Рішення № 106683119, 04.10.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Скиби Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", м. Дгіпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-НВ", м. Київ

про стягнення заборгованості за наданні послуги з розподілу електроенергії у розмірі 43 125,98 грн.

Представники:

від позивача: Козак Т.В., адвокат;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-НВ" заборгованість за наданні послуги з розподілу електроенергії у розмірі 43 125,98 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, та запропоновано учасникам справи подати до суду: позивачу у строк 10 днів з дня отримання відзиву на позовну заяву: відповідь на відзив на позовну заяву за правилами, встановленими частинами третьою – шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відповіді на відзив направити на адресу відповідача, докази надсилання надати до суду); відповідачу у строк 15 днів з дня отримання ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2022: відзив на позовну заяву за правилами статті 165 Господарського процесуального кодексу України; заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного провадження (за наявності); заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень за правилами, встановленими частинами третьою – шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (копію відзиву направити на адресу позивача, докази надсилання надати до суду).

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням за № 4930020642450 (0311509623851) про вручення "17.06.2022" поштового відправлення ухвали від 10.06.2022.

В зазначені строки сторони не подали витребувані судом документи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2022 призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04.10.2022 о 10:40 год.

22.09.2021 позивач надав до суду письмові пояснення на виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2022.

27.09.2022 відповідачем надано до суду заяву про визначення (зміну) територіальної підсудності.

04.10.2022 представником відповідача надано до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, вважає за необхідне зазначити таке.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013р., Папазова та інші проти України, № 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012р.).

Коло представників в господарському судовому процесі не обмежене нормами чинного законодавства і представництво юридичних осіб забезпечується згідно із ГПК України - через самопредставництво (ч. 3 ст. 56 ГПК України) або через представника (ч. 1 ст. 58 ГПК України). Неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами справи. Суд нагадує, що ст. 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті “справедливого суду”, гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").

Окрім того, суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема у п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, що у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Згідно з матеріалами справи, провадження у справі відкрите 10.06.2022, при цьому відповідачу забезпечене право на подання відзиву та ухвалою від 05.09.2022 право участі у судовому засіданні, яким він не скористався. Тобто відповідач мав достатньо часу для ефективного представлення своєї справи в суді, а тому розгляд справи може здійснюватися без участі представника відповідача за наявними матеріалами.

Разом із тим, відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи не було зазначено про наявність додаткових доводів, без дослідження яких неможливо розглянути справу по суті.

Також, відповідач не був позбавлений права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в тому числі, з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису відповідно до ст.197 ГПК України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196.

Окрім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що у справі “Смірнова проти України” зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції. У справі "Union Alimentaria Sanders SA v. Spain" зазначено, що передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. Зважаючи на викладене, суд вважає, що підстави для задоволення клопотання відповідача відсутні.

Явка сторін у судове засідання не визнавалася обов`язковою.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що до клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, не додано жодних належних, достатніх та допустимих доказів в обґрунтування неможливості участі представника або його заміни іншим представником, а також неможливості розгляду справи без участі представника відповідача, суд приходить до висновку про відсутність передбачених ст.ст.202, 216 ГПК України правових підстав до відкладення розгляду справи та до задоволення клопотання, а відтак, клопотання слід відхилити за безпідставністю та необґрунтованістю.

В процесі розгляду справи всі подані учасниками справи клопотання та заяви були судом розглянуті та вирішенні відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, про що відзначено у протоколах судових засідань.

У встановлений судом строк відзиву на позов, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, не надав, суд вважає, що, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку, у зв`язку із вжитими в Україні карантинними заходами та згідно Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введенню в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 05.04.2018 № 2396-VIII, правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами (надалі - Закон № 2396-VIII).

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється (ч.2 ст. 26 Закону № 2396-VIII).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст.178 вказаного нормативно-правового акту.

Станом на час винесення рішення по справі відзив на позовну заяву, клопотання щодо необхідності надання додаткового строку на підготовку своєї правової позиції у справі від відповідача до канцелярії суду не надходило.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи достатність наявних у справі доказів, згідно із ст.165 ГПК України, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог за наявними у ній документами відповідно до вимог ч.2 ст. 178 вказаного нормативно-правового акту.

