Рішення № 106688335, 04.10.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року

справа №380/6283/22

провадження № П/380/6326/22

Львівський окружний адміністративний суд

у складі головуючої судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Суліковської У.І.,

представника позивача Семенина В.М.,

представника відповідача Івасечно Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР» (81500, Львівська область, Городоцький район, с. Черляни, вул. Польова, 97; код ЄДРПОУ 38169102) до Львівської митниці Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343) з вимогою:

- визнати протиправною і скасувати картку відмови за №UA209140/2022/000179 Львівської митниці Державної митної служби України, в прийнятті декларації ТзОВ «КПП ЦЕНТР» за №UA209140/2022/009623 від 04.02.2022, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 04.02.2022 з метою митного оформлення придбаного закордоном транспортного засобу сідельний тягач марки DAF XF 460 FT, 2015 року виробництва, бувший у використанні було подано електронну декларацію. До митного оформлення заявлено декларацію із застосуванням преференційного режиму оподаткування ввізним митом товару, що ввозиться з країн ЄС, код пільги 410. У підтвердження походження даного товару надано скановану копію сертифіката з перевезення EUR.1 №PL/VF/AS 0251274 від 02.02.2022, що на думку представника є достатнім серед інших документів (рахунок-фактура (інвойс), сертифікат з перевезення (походження товару) EUR.1 №PL/VF/AS 0251274 від 02.02.2022, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, калькуляція транспортних витрат, зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу, подання якого до митного оформлення не супроводжується, копія митної декларації країни відправлення, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу), який підтверджує право застосування преференційної ставки ввізного мита. Представником позивача (митним брокером) отримано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені, чи випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA209140/2022/000179. Позивач вважає, що підстави відмови у митному оформленні товару за преференційним режимом ввезення товару у зв`язку не підтвердженням походження митними органами ЄС для імпортера, спростовуються наданими ним документами. Зазначив, що відповідач не довів неможливість завершити митне оформлення у зв`язку із тим, що документ про походження визнається непридатним для застосування преференцій, не вказано з яких підстав відповідач дійшов до такого висновку, що декларацію походження видано (складено) експортером, який експортував товари походження яких не підтверджено митними органами країни ЄС, необгрунтував, які у відповідача виникли сумніви щодо країни походження товару, ввезеного позивачем. В наданих позивачем документах фігурують сертифікати з перевезення товару EUR.1, в яких вказано країну походження товару Франція, найменування та місце знаходження виробника Нідерланди. Крім цього, відповідач не надав й досі доказів, чи звертався митний орган до Польщі на предмет перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1. З огляду на наведене вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задоволити.

Ухвалою суду від 14.04.2022 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою суду від 06.06.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

22.06.2022 за вх. №42739 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що до митного оформлення позивачем подано: митну декларацію № UA 209140/2022/009623 на товар «сідельний тягач марки DAF, модель XF460 FT, бувший у використанні», а також відповідний пакет товаросупровідних документів. За результатами здійснення митного контролю, посадовими особами Львівської митниці було прийнято рішення про відмову у митному оформленні товарів, та відповідно оформлено картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA209140/2022/000179 від 02.02.2022. Підставою для оформлення оскаржуваної картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначенню слугувало: Неможливість завершення митного оформлення у зв`язку з тим, що документ про походження визначається непридатним для застосування преференцій (товар №1) відповідно до норм статті 32 Доповнення І «щодо визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії їхніми державами членами з іншої сторони від 27.06.2014, оскільки декларацію походження видано (складено) експортером, який експортував товари, походження яких не підтверджено митними органами країн ЄС. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 «Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій» (зі змінами), наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 631 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів з застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» (зі змінами), наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа». Зазначив, що даний імпортер товару раніше подавав до митного оформлення документи про преференційне походження товару, які визнавались митними адміністраціями країни експорту не підтвердженими. Зазначене є підставою для призупинення тарифних преференцій до отримання результатів перевірки достовірності сертифіката з перевезення товару EUR.1 або декларації походження (інвойсу). З огляду на наведене просить суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 01.07.2022 витребувано у товариства з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР» належним чином завірені копії документів, які були додані до митного оформлення митної декларації №UA209140/2022/009623 поданої 04.02.2022 з перекладом на українську мову.

