Рішення № 106685449, 28.09.2022, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/1230/19

пр.№ 2/464/418/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2022 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого – судді Дулебка Н.І.,

за участі: секретаря судового засідання – Цуняк А.М.,

позивача – ОСОБА_1 ,

відповідача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи – Львівського комунального підприємства «Хуторівка», про відшкодування шкоди, –

встановив:

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом,з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (Т. 1 а.с. 187-189), до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 28186,23 грн., моральної шкоди у розмірі 2000 грн., витрат на оплату виконаних робіт щодо розрахунку вартості об`єкта будівництва у розмірі 500 грн. та витрат на отримання інформації в ЦНАП м. Львова у розмірі 55 грн. В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, що є власником квартири АДРЕСА_1 . 30.11.2018 приблизно після 04 год. відбулось залиття її квартири, у зв`язку з чим здійснила виклик аварійної служби. Після прибуття представників служби, усі присутні піднялись до квартири АДРЕСА_2 , що знаходиться поверхом вище, проте в такій мешканців не було. Залиття припинилось лише після перекриття водопостачання у всьому будинку. Комісією ЛКП «Хуторівка» складено відповідний акт, згідно з яким залиття відбулося внаслідок прориву шланга гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_2 , належній відповідачу ОСОБА_2 . Окрім цього, членами комісії проведено обстеження верхніх поверхів будинку, зокрема, квартири поверхом вище над квартирою відповідача, та слідів пошкоджень чи залиття виявлено не було. Таке обстеження було проведене через одну добу, оскільки до цього у квартирі нікого не було. Відповідно до кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва від 15.02.2019 загальна вартість поточного ремонту квартири позивача складає 28186,23 грн. Також позивачем понесено витрати на оплату кошторисного розрахунку у розмірі 500 грн. та отримання інформаційної довідки з державного реєстру щодо власника квартири АДРЕСА_3 у розмірі 55 грн. Крім цього, зазначила, що діями відповідача їй завдано моральну шкоду, яка проявилась у необхідності докладання зусиль для захисту її порушених прав та відновлення попереднього стану майна, душевних стражданнях, що призвело до безсоння та неможливості вести звичний спосіб життя. У зв`язку з цим, просила суд стягнути з відповідача на її користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала з підстав, що викладені у позовній заяві та відповіді на відзив (Т. 2 а.с. 2-3), просила суд такі задовольнити в повному обсязі. Додатково зазначила, що мешканка квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_5 , розташованої над квартирою АДРЕСА_2 , повідомила, що залиття відбулось не з її квартири. Під час огляду квартири АДРЕСА_2 в присутності відповідача ОСОБА_2 працівниками ЛКП «Хуторівка» виявлено розрив шланга гарячого водопостачання під раковиною. При цьому, у квартирі АДРЕСА_2 стіни та стеля були сухими. Наступного дня працівники ЛКП відвідали квартиру АДРЕСА_4 , однак слідів залиття з цієї квартири виявлено не було. У відповідь на адвокатський запит ЛКП «Хуторівка» повідомило, що відповідач ОСОБА_2 не зверталась з приводу залиття її квартири з квартири поверхом вище. 28.12.2018 на адресу ЛКП «Хуторівка» надійшла заява ОСОБА_2 про скасування акта про залиття, складеного 30.11.2018. Відповідно до такої заяви остання підтвердила факт, що у її квартирі більше одного року ніхто не проживав та факт огляду її квартири після залиття 30.11.2018 за присутності позивача та працівників ЛКП. Позивач вважає, що акт №546 від 30.11.2018 складено у відповідності до вимог чинного законодавства уповноваженими на те особами. Просила суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнали з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву (Т. 1 а.с. 204-209). Вважають, що ОСОБА_2 не є належним відповідачем у справі, оскільки залиття, що мало місце 30.11.2018, відбулось з розташованої на третьому поверсі квартири АДРЕСА_4 , внаслідок чого одночасно відбулось залиття квартири АДРЕСА_2 , розташованої на другому поверсі, та залиття квартири АДРЕСА_5 позивача ОСОБА_1 , що підтверджується фотознімками. Відповідач вказала, що у належній їй квартирі АДРЕСА_2 більше одного року ніхто не проживав та вентилі водопостачання були перекриті. Зранку 30.11.2018 до неї зателефонували працівники ЛМКП «Хуторівка» щодо необхідності огляду її квартири, в ході якого з`ясовано, що у квартирі сухо, вентилі перекриті, та було помічено сліди залиття на стіні, у зв`язку з чим піднялись до квартири АДРЕСА_4 , що над її квартирою. Мешканка цієї квартири, не відчиняючи дверей, повідомила, що з її квартири залиття не було. Працівники ЛКП склали акт, відповідно до якого причиною залиття квартири АДРЕСА_2 є потрапляння води з квартири АДРЕСА_4 . Після цього, позивач ОСОБА_1 повернулась у свою квартиру, а працівники ЛКП повинні були поставити печатку на такому акті. Оскільки директора ЛКП не було, а змоги чекати ОСОБА_2 не мала, акту з печаткою не отримала. Вважає, що власниця квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_5 є винуватцем залиття, у зв`язку з чим відмовилася впустити у квартиру працівників ЛКП «Хуторівка» для обстеження на предмет виявлення причини залиття. Вважає, що акт обстеження №546 від 30.11.2018 є підробленим, оскільки в її присутності складався та підписувався акт іншого змісту, зокрема про те, що причиною залиття квартири АДРЕСА_5 насправді є дії мешканців квартири АДРЕСА_4 . В акті №546 від 30.11.2018 зазначено, що причиною залиття був розрив шланга, що не відповідає дійсності, оскільки такий був неушкодженим. Окрім цього, в такому акті відсутній підпис позивача та відповідача, не зазначено причини відсутності цих підписів, акт складений в одному екземплярі, у зв`язку з чим є недопустимим доказом. Просили суд у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи ЛКП «Хуторівка» в судовому засіданні у вирішенні спору покладалась на розсуд суду. Додатково зазначила, що 30.11.2018 відбулось залиття квартири АДРЕСА_1 . За заявою ОСОБА_1 працівники ЛКП здійснили обстеження. В акті причиною залиття зазначено прорив шланга гарячого водопостачання (підвід до змішувача кухонної раковини) в квартирі АДРЕСА_2 .