У частині 2 статті 129 Конституції України визначено одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Відсутність відповідача у судовому засіданні не перешкоджає прийняттю судового рішення у справі за наявними у справі матеріалами й не порушує принцип змагальності сторін.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 04.10.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором електропостачання про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного шляхом підписання останнім Заяви-приєднання від 23.11.2018 до вказаного договору, а саме в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги з розподілу електроенергії, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 43 125,98 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з наявністю підстав для оплати послуг з розподілу електричної енергії, порядок та строки надання послуг, факт надання та передачі послуг постачальнику, загальна вартість наданих послуг, настання строку їх оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати наданих послуг.

Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-НВ" (далі - постачальник, відповідач) було підписано Заяву-приєднання від 23.11.2018, що зареєстрована Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські електромережі" (далі - оператор системи розподілу, позивач) за № 16/2/02/1/74770 від 05.06.2019, якою відповідач приєднався до умов Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - Договір).

Згідно із пункт 1.1. Договору він є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам електропостачальника (надалі - Постачальник) як послуги Оператора системи розподілу. Укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Постачальника до умов цього Договору.

Умови Договору є однаковими для всіх електропостачальників та розроблені відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії” та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі -ПРРЕЕ) (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.1. Договору, Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу/передачі електричної енергії за сукупністю споживачів, які входять до групи постачальника згідно з реєстром за ЕІС-кодами споживачів та їх точками вимірювання. Реєстр ведеться оператором системи розподілу в електронному вигляді. Оператор системи розподілу забезпечує надання послуг з розподілу в обсязі, необхідному та достатньому для виконання постачальником функцій відповідного суб`єкта роздрібного ринку електричної енергії, та надання інших послуг, зокрема з відключення та підключення споживачів.

Постачальник здійснює придбання та оплату послуг з розподілу електричної енергії згідно з умовами глави 3 цього Договору за сукупністю споживачів Постачальника, які згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій Постачальника) здійснюють оплату послуг з розподілу електричної енергії у складі вартості (ціни) електричної енергії Постачальника, та інших послуг Оператора системи розподілу згідно з порядком розрахунків, який є Додатком 2 до цього Договору (п. 2.2. Договору).

Пунктами 3.1-3.4. Договору встановлено, що ціна послуг з розподілу визначається згідно з Порядком встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженим Регулятором. Ціна інших послуг визначається згідно з калькуляціями, розрахованими на підставі Методики розрахунку вартості робіт з підключення електроустановок споживачів до електричних мереж ліцензіата та інших додаткових робіт і послуг, пов`язаних із ліцензованою діяльністю, затвердженої Регулятором. Вартість договору складає вартість послуг з розподілу електричної енергії за сукупністю споживачів Постачальника, яким згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій Постачальника) послуги з розподілу електричної енергії придбаває Постачальник, та вартість інших послуг згідно з договором. Розрахунковим періодом для цілей цього Договору є календарний місяць. Оплата (придбання) послуг з розподілу електричної енергії здійснюється Постачальником у формі попередньої оплати, у тому числі плановими авансовими платежами.

У відповідності до пункту 1 Додатку № 2 до Договору постачальник оплачує послугу з розподілу оператору системи розподілу якщо згідно з умовами договору про постачання оплату послуги з розподілу забезпечує постачальник. Вартість послуг оператора системи розподілу за цим Договором для постачальника визначається на підставі обсягів електричної енергії і тарифів на розподіл електроенергії оператора системи розподілу на відповідних класах напруги, що затверджені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП). На вартість послуг з розподілу електричної енергії нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Оплата послуг з розподілу здійснюється Постачальником на розрахунковий рахунок Оператора системи розподілу (п. 2 Додатку № 2 до Договору).

