Рішення № 106688374, 28.09.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року

справа №380/8438/22

провадження № П/380/8497/22

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Парфелюка Г.І., представника відповідача Твердохліб І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Львові в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) 13.06.2022 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської митниці (далі - Львівська митниця, відповідач) з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці від 13.12.2021 №UA209000/2021/700224/2 про коригування митної вартості товару «Меблі...», ввезення якого в Україну задекларовано фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 в митному режимі «імпорт» згідно митної декларації типу ІМ40ДЕ №UA209160/2021/015500 від 13.12.2021. Позивач вважає оскаржене рішення незаконним, протиправним та такими, що підлягає скасуванню. Пояснив, що 13.12.2021 через уповноважену на митне оформлення особу подав електронну митну декларацію типу IM40ДЕ №UA209160/2021/015500, згідно якої задекларовано ввезення в Україну на адресу ФОП ОСОБА_1 в митному режимі «імпорт» товару «Меблі…» по 14 товарних позиціях загальною фактурною вартість 62421,48 польських злотих, що складає 411888,14 грн. згідно курсу НБУ на дату декларування. Представник позивача пояснює, що митна вартість товару визначалась декларантом за основним методом згідно п.1 ч.1 статті 57 Митного кодексу України (далі - МК) (ціною контракту) в сумі 417978,14 грн. До складових митної вартості (окрім фактурної ціни) декларант додав також вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну (пункт пропуску «Рава-Руська») в сумі 6090,00 грн. Інших витрат (складових митної вартості) не поніс і не додавав до фактурної ціни. Стверджує, що декларант надав митному органу для підтвердження задекларованої митної вартості товару усі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Звертає увагу суду, що митниця здійснила коригування заявленої митної вартості та у відношенні вказаних 4 товарних позицій визначила/скоригувала таку за пунктом 2-б) ч.1 ст.57, ст.60 МК України методом - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Щодо товарів по інших 10 товарних позиціях (товар №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 10, 12, 14 згідно нумерації в МД) заявлена декларантом митна вартість визнана митним органом і, відповідно, не коригувалась. Відповідач на обґрунтування правомірності проведеного коригування зазначив лише номер та дату митних декларацій, які ним використані, без зазначення докладної інформації про підстави та зміст джерел інформації, які використовував митний при прийнятті оскаржених рішень. Стверджує, що такий підхід митниці до формування оскарженого рішення про коригування митної вартості прямо суперечить положенням законодавства та є самостійною підставою для скасування такого рішення.

Відповідач позов не визнає, представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.52-56). Стверджує, що відповідач правомірно прийняв оскаржуване рішення. Відповідач посилається на норми статті 52 Митного кодексу України, відповідно до яких орган декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Зазначає, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Оскільки надані ФОП ОСОБА_1 документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари це обумовлювало необхідність запитувати від декларанта/уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 МК додаткові документи та відомості. Оскільки в документах, які надані позивачем до Львівської митниці разом з митною декларацією IM40ДЕ №UA209160/2021/015500 містилися розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а декларант не подав витребувані митницею додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару, зазначене стало підставою для прийняття рішення коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товару за заявленою декларантом/уповноваженою ним особою митною вартістю. Відповідач зазначає, що з огляду на викладені вище обставини не було можливим застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме: методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари. Джерелом для коригування митної вартості слугували МД: товар №7 - МД від 04.10.2021 №UA500110/2021/208388 митна вартість становить 4,02 дол. США за кг; товар №8 - МД від 15.11.2021 №UA100110/2021/721116 митна вартість становить 4,0105 дол. США за кг; - товар №11 - МД від 12.11.2021 №UA209170/2021/89661 митна вартість становить 4,81 дол. США за кг; товар №13 - МД від 11.11.2021 №UA500490/2021/206587 митна вартість становить 4,013 дол. США за кг.

На вимогу суду відповідач надав копії митних декларацій разом із поданими декларантом документами на підтвердження заявленої митної вартості (а.с.57-98,111-118).

