Рішення № 106683264, 10.10.2022, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.10.2022 Справа №905/234/22

Господарський суд Донецької області у складі судді Кучерявої О.О.

при секретарі судового засідання Парахотіна Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМЕТ», м.Львів

про стягнення 186 715,00 гривень штрафу, -

за участі представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ

Акціонерне товариство «Українська залізниця», м.Київ в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця», м.Дніпро Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМЕТ», м.Маріуполь про стягнення 186 715,00 гривень штрафу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2022 для розгляду даної справи визначено суддю Кучеряву О.О.

Ухвалою суду від 01.02.2022 позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМЕТ» про стягнення 186 715,00 гривень штрафу залишено без руху. Встановлено позивачу строк на усунення недоліків, зокрема, шляхом надання суду: у придатному для читання вигляді належним чином завірену копію комерційного акту №450003/839/1029 від 05.09.2021 та оригінал для огляду; документи на підтвердження обсягу повноважень Березою В.В., яка засвідчила комерційний акт №450003/839/1029 від 05.09.2021.

На виконання ухвали суду від 01.02.2022 від позивача на адресу суду 14.02.2021 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 21.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/234/22. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Судове засідання призначено на 17.03.2022 об 11:30 год. Встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи, доказів.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в країні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався.

Під час воєнного стану Господарський суд Донецької області виконує свою роботу у дистанційному режимі.

За наведених вище обставин, судове засідання, призначене на 17.03.2022 не відбулось, відповідна інформація розміщена на офіційному сайті Господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://dn.arbitr.gov.ua.

30.06.2022 від відповідача на електрону адресу суду надійшло клопотання, в якому останній просить суд надати йому певний час (3-4 тижні) для відновлення відповідних документів по справі та надання відзиву на позовну заяву з відповідними доказами.

Крім того, до клопотання відповідач надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що станом на 24.05.2022 місцезнаходженням юридичної особи ТОВ «Керамет» є: вул.Т.Шевченко, буд.321, м.Львів, 79069.

Станом на 08.08.2022 від відповідача на адресу суду не надійшов відзив на позовну заяву на підставі чого ухвалою суду від 08.08.2022 вирішено розгляд справи призначити на 31.08.2022 о 12:20 год. Продовжено сторонам строк для подання відзиву на позову, відповіді на відзив та заперечень відповіді на відзив.

На електрону пошту суду 26.08.2022 від представника позивача надійшло клопотання, в якому останній просить суд розглядати справу №905/234/22 без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Через систему «Електронний суд» 30.08.2022 представник відповідача надіслав клопотання, в якому просить суд відкласти розгляд справи на деякий час у зв`язку із відрядженням начальник юридичного відділу ТОВ «КЕРАМЕТ» до м.Дружківка обумовленого для вивезення документів підприємства тощо.

Ухвалою суду від 31.08.2022 відкладено розгляд справи на 15.09.2022 о 12:20 год., продовжено учасникам справи строк на подання заяв по суті справи, доказів.

Ухвалою суду від 15.09.2022 відкладено розгляд справи на 10.10.2022 об 11:00 год., продовжено учасникам справи строк на подання заяв по суті справи, доказів.

У судове засідання 10.10.2022 представники сторін не з`явились, про дату та час судового засідання належним чином повідомленні.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Судом встановлено, що ухвали суду від 21.02.2022, 08.08.2022, 31.08.2022 та 15.09.2022 були надіслані сторонам на їх електроні адреси, зокрема, відповідачу на його електрону адресу: KM@KERAMET.com.ua, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Як вбачається з автоматизованої системи «Діловодство спеціалізованого суду» по справі №905/234/22, в графах «Стан відправлення» та «Статус доставки учаснику процесу» у відповідача наявний кабінет в Електронному Суді та вказані ухвали суду були доставлені на зазначені електроні адреси.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Відповідно до пункту 17.1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Порядок набрання чинності положеннями закону (в даному випадку - окремими нормами Господарського процесуального кодексу України) визначений у статті 94 Конституції України, згідно якої закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Абзацом другим пункту 17.16 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС).