За змістом пунктів 3, 4 Додатку № 2 до Договору оператор системи розподілу надає постачальнику рахунок для оплати планованої вартості послуг з розподілу на розрахунковий період по групі споживачів, які обрали спосіб оплати послуг з розподілу постачальником на електронну пошту постачальника (або за письмовим зверненням постачальника іншим прийнятним для сторін засобом комунікації) до 12-ї години дня 22-числа місяця, що передує розрахунковому, в електронному вигляді з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноваженої особи оператора системи розподілу. В рахунку обов`язково зазначається плановий обсяг електроенергії (кВт*г) на місяць в цілому та вартість послуги розподілу (грн).

Пунктом 5.1 Додатку № 2 до Договору передбачено, що плановані місячні обсяги розраховуються оператором системи розподілу за сукупністю споживачів постачальника, які обрали спосіб оплати послуг розподілу постачальником та визначається на основі фактичних значень обсягу розподіленої електричної енергії таким споживачам за відповідний попередній розрахунковий період або, за згодою сторін, відповідно до даних прогнозного балансу оператора системи розподілу та прогнозованої частки споживання електричної енергії площадками вимірювань групи "Б" споживачів електропостачальника згідно з алгоритмом, наведеним у Додатку 2а.

Згідно з п. 5.5 Додатку № 2 до Договору у разі прострочення сплати планової вартості послуг з розподілу постачальник сплачує оператору системи розподілу штраф у розмірі 1,5% від вартості послуг з розподілу, що надаються кожному з споживачів постачальника, за період з дати початку постачання електричної енергії та/або зміни способу оплати споживачем послуг з розподілу у розрахунковий період до кінця календарного місяця, в якому почалось постачання та/або було змінено спосіб оплати споживачем послуг з розподілу.

За умовами пунктів 5.6, 5.7 Додатку № 2 до Договору постачальник до 25 числа місяця (включно), що передує розрахунковому періоду, здійснює попередню оплату вартості послуг з розподілу електричної енергії у розмірі 100 % обсягу електроенергії, що підлягає розподілу, розрахованого у відповідності до п. 5.1 цього Додатку, на поточний рахунок оператора системи розподілу. Датою здійснення оплати за виставленими оператором системи розподілу постачальнику платіжними документами є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок оператора системи розподілу. Остаточна вартість послуг з розподілу визначається оператором системи розподілу на підставі місячних обсягів надання послуги з розподілу постачальнику за класами напруги та відповідними тарифами.

Відповідно до п. 5.9 Додатку № 2 до Договору остаточний розрахунок за надані послуги постачальник здійснює в розрахунковому місяці на підставі Акта наданих послуг, отриманим від оператора системи розподілу до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 1.2.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що Оператор системи, який здійснює розподіл (передачу) електричної енергії безпосередньо до електроустановок споживача, отримує плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або від споживача, або від електропостачальника за вибором споживача (крім постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або "останньої надії"). Вибір споживача зазначається в договорі про постачання електричної енергії споживачу (обраній споживачем комерційній пропозиції). У разі постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або "останньої надії" послугу з розподілу (передачі) електричної енергії для потреб споживачів, електроустановки яких приєднані на території діяльності відповідного оператора системи, оплачує відповідний електропостачальник за усією сукупністю зазначених споживачів, постачання яким здійснює постачальник універсальних послуг або "останньої надії". При цьому ціни на електричну енергію, що постачається споживачам постачальниками універсальних послуг та "останньої надії", включають, у тому числі, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.

Пунктом 4.2. Договору на постачальника покладено обов`язки, серед іншого:

- виконувати умови договору;

- здійснювати придбання та оплату послуг з розподілу електричної енергії у повному обсязі згідно з умовами глави 3 договору за сукупністю споживачів постачальника, яким згідно з умовами договорів про постачання електричної енергії (комерційних пропозицій постачальника) оплату (придбання) послуг з розподілу електричної енергії забезпечує постачальник, та інших платежів, необхідність яких випливає з умов договору;

Вказане зобов`язання постачальника кореспондується із закріпленим у пункті 5.1.1. договору правом Оператора системи на отримання від постачальника своєчасної оплати за надання послуги з розподілу електричної енергії.

