Рішення № 106688238, 27.09.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2022 року

справа №1.380.2019.000476

провадження № 380.03.1.380.2019.000476

Львівський окружний адміністративний суд:

в складі головуючої судді – Потабенко В.А.,

за участю секретаря судового засідання – Ненчук О.І.,

з участю:

представник позивача – Шири М.В., згідно договору,

представника відповідача – Піскун А.Й., згідно наказу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування ухвали в частині, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

на розгляді Львівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) до Львівської міської ради (далі - ЛМР, відповідач), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 27.01.2022, просить суд:

- визнати незаконною та скасувати ухвалу Львівської міської ради № 3417 від 17.05.2018 в частині пункту 1 щодо неможливості продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка зазначена в додатку 1 ухвали № 1568 від 02.03.2017 за № 200;

- зобов`язати Львівську міську раду продовжити термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасовій споруді фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом внесення її в перелік тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові згідно з додатком до ухвали Львівської міської ради № 6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» від 26.12.2019.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.05.2018 Львівською міською радою було прийнято ухвалу № 3417 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 02.03.2017 № 1568, від 27.04.2017 № 1888 та від 26.10.2017 № 2526», відповідно до якої пункт 1 ухвали від 02.03.2017 № 1568 викладено в новій редакції, а саме: продовжено термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, які розміщені на території м. Львова до 31.12.2019 згідно з додатком 1, крім тимчасових споруд, зазначених у пунктах, зокрема, 88, 103, 128, 129, 130, 131, 132, 133, 134, 135, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 144, 145, 146, 147, 148, 149, 150 переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Залізничному районі м. Львова. Позивач вказує на те, що чинною ухвалою Львівської міської ради від 02.03.2017 № 1568 йому було продовжено термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасовій споруді на АДРЕСА_1 з площею окремого конструктивного елементу благоустрою 26 м.кв., до 31.05.2018. В подальшому відповідачем зобов`язано суб`єктів підприємницької діяльності в строк до 31.12.2017 укласти договори на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд і до 28.02.2018 привести всю необхідну документацію відповідно до законодавства України та отримати паспорти прив`язки тимчасових споруд. З метою укладення договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд позивачем до Управління регулювання забудови Департаменту містобудування Львівської міської ради було подано Цифровий топографічний план ділянки, виготовлений спеціальною землевпорядною організацією ПП “Геокапітал”, в якому місце розташування тимчасової споруди вже є іншим, ніж до того (що було раніше відображено на схемі розміщення тимчасової споруди у паспорті прив`язки тимчасової споруди для продовження підприємницької діяльності від 16.08.2016) в зв`язку з наданням Управлінням регулювання забудови ФОП ОСОБА_2 дозволу (погодження) на розміщення своєї тимчасової споруди на місці розташування тимчасової споруди позивача. Позивач вказує на те, що нове місце розташування позивача тимчасової споруди відповідало адресі: АДРЕСА_1 , площі: 26,00 м.кв., що були зазначені в ухвалі Львівської міської ради від 02.03.2017 № 1568. Дане - нове місце розташування позивача тимчасової споруди - було погоджено ЛМКП “Водоканал”, відділом головного енергетики “Водоканал”, ПрАТ “Львівобленерго”, ЛКП “Львівсвітло”, відділом управління превентивної діяльності ГУ НП у Львівській області та відділом інженерних споруд, транспорту та геослужби Управління архітектури та урбаністики. Незважаючи на подані документи, ФОП ОСОБА_1 отримав 18.01.2018 від Управління регулювання забудови лист про повернення поданих документів без вирішення питання по суті. Причиною повернення вказана наявна розбіжність між фактичним розташуванням тимчасової споруди та позначеним контуром місця прив`язки тимчасової споруди, на якій не вказано самої тимчасової споруди. Аргументи ФОП ОСОБА_1 щодо того, що тимчасова споруда, де він тривалий час вів підприємницьку діяльність, була передана іншому підприємцю без згоди та відома позивача до уваги відповідачем взято не було. Вказані дії про повернення документів було оскаржено до суду і під час судового розгляду позивачу стало відомо, що ухвалою Львівської міської ради № 3417 від 17.05.2018 “Про внесення змін до ухвал міської ради від 02.03.2017 № 1568, від 27.04.2017 № 1888 та від 26.10.2017 № 2526” було припинено термін здійснення ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності у тимчасовій споруді за адресою: АДРЕСА_1 , та виключено дану споруду з переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Залізничному районі м. Львова. На думку позивача, непродовження йому терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасовій споруді на АДРЕСА_1 до 31.12.2019 є наслідком протиправних дій органів Львівської міської ради, що істотно порушує його право на підприємницьку діяльність. З метою відновлення порушених прав, позивач звернувся до суду з означеним позовом.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. №6716 від 28.02.2019), зазначивши, що станом на момент подання позову дія ухвали Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4527 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» припинилась ухвалою Львівської міської ради від 02.03.2017 № 1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова». Вказаною ухвалою № 4527 від 23.04.2015 Львівською міською радою було надано дозвіл на продовження на 2 роки до 30.12.2016 договір оренди землі для розміщення тимчасових споруд перелічених у додатку 2Р-3, та укладення додаткових угод. Вказують, що жодних змін до ухвали Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4527 в частині продовження терміну дії договорів оренди землі для розміщення тимчасових споруд внесено не було. Зазначають, що позивачем не було укладено договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою для розміщення тимчасових споруд, а, отже, він втратив право на встановлення тимчасової споруди та був виключений з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд. Крім того, відповідач наголошує на тому, що ухвалою Львівської міської ради № 1568 від 02.032017 встановлено мораторій на доповнення Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності в м. Львові, що була затверджена ухвалою № 4526 від 23.04.2015 новими тимчасовими спорудами, а отже, виконати рішення суду в разі задоволення позову буде неможливо.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.08.2019, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019, у задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.05.2021 рішення першої та апеляційної інстанції скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд вказав, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки вищевикладеним доводам позивача щодо неврахування відповідачем під час прийняття оспорюваного рішення ухвали Львівської міської ради № 2526 від 26.10.2017, якою ФОП ОСОБА_1 , як суб`єкту підприємницької діяльності, змінено строк для укладення договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд.