Суд заслухав аргументи учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи копії письмових доказів та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та компанія «Signal Meble Sp.K.» (м. Островець-Свентокшиський, Республіка Польща) (Продавець) уклали контракт №12/11/2020 від 12.11.2020. За умовами цього контракту Продавець зобов`язується продати, а Покупець - купити, оплатити та прийняти меблі наборами та окремими предметами для столових, житлових кімнат, спалень, кухонь, кабінетів, офісів торгової марки «Signal», в асортименті, кількості та по ціні згідно з фактурами про форма. Відповідно до пунктів 1.3,2.2 Контракту ціна за товар вказується в польських злотих та встановлюється на дату підписання цього контракту; поставка товару здійснюється окремими партіями на основі замовлення Покупця протягом 14 робочих днів з моменту підтвердження замовлення, сторони узгоджують рахунок - фактуру проформу на кожну партію товару, що підлягає поставці. Оплата товару здійснюється у формі 100% передоплати перед відвантаженням товару, на підставі рахунку-проформи. Товар постачається на умовах FCA (Островець-Свентокшиський, Польща) згідно з правилами Інкотермс-2010, або на інших, визначених сторонами у рахунку-фактурі умовах. Витрати по транспортуванню товару несе покупець (п.3,1, 2,1 Контракту) (а.с. 21-23).

Сторони контракту 09.12.2021 погодили асортимент (найменування, кількість, ціну) чергової партії товару та на адресу покупця (ФОП ОСОБА_1 ) компанія «Signal Meble Sp.K.» направила рахунок-проформу №OF/1/21/120048 від 09.12.2021 на суму 62421,48 польських злотих (а.с.24).

На виконання зазначеного контракту та на підставі рахунку-фактури (інвойс) №VAT F/KEX/21/110030 від 09.12.2021 ФОП ОСОБА_1 придбав Товар «меблі» на суму 62421,48 польських злотих (а.с. 26-27).

ФОП ОСОБА_1 перерахував компанії «Signal Meble Sp.K.» 56070,77 польських злотих в якості оплати за товар, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №33 від 09.12.2021 (а.с. 35).

Транспортування товару в Україну відповідно до укладеного договору міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом №221121 від 22.11.2021 здійснював перевізник ФОП ОСОБА_2 (а.с. 28). ФОП ОСОБА_2 виставив рахунок-фактуру про надання транспортних послуг №СФ-1200045 від 13.12.2021, відповідно до якого вартість транспортних послуг склала 7090 грн. (складається із транспортних послуг поза межами митної території України м. Островець-Свентокшиський до м/п. Рава-Руська - 6090 грн. та транспортно-експедиційних послуг по митній території України від м/п. Рава-Руська до м. Червоноград 1000 грн. ) (а.с. 29).

ФОП ОСОБА_1 через уповноважену на митне декларування особу подав 13.12.2021 до митного оформлення митну декларацію IM40ДЕ №UA209160/2021/015500 (а.с.13), в якій заявлено митну вартість товару:

- товар 1 «меблі для сидіння - крісла, які обертаються, які не перетворюються на ліжка, з регульованою висотою, в незібраному стані, в асортименті. Загальна кількість - 12 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Китай (CN)»;

- товар 2 «меблі для сидіння - крісла та диван, які не перетворюються на ліжка, з дерев`яним каркасом, в асортименті. Загальна кількість - 4 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Польща (PL)»;

- товар 3 «меблі для сидіння - крісла, які не перетворюються на ліжка, з дерев`яним каркасом, оббиті тканиною, в незібраному стані, в асортименті. Загальна кількість - 12 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Малайзія (MY)»;

- товар 4 «меблі для сидіння - крісла, які не перетворюються на ліжка, з дерев`яним каркасом, оббиті тканиною, в незібраному стані. Загальна кількість - 2 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Китай (CN)»;

- товар 5 «меблі для сидіння - крісла, які не перетворюються на ліжка, з дерев`яним каркасом, не оббиті, в незібраному стані. Загальна кількість - 2 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Малайзія (MY)»;