11.07.2022 за вх. №46452 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів на виконання вимог ухвали про витребування доказів.

29.07.2022 за вх. №50162 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі. Зазначив, що підставою для застосування преференційного режиму було подання декларантом сертифікату з перевезення товару EUR.1 №PL/VF/AS 0251274 від 02.02.2022, виданого митними органами Республіки Польща. У відповідача виник сумнів з приводу дійсності документів про походження товару та достовірності відомостей, що в них містяться, зокрема відомостей про країну походження товару, оскільки позивач раніше подавав до митного оформлення документи про преференційне походження товару, країна походження якого в подальшому під час проведення перевірки була непідтвердженою митними адміністраціями країни експорту. Так, відповідно до листа митних органів Республіки Польща від 24.09.2021 №2601-ІОА.4331.31.2021, який скеровано на адресу Львівської митниці листом Держмитслужби України від 02.11.2021 №15/15-03-01/7.4/5085, не підтверджено преференційне походження товару «Вантажний автомобіль марки RENAULT, модель MIDLUM 270-16L» експортером якого виступала фірма «KI-TRUCK SALE COMPANY Ihor Kulchytskyi», а імпортером ТзОВ «КПП ЦЕНТР». Згідно митної декларації №UA209140/2022/009623 від 04.02.2022 заявлено до митного оформлення ідентичний товар, експортером та імпортером якого виступають ті ж самі особи, що й у випадку, в якому преференційне походження товару було непідтвердженим. Таким чином, Львівською митницею у зв`язку із виникненням сумнівів з приводу преференційного режиму товару згідно сертифікату з перевезення товару EUR.1 від 18.02.2022 №PL/MF/AS 0448056 було прийнято рішення про скерування запиту до митних органів Республіки Польща про проведення перевірки цього документу, а тому, згідно ч. 5 ст. 45 Митного кодексу України даний товар вважатиметься таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання митними органами належним чином оформлених документів про походження товару. У зв`язку із цим, на момент здійснення митного оформлення товару, його походження достовірно не встановлено та товар підлягав випуску митним органом у вільний обіг на митній території України лише за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України згідно ч. 2 ст. 48 Митного кодексу України. Оскільки в поданій позивачем митній декларації у графі 36МД, декларантом до товару застосовано преференцію за кодом 410, яка до надходження результатів перевірки сертифікату з перевезення товару EUR.1 № PL/MF/AS 0251274 від 02.02.2022 не може бути застосована, відповідачем було видано оскаржувану картку відмови.

Ухвалою суду від 01.08.2022 вирішено перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду адміністративної справи № 380/6283/22 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.

19.08.2022 за вх. №54137 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі. Заперечив щодо задоволення позовних вимог, та просив суд у задоволенні позову відмовити. Зазначив, що у випадку обґрунтованих сумнівів щодо достовірно права преференційного режиму ввезення товару на підставі EUR.1 № PL/MF/AS 0251274 від 02.02.2022 у митного органу обов`язок вжити заходи, щодо скерування запиту для підтвердження права преференції за визначеним кодом « 410», і у випадку якщо відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Інших заяв та клопотань на адресу суду не надходило. В даному випадку сумніви в митного органу чи підтверджене право позивача щодо застосування преференційного режиму до ввезеного товару.

30.08.2022 за вх. №12989ел судом задоволено клопотання позивача і розгляд справи відкладено.

12.09.2022 за вх. №13950ел у зв`язку із клопотаннями представника позивача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 04.10.2022.

04.10.2022 представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити в повному обсязі. Наголошує в засіданні суду, що позивачем обгрунтовано позовні вимоги у позовній заяві та підтверджено викладене долученими доказами.

Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечила, просила суд у задоволенні позову відмовити з огляду на викладене у відзиві на адміністративний позов та до додаткові пояснення

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 29169102. Місцезнаходження: Україна, 81500, Львівська область, Городоцький район, с. Черляни, вул. Польова, 97.

Основний вид діяльності 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

04.05.2022 між КПП «ЦЕНТР» (покупець )та KI-TRUCK SALE COMPANY Ihor Kulchytskyi (Польща) укладено договір купівлі продажу №06/20.

