Ухвала суду № 106688070, 11.10.2022, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2022 року до Луганського окружного адміністративного суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач), в інтересах якого звернувся адвокат Заботін Віталій Вікторович (далі – представник позивача), до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі – відповідач, УВД ФССУ у Луганській області), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність УВД ФССУ у Луганській області щодо невиплати страхових виплат позивачу;

- зобов`язати УВД ФССУ у Луганській області поновити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат позивачу з грудня 2014 року шляхом перерахування на поточний рахунок (№ НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ОЩАДБАНК», МФО 351823), а також здійснити виплату позивачу усієї суми страхової заборгованості за період з грудня 2014 року по вересень 2022 року включно однією сумою шляхом перерахування на поточний рахунок (№ НОМЕР_1 , відкритий в АТ «ОЩАДБАНК», МФО 351823).

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі – Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Позивачем судовий збір за подання до суду адміністративного позову з позовними вимогами немайнового характеру у розмірі 992,40 грн не сплачено.

У позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у розмірі 992,40 грн за подання до суду позовної заяви до УВД ФССУ у Луганській області з посиланням на частини першої та другої статті 133 КАС України, пункту 3 частини першої статті 8 Закону № 3674-VI.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення урегульовані законом.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону Закон № 3674-VI).

Суд зауважує, що головною умовою для відстрочення (розстрочення/звільнення) від сплати судового збору, в розумінні частини першої статті 8 Закону № 3674-VI, є саме майновий стан сторони.

На підтвердження майнового стану представником позивача додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 20 вересня 2022 року № F1401803 за період з І кварталу 2021 року по ІІІ квартал 2022 року.

Відповідно до доданих до позовної заяви документів позивач є отримувачем пенсії за віком, тому позивачу необхідно надати суду довідку органу Пенсійного фонду України про суму виплаченої йому пенсії за 2021 календарний рік, оскільки пенсія також є доходом позивача.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом надання довідки органу Пенсійного фонду України про суму виплаченої пенсії за 2021 рік або документу про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн за наступними реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів – ГУК у Луг. обл./МТГ м. Сєвєр/22030101, код отримувача – 37991110, банк отримувача – Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача – UA288999980313101206084012499, відомча ознака – «84» Окружні адміністративні суди, призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, в обґрунтування якого послався на частину сьому статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Також зазначив, що понад 200 днів на території України ведуться бойові дії, українці мужньо обороняються від збройного нападу росії. З 24 лютого 2022 року в країні запроваджено воєнний стан, який було продовжено низкою указів Президента України.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 122 КАС України визначені строки звернення до адміністративного суду.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частини друга статті 122 КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Отже, КАС України передбачає, що строки звернення до суду можуть встановлюватись іншими законами. Зокрема таким є Закон України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105).

Так, відповідно до частини сьомої статті 47 Закону № 1105, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».

Суд зазначає, що дана норма дійсне регулює питання строку звернення до суду щодо виплати нарахованої, але не виплачених сум страхових виплат.

Предметом позову у цій справі є дії відповідача щодо нарахування та подальшої виплати страхових виплат з грудня 2014 року.

Тобто, до даних правовідносин зазначена норма не є застосовчою.

Строк звернення до адміністративного суду – це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність – це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року № 340/1019/19).

Страхові виплати є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому факт виплати або не виплати відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було припинено виплату страхових виплат.

Отже, з дня неотримання страхових виплат особою, якій призначені страхові виплати вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо відсутності виплати страхових виплат звернулась до органу Фонду соціального страхування із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від органу Фонду соціального страхування відповіді на подану нею заяву.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що виплату страхових виплат припинено позивачу з грудня 2014 року, отже не отримавши страхових виплат в січні 2015 року, позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Крім того, до позовної заяви додано лист відповідача від 16 листопада 2021 року № 4950/02-1, яким повідомлено про причини невиплати страхових виплат позивачу.

З огляду на дату відповіді, представник позивача був обізнаний про причини не виплати позивачу страхових виплат з дня отримання цього листа.

Тобто, на сьогодні також сплив строк звернення до суду, встановлений статтею 122 КАС України, з дня отримання листа відповідача.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем та його представником права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого та його представника, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19.

З огляду на зазначене, клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Отже, згідно з частиною першою статті 123 КАС України позивач має право подати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статті 161 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Заботіна Віталія Вікторовича про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Запропонувати представнику позивача протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

- довідки органу Пенсійного фонду України про суму виплаченої пенсії за 2021 рік, або оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 992,40 грн;

- заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності інших поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.