- товар 6 «меблі для сидіння - крісла, які не перетворюються на ліжка, з металевим каркасом, оббиті (екошкіра, тканина), в незібраному стані, в асортименті. Загальна кількість - 105 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Китай (CN)»;

- товар 7 «меблі металеві, що використовуються в установах, заввишки не більше 80 см., в незібраному стані: стіл письмовий (заввишки 76,0 см) - 1 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Китай (CN)»;

- товар 8 «меблі металеві для житлових кімнат, в незібраному стані, в асортименті: стіл журнальний (комплект складається з 3 столів); стіл обідній в комплекті з 4 кріслами; стелажі. Загальна кількість - 2 шт. та 2 комп. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Китай (CN)»;

- товар 9 «меблі металеві, для житлових кімнат, в незібраному стані: стійка-вішак для одягу, підлогова. Загальна кількість - 2 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Тайвань, Китай (TW)»;

- товар 10 «меблі дерев`яні, типу спальні - ліжка, в незібраному стані, в асортименті. Загальна кількість - 2 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Малайзія (MY)»;

- товар 11 «меблі дерев`яні, для столових та житлових кімнат, в незібраному стані, в асортименті: столи обідні. Загальна кількість - 2 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Польща (PL)»;

- товар 12 «меблі дерев`яні, для столових та житлових кімнат, в незібраному стані: стіл журнальний. Загальна кількість - 1 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Китай (CN)»;

- товар 13 «меблі, виготовлені з комбінованих матеріалів (стільниці - загартоване скло, загартоване скло/МДФ, основний - МДФ, метал, МДФ/метал), для столових та житлових кімнат, в незібраному стані, в асортименті: столи журнальні, столи обідні. Загальна кількість - 70 шт. Торговельна марка - SIGNAL. Країна виробництва - Китай»;

- товар 14 «меблі, виготовлені з комбінованих матеріалів (стільниці - загартоване скло, загартоване скло/МДФ, основи - метал, загартоване скло/МДФ), для столових та житлових кімнат, в незібраному стані: стіл обідній, стіл журнальний. Загальна кількість - 2 шт. Країна виробництва - Тайвань, Китай (TW)».

Митна вартість по 14 товарних позиціях, визначена декларантом у розмірі 417978,14 грн. за основним методом « 1» ціною договору/контракту у розмірі 62421,48 польських злотих, що по курсу 6,59850000 в національній валюті склала 411888,14 грн. До складових митної вартості декларант включив вартість транспортування товару до місця ввезення в Україну до м/п «Рава-Руська» в сумі 6090,00 грн.; умови постачання зазначено FСА, PL Ostrowiec Swietokr.

До цієї митної декларації декларант додав, зокрема, такі документи на підтвердження митної вартості товарів: контракт №12/11/2020 від 12.11.2020, рахунок-проформа №OF/1/21/120048 від 09.12.2021, платіжне доручення №33 від 09.12.2021 про проведення SWIFT-платежу в іноземній валюті; фактура (інвойс) №VAT F/KEX/21/120009 від 09.12.2021; автомобільна товаро-транспортна накладна (CMR) А №379801 від 09.12.2021; договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом №221121 від 22.11.2021; рахунок-фактура перевізника №СФ-1200045 від 13.12.2021 на оплату транспортних послуг; прайс-листи компанії «Signal Meble», копія експортної декларації країни відправлення, сертифікати походження (а.с. 21-31,109-110).

Митниця скерувала декларанту електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості (а.с. 30), за наявності: - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (фактуру-проформу, видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На описані вимоги про надання додаткових документів декларант надав видаткові накладні та лист щодо знижки на товар та проінформував митний орган про те, що до митного оформлення подав усі наявні в нього документи, інших документів представити не може; просив митний орган прийняти рішення відповідно до наданих до митного оформлення документів (а.с.30,110).