Відповідно до п. 1.1 договору, продавець продає, а покупець купує транспортний засіб. Транспортний засіб повинен бути придатним для транспортування.

Згідно п. 2.1. договору, загальна вартість контракту складається з суми виставлених рахунків.

Оплата здійснюється на рахунок продавця на умовах попередньої оплати та/або після оплати (п. 2.2 договору).

Відповідно до договору купівлі-продажу №06/20 від 04.05.2020, укладеного між КПП «ЦЕНТР» (покупець )та KI-TRUCK SALE COMPANY Ihor Kulchytskyi (Польща) (продавець) КПП «ЦЕНТР» купив транспортний засіб сідловий тягач марки DAF, модель FХ460FТ 2015 р.в., бувший у вживанні, VIN: НОМЕР_1 , за ціною 24700 EURO.

Місцезнаходження виробника транспортного засобу Нідерланди.

Експортер Польща

Зазначені умови підтверджуються також виставленою покупцю експортною фактурою E/PО00000021/22 від 02.02.2022.

04.02.2022 позивач подав відповідачу для митного оформлення транспортного засобу митну декларацію № UA209140/2022/009623, а також додані до неї рахунок-фактуру (інвойс) від 02.02.2022; сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19.09.2015; калькуляцію транспортних витрат, зовнішньоекономічний договір від 04.05.2020, копію митної декларації країни відправлення №22PL402010T0143935 від 02.02.2022, сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.005.009803-22 від 04.02.2022.

Зазначений транспортний засіб ввезений на митну територію України із застосуванням преференційного режиму в рамках Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «Походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII.

Позивачем отримано картку відмови за №UA209140/2022/000179 Львівської митниці Державної митної служби України, якою відмовлено в прийнятті митної декларації ТзОВ «КПП ЦЕНТР» за №UA209140/2022/009623 поданої 04.02.2022, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення з тих причин, що митне оформлення неможливо завершити, оскільки документ про походження визнається непридатним для застосування преференцій (товар №1) відповідно до норм статті 32 Доповнення І «Щодо визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Регіональної Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами з іншої сторони від 27.06.2014, так як декларацію походження видано (складено) експортером, який експортував товари, походження яких не підтверджено митними органами ЄС. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 «Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій» (зі змінами), наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 631 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів з застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа» (зі змінами), наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа».

Позивач не погодився із таким рішенням відповідача, вважає, що таке прийнято безпідставно, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

За змістом частин 2 і 3 статті 1 Митного кодексу України (далі МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

У відповідності до частин 1-3 статті 36 Митного кодексу України (далі - МК України) країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Згідно з частиною 6 статті 36 МК України положення цього кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (частина 6 статті 36 МК України).

Положеннями частини 7 статті 36 МК України передбачено, що повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Частинами 1-3 статті 43 МК України встановлено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Для підтвердження країни походження товару, також є і Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару.

Також у згідно ст.43 МК України додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

У разі ввезення на митну територію України товарів до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, сертифікат про походження товару подається обов`язково (пункт 1 частини 3 статті 44 МК України).

Законом від 16.09.2014 №1678-VІІ ратифікована Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27.06.2014 (далі - Угода про асоціацію) розділом IV «Торгівля і питання, пов`язані з торгівлею» якої встановлено порядок здійснення торгівлі товарами, що походять з територій Сторін.

Відповідно до статті 26 розділу IV Угоди про асоціацію для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі І до цієї Угоди («Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва»).

Кожна Сторона відповідно до частини 1 етапі 29 розділу IV Угоди про асоціацію зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку 1-А до цієї У годи.

Відповідно до статті 2 розділу II «Визначення концепції «походження товарів» Протоколу І до Угоди про асоціацію з метою впровадження цієї Угоди як такі, що походять з Європейського Союзу, вважаються, зокрема (а) товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу; (Ь) товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Частиною 1 статті 16 розділу V «Підтвердження походження» Протоколу 1 до Угоди про асоціацію встановлено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (а) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, декларація, що надалі Іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 встановлена статтею 17 розділу V «Підтвердження походження» Протоколу 1 до Угоди про асоціацію згідно з положеннями якої сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, І задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Отже, cертифікат з перевезення товару EUR.1, виданий митними органами країни експорту в межах наданих їм повноважень для підтвердження відповідності товару вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених в Угоді про асоціацію, окрім іншого, підтверджує також і країну походження зазначеного товару.

