Рішення № 106688769, 10.10.2022, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/563/22

Провадження № 2-а/156/16/22

Рядок статзвіту № 140

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2022 року Іваничівський районний суд Волинської області (як місцевий адміністративний суд)

у складі: головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

з секретарем судового засідання Кицею Л.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Іваничі Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом (в уточненій редакції) ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позиції позивача

1.1. ОСОБА_1 звернувся 05.09.2022 до Іваничівського районного суду Волинської області (як місцевого адміністративного суду) з позовом до поліцейського роти з обслуговування м. Ковель УПП у Волинській області ДПП сержанта поліції Чуль Владислава Вадимовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

1.2. Позивач зазначає, що поліцейським Чуль В.В. складена постанова від 15.08.2022 серії БАБ № 575143, котрою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Згідно з вказаною постановою поліцейського позивач керував транспортним засобом з технічною несправністю (номерний знак не освітлювався, що не давало змоги визначити його символи з відстані 20 м). тим самим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9. в) Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами).

1.3.На думку позивача, вказана постанова поліцейського не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону. Зокрема, 15.08.2022 о 22 год. 37 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, автомобіль був у справному стані, в тому числі працювала підсвітка номерного знаку, однак під час руху одна з ламп, котрі освітлюють номерний знак, перегоріла з причин, котрі не залежали від волі водія, без умислу з боку позивача. ОСОБА_1 посилається на приписи п.31.5. Правил дорожнього руху, зазначає, що після виявлення поліцейським несправності лампи одразу ж замінив її на справну, тим самим усунув порушення на місці його виявлення, проте поліцейський не взяв до це уваги і притягнув позивача до адміністративної відповідальності, склав постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу, незважаючи на усунення порушень ще до складання такої постанови.

1.4. Позивач просить суд скасувати постанову поліцейського роти з обслуговування м. Ковель УПП у Волинській області ДПП сержанта поліції Чуль Владислава Вадимовича від 15.08.2022 серії БАБ № 575143 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на вчинення правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

2. Стислий виклад позиції відповідача

2.1. Відповідача– Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Волинській області- було повідомлено належним чином про дату, час та місце розгляду справи судом.

2.2. Відповідачем не направлено до суду уповноваженого представника для участі в судовому засіданні, не повідомлено суд про наявність поважних причин для неявки представника, відзиву на позов не надано.

3. Заяви (клопотання) учасників справи

3.1. Під час судового розгляду цивільної справи (в судовому засіданні 30.09.2022) позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на обґрунтування своєї позиції навів доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві.

3.2. Також позивач в судовому засіданні 30.09.2022 висловив свою згоду на заміну неналежного відповідача у справі на належного – Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Волинській області, ухвалою суду від 30.09.2022 у справі № 156/563/22 таку заміну було здійснено.

4. Інші процесуальні дії у справі

4.1.Ухвалою судді від 07.09.2022 позовну заяву ОСОБА_1 (у первісній редакції) залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України, надано позивачу строк для усунення недоліків.

4.2. Позивач 19.09.2022 надав до суду позовну заяву в уточненій редакції. Ухвалою судді від 20.09.2022 позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду, відкрито провадження в справі, прийнято рішення щодо здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до розгляду по суті на 30.09.2022 о 13 год. 00 хв..

4.3.Ухвалою суду від 30.09.2022 в адміністративній справі № 156/563/22 (за згодою позивача) замінено первісного відповідача - Відділ організації несення служби в м. Ковелі Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції на належного відповідача – Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Волинській області. У зв`язку із заміною відповідача в справі відкладено судове засідання на 10.10.2022 на 11 год. 15 хв..

4.4. Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи судом, для участі в судовому засіданні, призначеному на 10.10.2022 на 11 год. 15 хв., позивач та уповноважений представник відповідача не прибули, заяви (клопотання) щодо необхідності відкладення розгляду справи з поважних причин від сторін до суду не надходили. За загальним правилом (ч.1 ст. 205 КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

4.5. У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

5. Фактичні обставини, встановлені судом; докази, надані сторонами у справі

5.1. Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

5.2. Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, за загальним правилом, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

5.3. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч.2 ст. 77 КАС України).

5.4. Позивач ОСОБА_1 є громадянином України (а.с.7), внесений до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (а.с.6), народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Мишів Іваничівського району Волинської області, має зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 .

5.5. Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 575143 від 15.08.2022 (а.с.4) позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.. Згадана постанова складена поліцейським роти з обслуговування м. Ковель УПП у Волинській області ДПП сержантом поліції Чуль Владиславом Вадимовичем.

5.6. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, поліцейським було встановлено, що 15.08.2022 о 22 год. 31 хв. на автодорозі «М 07» водій керував транспортним засобом з напівпричепом, у якого в темну пору доби не освітлювався реєстраційний номерний знак, що не дало змоги визначити його символи з відстані 20 м. На думку поліцейського, водій порушив вимоги п. 2.9. в) Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), таке діяння водія поліцейський кваліфікував за ч.6 ст. 121 КУпАП.

5.7. Будь-яких інших доказів на підтвердження своїх позицій до суду учасниками справи надано не було.

6. Оцінка суду

6.1. Вирішуючи заявлені позивачем ОСОБА_1 вимоги по суті, суд виходить з такого.

6.2. Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Органи державної влади, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону). Вказані положення кореспондуються зі ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII.

6.3.Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом рішення та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

6.4. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

6.5. Відповідно до ч.1 ст. 286 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішуються місцевими загальними судами як адміністративними судами.

6.6. Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

6.7. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 (справа № 1-34/2010) дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

6.8. Одним із найважливіших принципів, що істотно впливає на правове становище громадянина в демократичному суспільстві є дотримання презумпції невинуватості - правового принципу, за яким щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

6.9. Принцип презумпції невинуватості в адміністративному процесі має чимало характерних ознак, одними з найбільш істотними з яких є, зокрема, віднесення права визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення до компетенції тільки уповноважених законом суб`єктів, а також фіксація офіційного визнання вини особи у відповідному процесуальному документі - постанові у справі про адміністративне правопорушення, яка набула чинності. Особа вважається невинуватою у вчиненні адміністративного або дисциплінарного проступку, доки її вина не буде доведена у передбаченому законом порядку і зафіксована постановою, що набула чинності, чи рішенням у справі.

6.10. За правилами ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема, передбачені частинами першою, другою, третьою, п`ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою ст. 121 КУпАП.

6.11. Норми ч.6 ст. 121 КУпАП встановлюють адміністративну відповідальність, зокрема, за керування водієм транспортним засобом з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим. Санкція ч.6 ст. 121 КУпАП передбачає застосування до винної особи адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в грошовому вираженні – 850,00 грн.).

6.12. Згідно з п. 2.9. в) Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), водієві забороняється керувати транспортним засобом без номерного знака або з номерним знаком неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

6.13. В розглядуваній справі відповідач не виконав покладеного на суб`єкта владних повноважень обов`язку щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст. 77 КАС України). Зокрема, відповідачем не доведено, що подія правопорушення, котре ставиться в вину позивачу, дійсно мала місце, не було спростовано (в тому числі наданням до суду для огляду відеозаписів зі службової боді-камери поліцейського Чуль В.В.) твердження ОСОБА_1 про те, що водій керував транспортним засобом, котрий був у справному стані, в тому числі працювала підсвітка номерного знаку, однак під час руху одна з ламп, котрі освітлюють номерний знак, перегоріла з причин, котрі не залежали від волі водія, без умислу з боку позивача, а після виявлення поліцейським несправності лампи ОСОБА_1 одразу ж (ще до складання поліцейським оскаржуваної постанови) замінив її на справну, тим самим усунув порушення на місці його виявлення.

6.14. Суд вбачає, що за обставинами справи копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути визнана належним доказом у цій справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вона не є самостійним беззаперечним доказом, являє собою рішення про притягнення до адміністративної відповідальності і обставини ,викладені в ній, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, котра притягується до адміністративної відповідальності і не викликали б сумнівів у суду.

6.15. Згідно зі ст. 245 КУпАП України завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

6.16. Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

6.17. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

6.18. Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

6.19. Отже, вчинення правопорушення, за яке особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, має бути підтверджено доказами. Натомість в оскаржуваній постанові відсутні пояснення порушника щодо обставин справи, відсутня оцінка працівником поліції заперечень ОСОБА_1 з приводу дотримання ним вимог Правил дорожнього руху. Наведене свідчить про одностороннє, неповне з`ясування обставин справи співробітником поліції при складанні оспорюваної постанови.

6.20. Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. Невипадково на можливість застосування принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення звернув увагу Конституційний Суд України в рішенні від 22.12.2010 № 23-рп/2010 (п. 4). Отже, з огляду на дію вказаного конституційного принципу всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

6.21. Названі обставини у справі не дають змоги суду однозначно оцінити дії ОСОБА_1 як такі, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст. 121 КУпАП.

6.22. Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

6.23. Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд (як адміністративний суд) має право, в тому числі, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

6.24. З огляду на наведене, суд вважає за необхідне скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення, що є, на думку суду, належним способом захисту прав позивача, оскільки в повній мірі поновлює його права.

7. Розподіл судових витрат між сторонами

7.1.Позивач заявив про наявність понесених судових витрат, котрі складаються зі сплаченої суми судового збору (за подання позовної заяви з вимогою немайнового характеру) в розмірі 496.20 грн. (квитанція АТ КБ «ПриватБанк» від 02.09.2022 № 0.0.2661643968.1; а.с.1). Про наявність інших судових витрат ОСОБА_1 не заявляв.

7.2. Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

7.3. Оскільки вимоги позивача судом задоволено, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, на користь ОСОБА_1 понесені позивачем витрати щодо сплати судового збору в розмірі 496,20 грн..

Керуючись ст. 8,19,62,64,68 Конституції України, ст. 2,5,6,7,19, 132,139,241,242,243,244,245,286 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов (в уточненій редакції) ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Волинській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії БАБ № 575143 від 15.08.2022, складену поліцейським роти з обслуговування м. Ковель УПП у Волинській області ДПП сержантом поліції Чуль Владиславом Вадимовичем, якою було притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підставі ч.6 ст. 121 КУпАП та застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 850,00 грн..

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі (Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у Волинській області) на користь ОСОБА_1 понесені позивачем витрати щодо сплати судового збору в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно із п.3 розд. VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повний текст цього рішення виготовлений 10.10.2022.

Учасники справи:

1) позивач – ОСОБА_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

2) відповідач – Департамент патрульної поліції (ідентифікаційний код юридичної особи – 40108646; юридична адреса: вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048) в особі Управління патрульної поліції у Волинській області (адреса місця знаходження територіального підрозділу: вул. Залізнична, 15, м. Луцьк, Волинська область, 43005).

Суддя А. Є. Бєлоусов