Тобто, п. 17.16 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України визначено порядок набрання чинності окремими нормами Господарського процесуального кодексу України - публікації оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС було опубліковано Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» №229 (6984) 01.12.2018.

Відтак, з дня публікації Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» №229 (6984) 01.12.2018 відповідного оголошення почав свій перебіг 90-денний строк до дати набрання чинності окремими нормами Господарського процесуального кодексу України.

Варто зазначити, що ані Господарський процесуальний кодекс України, ані інший закон не передбачає ні можливості, ні процедури, за якою можна нівелювати (зупинити, перервати) перебіг строку набрання чинності нормами закону (окрім як шляхом прийняття іншого закону), який в даному випадку почав свій перебіг з дати вчинення визначеної абзацом третім пункту 17.16 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України дії - публікації оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що норми Господарського процесуального кодексу України, якими передбачено право та можливість суду направляти учасникам судового процесу процесуальні документи засобами електронного зв`язку (зокрема, шляхом направлення електронного листа на повідомлену учасником справи його електронну адресу), набрали чинності, тому доставка на електронні адреси відповідача (що вказані сторонами як офіційні електронні адреси) ухвал суду від 21.02.2022, 08.08.2022, 31.08.2022 та 15.09.2022 є належним, в розумінні Господарського процесуального кодексу України повідомленням учасників процесу про дату та місце слухання справи.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03.06.2021 у справі №9901/82/21, від 08.07.2021 у справі №9901/75/21 та Верховний Суд у постановах від 06.08.2019 у справі №2340/4648/18, від 22.08.2019 у справі №520/20958/18, від 10.09.2019 у справі №640/1374/19, від 21.09.2019 у справі №910/12245/19, від 17.06.2020 у справі №910/8423/19, від 28.04.2021 у справі №909/995/19 (909/260/20) неодноразово посилались на те, що альтернативною формою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи за допомогою використання сервісу «Електронний суд».

В свою чергу, сервіс «Електронний суд» передбачає не лише можливість учасника справи подавати до суду документи в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом, а й направлення судом процесуальних рішень в електронній формі після їх скріпленням електронним підписом судді.

При цьому, програма «Діловодство спеціалізованого суду» передбачає не лише можливість автоматичного направлення на електронні адреси учасників справи процесуальних рішень по справі після їх підписання електронним цифровим підписом судді, а й автоматичне формування даних про доставку електронного листа з відповідним процесуальним рішенням на електронну адресу учасника справи (при цьому, відомості у програмі «Діловодство спеціалізованого суду» містяться не лише щодо дати доставки, а й щодо часу доставки такого електронного листа).

Також, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Ухвали суду від 21.02.2022, 08.08.2022, 31.08.2022 та 15.09.2022 у справі №905/234/22 розміщені у Єдиному державному реєстрі судових рішень України, відомості якого є офіційними та загальнодоступними.

Отже, приймаючи до уваги те, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення учасників справи належним чином про розгляд судової справи, слід дійти висновку, що позивач та відповідач повідомлені про розгляд справи у встановленому порядку.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризики настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд наголошує, що сторонам були забезпечені рівні можливості та права, виходячи з принципів господарського судочинства таких, як: рівність перед законом і судом, принцип диспозитивності, у відповідача було достатньо часу на формування своєї правової позиції і надання суду всіх письмових та електронних доказів, як шляхом направлення витребуваних судом документів поштою, так і шляхом направлення таких документів на електронну адресу суду. Відповідач своїм правом не скористався та у визначені судом строки не подав відзив на позов.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМЕТ» відзив на позовну заяву не надійшов.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст. 165 ГПК України).

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 202 ГПК України.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Додатково повідомляю, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в країні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався.