Заслухавши пояснення учасників розгляду, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Положеннями ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005, у разі залиття, аварії квартири складається відповідний акт, форма якого затверджена додатком № 4. Акт повинен містити інформацію про подію, яка відбулася, наслідки такої, причину залиття, винну особу, яка здійснила неправомірні дії, та підписи осіб, яких ознайомлено з таким актом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (Т. 1 а.с. 4).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.02.2019 №155900088 ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3 (Т.1 а.с. 5).

Згідно з актом №546 від 30.11.2018, за заявою ОСОБА_1 про залиття квартири АДРЕСА_1 , комісією в складі головного інженера Женчука Р.І., майстра ОСОБА_6 , електрозварника ОСОБА_7 , з виходом на адресу: АДРЕСА_6 , складено акт про те, що мешканці квартири за адресою: АДРЕСА_7 , дійсно затопили квартиру АДРЕСА_5 . Залиття сталося внаслідок прориву шланга гарячого водопостачання (підвід до змішувача кухонної раковини) в квартирі АДРЕСА_2 . Зокрема, в кухні, коридорі та малій кімнаті залито стелю і стіни (Т.1 а.с. 3).

Відповідно до розрахунку вартості поточного ремонту квартири АДРЕСА_1 , складеного 15.02.2019 інженером-проектувальником ОСОБА_8 , внаслідок залиття вищевказаної квартири вартість ремонту становить 28186,23 грн, з яких: демонтаж меблів – 736 грн., монтаж меблів – 1451 грн., ремонт меблів – 2586 грн., демонтаж і монтаж плінтуса – 863,60 грн., плінтус – 316,81 грн., розмивання поверхні від старої фарби – 3212,33 грн., шпаклювання стін шпаклівкою – 4958,11 грн., шпаклювання стелі шпаклівкою – 2531,22 грн., поліпшене фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами стін – 7601,38 грн., поліпшене фарбування полівінілацетатними водоемульсійними сумішами стель – 3681,66 грн., демонтаж схованої електропроводки – 12,21 грн., прокладання проводу електричного – 186,36 грн., провід – 49,56 грн. (Т.1 а.с. 6-12).