Застосування преференційного режиму під час митного оформлення товарів шляхом надання пільги (за кодом 410) у вигляді звільнення від сплати ввізного мита на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання, здійснюється в рамках Доповнення І «Визначення поняття "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва» до Регіональної конвенції про пан- євро-середземноморські преференційні правила походження Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII (далі - Доповнення І Угоди).

Частиною 1 статті 16 Доповнення І Угоди передбачено, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED має бути виданий митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником, а відповідно до частини З цієї статті експортер, який подає заявку про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1 або EUR.1-МЕD, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Договірної сторони-експортера, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR.1-МЕD, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цієї Конвенції.

Законом України від 08.11.2017 № 2187-УІІІ «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» Україна приєдналася до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі Конвенція), яка набрала чинності для України з 01.02.2018.

21.11.2018 Підкомітетом Україна - ЄЄ з питань митного співробітництва прийнято Рішення № 1/2018 про заміну Протоколу І «Щодо визначення концепції «походження товарів і методів адміністративного співробітництва» до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Вказані зміни почали діяти з 01.01.2019.

Відповідно до статті 1 вказаного Рішення Протокол I до Угоди замінюється текстом, викладеним у Додатку до цього Рішення.

У статті 1 заміненого Протоколу І зазначено, що з метою імплементації цієї Угоди застосовуються Доповнення І і відповідні положення Доповнення II до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

Відповідно до пункту 1 статті 15 Доповнення І товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III а;

(b) сертифікат з перевезення товару EUR-МЕD, зразок якого наведений у Додатку III b;

(c) у випадках, вказаних у Статті 21(1), декларація (надалі іменуватиметься «декларацією походження» або «декларацією походження EUR-МЕD»), надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Пунктом 2 статті 31 Доповнення І передбачено, що з метою належного застосування цієї Конвенції Договірні Сторони повинні допомагати один одному, через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 та EUR-МЕD», декларацій про походження і декларацій про походження EUR-МЕD» та правильності інформації, що міститься в цих документів.

Відповідно до пункту 1 статті 32 Доповнення І подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цієї Конвенції.

За приписами пунктів 3, 5 статті 32 Доповнення І перевірка має бути здійснена митними органами Договірної сторони - експортера. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними.

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути якнайшвидше повідомлені про її результати. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з однієї з Договірних Сторін і відповідають іншим вимогам цієї Конвенції.

З аналізу вищенаведеного слідує, що митним органом імпортера може бути надіслано митному органу Договірної сторони - експортера запит на перевірку достовірності поданих до митного оформлення документів, зокрема, сертифіката з перевезення товару EUR.1 з метою перевірки, зазначеної в ньому інформації та підтвердження походження імпортованого товару. Таку перевірку може бути здійснено як у довільному порядку (вибіркова перевірка) так і за наявності у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності таких документів. При цьому, «наявність обґрунтованих сумнівів» не є визначальною умовою чи єдиною підставою щодо початку проведення такої перевірки та направлення запитів, оскільки перевірка може бути проведена взагалі в довільному порядку, без наявності будь-яких сумнівів.

Якщо митні органи Договірної сторони імпортера вирішують призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки, імпортеру пропонується видача продукції із застосуванням будь-яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними.

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої Інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Підставами для надіслання запиту до митних органів Польщі про проведення перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1, наданого позивачем під час митного оформлення транспортного засобу, зазначеного у митній декларації № UА209140.2022.009623 від 04.02.2022 з застосуванням преференційного режиму оподаткування, слугувала наявність у відповідача наданої митними органами Республіки Польща інформації щодо не підтвердження преференційного походження товарів уповноваженими органами Польщі за результатами перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AR 0268063 від 21.05.2020 (а.с. 91), імпортованого позивачем від того ж самого постачальника (експортера). Так, листом Державної митної служби України від 02.11.2021 №13471/4-15 проінформовано митницю, що уповноваженими органами Польщі за результатами перевірки сертифіката з перевезення товару EUR.1 №PL/MF/AR 0268063 від 21.05.2020 не підтверджено преференційне походження товарів.