Під час воєнного стану Господарський суд Донецької області виконує свою роботу у дистанційному режимі.

Згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

Наказом Господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області» від 28.02.22 №20 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмежено доступ до приміщення суду. Згідно наказу Господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області» №20 від 28.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмежено доступ до приміщення суду.

Розпорядженням №9-р від 15.04.2022 року «Про організацію роботи та комунікацію між працівниками в Господарському суді Донецької області в умовах воєнного стану», наказом №23 від 15.04.2022 «Про впровадження дистанційної роботи працівникам апарату суду та оголошення простою» запроваджено роботу Господарського суду Донецької області у відділеному режимі, встановлено дистанційний режим роботи.

Рішенням зборів суддів Господарського суду Донецької області від 13.06.2022, зберігаючи віддалений режим роботи, відновлено можливість доступу працівникам суду до приміщення суду у разі процесуальної необхідності.

Повне рішення складено 10.10.2022 у зв`язку із веденням на території України воєнного стану та об`єктивною неможливістю розгляду справи у строк, встановлений ст.248 ГПК України, з урахуванням віддаленого режиму роботи суду в умовах воєнного стану та поточної ситуації у м.Харкові (ведення бойових дій на території міста).

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

28.08.2021 зі станції Рясна ІІ Львівської залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕРАМЕТ» здійснено відправлення вагону №66240540 відповідно до накладної №38117198 на станцію Сартана Донецької залізниці.

Відповідно до комерційного акту №450003/839 від 05.09.2021 у розділі Д зазначено, що при проходженні вагону №66240540 через станцію Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці працівниками станції було проведено зважування вантажу.

Встановлено, що за документом значиться: вантаж «Брухт чорних металів, не пойменований в алфавіті. Вид 3», навалом марковано вапном, вкритий листами, вага брутто - не вказана, тара - 23800 кг, вага нетто - 65850 кг. При зважуванні вагону в статичному режимі, з повною зупинкою та розчепленням на справних 150-тонних електронно-тензометричних вагах (заводський номер №032), що пройшли держповірку 30.09.2020. виявилось: брутто - 81700 кг, тара за документом - 23800 кг, вага нетто - 57900 кг, що менше ваги вказаної в документі на 7950 кг. Навантаження на рівні бортів, вкрито листами, марковано вапном. Поглиблень немає, покриття та маркування не порушене. Вагон бездвірний, розвантажувальні люки закриті та укручені. В технічному відношенні вагон справний.

Зважування вантажу проводили: ДС ОСОБА_3., АРВ ОСОБА_2., прийомоздавальник ОСОБА_1. При повторному зважуванні вагону вага підтвердилася. Завідувача вантажним двором за штатним розкладом немає.

По прибутті на станцію призначення вагону №66240540, працівниками залізниці була здійснена перевірка ваги в вагонах і в комерційному акті у розділі «Є» зроблена відмітка про те, що різниці проти даних комерційного акту виявлено не було. Комерційний акт попутної станції було зареєстровано на станції призначення під № 450003/839/1029.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями Акціонерного товариства «Українська залізниця» про наявність правових підстав для нарахування та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМЕТ» (як вантажовідправника) штрафних санкцій у виді штрафу, передбаченого ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, розмір якого, за розрахунками позивача, складає 186 715,00 гривень, оскільки відповідачем було неправильно зазначено у залізничній накладній №38117198 відомості про масу вантажу у вагоні №66240540.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1. ст. 909 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та ч.1. ст. 307 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2. ст. 908 ЦК України та ч.5. ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3. ст.909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно з ч. 2 ст. 307 ГК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Статтею 2 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 із змінами і доповненнями (далі по текст - Статут) передбачено, що Статут визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за № 863/5084 від 24.11.2000, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1. та п.2.2., графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п.5. Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3. Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту залізниць України (ст. 122 Статуту).

