Рішення № 106683923, 11.10.2022, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2022 Справа № 917/734/22

Суддя Киричук О.А. при секретарі судового засідання Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПОЛТАВСЬКА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" (код ЄДРПОУ 38930991, адреса: 36000, місто Полтава, вул. Соборності буд. 59А, кв. 33)

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕРВІС ОЙЛ» (код СДРПОУ 38516938, адреса 36000, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 9/17)

про стягнення 236 170,58 грн.,

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛТАВСЬКА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ОЙЛ» про стягнення 236 170,58 грн заборгованості за Договором № 257 від 22.02.2018 року про надання комплексного обслуговування житлового містечка на буровому майданчику.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2022р. даний позов був переданий на розгляд судді Киричуку О.А.

Ухвалою від 22.07.2021 року суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 917/734/22, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановити відповідачу строк для подання суду відзиву на позов - 15 днів з дня вручення даної ухвали.;

23.08.2022 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (з додатками) (вх. № 5795), відповідно до якого останній просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

26.08.2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив.

Інші заяви чи клопотання до суду від сторін не надходили.

Сторони були належним чином та завчасно повідомлені про покладені на них обов`язки, про що свідчать матеріали справи.

Згідно ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розпочав розгляд справи по суті в установлені строки.

Прийняття рішення судом відкладалося.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

22.02.2018 року між ТОВ «ПОЛТАВСЬКА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» - Виконавець таТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» - Замовник був укладений № 257 від 22.02.2018 року про наданння комплексного обслуговування житлового містечка на буровому майданчику.

Невід`ємними частинами договору є додаткові угоди, які укладені сторонами: Додаткова угода № 1 віл 31.10.2018 року, № 2 від 23.04.2019 року, № 3 від 26.05.2020 року, № 4 від 29.01.2021 року.

З урахуванням умов Договору (пункт 1.1 Договору, в редакції Додаткової угоди № 2 від 23.04.2019 року,) Виконавець зобов`язується власними силами та засобами надавати послуги комплексного обслуговування житлового містечка на буровому майданчику бурової бригади, що працює на буровій установці «Веntес», а саме:

-приготування їжі на 45 осіб - (сніданок, обід, вечеря, друга вечеря, комплектація кухні посудом, дрібною та великою побутовою технікою для зберігання та приготування їжі);

Виконавець набуває самостійно продуктів для приготування їжі співробітників Замовника.

-доставка товарів здійснюється за рахунок Виконавця;

-забезпечення співробітників водою в кулерах - 2 шт. (з розрахунку 74 пляшки по 19 літрів на місяць або за потребою);

-вивезення твердих побутових відходів (з розрахунку 2 рази на тиждень);

-вивезення рідких побутових відходів 10 м3 (з розрахунку 2 рази на тиждень);

-ремонт сантехнічного обладнання (без врахування витратних матеріалів);

-весь спектр клінінгових послуг (проводиться щоденне вологе прибирання приміщень, туалетів, душових, кухні, їдальні, орієнтовна площа 450 м2) з пранням спецодягу щодня та постільної білизни раз на тиждень.

Весь обслуговуючий персонал Виконавця (9 осіб: 4 кухара з розрахунку 2 особи на заїзд бригади, 2 особи прибиральника з розрахунку 1 людина на заїзд бригади, 2 особи для проведення робіт з прання, сушіння спецодягу та постільної білизни, 1 людина сантехнік-електрик по обслуговування житлового містечка.

Забезпечення спецодягом та кейтеринг обслуговуючого персоналу відбувається за рахунок Виконавця. Виконавець має у своєму розпорядженні всі необхідні типи автотранспорту, дозволу, спецодяг.

Виконавець використовує всі власні витратні матеріали для здійснення прання, прибирання. Замовник зобов`язується прийняти надані Виконавцем послуги та оплатити їх у відповідності з умовами Договору.

Замовник забезпечує увесь персонал Виконавця проживанням на об`єкті на час надання послуг.

Вартість всіх послуг, зазначених в п.1.1. Договору, з 01.06.2020р. включно, складає 18604,17 доларів США (вісімнадцять тисяч шістсот чотири долари США 17 центів), без урахування ПДВ за місяць, а з 01.02.2021г. включно, становить 611,58 доларів США (шістсот одинадцять доларів США 58 центів), без урахування ПДВ за добу. Оплата проводиться у гривнях на підставі Акту прийому-передачі наданих послуг за курсом НБУ на дату виставлення рахунку (пункт 3.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 4 від 29.01.2021 року).

Сторони підписують Акт приймання-передачі наданих послуг щомісяця, до 5 (п`ятого числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги, (пункт 3.2. Договору).

Оплата наданих послуг здійснюється Замовником шляхом безготівкового розрахунку (перерахування) коштів на поточний рахунок Виконавця протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг, (пункт 3.3. Договору).

Відповідно до п. 2.2.1 Договору Замовник зобов`язаний прийняти надані Послуги згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг та сплатити вартість наданих послуг, на умовах цього Договору або направити мотивовану відмову.