Колегія суддів зауважила, що встановлення тієї обставини, чи поширюється на позивача дія положень ухвали Львівської міської ради № 2526 від 26.10.2017 в частині викладення п. 5 у новій редакції має важливе значення, оскільки свідчитиме, чи належить позивач до тих суб`єктів підприємницької діяльності, яким згідно з цією ухвалою продовжено строк до 31.12.2017 для укладення договорів на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд, а також до 28.02.2018 для приведення всієї необхідної документації на розміщення тимчасових споруд відповідно до законодавства України та отримання паспорта прив`язки тимчасових споруд. У випадку поширення вищезазначених положень ухвали Львівської міської ради № 2526 від 26.10.2017 на позивача судам попередніх інстанцій для ухвалення законного та обґрунтованого рішення необхідно надати оцінку доводам позивача щодо можливості застосування у спірних правовідносинах принципу «мовчазної згоди» у зв`язку із нерозглядом по суті Управлінням регулювання забудови Департаменту містобудування Львівської міської ради звернення позивача від 31.08.2017 та повернення поданих ним документів 18.01.2018.

У випадку можливості застосування такого судам необхідно перевірити, чи вчинялися позивачем у встановлений ухвалою Львівської міської ради строк передбачені законодавством дії для укладення договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасової споруди.

Також судами не перевірено достовірність доводів позивача щодо того, що в Управлінні комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради йому відмовили у продовженні договору, аргументуючи це тим, що, відсутній повний пакет документів, а саме: висновок про можливість розміщення тимчасової споруди для укладення договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою з посиланням на лист № 2302-62 від 04.01.2018 (такий судами не досліджувався).

Судами, на думку Верховного Суду, не перевірено, які дії вчинялися позивачем для приведення всі необхідної документації на розміщення тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до законодавства України та отримання паспорта прив`язки тимчасових споруд, чи вчинялися такі дії у строк, визначений відповідною ухвалою Львівської міської ради, та не встановлено, які саме були підстави для прийняття оспорюваної ухвали в оскаржуваній частині.

Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2021, справу передано на розгляд судді Потабенко В.А.

Ухвалою від 29.06.2021 суддею Потабенко В.А. прийнято справу до свого провадження та вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

10.09.2021 за вх. № 65979 представник позивача подав додаткові пояснення у справі.

Протокольною ухвалою від 15.09.2021 закрито підготовче провадження у справі і призначено справу до судового розгляду.

13.10.2021 за вх. №74731 відповідачем подано додаткові пояснення. Враховуючи постанову Верховного Суду від 31.05.2021, Львівська міська рада зазначає наступне. ЛМР було прийнято ухвалу №1568 від 02.03.2017 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова». У пунктах 1, 5 даної ухвали було вказано: « 1. Продовжити термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, що розміщені на території м. Львова, до 31.05.2018 згідно з додатком 1. 5. Суб`єктам підприємницької діяльності, переліченим у додатку 1, до 01.09.2017 укласти договори на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд, до 31.12.2017 привести всю необхідну документацію на розміщення тимчасових споруд відповідно до законодавства України та отримати паспорти прив`язки тимчасових споруд». Таким чином, позивач був зобов`язаний до 01.09.2017 укласти договір на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд та до 31.12.2017 привести всю необхідну документацію на розміщення тимчасової споруди відповідно до законодавства України та отримати паспорт прив`язки тимчасової споруди, чого, однак, зроблено не було. У своїй заяві позивач зазначає, що ухвалою Львівської міської ради № 2526 від 26.10.2017 було внесено зміни до ухвал міської ради від 02.03.2017 №1568, від 27.04.2017 № 1888 та від 29.06.2017 № 2257, якою п. 5 викладено у новій редакції: «Суб`єктам підприємницької діяльності, переліченим у додатку №1, до 31.12.2017 укласти договори на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд, до 28.02.2018 привести всю необхідну документацію на розміщення тимчасових споруд відповідно до законодавства України та отримати паспорти прив`язки тимчасових споруд» та вказує, що ці зміни стосуються і його як суб`єкта підприємницької діяльності, проте з цим не можливо погодитись з огляду на наступне. Зміни вказані в ухвалі міської ради №2526 від 26.10.2017 стосуються лише тих суб`єктів підприємницької діяльності, яким вперше надали можливість здійснення підприємницької діяльності у тимчасовій споруді та до тих тимчасових споруд, де відбулась зміна власника. ЛМР зазначає, що ухвала була прийнята 26.10.2017, а позивач був зобов`язаний до 01.09.2017 укласти договір на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд. Окрім того, 31.08.2017 позивачем було подано звернення № 3-ФОП-74521/АП-2404 до Управління адміністрування послуг Департаменту адміністративних послуг щодо надання висновку про можливість подальшого розміщення тимчасової споруди для продовження підприємницької діяльності на пл. Двірцевій, 2, загальною площею ОКЕБ - 26,00 м.кв., відповідно до ухвали Львівської міської ради від 02.03.2017 № 1568. До заяви було долучено перелік документів, зазначених у зверненні. Листом - відповіддю управління регулювання забудови Департаменту містобудування Львівської міської ради від 11.01.2018 № 2404-92 було повідомлено позивача про те, що на поданому позивачем до звернення цифровому плані, виготовленому ПП «Геокапітал» наявні розбіжності між фактичним розташуванням тимчасової споруди та позначеним контуром місця прив`язки тимчасової споруди, на якій не вказано тимчасової споруди. У листі зазначено, що дане звернення повертається без вирішення питання по суті. 17.05.2018 ЛМР було прийнято ухвалу № 3417 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 02.03.2017 № 1568, від 27.04.2017 № 1888 та від 26.10.2017 № 2526», відповідно до якої п. 1 ухвали від 02.03.2017 № 1568 викладено в новій редакції, а саме: продовжено термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, як розміщені на території м. Львова до 31.12.2019 згідно з додатком 1, крім тимчасових споруд, зазначених у пунктах, зокрема, 88, 103, 128, 129, 130, 131 132, 133, 134, 135, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 144, 145, 146, 147, 148, 149, 150 переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Залізничному районі м. Львова. Станом на момент подання позову, дія ухвали ЛМР від 23.04.2015 № 4527 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» припинилась ухвалою ЛМР від 02.03.2017 №1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова». Вказаною ухвалою №4527 від 23.04.2015 Львівської міської ради було надано дозвіл на продовження на 2 роки до 30.12.2016 договорів оренди землі для розміщення тимчасових споруд, перелічених у додатку 2Р-3, та укладення додаткових угод. Жодних змін до ухвали Львівської міської ради від 23.04.2015 року № 4527 в частині продовження терміну дії договорів оренди землі для розміщення тимчасових споруд внесено не було. Також, згідно п. 5.10 ухвали Львівської міської ради «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові» від 23.04.2015 №24526 визначено, що якщо протягом 6 місяців з дати прийняття ухвали міської ради суб`єкт підприємницької діяльності не уклав договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою для розміщення тимчасової споруди, він втрачає право на встановлення тимчасової споруди та виключається з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд. Отже, оскільки ФОП ОСОБА_1 не уклав договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою для розміщення тимчасових споруд, то це унеможливило їх встановлення та в подальшому він був виключений з Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд. Що стосується доводів позивача про протиправні бездіяльність та дії Управління регулювання забудови Департаменту містобудування Львівської міської ради, то предметом даного позову є правомірність ухвали Львівської міської ради № 3417 від 17.05.2018 року в частині п. 1 щодо неможливості продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах ФОП ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , яка зазначена в додатку 1 ухвали № 1568 від 02.03.2017 за №200, а не дії чи бездіяльність Управління регулювання забудови Департаменту містобудування Львівської міської ради щодо несвоєчасного на думку позивача розгляду його звернень. Окрім того, 26.12.2019 Львівською міською радою прийнято ухвалу №6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова», якою серед іншого, затверджено новий перелік тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові згідно з додатком; визнано такою, що втратила чинність ухвала Львівської міської ради від 02.03.2017 №1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» та ухвалу міської ради від 17.05.2018 № 3417 «Про внесення змін до ухвал міської ради від 02.03.2017 № 1568, від 27.04.2017 № 1888 та від 26.10.2017 № 2526», яка є предметом вказаного спору. Враховуючи наведене вище, ЛМР просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

15.12.2021 відповідачем подано уточнені письмові пояснення (вх. №13322ел).

27.01.2022 протокольною ухвалою суду вирішено повернутись до підготовчого провадження.

27.01.2022 представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог (вх. № 7509).

Протокольною ухвалою від 31.05.2022 закрито підготовче провадження у справі і призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив повністю, покликаючись на відзив на адміністративний позов та додаткові пояснення у справі, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

06.09.2012 Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (надалі - орендодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі - орендар) укладено договір № 171-12 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об`єктів соціально – культурного торговельного та іншого призначення.

Предметом даного договору є надання орендодавцем орендареві права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення об`єктів соціально – культурного, торговельного та іншого призначення на умовах оренди на терміни відповідно до ухвали Львівської міської ради від 01.06.2011 № 566 «Про внесення змін та доповнень до ухвали міської ради від 18.12.2008 № 2311».

На виконання даного договору, позивач отримав в тимчасову оренду конструктивний елемент благоустрою комунальної власності для розміщення малої архітектурної форми площею 20,8 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 (згідно з схемою прив`язки).

Термін дії договору - три роки.

23.04.2015 ЛМР було прийнято ухвалу № 4526, якою затверджено Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові.

Згідно п. 1.3 вказаного Положення тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності – одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з врахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без влаштування фундаменту. А паспорт прив`язки тимчасової споруди – вичерпний комплект документів, у яких визначено місце встановлення тимчасової споруди на топографо-геодезичній основі М1:500, схему благоустрою прилеглої території.

Пунктом 5.10 вищевказаної ухвали № 4526 визначено, що якщо протягом шести місяців з дати прийняття ухвали міської ради суб`єкт підприємницької діяльності не уклав договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою для розміщення тимчасових споруд він втрачає право на встановлення тимчасової споруди, у подальшому – на укладення договору.

Крім того, 23.04.2015 Львівською міською радою було прийнято ухвалу № 4527 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах та території м. Львова». У п. 4 даної ухвали було вказано наступне: «Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики укласти та продовжити договори на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд терміном їх закінчення до 30.12.2016 згідно з додатками 2Р-К, 1П».

В додатку 2Р-К до даної ухвали в переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Залізничному районі м. Львова під № 12 вказано ФОП ОСОБА_1 і його об`єкт оренди площею 20,8 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 (згідно з схемою прив`язки).

На виконання вимог ухвали ЛМР від 23.04.2015 № 4527, позивачем і Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради 23.12.2015 укладено договір № 3-617-15 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд.

Предметом даного договору є надання орендодавцем орендареві права на тимчасове користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності для розміщення тимчасових споруд на умовах оренди на терміни відповідно до ухвал Львівської міської ради від 23.04.2015 № 4527 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах та території м. Львова» та від 23.04.2015 року № 4526 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові» та попереднього договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об`єктів соціально – культурного, торговельного та іншого призначення № 171-12 від 06.09.2012.

Термін дії договору встановлено з 07.09.2015 по 30.12.2016 (відповідно до п. 5.5 Порядку розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, затвердженого хвалою ЛМР від 23.04.2015 № 4526, та п. 4 ухвали від 23.04.2015 № 4527).

Таким чином, договір позивача від 23.12.2015 № 3-617-15 повинен був закінчитись 31.12.2016.

02.03.2017 ЛМР було прийнято ухвалу № 1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова». У п.п. 1, 5 даної ухвали було вказано наступне: « 1. Продовжити термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, що розміщені на території м. Львова, до 31.05.2018 згідно з додатком 1. 5. Суб`єктам підприємницької діяльності, переліченим у додатку 1, до 01.09.2017 укласти договори на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд, до 31.12.2017 привести всю необхідну документацію на розміщення тимчасових споруд відповідно до законодавства України та отримати паспорти прив`язки тимчасових споруд».

В додатку № 1 в Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Залізничному районі м. Львова під № 200 зазначено ФОП ОСОБА_1 та його об`єкт оренди площею 26 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, дію договору позивача від 23.12.2015 № 3-617-15 продовжено до 31.05.2018 і до 01.09.2017 на позивача покладено обов`язок укласти договір право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд, і до 31.12.2017 привести всю необхідну документацію на розміщення тимчасових споруд відповідно до законодавства України та отримати паспорти прив`язки тимчасових споруд.

Ухвалою ЛМР № 2275 від 29.06.2017 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 02.03.2017 № 1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» продовжено термін укладення договорів на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд до 01.11.2017 (п. 3).

Слід зазначити, що ухвала не містить конкретної вказівки на те, яким саме суб`єктам господарювання продовжено термін укладення договорів до 01.11.2017, а, отже, суд дійшов висновку про те, що зазначений термін продовжено і позивачу.

В подальшому ухвалою ЛМР № 2526 від 26.10.2017 було внесено зміни до ухвал міської ради від 02.03.2017 № 1568, від 27.04.2017 № 1888 та від 29.06.2017 № 2257, якою п. 5 викладено у новій редакції: «Суб`єктам підприємницької діяльності, переліченим у додатку №1, до 31.12.2017 укласти договори на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд, до 28.02.2018 привести всю необхідну документацію на розміщення тимчасових споруд відповідно до законодавства України та отримати паспорти прив`язки тимчасових споруд».

Крім того, до ухвали ЛМР № 1568 від 02.03.2017 було внесено зміни в частині додатку № 1, а саме, було змінено редакцію пунктів тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності.

З аналізу внесених змін до додатку № 1 випливає, що такі позивача не стосувались.

Водночас, суд зазначає, що ухвала № 2526 від 26.10.2017 поширювала свою дію на позивача, але лише в частині продовження строку до 31.12.2017 для укладення договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд, і до 28.02.2018 необхідно було привести всю необхідну документацію на розміщення тимчасової споруди по вул. Чернівецькій в м. Львові відповідно до законодавства України та отримати паспорт прив`язки тимчасової споруди.

Так, суд вказує, що в п.1.4 ухвали №2526 від 26.10.2017 міська рада ухвалила: «викласти пункт 5 ухвали №1568 від 02.03.2017 року у новій редакції: « 5. Суб`єктам підприємницької діяльності, переліченим у додатку 1, до 31.12.2017 укласти договори на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд, до 28.02.2018 привести всю необхідну документацію на розміщення тимчасових споруд відповідно до законодавства України та отримати паспорти прив`язки тимчасових споруд».

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що оскільки в новій редакції викладено п. 5 ухвали №1568 від 02.03.2017, то й додаток 1, про який йде мова в цьому пункті, є додатком 1 до ухвали № 1568 від 02.03.2017.

Крім того, не можна ототожнювати додаток 1, про який зазначено в новій редакції пункту 5, з додатком 1 до ухвали № 2526, так як додаток 1 до ухвали № 2526 не є новою редакцією додатку 1 до ухвали №1568, а лише новою редакцією певних пунктів цього додатку, про що випливає як з назви додатку 1 - «Нова редакція пунктів тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності», так і з тексту самої ухвали № 2526. Адже в ухвалі № 2526 конкретно зазначено, які пункти додатку 1 до ухвали № 1568 зазнали змін у зв`язку з прийняттям ухвали № 2526, а саме: п. 1.1.1.1. - 1.1.3.6., 1.1.4.1., 1.1.4.2., 1.1.5.1., 1.2., 1.3.1. - 1.3.3. ухвали № 2526. І в додатку 1 до ухвали № 2526 зазначено лише ті тимчасові споруди, щодо яких відбулися зміни. Ніяких змін щодо п. 200 додатку 1 до ухвали № 1568, в якому передбачений ФОП ОСОБА_1 , не було. Зміни, які стосуються позивача, відбулись лише в п. 1.4. ухвали № 2526, яким було викладено в новій редакції п. 5 ухвали № 1568 і то лише в частині, що стосується продовження строку на оформлення відповідної документації.

Отже, оскільки позивач значився під п. 200 в додатку 1 до ухвали №1568, то це свідчить про те, що позивач належить до тих суб`єктів підприємницької діяльності, яким згідно з цією ухвалою продовжено строк до 31.12.2017 для укладення договорів на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд, а також продовжено строк до 28.02.2018 для приведення всієї необхідної документації на розміщення тимчасових споруд відповідно до законодавства України та отримання паспорта прив`язки тимчасових споруд.

З метою укладення договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд, позивачем 31.08.2017 (тобто в строк, визначений Львівською міською радою) до Управління регулювання забудови департаменту містобудування Львівської міської ради було подано звернення № 3-ФОП-74521/АП-2404 щодо надання висновку про можливість подальшого розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності на АДРЕСА_1 загальною площею 26,0 м.кв. До заяви було долучено перелік документів, зазначених у зверненні.

Листом – відповіддю управління регулювання забудови Департаменту містобудування Львівської міської ради від 11.01.2018 № 2404-92 позивача було повідомлено про те, що на поданому позивачем до звернення цифровому плані, виготовленому ПП «Геокапітал» наявні розбіжності між фактичним розташуванням тимчасової споруди та позначеним контуром місця прив`язки тимчасової споруди, на якій не вказано самої тимчасової споруди. Крім того, у листі зазначено, що дане звернення повертається без вирішення питання по суті.

ФОП ОСОБА_1 неодноразово звертався зі скаргами на дії Управління регулювання забудови, в тому числі і щодо порушення строків надання відповіді на звернення № 3-ФОП-74521/АП-2404 від 31.08.31.08.2017, що не призвело до будь-яких результатів, про що свідчить лист-відповідь від 04.06.2018 № 2401-2791 Управління архітектури і урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради.

Відповідно до інформаційної картки строк розгляду документів Управління регулювання забудови департаменту містобудування Львівської міської ради становить 10 робочих днів, що затверджено ухвалою ЛМР № 4526 від 23.04.2015 (п.п. 3.4, 3.5 Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м Львові).

Суд звертає увагу на той факт, що уповноваженому органу відповідача Положенням про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м Львові, затвердженим ухвалою ЛМР № 4526 від 23.04.2015 (зі змінами і доповненнями згідно ухвали № 1613 від 02.03.2017 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 23.04.2015 № 4526 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), не надано право повертати документи, подані суб`єктом господарювання, без розгляду, не прийнявши жодного з рішень, передбачених таким Положенням.

Водночас, не отримавши у встановлений строк висновку про можливість подальшого розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності на АДРЕСА_1 загальною площею 26,0 м.кв., позивач подав до відповідача заяву про продовження договору оренди конструктивних елементів по вул. Чернівецькій у м. Львові, площею 26.0 м.кв., яка зареєстрована у 28.12.2017 за № 3-ФОП-115992-2302. До заяви долучив копію свідоцтва про державну реєстрацію, витяг з ЄДР та план ділянки для розміщення тимчасових споруд.

Тобто, позивач виконав покладений на нього ухвалою № 2526 від 26.10.2017 обов`язок щодо вчинення всіх залежних від нього дій щодо укладення договорів на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд.

В той же час, листом № 2302-62 від 04.01.2018 (який наявний в матеріалах справи та досліджувався судом) Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради повідомило ФОП ОСОБА_1 про те, що ним не було подано повного пакету документів, передбачених ухвалою ЛМР № 4526 від 23.04.2015, а саме листа про можливість подальшого розташування тимчасової споруди для укладення договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою, в зв`язку з чим Управління комунальної власності позбавлене можливості позитивно вирішити питання, порушене у зверненні, та повертає поданий пакет документів.

Тобто, звернення позивача про продовження договору оренди конструктивних елементів розглянуто не було в зв`язку з неподанням листа про можливість подальшого розташування тимчасової споруди, який ФОП ОСОБА_1 просив надати Львівську міську раду ще 31.08.2017 у зверненні № 3-ФОП-74521/АП-2404.

Ухвалою Львівської міської ради № 3417 від 17.05.2018 внесено зміни до ухвали міської ради від 02.03.2017 № 1568 «Про продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» і викладено пункт 1 у новій редакції: « 1. Продовжити термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, які розміщені на території м. Львова до 31.12.2019 згідно з додатком 1, крім тимчасових споруд, зазначених у пунктах 88, 103, 128, 129, 130, 131, 132, 133, 134, 135, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 144, 145, 146, 147, 148, 149, 150 переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Галицькому районі м. Львова, тимчасових споруд, зазначених у пунктах 27, 42, 46, 54, 105, 114, 131, 200, 255, 271, 274, 275, 276 переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Залізничному районі м. Львова, тимчасових споруд, зазначених у пунктах 1, 29, 32, 62, 76, 99, 163 переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Личаківському районі м. Львова, тимчасових споруд, зазначених у пунктах 14, 103, 105, 107, 138, 140, 178, 184, 185, 230, 322, 324, 326, 329 переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Сихівському районі м. Львова, тимчасових споруд, зазначених у пунктах 28, 61, 62, 154, 155, 157, 158, 178, 213, 214, 262, 263, 267, 279, 280, 281, 290 переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Франківському районі м. Львова, тимчасових споруд, зазначених у пунктах 20, 119, 121, 125, 288, 304, 311, 314 переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Шевченківському районі м. Львова».

Як вже було зазначено вище, в додатку № 1 в Переліку тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у Залізничному районі м. Львова під № 200 зазначено ФОП ОСОБА_1 та його об`єкт оренди площею 26 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, ухвалою Львівської міської ради № 3417 від 17.05.2018 позивачу не продовжено термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах, які розміщені на території м. Львова до 31.12.2019.

Щодо можливості застосування у спірних правовідносинах принципу «мовчазної згоди» у зв`язку із нерозглядом по суті Управлінням регулювання забудови Департаменту містобудування Львівської міської ради звернення позивача від 31.08.2017 та повернення поданих ним документів лише 18.01.2018, то суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 77 від 27.01.2010 «Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди» установлено, що в разі ненадання у визначений законом строк суб`єкту господарювання документа дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру через 10 робочих днів з дня закінчення строку, встановленого для видачі документа дозвільного характеру або прийняття рішення про відмову в його видачі, на підставі копії опису прийнятих документів з відміткою про дату їх прийняття.

Згідно ч. 6 ст. 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 № 2806-IV, з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.

Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, передбаченого законом.

В своїй постанові № 560/602/19 від 22.07.2021 Верховний Суд зазначив, що відсутність належним чином оформленого наказу відповідача про продовження строку дії спеціального дозволу або про відмову у продовженні строку дії спеціального дозволу після спливу встановленого законом строку на прийняття рішення, свідчить про те, що цей орган не прийняв жодного з рішень, яке б він повинен був ухвалити за законом. В силу вимог ч. 6 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу. Принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено (ст. 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»). Аналіз норм Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» дає підстави для висновку, що застосування принципу мовчазної згоди можливе лише за умови подання суб`єктом господарювання заяви і документів до органу, який видає дозвіл, у повному обсязі та в установленому порядку.

Таким чином, для встановлення можливості застосування принципу мовчазної згоди в справі, що розглядається, необхідно встановити наявність ' , ?:

– надання суб`єктом господарювання всіх визначених законом документів для одержання дозволу;

– закінчення строку розгляду наданих документів (10 робочих днів із дня подання заяви);

– відсутність або несвоєчасність відповіді суб`єкта владних повноважень по суті поданої заяви.

Як вже було зазначено вище, 31.08.2018 з метою подальшого укладення договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд позивачем до Управління регулювання забудови департаменту містобудування Львівської міської ради було подано звернення № 3-ФОП-74521/АП-2404 щодо надання висновку про можливість подальшого розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності на АДРЕСА_1 загальною площею 26,0 м.кв. До заяви було долучено перелік документів, зазначених у зверненні, а саме:

- заява на ім`я начальника Управління регулювання забудови міста Департаменту містобудування про надання висновку про можливість подальшого розміщення тимчасової споруди для укладення договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою;

- реквізити замовника;

- фотофіксація загального вигляду тимчасової споруди на паперовому та електронному носіях;

- цифровий топографічний план ділянки в масштабі 1:500 на паперовому та електронному носіях, виготовлений спеціальною землевпорядною організацією, з нанесеними межами окремого конструктивного елементу благоустрою та червоними лініями.

Крім того, до даного звернення було ще долучено листи - погодження розміщення тимчасової споруди відповідними службами.

Листом – відповіддю управління регулювання забудови Департаменту містобудування Львівської міської ради від 11.01.2018 № 2404-92 позивача було повідомлено про те, що на поданому позивачем до звернення цифровому плані, виготовленому ПП «Геокапітал» наявні розбіжності між фактичним розташуванням тимчасової споруди та позначеним контуром місця прив`язки тимчасової споруди, на якій не вказано самої тимчасової споруди. Крім того, у листі зазначено, що дане звернення повертається без вирішення питання по суті.

Таким чином, наявність ' , ? надання ФОП ОСОБА_1 всіх визначених законом документів для одержання дозволу, закінчення строку розгляду наданих документів (10 робочих днів із дня подання заяви 31.08.2017) та відсутність будь-якої відповіді Управління регулювання забудови міста Департаменту містобудування Львівської міської ради по суті поданої заяви, а також подальше своєчасне подання ФОП ОСОБА_1 документів на укладення договору 28.12.2017 робить можливим застосування принципу мовчазної згоди в даних правовідносинах.

Вказане відповідає висновку КАС ВС, викладеному у справі № 826/9445/17 від 23.02.2022.

Суд зазначає, що вважає неприпустимим повернення позивачу відповідачем лише 11.01.2018 листом № 2404-92 документів, які були подані ще 31.08.2017, без фактичного їх розгляду, що унеможливило подання ФОП ОСОБА_1 до своє заяви від 28.12.2017 листа про можливість подальшого розташування тимчасової споруди для укладення договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою.

Така бездіяльність відповідача, на думку суду, є протиправною.

Щодо покликання представника відповідача на той факт, що ФОП ОСОБА_1 долучив до своєї заяви від 31.08.2017 цифровий план з наявними розбіжностями між фактичним місцерозташуванням тимчасової споруди, яка перебувала у користуванні, та позначеним контуром місця прив`язки тимчасової споруди, на якій не вказано самої тимчасової споруди, то такі до уваги судом не беруться, оскільки.

Позивач вказує, що тимчасова споруда, в якій він здійснював підприємницьку діяльність протягом 2012-2017 років, без його згоди була передана в користування іншому суб`єкту господарювання, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорта прив`язки двох зблокованих тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та схемою розміщення тимчасової споруди, замовник ФОП ОСОБА_2 . Так, з вказаних документів вбачається, що такі видані Управлінням архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради 26.10.2016 (тобто в той час, коли договір оренди позивача ще не закінчився) і місцерозташування тимчасової споруди, де здійснював господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 є ідентичним тому, на яке видано паспорт прив`язки для ФОП ОСОБА_2 .

Жодних доказів на спростування цього твердження відповідач не надав.

Щодо виготовлення паспорта прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, що затверджений розділом 3 ухвали ЛМР № 4526 від 23.04.2015 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької і діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові» (зі змінами і доповненнями згідно ухвали № 1613 від 02.03.2017 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 23.04.2015 № 4526 «Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові та Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), то відповідно до п. 3.6 Положення для отримання паспорта прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності суб`єкт підприємницької діяльності звертається у Центр надання адміністративних послуг м. Львова з письмовою заявою на ім`я начальника Управління регулювання забудови Департаменту містобудування про надання паспорта прив`язки тимчасової споруди.

До заяви додаються документи передбачені в п. 3.7 вказаного Положення, серед яких має бути завірена у встановленому порядку копія правовстановлюючого документу на право власності на земельну ділянку або копія договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою (п. 3.7.3).

Відповідно до п 3.11 Положення паспорт прив`язки тимчасової споруди підписує начальник Управління регулювання забудови Департаменту містобудування.

І як зазначено в п 3.12.1 Положення, паспорт прив`язки тимчасової споруди не видається у разі надання замовником неповного пакету документів, визначених у пункті 3.7 цього Положення.

Таким чином, отримавши в Управлінні комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради відмову у продовженні договору оренди, ФОП ОСОБА_1 не мав можливості подати пакет документів на виготовлення паспорта прив`язки.

Тобто, як вже було вказано вище, позивач, на переконання суду, вчинив всі залежні від нього дії спрямовані на укладення договору оренди тимчасової споруди.

Суд також зазначає, що такі дії були вчинені ФОП ОСОБА_1 в строк, визначений ухвалою ЛМР, тобто до 31.12.2017.

Відтак, він добросовісно сподівався на позитивне вирішення його питання.

Натомість, відповідач діяв не в межах своїх процедур, недобросовісно, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку суб`єкта господарювання виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 є джерелом права.

У рішенні від 13.12.2001 у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010; «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер`їлдіз проти Туреччини» та «Беєлер проти Італії»).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків («Лелас проти Хорватії», п. 74).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Графов проти України» у п. 37 зазначено, що необхідність виправити стару «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, добросовісно набуте особою, яка покладалася на законність дій державного органу влади (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pinc v. the Czech Republic), заява 36548/97, п/ 58, ЄСПЛ 2002 VIII).

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють. В контексті зазначеного, суд звертає увагу на наступне.

Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (від 09.12.1994 № 18390/91), вказав, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція) не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

В рішенні «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005) Суд також звернув увагу на те, що ст. 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи все викладене вище, суд вважає протиправною відмову відповідача (викладену у листі № 2302-62 від 04.01.2018) позивачу в укладенні договору оренди окремих конструктивних елементів благоустрою для розміщення тимчасових споруд за адресою: м. Львів, вул. Чернівецька, площею 26,0 м.кв.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються ними у своїй діяльності, а також актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими в межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому суд відмічає, що "на підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень: 1) повинен бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; "у межах повноважень" означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; "у спосіб" означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб`єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб`єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

За наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного рішення ЛМР № 3417 від 17.05.2018 в частині пункту 1 щодо неможливості продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка зазначена в додатку 1 ухвали № 1568 від 02.03.2017 за № 200, вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України, що має наслідком його скасування.

При цьому суд зазначає, що за відсутності правових підстав для відмови в укладенні договору оренди належним способом захисту прав позивача є зобов`язання ЛМР продовжити термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасовій споруді ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 шляхом внесення її в перелік тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, згідно з додатком до ухвали ЛМР № 6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» від 26.12.2019.

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Також слід звернути увагу на приписи ст. 245 КАС України, згідно з якими перелік способів захисту порушених прав викладений у цій статті не є вичерпним. Суд може застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наслідком розгляду справи, враховуючи надані докази, а також норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

А, відтак, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради № 3417 «Про внесення змін до ухвал міської ради від 02.03.2017 № 1568, від 27.04.2017 № 1888 та 26.10.2017 № 2526» від 17.05.2018 в частині пункту 1 щодо неможливості продовження терміну здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , яка зазначена в додатку 1 ухвали Львівської міської ради № 1568 від 02.03.2017 під № 200.

Зобов`язати Львівську міську раду (Львівська область, м. Львів, пл. Ринок, 1, 79006, ЄДРПОУ 04055896) продовжити термін здійснення підприємницької діяльності у тимчасовій споруді фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом внесення її в перелік тимчасових споруд, що входять до Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м. Львові, згідно з додатком до ухвали Львівської міської ради № 6107 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» від 26.12.2019.

Стягнути з Львівської міської ради (Львівська область, м. Львів, пл. Ринок, 1, 79006, ЄДРПОУ 04055896) в користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) гривню рівно сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 07.10.2022.

Суддя Потабенко В.А.