Із листа ЛКП «Хуторівка» №98 від 05.03.2019 встановлено, що копія акту №546 від 30.11.2018 видана на руки мешканці квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2 та мешканці квартири АДРЕСА_5 ОСОБА_1 . Осіб, винних у недотриманні процедури складання вищевказаного акту, притягнуто до адміністративної відповідальності, зокрема ОСОБА_9 та ОСОБА_6 (Т. 1 а.с. 42).

Крім цього, відповідно до листа ЛКП «Хуторівка» №101 від 02.03.2020, ОСОБА_2 не зареєстрована у квартирі АДРЕСА_3 , набула право власності на таку квартиру 13.08.2014. За період з 13.08.2014 до 30.11.2018 актів про залиття вищевказаної квартири працівниками ЛКП «Хуторівка» не складалось. 30.11.2018 складено акт про залиття квартири АДРЕСА_8 , іншого акту, крім вищевказаного, не складалось. ОСОБА_2 не зверталась в ЛКП з приводу залиття її квартири квартирою вище. На адресу ЛКП «Хуторівка» 28.12.2018 надійшла заява останньої про скасування акту №546. ОСОБА_2 , як і інші мешканці по стояку квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 не звертались в ЛКП «Хуторівка» з приводу засмічення системи каналізації чи водопроводу в будинку АДРЕСА_9 (Т. 1 а.с. 245).

18.01.2019 ЛКП «Хуторівка» надано ОСОБА_2 відповідь на заяву від 28.12.2018 №39, в якій повідомлено, що акт від 30.11.2018 №546 вважається дійсним та такий складено вірно. Залиття квартири АДРЕСА_1 сталося внаслідок прориву шлангу гарячого водопостачання в квартирі АДРЕСА_2 . Одночасно повідомлено, що стояки гарячого та холодного водопостачання знаходяться в належному технічному стані (Т.1 а.с. 246).

18.03.2020 ОСОБА_2 звернулась із заявою до ЛКП «Хуторівка» щодо складання акту обстеження її квартири АДРЕСА_3 та фіксацію наявних слідів залиття з вище розташованої квартири АДРЕСА_4 (Т.1 а.с. 210).

Згідно з актом ЛКП «Хуторівка» від 13.04.2021, за заявою ОСОБА_2 про залиття квартири АДРЕСА_3 , комісією в складі: начальника технічного відділу Женчука Р.І. та майстра дільниці ОСОБА_6 , з виходом на адресу: АДРЕСА_7 , складено акт про те, що виявлено сліди давнього затоплення. Станом на 13.04.2021 вказати точну дату, в якому році виникло затоплення, неможливо. Мешканці квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_2 не можуть пригадати, коли саме відбулось затоплення квартири АДРЕСА_10 (Т.2 а.с. 129).

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 , яка є мешканкою квартири АДРЕСА_11 , надала показання про те, що о 05.00 год. 30.11.2018 до неї зателефонувала ОСОБА_1 та сказала про те, що відбувається залиття її квартири АДРЕСА_5 . Приблизно об 11 год. до неї зателефонував працівник ЛКП «Хуторівка», який повідомив, що сусіди з другого поверху здійснили залиття квартири на першому поверсі, а також те, що є необхідність огляду її квартири АДРЕСА_4 . Оскільки в квартирі нікого не було, огляд такої був здійснений наступного дня, однак факту залиття з її квартири встановлено не було. Приблизно через два роки після цього до неї прибули працівники ЛКП для огляду її квартири на предмет залиття квартири ОСОБА_2 , однак жодних слідів виявлено не було. При огляді квартири ОСОБА_2 було виявлено в коридорі кілька плям та працівник ЛКП повідомив, що встановити те, що ці плями мають відношення до події 30.11.2018, неможливо.

Свідок ОСОБА_10 надав показання про те, що 01.12.2018 у його присутності працівниками ЛКП «Хуторівка» було здійснено огляд квартири АДРЕСА_4 на наявність слідів залиття, в ході якого нічого не було виявлено. Вказав, що 30.11.2018 з квартири АДРЕСА_4 залиття не відбувалось.

