вишгород, «Карат» промисловий майданчик, 5-А, офіс 507 (Бізнес Центр «Карат»).

Суддя О.П. Лукач