Рішення № 106688384, 10.10.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідача, або ГУ ПФУ) з вимогами визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови в призначені пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом зарахування періодів роботи по трудовій книжці від 04.09.1979 року серії НОМЕР_1 та диплому НОМЕР_2 , починаючи з настання пенсійного віку, а саме з 31.12.2021 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити пенсію за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом зарахування періодів роботи по трудовій книжці від 04.09.1979 р. серії НОМЕР_1 та диплому НОМЕР_2 , починаючи з настання пенсійного віку, а саме з 31.12.2021року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність відмови відповідача у зарахуванні до її трудового стажу, спірних періодів роботи, про які наявні відповідні записи у її трудовій книжці, а також зазначила, що нею подано всі підтверджуючі документи. Крім того, запис ім`я, по-батькові та прізвище у трудовій книжці збігаються з записом у паспорті, що підтверджує належність позивачу трудової книжки.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву позивача, в якому просить залишити без задоволення з посиланням на те, що відмова у призначенні позивачу пенсії обумовлена відсутністю необхідного страхового стажу. При цьому, не враховано до страхового стажу періоди навчання та роботи за даними трудової книжки НОМЕР_1 (дата заповнення 14.09.1979), оскільки у повторному свідоцтві про шлюб зміна прізвища з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » не відповідає прізвищу чоловіка « ОСОБА_1 ». Крім того, пенсійним органом позивачу було повідомлено про те, що у разі підтвердження належності трудової книжки, позивач має право повторно звернутися до відповідача із відповідною заявою про призначення пенсії.

Дослідивши письмові докази, судом встановлено.

26.01.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

За результатами розгляду звернення позивача, відповідач листом від 12.05.2022 № 4278-3841/В-02/8-1400/22 відмовив у призначенні позивачу пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 28 років, оскільки до страхового стажу не враховано періоди: навчання з 01.09.1980 по 20.06.1984 рр. та періоди роботи по трудовій книжці від 04.09.1979 р. серії НОМЕР_1 , що в сумі становить 17 років і 13 днів.

Крім того, позивача повідомлено про те, що у разі підтвердження належності трудової книжки, позивач має право повторно звернутися із відповідною заявою про призначення пенсії.

Вважаючи протиправною відмову відповідача у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи згідно записів трудової книжки з 01.09.1980 по 20.06.1984 рр. та періоди роботи по трудовій книжці від 04.09.1979 р., що в сумі становить 17 років і 13 днів, та призначення пенсії з його урахуванням, позивач звернулась з цим позовом до суду.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними та незаконними і відповідно - підставою для притягнення таких суб`єктів до відповідальності.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Положенням частини першої статті 9 Закону 1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Стаття 4 Закону № 1058 закріплює, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

За змістом частини першої статті 26 Закону 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Згідно із частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).

Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Змістом частини першої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 8 Порядку № 637 час навчання у вищих навчальних професійних навчально - виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до пунктів 2.11 та 2.12 Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або замін імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.

Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

У пункті 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні або неточні записи про період роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про період роботи.

Судом встановлено, що 26.01.2022 року позивач подала заяву на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та надала необхідні документи для призначення пенсії, а саме:

- Паспорт громадянина України.

- Довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру.

- Трудову книжку від 04.09.1979 р. серії НОМЕР_1 .

- Диплом НОМЕР_7

- Довідку від 26.07.1989 № 78.

- Повторне свідоцтво про шлюб від 14 вересня 2021 року серія НОМЕР_3 .

- Свідоцтво про переміну прізвища, імені, по-батькові від 18 квітня 1996 року серія НОМЕР_4 .

- Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану від 14.09.2021 року.

- Довідка Обласного музичного училища ім. Л.В. Собінова від 26.07.1989 № 78.

Як вбачається з зазначених документів позивач змінювала прізвище в такій послідовності: « ОСОБА_1 » змінено на « ОСОБА_1 » згідно свідоцтва про шлюб НОМЕР_5 від 05.01.1985 року; « ОСОБА_1 » змінено на « ОСОБА_1 » згідно свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові від 18 квітня 1996 року серія НОМЕР_4 .

Таким чином, позивач змінила прізвище « ОСОБА_1 », яке відрізняється від прізвища її чоловіка « ОСОБА_1 », що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб від 14 вересня 2021 року серія НОМЕР_3 та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану від 14.09.2021 року.

При цьому, підставою для відмови відповідача у зарахуванні позивачу до страхового стажу спірних періодів роботи, відповідачем визначено, що у повторному свідоцтві про шлюб зміна прізвища з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » не відповідає прізвищу чоловіка « ОСОБА_1 », у зв`язку з чим пенсійним органом не враховано до страхового стажу позивача, періодів її роботи згідно записів у трудовій книжці.

Відповідно до положень пункту 26 Порядку №637 якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

Суд звертає увагу на те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній орган Пенсійного Фонду має право обчислити трудовий стаж на підставі даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також інших первинних документів (довідок, виписок із наказів, особових рахунків і відомостей на видачу заробітної плати, посвідчень, характеристик, письмових трудових договорів та угод з відмітками про їх виконання, та ін.).

Разом з тим, обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.

Вказана позиція кореспондується з нормами Порядку № 637 відповідно до пункту 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій врегульовано "Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1)

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 передбачено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

При цьому Суд звертає увагу на те, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку запису у трудовій книжці про спірні періоди роботи позивача не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Як свідчать матеріали справи, позивач змінила прізвище « ОСОБА_1 », яке відрізняється від прізвища її чоловіка « ОСОБА_1 », що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб від 14 вересня 2021 року серія НОМЕР_3 та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану від 14.09.2021 року.

Крім того, згідно п. 2.22 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за №55/18793 після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видають свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану. На свідоцтві проставляють штамп «Повторно». Свідоцтво про державну реєстрацію, подане заявником для внесення змін, анулюють та знищують у встановленому порядку.

Тому, при внесенні змін до акту цивільного стану щодо зміни прізвища « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 » реєстратором анульовано та знищено свідоцтво про шлюб НОМЕР_5 від 05.01.1985 року та видано повторне свідоцтво про шлюб від 14 вересня 2021 року серія НОМЕР_3 .

Враховуючи, що зібраними по справі доказами підтверджено, що на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком позивач досягла віку 60 років, має страховий стаж понад 28 років, суд дійшов висновку про протиправність відмови зарахувати до страхового стажу роботи, що дає право на отримання пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", періодів роботи згідно з записами в трудовій книжці від 04.09.1979 року серії НОМЕР_1 та диплому НОМЕР_2 .

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови в призначені пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом зарахування періодів роботи по трудовій книжці від 04.09.1979 року серії НОМЕР_1 та диплому НОМЕР_2 , починаючи з 31.12.2021 року;

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи згідно з записами в трудовій книжці від 04.09.1979 р. серії НОМЕР_1 та диплому НОМЕР_2 , та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 31.12.2021року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,Миколаїв,54020 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_6 ) судові витрати в розмірі 992.40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Мельник