Свідок ОСОБА_9 , який є начальником технічного відділу ЛКП «Хуторівка», надав показання про те, що 30.11.2018 оглядав квартиру АДРЕСА_3 через надходження заяви про залиття. На момент прибуття у будинку було перекрите водопостачання, у зв`язку з чим сантехнік ОСОБА_11 спустився у підвал, щоб відкрити відповідний кран. Протікання у вищевказаній квартирі відбулось зі шланга, який з`єднував трубу та змішувач, про що свідчив вихід повітря з системи під тиском після відкриття вентиля в підвалі. Вказаний шланг всередині був гумовим та зверху обмотаний металевим дротом, тому з часом гума всередині твердне і від найменшого тиску тріскає. Біля такого шланга була волога. У квартирі АДРЕСА_2 крани перед лічильником перекриті не були. ОСОБА_2 порекомендували замінити шланг, що нею було здійснено протягом одного дня, та водопостачання у будинку було відновлено. 13.04.2020 за зверненням ОСОБА_2 обстежено її квартиру та виявлено сліди давнього залиття, зокрема, жовті плями, однак коли саме такі утворились, встановити неможливо. Проте ці плями не пов`язані із залиттям, що мало місце 30.11.2018. Інших обставин щодо складання акту від 30.11.2018 не пригадав.

Свідок ОСОБА_6 , який є майстром ЛКП «Хуторівка», надав показання про те, що приблизно три роки тому мало місце залиття квартири АДРЕСА_1 та у складі комісії виходив на місце для обстеження. Після прибуття власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 сантехнік у підвалі будинку відкривав кран водопостачання, який був перекритий аварійною службою, після чого з`ясувалось, в кухні під раковиною протікає шланг, з якого було чути свист повытря та потекла вода. У зв`язку з цим, було складено акт про залиття. Якщо б у такій квартирі крани водопостачання були б перекриті, залиття б не відбулося. У квартирі АДРЕСА_2 стеля була чистою та сухою, тому 30.11.2018 залиття з квартири АДРЕСА_4 не могло бути. Обставин підписання акта учасниками огляду не пригадав. Ствердив, що акт від 30.11.2018 та акт від 13.04.2020 між собою не пов`язані. 30.11.2018 було складено лише один акт, який наявний матеріалах справи.

Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_12 підтвердив обставини, викладені підписаному ним як членом комісії ЛКП «Хуторівка» в акті №546 від 30.11.2018. Детально події щодо огляду квартири АДРЕСА_1 не пригадав.

Відповідно до висновку за результатами проведення експертного будівельно-технічної експертизи №7530 від 20.05.2021 у квартирі АДРЕСА_3 наявні ознаками залиття приміщень квартири, а саме в приміщеннях: коридор – сліди залиття на стелі та стінах у вигляді сухих темно бурих плям, відставання шпакльованого шару в стиках, напрямок поширення плям з верху вниз; кухні – сліди залиття на стелі та стінах кухні у вигляді сухих темно бурих плям, відставання шпакльованого шару, напрямок поширення плям з верху вниз; за наявними слідами залиття (сухі темно бурі плями), їх місцях розташування у квартирі АДРЕСА_2 та місцях розташування слідів залиття у квартирі АДРЕСА_1 можливо припустити, що таке залиття відбулося 30.11.2018. Внаслідок залиття наявні пошкодження квартири АДРЕСА_3 , а саме в приміщеннях: коридор – пошкодження оздоблення на стелі у вигляді сухих темно бурих плям, відставання шпакльованого шару в стиках панелей, кухні – пошкодження оздоблення на стелі та стінах у вигляді сухих темно бурих плям, відставання шпакльованого шару. Затоплення квартири АДРЕСА_3 водою з вище розташованої квартири АДРЕСА_11 ОСОБА_13 могло спричинити затоплення розташованої нижче поверхом (під квартирою АДРЕСА_2 ) квартири АДРЕСА_1 , що належить позивачці ОСОБА_1 .

