
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2022 року справа №380/7272/22
провадження № П/380/7324/22
м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді – Коморний О.І.,
секретар судового засідання Марець В.В.
з участю:
позивач не прибув
представник відповідача 1 не прибув
представник відповідача 2 Григоришин А.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Львівського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з врахуванням збільшених позовних вимог :
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області № 74 від 14.02.2022 полковника поліції ОСОБА_2 “Про призначення службового розслідування”;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області № 156 від 13.03.2022 полковника поліції ОСОБА_2 “Про продовження стртоків проведення службового розслідування”;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області № 126 від 22.04.2022 року полковника поліції ОСОБА_2 “Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_1 , у вигляді зауваження”.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 19.10.1999 проходив службу в органах внутрішніх справ, в тому числі і з 07.11.2015 в Національній поліції України. Наказом начальника ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області полковника поліції Івана Малиша, № 216 від 22.04.2022 року на думку позивача, безпідставно, з порушенням Закону України «Про Національну поліцію», Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» та Наказу МВС України № 893 від 07.11.2018 року «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», притягнуто до дисциплінарної відповідальності, у вигляді зауваження.
Вказує, що 13.01.2022 на рапорт т.в.о. начальника СКП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області капітана поліції Сергія Авдєєва, ознайомився в цей же день і тому, в цей же день 13.01.2022 надав письмове пояснення про відсутність на робочому місці з поважних причин. Вказує, що 24.01.2022 на ім`я начальника ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області надійшли матеріали, щодо порушення службової дисципліни позивачем. Зазначає, що після цього наказом призначено службове розслідування, яке в місячний термін не було завершене, як вимагає п. 1 ст. 16 Закону України «Про Дисциплінарний статут України». Вказане службове розслідування новим відповідним наказом було продовжено, і тільки, як виявилося 14.04.2022, був складений відповідний висновок вказаного службового розслідування. Зазначає, що з даного приводу, 23.04.2022 позивача було вже одразу ж офіційно письмово ознайомлено із вказаним оспорюваним наказом № 126 від 22.04.2022 року. Вважає, що наказ № 126 від 22.04.2022 є протиправним з таких причин: 1) із наказом, про призначення службового розслідування позивача не було ознайомлено взагалі ні усно ні письмово; 2) із іншим наказом, про продовження терміну службового розслідування також не був ознайомлений, ні усно ні письмово. Позивач вважає, що були порушені його права, передбачені ст. 18 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», п. 2 розділу 4 Наказу МВС України № 893 від 07.11.2018 року «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України». Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 13 травня 2022 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 14 липня 2022 року призначено розгляд справи в порядку загального провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 27 липня 2022 року залучено співвідповідача.
Представник відповідача, Головного управління Національної поліції у Львівській області, проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Зазначає, що 13.01.2022 станом на 12:20 год, не прибув по місцю проходження служби старший оперуповноважений СКП ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області підполковник поліції ОСОБА_1 ГУНП у Львівській області вважає, що дисциплінарна комісія прийшла до обгрунтованого висновку, а дисциплінарне стягнення накладене на ОСОБА_1 є правомірним. Вказує, що з отриманих пояснень можна встановити, що усьому особовому складу СКП ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області та в тому числі ОСОБА_1 , безпосереднім керівником СКП ОСОБА_3 , було віддано наказ щоранку прибувати на нараду для отримання завдань. Наказ віддано в межах його повноважень та є законним. Разом з тим ОСОБА_1 його не виконав, та про неможливість його виконати не повідомив. Інформації щодо отримання інших наказів від прямих керівників в поясненні ОСОБА_1 немає, як і немає інформації чому ним не було повідомлено про неможливість виконати наказ отриманий від безпосереднього керівника. Так, з пояснення ОСОБА_1 встановити причини порушення ним правил внутрішнього розпорядку, а також причини самовільного прийняття рішень без отримання відповідного наказу керівника не вдалось. Крім того, вчинені ним дії 13.01.2022 хоча і були націлені на забезпечення покладених на нього повноважень, проте були самовільними та суперечили наказу безпосереднього керівника. Відтак, в діях старшого оперуповноваженого СКП ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області наявний склад дисциплінарного проступку. Крім того, звертає увагу суду на те, що до ОСОБА_1 неодноразово застосовувалися дисциплінарні стягнення за порушення службової дисципліни. Вказує, що у випадку встановленого прогулу працівника до нього може бути застосовано найсуворіший захід дисциплінарного впливу у вигляді звільнення зі служби в поліції, проте звільнення працівника може відбутись лише за умови відсутності без поважних причин. Відповідач зазначає, що складеним актом від 13.01.2022 про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 зафіксовано що останній не прибув на робоче місце 13.01.2022 в період часу з 09 год. 00 хв. по 12 год. 20 хв. тобто більше трьох годин що є прогулом такої тривалості, яка достатня для звільнення за п.4 ч.