Рішення № 106684969, 27.01.2022, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1694/20

Провадження № 2/309/1161/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2022 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Довжанин М.М.

за участю секретаря судового засідання Томищ Б.В.

представника позивачки ОСОБА_1

представника відповідачки ОСОБА_2 – ОСОБА_3

представника відповідача Хустської РДА – Густей М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Хустської районної державної адміністрації про скасування рішення та реєстрації права власності на земельну ділянку, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , Хустської районної державної адміністрації, в якому просить скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,30 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2125385200:15:001:0004, здійснену Хустською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови Хустської РДА № 769 від 29.12.2002 року.

Позов обґрунтовує тим, що за розпорядженням голови Хустської РДА № 769 від 29.12.2002 року їй було виділено безоплатно у приватну власність для ведення особистого селянського господарства в рахунок земельної частки (паю) земельну ділянку площею 0,3 га в ур. Липовець на території Липчанської сільської ради.

У додатку до вказаного розпорядження голови РДА визначено список громадян на виділення земельних часток (паїв) і порядковий номер у даному списку вказував на номер ділянки у проекті організації території земель пайового фонду.

З часу виділення їй земельної ділянки № НОМЕР_1 в ур. Липовець, тобто з 2002 року вона її використовує і обробляє. Минулого року відповідачка повідомила її, що вона є власником цієї земельної ділянки, оскільки здійснила її приватизацію. З інформації з Державного земельного кадастру про право власності їй стало відомо, що 16 квітня 2019 року Хустською РДА було зареєстровано право власності на цю земельну ділянку за відповідачкою ОСОБА_2 . Дана реєстрація здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, розробленої ФОП ОСОБА_5 та стосується трьох різних земельних ділянок з трьома різними кадастровими номерами, що заборонено чинним законодавством України. Підставою для оформлення права власності на земельну ділянку в ур. Липовець за ОСОБА_2 було те ж розпорядження голови РДА № 769 від 29.12.2002 року, яким відповідачці ОСОБА_2 було виділено земельну ділянку АДРЕСА_2 (порядковий номер у списку), а на якій підставі відповідачці передано земельну ділянку № НОМЕР_1 у цьому урочищі невідомо.

Позивачка вважає, що набула право користування спірною земельною ділянкою правомірно і цього права у встановленому законом порядку не позбавлена. До припинення її права користування та вилучення у неї земельної ділянки, якою вона правомірно користується, відповідач Хустська РДА не мала права передавати її іншій особі.

Відповідачка здійснила оформлення безоплатно у приватну власність всіх трьох земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, які виділялись різними рішеннями органу виконавчої влади, розміщені у різних місцях та мають три різні кадастрові номери, що є порушенням чинного законодавства України.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, посилаючись на наведені у позові мотиви та наявні у матеріалах справи докази, просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачки ОСОБА_2 – ОСОБА_3 в судовому засіданні позов заперечила. Суду пояснила, що зазначене у позовній заяві суперечить стану речей, оскільки додаток до розпорядження голови Хустської РДА, на який посилається позивачка, містить перелік громадян, яким передається земельна ділянка і порядковий номер у списку вказує на порядковий номер громадян, зазначених у ньому, а не на порядковий номер земельної ділянки, як стверджує позивачка. Відповідачка ОСОБА_2 п`ята у списку, а позивачка – сьома. Дану обставину підтверджує відповідь головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області. Вважає позов ОСОБА_4 безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає. Крім того у своїх пояснення посилається на поданий суду письмовий відзив на позовну заяву та просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_6 .

Представник відповідача Хустської районної державної адміністрації – Густей М.І. в судовому засіданні позов не визнала, просила суд відмовити у задоволенні позовної заяви, у своїх поясненнях посилалася на письмовий відзив на позовну заяву, доданий до матеріалів справи.