Крім цього, суд зазначає, що з метою забезпечення контролю за тарифними преференціями до митних органів листом Держмитслужби від 02.07.2021 №08-1.4/15-03/7/6496 надіслано стандартний алгоритм дій працівників митниць при проведенні перевірки документів про преференційне походження товару із залученням митних адміністрацій країни експорту (в тому числі вживаних транспортних засобів), які подаються до митного оформлення.

Відповідно до вказаного алгоритму дій передбачено, що під час митного оформлення призупиняються тарифні преференції до отримання результатів перевірки достовірності сертифіката з перевезення товару або декларації походження (інвойс) у таких випадках, зокрема п. 2.5: сертифікат з перевезення товару EUR.1 або декларація походження (інвойс) подані підприємствами або громадянами, якими у попередній період здійснено поставку ідентичних товарів (за тим же кодом згідно з УКТЗЕД та описом, маркою, артикулом тощо) (до ідентичних товарів також відносяться вживані транспортні засоби товарних позицій 8701, 8702, 8703, 8704, 8705, 8716 згідно з УКТЗЕД незалежно від їх коду згідно з УКТЗЕД) від іншого експортера з непідтвердженим преференційним походженням за результатами перевірки, проведеної митними органами країни експорту за запитом Держмитслужби).

Службовою запискою в.о. начальника управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Львівської митниці від 14.01.2022 №96/7.4-15/45 було проінформовано керівників митних постів та відділів митного оформлення Львівської митниці про реєстр товарів, походження яких не підтверджено митними органами зарубіжних країн за результатами перевірок. Серед переліку таких товарів є товар, ввезений імпортером ТзОВ «КПП Центр».

За змістом частини 4 статті 45 МК України у випадках, визначених цією статтею, товар вважається таким, що походить з відповідної країни, з моменту отримання митними органами належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей.

Отже, з урахуванням положень частини 4 статті 45 МК України задекларований у митній декларації № UA209140.2022.009623 від 04.02.2022 транспортний засіб вважається таким, що походить з Європейського союзу, після отримання відповідачем належним чином оформлених документів про походження товару або затребуваних ними додаткових відомостей від митних органів ЄС.

Так як наданий до митного оформлення документ для застосування преференційного режиму ввезення містить сумніви, і відповідно скеровано запит на адресую Державної митної Служби 18.02.2022 для звернення до Республіки Польща про підтвердження країни походження товару. Оскільки з правом звернення до Республіки Польща наділена Державна митна Служба України.

За змістом частин 1 і 2 статті 48 МК України митний орган відмовляє у випуску товару, якщо цей товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України. Товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом у вільний обіг на митній території України за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України.

До товарів застосовується (відновлюється) режим найбільшого сприяння за умови одержання митним органом не пізніше ніж через 365 днів від дня здійснення митного оформлення цих товарів належним чином оформленого відповідного документа про їх походження (частина 4 статті 48 МК України).

У спірній картці відмови відповідач зазначив про призупинення надання преференційного режиму оподаткування на умовах Угоди, до отримання результатів перевірки із залученням митних органів країн експорту достовірності документів про преференційне походження товару (сертифікатів з перевезення), роз`яснивши позивачу право подати нову митну декларацію без застосування преференційного режиму до даного товару (вживаного транспортного засобу). Одночасно, повідомив, що преференційний режим може бути відновлений після проведення перевірки за зверненням підприємства та після отримання позитивних результатів перевірки документів про походження.

Відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом (частина 1 статті 256 МКУ), Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 р. за № 1360/21672 визначений порядок оформлення картки відмови (розділ VIII Порядку).

Частиною 2 ст. 256 МК України та пунктом 8 .2 Порядку № 631 передбачено, що у картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

Таким чином, суд вважає правомірною відмову щодо митного оформлення вживаного транспортного засобу, зазначеною у митній декларації №UA209140.2022.009623 від 04.02.2022, з ненаданням преференційного режиму оподаткування до отримання від митних органів ЄС результатів перевірки сертифікатів з перевезення цих товарів.