І ст.40 КЗпП України. Зазначає, що в поясненні ОСОБА_1 наявні відомості про те, що він отримував відповіді на запити та зустрічався з оперативним контактом про що ним було написано відповідний рапорт та зареєстровано в журналах обліку режимно - секретного органу підрозділу. Інформацію щодо наявного зареєстрованого рапорту ОСОБА_1 від 13.01.2022 можна вважати достовірною, оскільки це підтверджено поясненням інспектора з режиму секретності ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_4 . Разом з тим інформацію щодо факту зустрічі з оперативним контактом підтвердити чи спростувати не видається можливим. Враховуючи, що звільнення працівника за прогул власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня без поважних причин, а підтвердити відсутність цих причин не видається можливим. Враховуючи вищевикладене, комісія прийняла рішення вважати інформацію, яка вказує на можливу наявність прогулу такою, що не підтвердилась. Оскільки комісією факт наявності прогулу підтверджено не було, проте попередньо було встановлено наявний склад дисциплінарного проступку, комісія у відповідності до ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення зобов`язана врахувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Так з пояснення ОСОБА_1 яке було написано ним власноруч встановлено інформацію щодо визнання неправомірності власних дій. Враховуючи визнання вини порушником та розуміння ним своїх помилок дисциплінарна комісія прийшла до висновку, що порушення службової дисципліни пов`язане з відсутністю по місцю несення служби протягом 3 год. 20 хв. хоча по своїй суті є грубим та негативно впливає на інших працівників, проте враховуючи наявність в режимно - секретному органі підрозділу про зустріч 13.01.2022 з оперативним контактом можна зробити висновок, що ОСОБА_1 виконував під час своєї відсутності службові обов`язки, а дане дисциплінарне правопорушення було вчинено ним з необережності. Таким чином, старший оперуповноважений СКП ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області підполковник поліції ОСОБА_1 порушив службову дисципліну пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 2 частини З статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VII, та пп. 1-3 Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, працівників апарату, відділів та відділень ГУНП у Львівській області, затвердженого наказом ГУНП у Львівській області від 21.12.2019 № 3911. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 07 вересня 2022 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судове засідання позивач не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача ГУ НП у Львівській області в судовому засіданні заперечив проти позову повністю, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд заслухав вступне слово представника відповідача, дослідив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та -
в с т а н о в и в :
Наказом № 74 від 14.02.2022 призначено службове розслідування у формі письмового провадження у зв`язку з тим, що 24 січня 2022 року на ім`я начальника ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області надійшли матеріали щодо порушення службової дисципліни старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 (далі - СКП ВП № 1) ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області підполковником поліції ОСОБА_1 (а.с.95).
Наказом № 156 від 13.03.2022 продовжено термін службового розслідування у зв`язку з необхідністю проведення додаткового опитування окремих працівників та керівництва ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області та з метою об`єктивного і неупередженого прийняття рішення у службовому розслідуванні (а.с.96).
14.04.2022 дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни працівником ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області (а.с.84-94).
Згідно висновку службового розслідування, дисциплінарна комісія, дослідивши обставини справи, що стали підставою для проведення службового розслідування, уважала такими, що знайшли своє підтвердження (а.с.94).
Наказом № 216 від 22.04.2022, за порушення службової дисципліни, зокрема вимог пунктів вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 2 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VII, та пп. 1-3 Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, працівників апарату, відділів та відділень ГУНП у Львівській області, затвердженого наказом ГУНП у Львівській області від 21.12.2019 № 3911, керуючись п.п. 1 п. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VII, до старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - зауваження.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся за захистом свої прав до суду.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (п. 2 ч. 1).
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон №580).
Згідно зі ст. 3 вказаного Закону "Про Національну поліцію" у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону "Про Національну поліцію", поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно зі ст. 18 Закону "Про Національну поліцію", поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
За приписами ч. 1 ст. 19 Закону "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджуються законом.
Згідно ст. 18 Закону України "Про Національну поліції", поліцейський зобов`язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.
Додаткові обов`язки, пов`язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
На поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Статут).
Відповідно до ст. 11 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Статтею 13 вказаного вище Статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади;7) звільнення із служби в поліції.
Не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з посади.