Згідно до п.п. 5.1 - 5.5 розділу 5 договору форс - мажорною обставиною є зовнішня обставина, яка сталася внаслідок дії обставин непереборної сили (повінь, землетрус, інші стихійні лиха, війна і військові дії, блокада, страйк, акти заборонного характеру органів судової, виконавчої, законодавчої влади), яку не можна було передбачити в момент укладення договору, запобігти їх виникненню, якої не можна уникнути, або ж попередити їх наслідки, і які не викликані з вини однієї зі сторін і створюють неможливість виконання договору, його частини або конкретного зобов`язання.

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором внаслідок настання форс-мажорних обставин. Термін виконання зобов`язань відкладається відповідно на час, протягом якого будуть діяти такі обставини.

Дії форс-мажорних обставин повинні бути підтверджені довідкою Торгово- промислової палати України (її регіональними відділеннями).

Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань за договором, повинна негайно (не пізніше 3 (трьох) календарних днів після настання дій обставин зазначених у п. 5.1.), сповістити іншу сторону про виникнення, характер та можливий термін дії таких обставин.

Результатом виникнення форс-мажорних обставин є продовження терміну виконання цього договору на період їхньої дії, якщо сторони не досягнуть домовленості про інше.

Позивач вказує, що на виконання умов укладеного Договору надав у період з 01 по 11 березня 2022 року надав послуги з комплексного обслуговування житлового містечка на буровому майданчику бурової бригади, що працює на буровій установці ««Веntес»», а відповідач їх отримав, що підтверджується підписаними та отриманими сторонами документами: Акт надання послуг № 138 від 31.03.2022 року на суму 236 170,58 грн. з ПДВ, рахунок на оплату № 139 від 31.03.2022 року.

За твердженням позивача, у порушення умов укладеного Договору відповідач не сплатив вартість отриманих ним послуг. У зв`язку з викладеним у відповідача утворився борг по Договору в сумі 236 170,58 грн. з ПДВ.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 236 170,58 грн заборгованості за Договором № 257 від 22.02.2018 року про надання комплексного обслуговування житлового містечка на буровому майданчику.

Відповідач, заперечуючи проти позову, вказав, що не має можливості виконати свої зобов`язання за договором № 257, у зв`язку з форс-мажорними обставинами, а саме: введенням на території України воєнного стану;

забороною правлінням НБУ здійснювати банкам видаткові операції за рахунками резидентів Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Республіки Білорусь, і саме ці обставини, на думку відповідача, були форс-мажорними для виконання зобов`язання за договором № 257.

У відповіді на відзив позивач повідомив наступне:

- доводи відповідача, що обмежувальні заходи за Постановою НБУ від 24 лютого 2022 року N 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» для відповідача створили неможливість проводити розрахунки за укладеним сторонами Договором, не знаходять своє підтвердження, а тим більше не можуть бути визнані у цій справі форс-мажорною обставиною.

- відповідач не надав будь-які докази, що підтверджують технічну неможливість виконання договору у зв`язку з веденням воєнних дій;

- якщо відповідач дійсно визнаний в установленому порядку та відповідно до Закону особою, яка пов`язанаіз країною агресором, то така особа не може посилатися на дію форс-мажору.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, 22.02.2018 року між ТОВ «ПОЛТАВСЬКА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» - Виконавець таТОВ «СЕРВІС ОЙЛ» - Замовник був укладений № 257 від 22.02.2018 року про надання комплексного обслуговування житлового містечка на буровому майданчику.

Виходячи із змісту укладеного Договору, він за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, і це не спростовано відповідачем, позивач на виконання умов укладеного Договору надав у період з 01 по 11 березня 2022 року послуги з комплексного обслуговування житлового містечка на буровому майданчику бурової бригади, що працює на буровій установці ««Веntес»», а відповідач їх отримав, що підтверджується підписаним та отриманим сторонами Актом надання послуг № 138 від 31.03.2022 року на суму 236 170,58 грн. з ПДВ..

Суд зазначає, що відповідач у відзиві не заперечує факт надання послуг у обсязі, визначеному названим вище актом.

Судом враховано, що згідно вимог п. 3.3. Договору оплата наданих послуг повинна здійснюється Замовником шляхом безготівкового розрахунку (перерахування) коштів на поточний рахунок Виконавці протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг.

З огляду на вказане, оскільки Акт надання послуг № 138 підписаний сторонами 31.03.2022 р., строк оплати по ньому настав 10.04.2022 р.

Таким чином, строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань є таким, що настав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи підтверджено, що борг за Договором в сумі 236 170,58 грн. відповідач не сплатив у порушення умов Договору.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що наявність заборгованості з оплати вартості наданих послуг у вищевказаному розмірі підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості з оплати вартості наданих послуг в загальному розмірі 236 170,58 грн.

Щодо посилання відповідача на те, що він не має можливості виконати свої зобов`язання у зв`язку з форс-мажорними обставинами (введенням на території України воєнного стану, забороною правлінням НБУ здійснювати банкам видаткові операції за рахунками резидентів Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб, кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Республіки Білорусь), суд відхиляє їх як необгрунтовані, оскільки обмеження видаткових операцій, які введені Національним Банком України, на що посилається відповідач, не можуть бути підставою звільнення відповідача від обов`язку виконати договірне зобов`язання.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від самого зобов`язання.

Крім того, судом враховано, що відповідно до умов Договору Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов`язань за договором, повинна негайно (не пізніше 3 (трьох) календарних днів після настання дій обставин зазначених у п. 5.1.), сповістити іншу сторону про виникнення, характер та можливий термін дії таких обставин.

Натомість, матеріали справи не містять доказів, що Відповідач вчинив дії, спрямовані на своєчасне повідомлення контрагента про настання форс-мажорних обставин, що має наслідком неможливість посилатися на відповідні обставини в якості підстав для звільнення від відповідальності за невиконання умов договору щодо своєчасного проведення розрахунків.

При цьому, обставинна введення на території України воєнного стану, враховуючи наявність універсального офіційного листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 про засвідчення форс-мажорних обставин, не є автоматичною підставою для звільнення особи від відповідальності за неналежне виконання умов договору.

Необхідною умовою є наявність причинно-наслідкового зв`язку між неможливістю виконання договору та обставинами непереборної сили. Стороною договору має бути підтверджено не лише факт настання таких обставин, а саме їх здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Верховний Суд в постанові від 25 січня 2022 р. № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що Відповідач не довів об`єктивної неможливості виконання умов договору у зв`язку з введенням на території України воєнного стану.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених учасниками судового процесу, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову повністю, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає основний борг в сумі 236 170,58 грн.

Відповідно до статті 129 ГПК України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, сума судового збору у розмірі 3 542,56 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачем заявлено до стягнення 10000,00 грн. витрат на правову допомогу.

На підтвердження факту понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем до позовної заяви додані належним чином засвідчені копія Договору про надання правової допомоги № 375/ПТК від 22.06.2022, укладеного між ТОВ «ПОЛТАВСЬКА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» та Адвокатським об`єднанням "Андрія Оніщенка", предметом якого є надання адвокатським об`єднанням правової допомоги клієнту; копія Додаткової угоди № 4 від 22.06.2022 за договором про надання правничої допомоги; копія Розрахунку вартості № 4 робіт (надання послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат необхідних для надання правничої допомоги по справі; рахунку на оплату № 4 від 14.07.2022; копія платіжного доручення № 9661 від 14.07.2022 на суму 10 000,00грн; копія виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Адвокатського об`єднання "Андрія Оніщенка"; копія витягу з Єдиного реєстру адвокатів України .

Відповідно до п.1.1. Договору про надання правової допомоги № 375/ПТК від 22.06.2022, укладеного між ТОВ «ПОЛТАВСЬКА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» та Адвокатським об`єднанням "Андрія Оніщенка", останнє приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту правничу (правову) в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором.

У Додатковій угоді № 4 від 22.06.2022 за договором про надання правничої допомоги, сторони домовилися, що Адвокатське об`єднання приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу про стягнення з ТОВ "Сервіс Ойл" боргу за договором № 257 від 22.02.2018 року про надання комплексного обслуговування житлового містечка на буровому майданчику. Для надання правової допомоги Клієнту, Адвокатське об`єднання призначило адвоката Оніщенка Андрія Юрійовича. Сторони погодили, що загальна вартість послуг з правничої допомоги адвоката по справі не може перевищувати 10 000,00грн.

В Розрахунку вартості № 4 робіт (надання послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат необхідних для надання правничої допомоги по справі сторони визначили детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а саме:

Складання: позовної заяви, розрахунку позовних вимог, попереднього (орієнтованого) розрахунку, суми судових витрат згідно законодавства 4 962,00 грн;

Підготовка копій відповідних документів до позовної заяви (2 комплекти) - 2 48,10 грн.;

Представництво інтересів позивача в суді та (або) складання процесуальних документів без участі у засіданнях 6 500,00грн

В п. 6 Розрахунку сторони визначили, що цей розрахунок є Актом виконаних робіт.

За платіжним дорученням 9661 від 14.07.2022 загальна вартість послуг з правничої допомоги адвоката у розмірі 10 000,00грн була перерахована позивачем на рахунок Адвокатського об`єднання "Андрія Оніщенка".

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В силу приписів ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, сторона може заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в разі неспівмірності відповідних витрат. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач жодних заперечень стосовно розміру заявленої до стягнення суми витрат на оплату правничої допомоги адвоката не надав.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги те, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та сума таких витрат підтверджується матеріалами справи, вони є співрозмірними щодо ціни позову, ступеня складності спору та витраченого адвокатом часу на надання правової допомоги, а також враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕРВІС ОЙЛ» (код ЄДРПОУ 38516938, 36000, м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 9/17) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПОЛТАВСЬКА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ" (код ЄДРПОУ 38930991, адреса: 36000, місто Полтава, вул. Соборності буд. 59А, кв. 33) борг в сумі 236 170,58 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 3 542,56 грн., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 10 000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 11.10.22

Суддя Киричук О.А.