Пунктом 10 додатку 2 "Порядок розрахунків" до договору визначено, що за підсумками розрахункового періоду складається та підписується кожною стороною договору Акт надання послуги з розподілу електричної енергії та інші необхідні документи.

Оператор системи розподілу надсилає постачальнику електронною поштою (або за письмовим зверненням постачальника іншим прийнятним для сторін засобом комунікації) до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим, Акт надання послуги з розподілу електричної енергії (пункт 11 додатку 2 "Порядок розрахунків" до договору).

Згідно з п. 9.1. Договір набирає чинності з дня приєднання постачальника до умов цього Договору і діє протягом 1 року, якщо інший строк не зазначено в заяві-приєднання. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

За твердженнями Позивача, ним направлено за допомогою електронної пошти на адресу Відповідача акт наданих послуг з розподілу електричної енергії та відповідний рахунки № 250180074739 для оплати послуг, наданих у березні 2022 року, на суму 47 445,70 грн.

Також вказаний акт та рахунок були повторно направлені Позивачем Відповідачеві засобами поштового зв`язку 01.06.2022.

Однак, Відповідач виставлений рахунок за березень 2022 оплатив частково у сумі 4 319,72 грн., у зв`язку з чим, у Відповідача утворилась заборгованість перед Позивачем за послуги, надані у вищевказаному періоді, у розмірі 43 125,98 грн.

З огляду на викладене, Позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з Відповідача на свою суму коштів за надані послуги у розмірі 43 125,98 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо підсудності даної справи Господарському суд Дніпропетровської області.

Відповідно до ч.1 ст.27 ГПК України позов пред`являються до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

У ч.5 ст.29 ГПК України, якою передбачено можливість обрання підсудності справ за вибором позивача, за винятком виключної підсудності, встановленої ст.30 цього Кодексу, позовну спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

Відповідно до Постанови НКРЕКП від 16.11.2018 № 1440 "Про видачу АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом" Акціонерному товариству "ДТЕК Дніпровські електромережі", (код ЄДРПОУ 23359034), з 01.01.2019 видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Дніпропетровської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно з законодавством). Попередні ліцензії постановлено анулювати з 01.01.2019.

Враховуючи, що розподіл електричної енергії в силу самого договору та умов ліцензії на розподіл електричної енергії здійснюється Позивачем виключно та території Дніпропетровської області, місце виконання договору не може бути інше, як Дніпропетровська область.

Крім того, Відповідач надає послуги з постачання електричної енергії трьом споживачам, які обрали спосіб оплати за розподіл електричної енергії через постачальника (у т.ч. і собі самому). Об`єкти цих споживачів розташовані на території Дніпропетровської області.

Отже, з огляду на положення ч. 5 ст. 29 ГПК України, позов у даній справі подано за місцем виконання укладеного між сторонами договору електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії до Господарського суду Дніпропетровської області.

Щодо стягнення заборгованості за наданні послуги.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами частин 1, 2 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 4 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Частиною першою статті 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Пунктами 2.1.14, 2.1.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (в редакції станом на дату підписання відповідачем Заяви-приєднання), передбачено, що оператор системи не має права відмовити електропостачальнику, який звертається щодо укладення договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території здійснення діяльності відповідного оператора системи. Договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, розробляється оператором системи на основі додатка 4 до цих Правил, оприлюднюється на офіційному веб-сайті оператора системи та укладається шляхом надання електропостачальником заяви-приєднання. Датою початку дії зазначеного договору є наступний робочий день від дня отримання оператором системи заяви-приєднання електропостачальника щодо укладення такого договору.

З огляду на викладене, внаслідок підписання відповідачем Заяви-приєднання, якою він приєднався до Договору, між позивачем та відповідачем виникли цивільні права та обов`язки і за своєю правовою природою такий правочин є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.