Статтями 14-19 Статуту унормовано порядок призначення та проведення службового розслідування, створення, повноваження дисциплінарних комісій, строки проведення службового розслідування, відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади), забезпечення поліцейському права на захист, порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
Зі змісту наведених вище правових норм слідує, що не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з посади.
Даючи правову оцінку доводам позивача стосовно протиправності винесення наказу № 126 від 22.04.2022 «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_1 , у вигляді зауваження», суд враховує наступне.
Відповідно до ч.1, 2 ст 2. Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських. Керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов`язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю.
Відповідно до ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний:
1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського;
2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;
3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов`язків поліцейського;
4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;
5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об`єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;
6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;
7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;
8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.
Відповідно до ч.1 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Націанальної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Основні обов`язки поліцейського визначені статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію".
Окрім вказаних основних обов`язків, у ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначено зобов`язання поліцейського, які випливають із службової дисципліни.
Під час виконання службових обов`язків поліцейський відповідно до п. 7, 8, 10 ст. 1 Дисциплінарного статуту має право:
7) ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення;
8) робити копії матеріалів особової справи, висновків службового розслідування за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
10) на правничу допомогу та захист своїх прав під час розгляду скарг або під час проведення службових розслідувань.
Обмеження прав поліцейського відповідно до ч. 5 ст. 1 Дисциплінарного статуту не допускається, крім випадків, визначених законом.
За порушення службової дисципліни поліцейські відповідно до ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком згідно з ст. 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Дисциплінарне стягнення відповідно до ч.1 ст. 13 Дисциплінарного статуту є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Відповідно до ч.1-4 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу № 126 від 22.04.2022 слугував висновок службового розслідування щодо грубого порушення службової дисципліни працівником ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_1 .
Відповідно до Висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області від 14.04.2022 встановлено :
« 24 січня 2022 року на ім`я начальника ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області надійшли матеріали щодо порушення службової дисципліни старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 (далі - СКП ВП № 1) ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області підполковником поліції ОСОБА_1 .
З матеріалів вбачається, що 13.01.2022 станом на 12:20 год. не прибув по місцю проходження служби старший оперуповноважений СКП ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області підполковник поліції ОСОБА_1 .”
Згідно Висновку службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області від 14.04.2022, уважають:
« 1. Подальше проведення службового розслідування завершити.
2. Відомості, що стали підставою для проведення службового розслідування, вважати такими, що знайшли своє підтвердження.
3. За порушення службової дисципліни, зокрема вимог пунктів вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 2 частини 3 статті 1, частини 1 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VII, та пп. 1-3 Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, працівників апарату, відділів та відділень ГУНП у Львівській області, затвердженого наказом ГУНП у Львівській області від 21.12.2019 № 3911, керуючись п.п. 1 п. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 23 3 7-VII, до старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_1 (0078186) застосувати дисциплінарне стягнення - зауваження.
4. Матеріали службового розслідування здати в архів ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області.»
Як вже встановлено судом, наказом № 74 від 14.02.2022 призначено службове розслідування у формі письмового провадження у зв`язку з тим, що 24 січня 2022 року на ім`я начальника ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області надійшли матеріали щодо порушення службової дисципліни старшим оперуповноваженим сектору кримінальної поліції відділу поліції № 1 (далі - СКП ВП № 1) ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області підполковником поліції ОСОБА_1 (а.с.95).
Наказом № 156 від 13.03.2022 продовжено термін службового розслідування у зв`язку з необхідністю проведення додаткового опитування окремих працівників та керівництва ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області та з метою об`єктивного і неупередженого прийняття рішення у службовому розслідуванні (а.с.96).
Проте, як встановлено судом, відповідач не надав доказів ознайомлення позивача з вищевказаними наказами та ненадано доказів повідомлення ОСОБА_1 про початок та продовження службового розслідування.
Судом встановлено з матеріалів справи, що позивачем надавалися пояснення щодо вчинення порушення службової дисципліни 13.01.2022 (а.с.103), однак долученною копією ГУ НП у Львівській області ЛРУП №2 надані пояснення ОСОБА_1 датовані 13.03.2022 (а.с.101), однак позивачем вказана дата 13.01.2022.
На покликання відповідача про неможливий факт встановлення зустрічі з оперативним контактом ОСОБА_1 в час здійснення дисциплінарного правопорушення, суд зазначає, що з наданих пояснень ГУ НП у Львівській області ЛРУП №2 від 05.04.2022 ОСОБА_5 (інспектора з режиму секретності відділу поліції №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області встановлено наступне : «серед записів від 13.01.2022 в жуналах режимно - секретного органу відділу поліції № 1 Львівського районного управління лінії № 2 ГУНП у Львівській області запис про реєстрацію рапорту старшого оруповноваженого СКП ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_1 про зустріч з оперативним контактом наявний» (а.с.112).