Митниця дійшла висновку, що декларант не розвіяв її сумнівів щодо заявленої митної вартості товару та здійснила коригування митної вартості декларованого товару, прийнявши рішення №UA209000/2021/700224/2 від 13.12.2021, відповідно до якого визначила вартість імпортованого товару у відношенні 4 товарних позицій (товар №№ 7,8,11,13 згідно нумерації в МД) за передбаченим пунктом 2-б) ч.1 ст.57, ст.60 МК України методом - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (а.с. 10). Щодо товарів по інших 10 товарних позиціях (товар №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9, 10, 12, 14 згідно нумерації в МД) заявлена декларантом митна вартість не коригувалась.

Неможливість визнати заявлену декларантом митну вартість за основним методом посадова особа митного органу мотивувала такими аргументами:

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 13.12.2021 №СФ-1200045 не містить відомостей про форму оплати, витрати на страхування та експедиційні витрати;

- в рахунку вказано, що вантаж переміщувався у складі консолідованого вантажу, проте інформація на підставі якої розподілені витрати на транспортування, а саме: загальна кількість вантажу, маршрути, відстань, вага та відповідні реквізити ТСД, відсутня; таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Даний рахунок не завірений належним чином відмітками перевізника;

- у поданому до митного оформлення договорі про перевезення від 22.11.2021 № 221121 обумовлено, що вартість перевезення, форма і схема оплати вказуються в заявці на перевезення, яка є невід`ємною частиною цього договору, однак до митного оформлення такий документ не надано;

- у поданій до митного оформлення CMR від 09.12.2021 №A№379801 відсутні відомості у графі 14 (умови перевезення- місця поставки товару згідно заявлених умов FCA), що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева,19травня 1956) та ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V;

- за умовами договору від 12.11.2020 №12/11/2020 розділом 1. пункт 1.3. визначено, що Домовленість про ціну товару вважається досягнутою, якщо вона завірена підписами уповноважених представників Продавця і Покупця в рахунку-фактурі Проформі, однак в рахунку-фактурі від 09.12.2021 №F/KEX/21/120009, та в рахунку-проформі від 09.12.2021 №OF/1 /21/120048 відсутні підписи уповноважених представників Покупця;

- подані до митного оформлення прейскуранти (прайс-лист) виробника товару №б/н не містять відомості про умови поставки товару, тому не може бути використаний для підтвердження митної вартості товару що оцінюється;

- банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару від 09.12.2021 №33 містить розбіжності щодо суми оплати даного товару, та не містить відміток банку, що викликає сумніви у достовірності даного документу.

Митниця вказала, що оскільки декларантом всі наявні розбіжності не скасовані та не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, митну вартість товару, заявлену до митного оформлення за IM40ДЕ №UA209160/2021/015500 буде скориговано.

З метою обрання обраного митницею методу визначення митної вартості та числових значень, визначених в рішеннях про коригування митної вартості, відповідач навів такі аргументи:

- неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари;

- застосовано метод 26 (ст.60 МКУ);

- джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала інформація наявна у митного органу про митну вартість таких товарів:

товар №7 - МД від 04.10.2021 № UA500110/2021/208388 митна вартість становить 4,02 дол. США за кг;

товар №8 - МД від 15.11.2021 №UA100110/2021/721116 митна вартість становить4,0105 дол. США за кг;

товар №11 - МД від 12.11.2021 №UA209170/2021/89661 митна вартість становить 4,81 дол. США за кг;

товар №13 - МД від 11.11.2021 №UA500490/2021/206587 митна вартість становить 4,013 дол. СШАза кг.

Як наслідок, за результатами розгляду митної декларації №UA209160/2021/015500 від 13.12.2021 та доданих до неї документів митний орган відмовив у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю у зв`язку з прийняттям рішень про коригування митної вартості товарів з причини - неможливо завершити митне оформлення по причині внесення змін у гр.12,43,44,45 ВМД (і зв`язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 13.12.2021 №UA209000/2021/700224/2. Відмову у митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА209160/2021/000330 (а.с. 12).

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права:

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в У країні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною першою статті 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).

Частиною першою статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Приписами статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою, другою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо) (частини п`ята, сьома статті 58 МК України).

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частина п`ята статті 53 містити норми, відповідно до яких забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною першою статті 55 МК України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів (частина четверта, п`ята статті 55 МК України).

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Частиною другою статті 64 МК України визначено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Як зазначено в частині четвертій статті 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Відповідно до частини сьомої статті 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до статті 55 МК України наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 серед іншого затверджено Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів. В пункті 2.1 цих Правил у розділі заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначено, що у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При вирішенні цього спору суд враховує такі висновки Верховного Суду:

- «…органи доходів і зборів мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів», постанова від 18.12.2018 у справі № 821/110/18;

- « … витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України […] Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації», постанова від 17.07.2019 у справі №809/872/17;

- «… у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом», постанова від 05.02.2019 у справі №816/1199/15;

- «… у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів», постанова від 05.03.2019 у справі №815/143/174;

- «… в силу частини другої статті 55 Митного кодексу України та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24 травня 2012 року «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, а також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства», постанова від 21.12.2018 у справі № 815/1670/17. В цій постанові Верховний Суд зазначив, що відсутність в рішеннях обґрунтувань розрахунку скоригованої митної вартості є самостійною підставою для їх скасування.

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

1. Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених письмових доказів щодо правомірності рішення про коригування митної вартості товарів в частині обґрунтування сумніву в заявленій декларантом митній вартості, суд керується такими міркуваннями:

Системний аналіз наведених вище норм МК України дозволяє зробити такі висновки:

- основним методом визначення митної вартості товарів є метод «за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)»;

- закон визначає вичерпний перелік документів, що подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, а також забороняє вимагати будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в статті 53 МК України;

- митний орган має повноваження витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- закон визначає чіткий перелік обставин, які зумовлюють виникнення обґрунтованого сумніву щодо визначеної декларантом митної вартості товару.

Отже, посадова особа митного органу для прийняття рішення про витребування в декларанта додаткових документів (з метою підтвердження заявленої митної вартості) зобов`язана встановити та чітко викласти обставини, що свідчать про:

- обґрунтованість сумніву щодо вказаної декларантом митної вартості;

- причини, що унеможливлюють перевірку заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів.

При цьому посадова особа повинна витребувати документи, що реально необхідні для перевірки «сумнівних» відомостей, а не вимагати в декларанта надання невичерпного переліку усіх можливих документів.

Основним способом реалізації повноважень митного органу в цій ситуації є процедура консультацій з декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов:

1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України;

2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості;

3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору);

4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

У цій справі суд встановив, що заявник визначив митну вартість товару за ціною договору/контракту, яка зазначена у рахунку-фактурі (інвойсі). На підтвердження заявленої митної вартості товару декларант надав митному органу документи, визначені частиною другою статті 53 МК України (серед іншого: контракт №12/11/2020 від 12.11.2020, рахунок-проформа №OF/1/21/120048 від 09.12.2021, платіжне доручення №33 від 09.12.2021 про проведення SWIFT-платежу в іноземній валюті; фактура (інвойс) №VAT F/KEX/21/120009 від 09.12.2021; автомобільна товаро-транспортна накладна (CMR) А №379801 від 09.12.2021; договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом №221121 від 22.11.2021; рахунок-фактура перевізника №СФ-1200045 від 13.12.2021 на оплату транспортних послуг; прайс-листи компанії «Signal Meble…», копія експортної декларації країни відправлення, сертифікати походження (а.с. 21-31,109-110).

Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суд проаналізував зміст наданих декларантом документів та встановив, що такі містять необхідні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена за товар. Так, в рахунку-фактури (інвойсі) №VAT F/KEX/21/120009 від 09.12.2021 чітко вказано вартість товару 62421,48 польських злотих, до того ж асортимент товару та його ціну сторони погодили в рахунку-проформі №OF/1/21/120048 від 09.12.2021. Декларант надав платіжне доручення №33 від 09.12.2021 про проведення SWIFT-платежу в іноземній валюті. Щодо посилання митного органу на те, що банківський платіжний документ щодо декларованого товару містить розбіжності щодо суми оплати даного товару, та не містить відміток банку суд враховує пояснення позивача, що відповідно до рахунку-проформи №OF/1/21/120048 від 09.12.2021 сторони контракту погодили асортимент (найменування, кількість, ціну) товару на суму 62421,48 польських злотих. Платіжним дорученням №33 від 09.12.2021 ФОП ОСОБА_1 здійснив електронний SWIFT платіж в сумі 56070,77 польських злотих на банківський рахунок продавця. Позивач пояснив, що решта суми - це була вартість недопоставленого компанією компанія «Signal Meble Sp.K.» за попередньою поставкою - попередня оплата згідно платіжного доручення №32 від 24.11.2021 в сумі 54649,90 польських злотих та поставка товару на суму 46095,20 польських злотих згідно інвойс №VAT F/KEX/21/110030 від 25.11.2021. Ці документи позивач надав до митного оформлення. Щодо відсутності на платіжному дорученні №33 від 09.12.2021 відмітки банку суд зазначає, що позивач здійснив оплату за товар в електронній формі за допомогою SWIFT платежу, оригінал електронного документу зберігається на сервері банку, в той же час позивач видрукував паперову копію платіжного документа та такий надав до митного оформлення. Суд враховує, що платіжне доручення в іноземній валюті №33 від 09.12.2021 містить необхідні реквізити та не викликає сумнівів в достовірності цього документа.

Щодо аргументу митниці про неповноту відомостей в транспортних перевізних документах суд зазначає таке. На підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення відповідно декларант надав митному органу автомобільну товаро-транспортну накладну (CMR) А№379801 від 09.12.2021. Відповідач вважає, що цей документ не є належним підтвердженням послуг транспортування, оскільки у ньому відсутні відомості в графі 14 (умови перевезення - місця поставки товару згідно заявлених умов FCА), що не відповідає вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (19.05.1956, м.Женева).

В статті 6 цієї Конвенції є визначений перелік даних, які повинна містити вантажна накладна (a) дата і місце складання вантажної накладної; b) ім`я та адреса відправника; c) ім`я та адреса перевізника; d) місце і дата прийняття вантажу до перевезення і

передбачене місце його доставки; e) ім`я та адреса одержувача; f) прийняте позначення характеру вантажу і спосіб його упакування та, у випадку перевезення небезпечних вантажів, їх загальновизнане позначення; g) кількість вантажних місць, їх спеціальне маркування і нумерація місць; h) вага вантажу брутто чи виражена в інших одиницях виміру кількість вантажу; i) платежі, пов`язані з перевезенням (провізна плата,

додаткові платежі, митні збори, а також інші платежі, що стягуються з моменту укладання договору до доставки вантажу); j) інструкції, необхідні для виконання митних та інших формальностей; к) заява про те, що перевезення здійснюється, незалежно від будь-яких умов, згідно положень дійсної Конвенції. В частині другій статті 6 Конвенції визначені дані, у випадку потреби, які може містити вантажна накладна (платежі, які відправник зобов`язується сплатити; сума платежу, що підлягає сплаті при доставці; погоджений термін, протягом якого повинно бути виконано

перевезення; перелік документів, переданих перевізнику тощо). Суд оглянув автомобільну ТТН (CMR) А№379801 від 09.12.2021 та зауважив, що така містить необхідні реквізити щодо товару, який постачався; зокрема, реквізити доданого до неї інвойсу - №VAT F/KEX/21/120009 від 09.12.2021, який містить інформацію про умови поставки за контрактом №12/11/2020 від 12.11.2020 - FCA Ostrowiec Sw. Polska (Островець-Свентокшиський, Польща).

Щодо необхідності подання декларантом страхових документів, суд зазначає, що рахунки-фактури та інші документи щодо поставки товару не містять інформації щодо його страхування. При цьому норми частини другої статті 53 МК України визначають обов`язок надання страхових, транспортних документів у разі здійснення такого. Позивач ствердив, що не мав таких витрат. Отже, ненадання позивачем документів щодо страхування за відсутності доказів його здійснення є обґрунтованим.