Експерт ОСОБА_14 висновок №7530 від 20.05.2021 підтримав та додатково зазначив, що плями, наявні в квартирі АДРЕСА_2 , утворились внаслідок залиття цієї квартири, яке відбулося саме з квартири поверхом вище, а тому такі плями розташовані на стелі та стінах квартири АДРЕСА_2 , а нижче ці плями поступово зменшуються, що описав у висновку. У відповіді на четверте питання припустив, що залиття могло стосуватись дати 30.11.2018, проте встановити, коли саме таке відбулось, неможливо. Квартиру АДРЕСА_4 не оглядав, оскільки такого питання перед ним поставлено не було. Щодо ідентичності місць затоплення у квартирі АДРЕСА_2 та АДРЕСА_5 зазначив, що це пояснюється конструктивними елементами будинку, який є типовим та планування квартир однакове з першого і до дев`ятого поверху.

Враховуючи усе вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку, що 30.11.2018 відбулось залиття квартири АДРЕСА_5 саме внаслідок розриву шланга водопостачання у квартирі АДРЕСА_3 .

Доводи відповідача ОСОБА_2 , зважаючи на досліджені в ході судового розгляду докази, серед яких письмові докази, показання свідків, висновок та роз`яснення експерта, вищевказаних висновків суду не спростовують. Належні та достовірні докази факту одночасного залиття 30.11.2018 квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 з квартири АДРЕСА_11 , відсутні. Зв`язку між подіями, зазначеними в акті №546 від 30.11.2018, та акті від 14.04.2020 в ході судового розгляду не встановлено.

Крім цього, акт №546 від 30.11.2018 не суперечить вищевказаним Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових території, та, на переконання суду, непідписання акту мешканцями квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 не впливає на правильність відображення обставин у такому. При цьому, обставини обстеження квартир судом встановлено не лише з акта комісії ЛКП «Хуторівка» від 30.11.2018, а й з інших доказів у справі, які дають можливість достовірно відтворити обставини події.

Перелік робіт і витрат, які необхідно здійснити у квартирі АДРЕСА_1 , зазначені у кошторисному розрахунку вартості поточного ремонту, складеному 15.02.2019, частково не відповідають характеру пошкоджень внаслідок залиття цієї квартири, що мало місце 30.11.2018, зокрема тим, які наведені в акті ЛКП «Хуторівка» №546 від 30.11.2018. Зокрема, в такому акті зазначено про залиття стелі та стін квартири, однак в розрахунку також зазначено вартість робіт та матеріалів для ремонту меблів, їх демонтажу та монтажу, демонтажу схованої електропроводки, прокладання електропроводки, що в сукупності складає 5021,13 грн.

Оскільки з наданих суду доказів не встановлено, що під час залиття 30.11.2018 пошкоджено меблі та електропроводку у квартирі АДРЕСА_1 , підстави для стягнення з відповідача вартості таких робіт та матеріалів у розмірі 5021,13 грн. відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири у розмірі 23165,11 грн.,

Окрім цього, позивачем понесено витрати на оплату кошторисного розрахунку у розмірі 500 грн. та отримання інформаційної довідки з державного реєстру щодо власника квартири АДРЕСА_3 у розмірі 55 грн, що підтверджується квитанціями (Т.1 а.с. 13, 36), та такі витрати також необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Щодо позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн. суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів та у приниженні честі і гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У відповідності до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. При визначенні розміру моральної (немайнової) шкоди суд визначає обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та враховує інші обставини. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди, з урахуванням характеру та обсягу моральних страждань, їх тривалості, з урахуванням обставин справи, суд прийшов до переконання, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн., що відповідатиме вимогам розумності і справедливості.

Окрім цього, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача необхідно стягнути судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1021, 97 грн., що пропорційно відповідатиме розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 81, 89, 141, 259, 263, 265 ЦПК України, суд, –

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_12 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_6 ) відшкодування майнової шкоди у розмірі 23165,11 грн, вартість кошторисного розрахунку у розмірі 500 грн., вартість отримання інформаційної довідки з державного реєстру у розмірі 55 грн, відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 грн, а всього у розмірі 24720 (двадцять чотири тисячі сімсот двадцять) гривень 11 (одинадцять) копійок.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_12 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_6 ) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1021 (одна тисяча двадцять одна) гривня 97 (дев`яносто сім) копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 07.10.2022.

Головуючий Дулебко Н.І.