Допитана в судовому засідання свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що земельні ділянки виділялися згідно рішення райдержадміністрації всім по списку. ОСОБА_4 використовувала земельну ділянку вже тривалий період, з самого початку, коли її виділили рішенням, обробляла земельну ділянку, косила траву.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що земельні ділянки розділялися у 2003 році і ОСОБА_4 використовує спірну ділянку вже 18 років. Відповідачка і один рік не була на земельній ділянці. Постійно обробляла ділянку ОСОБА_4 , а не ОСОБА_2 . Земельні ділянки роздавалися на основі розпорядження. Кожен собі забив у землю колики. Межі земельної ділянки показав землемір. Номер його ділянки шостий або сьомий, не пам`ятає.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що коли вона робила документи на свою земельну ділянку, відповідачки ОСОБА_2 у списку взагалі не було. Відповідачка спочатку взялася за її земельну ділянку, але потім виготовила документи на земельну ділянку ОСОБА_4 . Як виділялася земля вона не пам`ятає, так як в цій процедурі брала участь її мати, а коли мати померла, тоді на неї переоформилася земля.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду пояснила, що її земельна ділянка межує із спірною земельною ділянкою, яку більше 18 років обробляла позивачка. Її земельна ділянка під номером вісім. Приватизувати земельну ділянку вона не може, поки не вирішиться питання між позивачкою та відповідачкою. Відповідачки за всі роки користування земельною ділянкою там не було. Поки вона не з`явилася, було все добре.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що працює землевпорядником у Липчанській сільській раді. При виділенні земельної ділянки ОСОБА_2 сталася технічна помилка у системі координат. Як встановлювався порядок поділу земельних ділянок він не може чітко сказати , оскільки не пам`ятає.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що згідно розпорядження голови Хустської районної адміністрації від 29.12.2002 року № 769 «Про надання безкоштовно у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам за рахунок земельних часток (паїв) на території Липчанської сільської ради» позивачці ОСОБА_4 виділено безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,3 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Липовець» на території Липчанської сільської ради в рахунок земельної частки (паю).(а.с. 55)

На підставі вказаного розпорядження відповідачці ОСОБА_2 також надано безоплатно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,3 га в урочищі «Липовець» на території Липчанської сільської ради в рахунок земельної частки (паю). (а.с. 55)

Додаток до розпорядження голови Хустської РДА від 29.12.2002 року № 769 містить перелік громадян за порядковим номером у списку, яким передається земельна ділянка. Всього у додатку за списком 59 громадян. Позивачка ОСОБА_4 по списку в додатку йде за порядковим номером 7, а відповідачка ОСОБА_2 - за порядковим номером 5. (а.с. 56)

Як вбачається з матеріалів даної справи у 2018 році на замовлення ОСОБА_2 , розробником документації із землеустрою виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), в тому числі і на спірну земельну ділянку за кадастровим номером 2125385200:15:001:0004.(а.с. 11-19)

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку площею 0,3 га кадастровий номер земельної ділянки 2125385200:15:001:0004, ОСОБА_2 є власником даної земельної ділянки з 16 квітня 2019 року. Місце розташування вказаної земельної ділянки: АДРЕСА_1 .(а.с. 23, 58)

Як зазначає позивачка у позові та переконує суд у судовому засіданні, згідно розпорядження голови Хустської РДА № 769 від 29.12.2002 року їй було виділено земельну ділянку площею 0,3 га в ур. Липовець на території Липчанської сільської ради, і згідно Додатку до розпорядження голови РДА від 29.12.2002 №769 виділено саме ділянку за №7, оскільки біля її прізвище зазначено цей порядковий номер. Власником земельної ділянки АДРЕСА_1 згідно вищенаведеної інформації ДЗК є саме відповідачка ОСОБА_2 , якій на переконання позивачки безпідставно передано у власність вказану ділянку.

З такою позицією позивачки суд не погоджується та вважає обґрунтування позову надуманим і безпідставним.

Так, на адвокатський запит, Головним управлінням Держгеокадастру у Закарпатській області була надана відповідь за № 29-7-0.29-745/113-20 від 02.10.2020 року, з якої вбачається, що порядковий номер, зазначений перед початком прізвища громадян у Додатку до розпорядження голови Хустської РДА від 29.12.2002 року № 769, вказує порядковий номер громадян у зазначеному додатку до розпорядження, а не на номер земельної ділянки у проекті організації території земель пайового фонду, як це обґрунтовує позивачка у позові. (а.с. 17, 61)

Одночасно, судом досліджено наявні у матеріалах справи інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки громадян ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з яких слідує, що земельні ділянки за №№ НОМЕР_2 , 6 в урочищі Липовець зареєстровані за громадянкою ОСОБА_11 , яка згідно Додатку до розпорядження голови Хустської РДА № 769 від 29.12.2002 року знаходиться у списку під № 9, а земельна ділянка № НОМЕР_3 в урочищі Липовець зареєстрована за ОСОБА_8 ,, який у додатку знаходить під номером 22.