Відповідно до ч.1. та ч.2. ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ч.1. ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

При цьому, для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін складаються акти загальної форми або комерційні акти (ст. 129 Статуту).

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

В даному випадку, вантажовідправник неправильно зазначив масу вантажу в залізничній накладній №38117198 відомості про масу вантажу у вагоні №66240540, про що працівниками попутної станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці був складений комерційний акт №450003/839 від 05.09.2021, який відповідає правилам складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 року №334.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Суд встановив, що комерційний акт №450003/839 від 05.09.2021 підписаний належними особами у відповідності до п.10. Правил складання актів.

Згідно технічного паспорту ваг №14 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, міжповірочний інтервал ЗВВТ становить 12 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 30.09.2020.

Крім того, по прибутті на станцію призначення вагону №66240540, працівниками залізниці була здійснена перевірка ваги в вагонах і в комерційному акті у розділі «Є» зроблена відмітка про те, що різниці проти даних комерційного акту виявлено не було, як це передбачено п.12. «Правил складання актів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334.

Комерційний акт попутної станції було зареєстровано на станції призначення під №450003/839/1029 (відповідно до п. 62 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності, затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 №147-Ц).

Так, відповідно до пункту 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній, а залізниці надане право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Зазначена норма встановлює чіткі вимоги до відправника щодо оформлення вантажу, покликана забезпечити дисциплінованість учасників господарських відносин та визначає критерії обґрунтованості в подальшому будь-яких претензій залізниці до учасників господарських відносин (відправника та одержувача).

Відтак, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, покладає на порушника відповідальність, яка в даному випадку передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць України. При цьому, зазначений штраф, відповідно до пунктів 118, 122 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/2339/17.

Відповідальність вантажовідправника за вказані дії передбачена ст.122 Статуту залізниць України у вигляді штрафу у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення згідно ст. 118 Статуту залізниць.

Судом встановлено, що позивач розраховує штраф в розмірі п`ятикратної провізної плати наступним чином: 37 343,00х5= 186 715,00 гривень, де 37 343,00 - провізна плата за вагон від станції Рясна ІІ Львівської залізниці до станції Сартана Донецької залізниці; 5 - кількість провізних плат.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просив суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 186 715,00 гривень.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку розміру штрафу, суд приходить до висновку, що розмір штрафу є обґрунтованим та арифметично вірним.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, факт невірного зазначення вантажовідправником маси вантажу вагону №66240540 в залізничній накладній №38117198 належним чином доведений і підтверджений матеріалами справи, відповідачем належним чином не спростований, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у зв`язку невірним зазначення маси вантажу в розмірі 186 715,00 гривень.

Судовий збір у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Суд також повідомляє, що розпорядженням керівництва Господарського суду Донецької області №7-р від 21.02.2022, у зв`язку з недостатніми бюджетними призначеннями на 2022 рік та відсутністю знаків поштової оплати, з метою раціонального і цільового використання наявних Господарському суді Донецької області канцелярських товарів, зупинено з 22.02.2022 прийняття працівниками відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) документів для відправлення за межі суду; рекомендовано суддям та працівникам апарату суду використовувати альтернативні способи повідомлення сторін та учасників справи.

Суд здійснює повідомлення учасників справи про рух справи шляхом надання телефонограм, направлення рішень суду на адреси електронної пошти, які вказані учасниками справи у заявах по суті, відомих з відкритих джерел та за допомогою підсистеми «Електронний суд».

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМЕТ» про стягнення 186 715,00 гривень штрафу, - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕРАМЕТ» (79069, місто Львів, вулиця Т.Шевченко, будинок 231; код ЄДРПОУ 13508852) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця,будинок 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, місто Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, будинок 108, код ЄДРПОУ ВП 40081237) штраф у сумі 186 715,00 гривень, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 2 800,72 гривень.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 10.10.2022.

Суддя О.О. Кучерява