Суд встановив, що на виконання умов Договору, Позивачем було направлено нза допомогою електронної пошти на адресу Відповідача акт наданих послуг з розподілу електричної енергії та відповідний рахунки № 250180074739 для оплати послуг, наданих у березні 2022 року, на суму 47 445,70 грн

З огляду на положення пункту 3.4 Договору та п. 5.6 Додатку № 2 до Договору зобов`язання по внесенню попередньої оплати вартості послуг з розподілу електричної енергії у розмірі 100 % обсягу електроенергії, що підлягає розподілу, мало виконуватись відповідачем до 25 числа місяця (включно), що передує розрахунковому періоду.

На час винесення рішення до суду жодних заперечень з приводу прийняття послуг за зазначеним актом Відповідачем також не заявлено.

Отже, суд приходить до висновку, що Позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов`язань за ним.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку виконавця за договором надати послугу відповідає обов`язок замовника оплатити вартість цієї послуги.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до пунктів 5.6, 5.7, 5.9 додатку 2 "Порядок розрахунків" до договору, постачальник до 25 числа місяця (включно), що передує розрахунковому періоду здійснює попередню оплату вартості послуг з розподілу електричної енергії у розмірі 100% обсягу електроенергії, що підлягає розподілу, розрахованого у відповідності до пункту 5.1 додатку, на поточний рахунок Оператора системи розподілу. Датою здійснення оплати за виставленими Оператором системи розподілу постачальнику платіжними документами є дата, на яку оплачена сума коштів зараховується на поточний рахунок Оператора системи розподілу. Остаточна вартість послуг з розподілу визначається Оператором системи розподілу на підставі місячних обсягів надання послуги з розподілу постачальнику за класами напруги та відповідними тарифами. Остаточний розрахунок за надані послуги постачальник здійснює в розрахунковому місяці на підставі Акта наданих послуг, отриманим від Оператора системи розподілу до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідач не заперечував своєчасність отримання актів та рахунків щодо наданих у спірний період послуг у березні 2022 року на суму 47 445,70 грн.

В матеріалах справи наявний рахунок на оплату наданих в спірний період послуг (а.с.18).

В той же час, суд не досліджує питання фактичного отримання рахунків на оплату наданих у спірний період послуг (виконаних робіт), оскільки:

- за своєю природою рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти;

- ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а відсутність рахунку-фактури не звільняє боржника від обов`язку з оплати наданих товарів (послуг).

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у справі №918/537/18 від 02.07.2019, у справі № 910/19702/17 від 20.12.2018, у справі № 910/21406/17 від 10.10.2018, у справі № 910/22589/17 від 05.09.2018, у справі № 905/915/17 від 13.07.2018.

Отже, з моменту складання вказаного вище акту надання послуг на суму 47 445,70 грн. у відповідача виник обов`язок з оплати наданих за вказаними актами послуг у строки, передбачені пунктом 5.9. додатку 2 до договору, а саме: до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як зазначає Позивач, ним взяті на себе зобов`язання щодо надання обумовлених договором послуг виконані у повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості та обсягу наданих послуг Відповідач з моменту їх надання і до теперішнього часу не висловлював.

Однак, Відповідач вартість наданих у березні 2022 послуг з розподілу електричної енергії на загальну суму 43 125,98грн. не оплатив, що і стало причиною звернення позивача із позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Враховуючи визначений контрагентами у пункті 5.9. додатку 2 до договору порядок розрахунків за надані послуги, приймаючи до уваги їх прийняття Відповідачем за актом надання послуг № 250180074739 від 31.03.2022, суд зазначає, що строк оплати за вказаним актом є таким, що настав, послуги є неоплаченими останнім.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не надав заперечень ані щодо отримання електоенергії в іншому обсязі ніж заявлено позивачем, ані доказів на підтвердження сплати суми боргу повністю або частково або

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-НВ" (03115, м. Київ, вул. Перемоги, буд. 121, корп. В, каб. 401; код ЄДРПОУ 32015568) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, Дніпропетровська область, м. Дніпро, шосе Запорізьке, буд. 22; код ЄДРПОУ 23359034) заборгованість за наданні послуги з розподілу електроенергії у розмірі 43 125,98 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано - 11.10.2022.