Таким чином, судом встановлено, що порядковий номер, вказаний перед початком прізвища громадян на право безкоштовної приватизації земельних часток (паїв), що міститься у додатку до розпорядження голови Хустської РДА від 29.12.2002 року № 769, вказує на порядковий номер громадян у зазначеному додатку до даного розпорядження, але не на номер ділянки у проекті організації території земель пайового фонду території Липчанської сільської ради, як помилково вважає позивачка. Також згідно розпорядження голови Хустської РДА від 29.12.2002 року № 769, громадянам, які визначені у списку до цього розпорядження, надано право на встановлення меж земельної ділянки в натурі та оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки в рахунок земельної частки (паю) із земель пайового фонду, що і було зроблено відповідачкою.

Отже обставини, які стали підставою для звернення ОСОБА_4 з даним позовом до суду спростовані доказами по справі, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, в ході судового розгляду справи, суд встановив, що позивачка ОСОБА_4 тривалий час самовільно використовує та обробляє земельну ділянку № НОМЕР_1 в урочищі Липовець, кадастровий номер 2125385200:15:001:0004, яка належить відповідачці ОСОБА_2 , про що зазначає у позові. Внаслідок таких дій позивачки, відповідачка фактично позбавлена можливості господарювати на належній їй земельній ділянці.

У сертифікаті на право на земельну частку (пай), виданому позивачці, зазначено, що їй належить право на земельну частку (пай) без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) тобто позивачка не мала право на використання спірної земельної ділянки без встановлення меж в натурі (на місцевості).

З наведеного суд дійшов висновку, що позивачка, через власну помилку вже багато років використовує земельну ділянку, яка на сьогоднішній день на праві власності належить ОСОБА_2 , що призвело до виникнення між ним особистих неприязних відносин і спонукало ОСОБА_4 звернутися до суду з даним позовом.

Одночасно позивачка, як на підставу своїх вимог у позові посилається на незаконність оформлення відповідачкою безоплатно у приватну власність трьох земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Однак суд вважає такі висновки позивачки помилковими, виходячи з наступного.

Згідно п. «б» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.

Отже, з наведеного вбачається, що безоплатна передача відповідачці у власність трьох земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства (земельна ділянка в ур. «Полінець» № НОМЕР_4 , площею 0,12 га, земельна ділянка в ур. «Полінець» № 22 площею 0,3 га, які передані ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Хустської РДА від 20 листопада 2018 року та земельна ділянка в ур. Липовець» № 7 площею 0,3 га) здійснювалася з дотриманням положень чинного земельного законодавства України.

Одночасно суд констатує, що позивачкою не зазначається, яким чином приватизація відповідачкою трьох відокремлених земельних ділянок порушує права та інтереси позивачки.

Згідно зі статтею 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

З огляду на встановлене, суд дійшов висновку, що відповідачка ОСОБА_2 є законним власником земельної ділянки з кадастровим номером 2125385200:15:001:0004, площею 0.3 га, місце розташування: АДРЕСА_1 , яку отримала в межах безоплатної приватизації, згідно встановленої чинним законодавством процедури, що підтверджується належними правовстановлюючими документами, доданими до матеріалів справи.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надаючи оцінку доводам позивачки та її представника щодо необхідності задоволення позовних вимог, суд, враховуючи заперечення представників відповідачів, виходить з того, що у матеріалах справи відсутніми є належні фактичні дані, які б підтверджували зазначені позивачкою та її представником обставини щодо незаконності приватизації відповідачкою спірної земельної ділянки, а навпаки, здобуті докази неправомірного використання позивачкою цієї земельної ділянки.

За таких обставин, суд приходить висновку про відсутність підстав для скасування реєстрації права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,30 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2125385200:15:001:0004, здійснену Хустською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови Хустської районної державної адміністрації від 29.12.2002 року за № 769, а тому в задоволенні позову ОСОБА_4 слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. 1, 12, 13, 77-81, 258, 259, 263, 265, 267, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 121, 152 ЗК України, ст.ст. 15, 16, 20 ЦК України, суд –

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Хустської районної державної адміністрації про скасування рішення та реєстрації права власності на земельну ділянку – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд Закарпатської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення виготовлено 04 лютого 2022 року.

Суддя Хустського

районного суду: Довжанин М.М.