Встановлено судом, що відповідач звернувся із запитом від 18.02.2022 за №7.4-2-15/4/4057 про перевірку сертифікатів з перевезення товарів форми EUR.1, серед яких значиться EUR.1 PL/VF/AS 0251274 від 02.02.2022, однак станом на день розгляду справи відповідь на вказаний запит на адресу відповідача не надійшла.

Так як з матеріалів справи встановлено, що ввозиться бувший у використанні товар сідельний тягач з Республіка Польща, місцезнаходження виробника Нідерланди, долучений EUR.1 PL/VF/AS 0251274 від 02.02.2022 сертифікат з перевезення не містить усієї інформації, так як нема посилання на номер інвойсу до даного товару, не значиться сума зазначеного товару, покликання на бланк EUR.1 №341020.4322.743.2022, а долучено європейську декларацію 22PL402010ЕО143935 і все в сукупності з врахуванням попереднього інформації Республіки Польща по даному імпортеру та експортеру, що в таких відсутнє право преференційного режиму ввезення товару і підтверджує обґрунтований сумнів у праві ввезення товару з пільговою сплатою платежів.

Крім того, як підтверджено матеріалами справи транспортний засіб випущений у вільний обіг зі сплатою позивачем усіх обов`язкових платежів, тобто без застосування преференції. Так позивачем і не долучено сертифікат походження транспортного засобу і до матеріалів судової справи.

Суд звертає увагу, що призупинення преференційного режиму, не означає відмову у застосуванні вказаного режиму. Так, у разі підтвердження за результатами перевірки достовірності документів, що є підставою для преференційного оподаткування, преференційний режим у порядку встановленому МК України відновлюється, а надмірно сплачені митні платежі повертаються платнику.

В даній справі митний орган, після декларування позивачем товару на загальних підставах, не відмовив у здійсненні митного оформлення, натомість, митне оформлення було завершено, що в свою чергу передбачає можливість відновлення преференційного режиму оподаткування у встановленому порядку.

З урахуванням зазначеного, на думку суду, вирішення питання щодо застосування до товару, охопленого сертифікатом з перевезення товарів форми EUR.1 PL/VF/AS 0251274 від 02.02.2022, преференційного режиму оподаткування, передбаченого Угодою, стане можливим після надходження відповідних результатів перевірки преференційного документу про походження, що проводиться митницею відповідно до статей 31 та 32 Доповнення І до Конвенції, що зважаючи на встановлений частиною п`ятою статті 301 Митним кодексом механізм відновлення преференційного режиму вказує на передчасність звернення позивача до суду із даним питанням.

Також варто зауважити, що стаття 32 розділу VI Доповнення І до Конвенції дає митному органу право або призупинити надання преференції, або відмовити у її наданні. Призупинення надання преференційного режиму для товарів здійснюється до надходження результатів перевірки на запит договірної сторони митного органу країни імпортера; відмова у наданні права на преференцію можлива якщо відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запиту, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів.

При цьому, слід відмітити правову позицію Верховного Суду, яка наведена у постанові від 01 березня 2021 року у справі №240/7093/19 та від 11.04.2022 у справі №260/2805/20 (щодо застосування приписів статті 33 Протоколу 1 до Угоди), згідно якої надходження від іноземних митних органів інформації щодо не підтвердження преференційного походження товарів в контексті застосування Угоди, має безумовним наслідком скасування права на преференційне оподаткування.

Додатково суд зазначає, що формальна наявність сертифікату походження товару, за видачу якого несе відповідальність експортер, не є достатньою підставою для висновку про вчинення позивачем всіх залежних від нього дій для отримання преференції. Діючи добросовісно та застосовуючи пільгові тарифи, позивач мав безсумнівно переконатися, що поставлений ним товар дійсно є товаром відповідного походження згідно з положеннями вищезазначеної Угоди, а не покладатися лише на відповідальність експортера за видачу відповідного сертифікату.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2022/000179.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд приходить до висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятих рішень, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати належить покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «КПП ЦЕНТР» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування картки відмови за №UA209140/2022/000179 у прийнятті митної декларації за №UA 209140/2022/009623 від 04.02.2022 - відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.10.2022.

Суддя Сподарик Н.І.