Постанова № 106689162, 06.10.2022, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/4049/22

Провадження № 1-кс/362/726/22

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2022 року

слідчий суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю заявника ОСОБА_3 ,

представника власника майна ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Василькові Обухівського району Київської області клопотання адвоката ОСОБА_3 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням у якому, посилаючись на мету забезпечення цивільного позову потерпілої, просить накласти арешт на рухоме майно, що набуто подружжям за час шлюбу.

Заявник в судовому засіданні підтримав клопотання та просив задовольнити його вимоги з викладених у ньому підстав.

Представник колишнього чоловіка потерпілої в судовому засіданні заперечив щодо клопотання та просив відмовити в його задоволенні з тих підстав, що потерпілою в клопотання вказано не усе нерухоме майно, що було набуто подружжям за час перебування у шлюбі та Волошину не оголошено про підозру у кримінальному провадження, у якому потерпіла просить накласти арешт.

Вислухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прихоить до наступних висновків.

З Витягу із ЄРДР вбачається, що 23.01.2022 року зареєстроване кримінальне провадження №120221161 40000048 із правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 125 КК України щодо нанесення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень ОСОБА_6 ..

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 подано позов із вимогами до ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди в сумі 1579500 гривень.

Вирішуючи дане клопотання по суті вимог, слідчий суддя виходить з наступного.

Дане клопотання подано потерпілою із посиланням на пункт 4 частини другої статті 170 КПК України з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Так, відповідно до частини шостої статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Натомість, до клопотання не додано і в судовому засіданні під час розгляду клопотання заявником не надано суду жодних доказів того, що нерухоме майно на яке він просить накласти арешт дійсно належить ОСОБА_5 ..

Зокрема, суду не надано будь-яких документів про право власності на нерухоме майно, яке просить арештувати заявник.

Також, у даному випадку обов`язково слід враховувати положення норм сімейного законодавства, які визначають і закріплюють принцип рівності часток на спільне майно, що було набуто у час шлюбу.

Проте, слідчому судді не надано документів за якими визначено частку ОСОБА_5 у зазначеному нерухомому майні на яке заявник просить накласти арешт.

Як наслідок, слідчий суддя об`єктивно позбавлений можливості вирішити питання накладення арешту на невизначену частку нерухомого майна, яке невідомо (для суду) кому належить.

Крім того, слідчий суддя враховує наступне.

Згідно із нормою частини восьмої статті 170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Однак, заявником не додано до клопотання і в судовому засіданні під час розгляду клопотання не надано суду жодних документів про вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову.

У зв`язку із цим, слідчий суддя об`єктивно позбавлений можливості визначити питання співмірності вартості нерухомого майна, яке просить арештувати заявник із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до частини першої статті 173 КК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Зокрема, під час розгляду клопотання в судовому засіданні представником потерпілої не доведено необхідність такого арешту.

Як наслідок, відсутні ризики, передбачені абзацом другим частини першої статті 170 КПК України.

Одночасно,відповідно допунктів 1і 5частини другоїстатті 173КПК України, слідчий суддя враховує правову підставу для арешту майна і розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Таким чином, враховуючи норми статей 170 173 Глави 17 Розділу ІІ КПК України, приходжу до висновку про відсутність підстав для арешту вказаного майна.

За таких обставин, в задоволенні клопотання слід відмовити як безпідставного і необгрунтованого.

На підставі викладеного, керуючись статтями 98, 168, 170 175, 236, 369 372 КПК України,

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про арешт майна.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Дата складення повного судового рішення 11 жовтня 2022 року.