Оцінюючи посилання митного органу на те, що у наданому до митного оформлення прейскуранті (прайс-лист) виробника товару №б/н не містяться відомості про умови поставки товару, тому такий не може бути використаний для підтвердження митної вартості товару що оцінюється. Суд звертає увагу, що наданий до митного оформленні інвойс №VAT F/KEX/21/120009 від 09.12.2021 містить інформацію/відомості щодо умов поставки за контрактом №12/11/2020 від 12.11.2020 - FCA Ostrowiec Sw. Polska (Островець-Свентокшиський, Польща), тому відомості щодо умов поставки митний орган міг довідатись/отримати з інвойсу №VAT F/KEX/21/120009 від 09.12.2021.

Щодо інших аргументів митного органу в обгрунтування неможливості визначення митної вартості декларованого товару за основним методом, то суд розцінює такі припущеннями та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами.

Оцінюючи надані декларантом до митного оформлення документи на підтвердження заявленої митної вартості товару суд дійшов висновку, що такі документи є достатніми для підтвердження заявленої ФОП ОСОБА_1 митної вартості декларованого товару за основним методом.

2. Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує таке:

письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскаржених рішеннях про коригування митної вартості товарів:

- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2в, 2г;

- застосування методу 2б (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номеру та дати інших митних декларацій (щодо товару №7 - МД від 04.10.2021 № UA500110/2021/208388 митна вартість становить 4,02 дол. США за кг; щодо товару №8 - МД від 15.11.2021 №UA100110/2021/721116 митна вартість становить4,0105 дол. США за кг; щодо товару №11 - МД від 12.11.2021 №UA209170/2021/89661 митна вартість становить 4,81 дол. США за кг; щодо товару №13 - МД від 11.11.2021 №UA500490/2021/206587 митна вартість становить 4,013 дол. СШАза кг)

В графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вказані номер та дата митних декларацій, що слугувала джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості. Суд звертає увагу суду на те, що за джерело інформації митниця використала декларації щодо митного оформлення товару, що відрізняються за умовами поставки. Умови поставки декларованого ФОП ОСОБА_1 товару було FСА, PL Ostrowiec Swietokr, товар постачався автомобільним транспортом із Республіки Польща. В наведених деклараціях суттєво відрізнялись умови поставки, зокрема, в митній декларації від 15.11.2021 №UA100110/2021/721116 умови поставки зазначено FСА, PL м. Радомсько, в інших від 04.10.2021 № UA500110/2021/208388, від 11.11.2021 №UA500490/2021/206587 СРТ UA м. Одеса, товар постачався морем до порту в м. Одеса.

Суд також вважає доречним такий аргумент позивача, який не був спростований в ході судового розгляду справи відповідачем: чому при такій аргументації митниці щодо неможливості визнання задекларованої митної вартості товарів відповідач здійснив коригування митної вартості лише 4 із задекларованих 14 товарних позицій (товар №№ 7,8,11,13 згідно нумерації в МД) та визнав 10 позицій, хоча весь товар (усі 14 товарних позицій) постачався за одним і тим же контрактом, рахунком-проформою, інвойсом, ідентичні умови перевезенням та декларувався однією митною декларацією. Наведені обставини свідчать про те, що при прийнятті оскарженого рішення митниця діяла недобросовісно та нерозумно, вибірково приймаючи рішення щодо визначення митної вартості частини декларованого позивачем товару.

Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржених рішень.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим, а відповідач не довів правомірності свого рішення про коригування митної вартості товарів в частині визначення митної вартості імпортованого товару.

Отже, рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2021/700224/2 від 13.12.2021 не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

Частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи рішення про задоволення позову, суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору (2481 грн.) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. В ході судових дебатів представник позивача зробив заяву про відшкодування витрат позивача на правову допомогу, зазначивши, що детальний опис наданих послуг та підписані сторонами документи зобов`язується надати після ухвалення рішення.

Повне рішення складене 10.10.2022.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 13.12.2021 №UA209000/2021/700224/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (79000, Львівська область, місто Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1; ідентифікаційний код ВП 43971343) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту до суду апеляційної інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.