Відтак, з долучених матеріалів службового розслідування, судом встановлено, що дисциплінарне правопорушення вчинене ОСОБА_1 , а саме 13.01.2022 станом на 12:20 год. не прибув по місцю проходження служби, згідно пояснень наданих позивачем 13.01.2022, останній мав зустріч з оперативним контактом, що також підтверджено поясненнями ОСОБА_5 , однак у висновку службового розслідування даний факт зазначений як такий, що підтвердити чи спростувати не видається можливим.
Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів недостовірності зазначеної інформації згідно пояснень позивача та пояснень ОСОБА_5 .
Більше того, як вже встановлено судом, відповідач протиправно обмежив право позивача на надання пояснень під час проведення службового розслідування використавши пояснення ОСОБА_1 надані в день дисциплінарного правопорушення, а саме 13.01.2022.
Також, докази пояснень від 13.03.2022 надані відповідачем, суд не бере до уваги, оскільки позивачем такі датовані 13.01.2022.
Відтак відповідачем не доведено в межах даної адміністративної справи факт ознайомлення позивача з проведенням службового рослідування щодо вчинення ним дисциплінарного правопорушення.
Відповідно до ч.6 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Згідно з ч.10 ст. 14 Дисциплінарного статуту Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі – Порядок).
Відповідно до п.2 розділу IV Порядку, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право:
надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;
ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України “Про захист персональних даних”, “Про державну таємницю” та іншими законами;
подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;
користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Судом встановлено, що відповідачем порушено права позивача визначені п. 7, 8, 10 ст. 1 Дисциплінарного статуту та п.2 розділу IV Порядку, зокрема право ознайомлюватися з висновком службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення; на правничу допомогу та захист своїх прав під час розгляду скарг або під час проведення службових розслідувань.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Судом встановлено, що право позивача на участь в проведених відносно нього службового розслідування, тобто на участь у процесі прийняття рішення, було порушено відповідачем.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що наказ начальника ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області № 126 від 22.04.2022 полковника поліції ОСОБА_2 “Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_1 , у вигляді зауваження” винесений на підставі службового розслідування без забезпечення права позивача на участь у розслідуванні щодо нього є протиправним, а відтак підлягає скасуванню.
Разом з тим, щодо заявлених позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу начальника ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області № 74 від 14.02.2022 полковника поліції ОСОБА_2 “Про призначення службового розслідування” та наказу начальника ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області № 156 від 13.03.2022 полковника поліції ОСОБА_2 “Про продовження стртоків проведення службового розслідування”, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1-4 ст. 14 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Як встановлено судом, 14.02.2022 наказом начальника ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області № 74 полковника поліції Івана Малиша призначено службове розслідування на підставі матеріалів, які надійшли до управління 24.01.2022 та керуючись ст. 14, 15 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», ч. 1 та ч.2 розділу ІІ «Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України», затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 №893 (а.с.95).
Згідно з п. 3. розділу V строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до ч.1 ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Згідно з ч.2 ст. 16 Дисциплінарного статуту у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.
Судом встановлено, що 13.03.2022 наказом начальника ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області № 156 полковника поліції Івана Малиша продовжено строки проведення службового розслідування строком на один місяць до 14.04.2022, враховуючи необхідність проведення додаткового опитування окремих працівників та керівництва відділу поліції 1 Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області, з метою об`єктивного і неупередженого прийняття рішення у службовому розслідуванні, відповідно до «Положення про дисциплінарні комісії України», затвердженого наказом МВС України від 07.11.26218 № 893 (а.с.96).
Враховуючи наведене, судом не встановлено протиправності наказів про призначення службового розслідування та про продовження строків проведення службового розслідування та пурушення прав позивача вказаними наказами, відтак позовні вимоги в даній частині позову задоволенню не підлягають.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Також слід звернути увагу на приписи ст. 245 КАС України, згідно з якими перелік способів захисту порушених прав викладений у цій статті не є вичерпним. Суд може застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, пов`язаних з розглядом справи, тому судові витрати у справі не розподіляються.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області № 126 від 22.04.2022 полковника поліції Івана Малиша «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_1 , у вигляді зауваження».
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 10.10.2022.
Суддя Коморний О.І.
Судове рішення № 106688312, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 28.09.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 380/7272/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: