Рішення № 106687494, 10.10.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2022 року м. Житомир справа № 240/35207/21

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Міністерства оборони України, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову йому у призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 01.06.2021 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити, нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2021, як інваліду ІІ групи з 01.06.2021 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, відповідно до постанови КМУ від 25.12.2013 № 975.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у зв`язку зі встановленням інвалідності ІІ групи, однак відповідач протиправно відмовляє у призначенні та виплаті такої допомоги.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що у разі зміни групи інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, а позивачу вищу групу інвалідності було змінено понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.

Згідно з ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України.

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК від 07.06.2019 серії 12 ААБ № 548604 позивачу з 16.05.2019 встановлено ІІІ групу інвалідності. Причина інвалідності - захворювання, пов`язане з проходженням військової служби.

У подальшому, відповідно до довідки до акту огляду МСЕК від 15.10.2019 серії 12 ААБ № 549149 позивачу з 15.09.2019 встановлено ІІІ групу інвалідності. Причина інвалідності - захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини.

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК від 09.06.2021 серії 12 ААБ № 588097 позивачу з 01.06.2021 було встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Згідно з рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладеного у протоколі від 22.07.2021 № 116, позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги через відсутність правових підстав для виплати згідно з абзацом другим пункту 4 статті 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975. Зазначено, що у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється. Зміна групи інвалідності у заявника відбулася понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності. Допомога у зв`язку зі встановленням ІІІ групи інвалідності виплачена у сумі 480250,00 грн.

Не погоджуючись із діями відповідача, наголошуючи, що Міністерство оборони України протиправно відмовило у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги як інваліду II групи, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Приписами ч. 5 ст. 17 Конституції України обумовлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців визначені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Частиною першою ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" врегульовано, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Пунктом "б" ч. 1 ст. 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" унормовано, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (пп. 4 п. 2 ст. 16 цього Закону).

Частинами 2, 4 ст. 16-3 наведеного Закону передбачено, що у випадках, передбачених підпунктами 4 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов`язаним або резервістам.

Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється.

Згідно положень ч. 9 ст. 16-3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25.12.2013 № 975, якою затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975), який врегульовує питання, пов`язані з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги.

Пунктом 3 Порядку № 975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.

Позивачу відповідно до довідки до акту огляду МСЕК від 15.10.2019 серії 12 ААБ №549149 з 15.09.2019 встановлено ІІІ групу інвалідності. Причина інвалідності - захворювання, пов`язане із захистом Батьківщини. У подальшому, відповідно до довідки до акту огляду МСЕК від 09.06.2021 серії 12 ААБ №588097 позивачу з 01.06.2021 було встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, тобто в межах двох років.

Суд наголошує на тому, що відповідно до довідки до акту огляду МСЕК від 07.06.2019 серії 12 ААБ № 548604 позивачу з 16.05.2019 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби.

Однак позивач не реалізовував право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням йому ІІІ групи інвалідності, спричиненої захворюванням, пов`язаним з проходженням військової служби.

Одноразова грошова допомога у сумі 480250,00 грн. була виплачена позивачу у зв`язку з набуттям ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Формулювання для постанов військово-лікарських комісій про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв визначені главою 21 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України 14.08.2008 №402, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення про ВЛК).

Згідно з підпунктом "ґ" пункту 21.5 Положення про ВЛК постанови ВЛК приймаються в формулюванні "захворювання, так, пов`язане із захистом Батьківщини", якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у підпункті "а" цього пункту.

Підпунктом "а" пункту 21.5 Положення про ВЛК передбачено, що постанови ВЛК приймаються в формулюванні "поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

У постанові від 15.11.2019 у справі №761/31180/16-а Верховний Суд вказав, що поняття "військовий обов`язок" включає у себе поняття "захист Батьківщини" та "захист Вітчизни". Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки поняття "захист Батьківщини" є синонімом "захисту Вітчизни", включає в себе захист незалежності та територіальної цілісності України, то позивач як інвалід ІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, має право на одноразову правову допомогу, яка повинна бути призначена та виплачена на підставі підпункту 1 пункту 6 Порядку № 975.

Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.12.2019 №180, старшому прапорщику в запасі ОСОБА_1 , звільненому 30.07.2019, який є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, на підставі довідки МСЕК серії 12ААБ №549149 від 15.09.2019, призначено одноразову грошову допомогу у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність (2019), в сумі 480250 грн. 00 коп.

Отже, позивачем було реалізовано право на одноразову грошову допомогу з часу встановлення первинної групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, що свідчить про те, що зміна групи інвалідності з ІІІ групи на ІІ групу відбулася у межах двохрічного строку.

Відтак, суд вважає, що відповідач дійшов помилкового висновку про закінчення дворічного строку після первинного встановлення втрати працездатності та про відсутність правових підстав для виплати позивачу одноразової грошової допомоги, оскільки позивач станом на час звернення до відповідача мав право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням йому ІІ групи інвалідності .

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 22.07.2021 №116, є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому суд зазначає, що встановлення позивачу ІІ групи інвалідності є підставою для виплати позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі та порядку, передбаченому п. 1 ст. 16-2 Закону №2011-ХІІ.

Крім того суд звертає увагу на те, що Рішенням Конституційного Суду України (Другий сенат) від 06.04.2022 № 1-р(ІІ)/2022 у справі про посилений соціальний захист військовослужбовців положення пункту 4 статті 16-3 Закону № 2011-XII визнано такими, що не відповідають Конституції України, а саме: статтям 1, 3, частині першій та другій статті 8, частині п`ятій статті 17, частині першій статті 17 Конституції України.

Зазначена юридична позиція Конституційного Суду України може бути застосована судами з дня ухвалення Конституційним Судом відповідного рішення, тобто з 06.04.2022, про що зазначено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 15 червня 2022 року у справі №296/8156/17.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що комісія Міністерства оборони України, відмовляючи позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, діяла всупереч нормам чинного законодавства, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас судом не можуть бути задоволені позовні вимоги про зобов`язання Міністерства оборони України призначити, нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2021, оскільки відповідачем ще не досліджувалося питання щодо розміру одноразової грошової допомоги, яка підлягає виплаті позивачу (у повній сумі, як просить позивач, або тільки її різниці), а також розрахункової величини, з якої вона підлягає нарахуванню, а тому відповідачем не вичерпано дискреційні повноваження щодо розгляду заяви позивача.

Виходячи з наведених обставин справи та з урахуванням положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи відсутність судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258, 263 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (с. Скраглівка, Бердичівський район, Житомирська область, 13343, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, що оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 22.07.2021 № 116, про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності з 01.06.2021 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення, нарахування та виплати одноразової грошової допомоги та прийняти рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності з 01.06.2021 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко