Постанова № 10668270, 29.07.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 липня 2010 року 16:35 № 2а-16748/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Еко-ініціатива"

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

провизнання нечинним рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ

За участю представників:

від позивача : Кліванська О.П. (довіреність від 18.12.2009р.)

від відповідача : Сметанюк І.М. (довіреність №7646/9/10-008 від 21.12.2009р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.07.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-ініціатива»з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання нечинним акту про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Еко-ініціатива»№120/15-224 від 27.02.2009р.; визнати дійсним свідоцтво платника ПДВ №100077693 від 15.11.2007р.; визнати дійсними податкові накладні, виданих позивачем з 27.02.2009р.; визнати право позивача на податковий кредит з 15.11.2007р.; зобовязати поновити позивача у реєстрі платників податку на додану вартість з дати його виключення.

В судовому засіданні 18.05.2010р. представником позивача подано уточнення до адміністративного позову та просить суд визнати дії щодо винесення акту про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Еко-ініціатива»№120/15-224 від 27.02.2009р. неправомірними; визнати рішення у формі акту про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Еко-ініціатива»№120/15-224 від 27.02.2009р. протиправним та скасувати його; зобовязати поновити реєстрацію ТОВ «Еко-ініціатива»платником податку на додану вартість з 27.02.2009р.; зобовязати поновити дію свідоцтва про реєстрацію платником податку на ПДВ №100077693, виданого ТОВ «Еко-ініціатива»з дати початку його дії 15.11.2007р.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач був зареєстрований платником податку на додану вартість у відповідності до п. 2.2 ст. 2, п.п. 9.4 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР про що було видане свідоцтво від 15.11.2007р. №100077693. Відповідач незаконно анулював реєстрацію ТОВ «Еко-ініціатива»як платника податку на додану вартість з 27.02.2009р. шляхом прийняття акту №120/15-224. Позивач посилається на порушення податковим органом вимог п. 9.8 ст. 9 закону України «Про податок на додану вартість»та на відсутність жодних підстав для анулювання реєстрації в якості платника податку на додану вартість.

Відповідач проти позову заперечує, та вказує на те, що за результатами проведеного аналізу податкових декларацій з податку на додану вартість, поданих ТОВ «Еко-ініціатива», встановлено, що підприємством подано декларації з ПДВ за лютий-грудень 2008 року та січень 2009 року (тобто протягом дванадцяти послідовних місяців), які свідчили про відсутність оподатковуваних поставок, що є підставною для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, про що ДПІ у Оболонському районі м. Києва складено Акт №120/15-224 від 27.02.09р. А тому, на думку податкового органу, дії відповідача не суперечать чинному законодавству.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-ініціатива»(код ЄДРПОУ 35488290) адреса реєстрації: 04209, м. Київ, пр-т. Оболенський, буд. 43, кв. 215 та згідно п.п. 2.2 ст. 2, п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»було зареєстроване як платник податку на додану вартість, про що ДПІ у Оболонському районі м. Києва видане свідоцтво №100077693, початок дії якого 15.11.2007 року та присвоєно індивідуальний податковий номер 354882926540.

Відповідно до Розпорядження Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва від 23.02.2009р. №9-Р була створена комісія, якою встановлено, що ТОВ «Еко-ініціатива»подає податковому органу декларації з податку на додану вартість за період з лютого 2008 року по лютий 2009 року, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок протягом дванадцять послідовних податкових місяців, що підтверджено реєстром податкових декларацій від 26.02.2009р, про що був складений Акт від 27.02.2009 р. № 120/15-224 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Еко-ініціатива».

У звязку з цим комісія вирішила анулювати реєстрацію платника податку на додану вартість з 15.11.2007р. та зобовязала позивача повернути податковому органу Свідоцтво та всі його засвідчені копії разом із супровідним листом протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1.1 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Як встановлює п. 2.1, 2.2 та п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України “Про податок на додану вартість”, платником податку є будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-ініціатива»(код ЄДРПОУ 35488290) адреса реєстрації: м. Київ, пр-т. Оболонський, буд. 43, кв. 215, згідно п.п. 2.2 ст. 2, п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»було зареєстроване як платник податку на додану вартість, про що ДПІ у Оболонському районі м. Києва видане свідоцтво №100077693, початок дії якого 15.11.2007 року та присвоєно індивідуальний податковий номер 354882926540.

Відповідач вказує в акті від 27.02.2009 р. за № 120/15-224, що підставою для анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Еко-ініціатива»є п.п. “ ґ” п. 9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, в звязку з виявленням факту подання декларацій (податкового розрахунку), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом двадцяти послідовних податкових місяців.

Суд не погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.

Так, підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначені в п.9.8 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, згідно з яким реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпункті "а" цього пункту, здійснюється за заявою платника податку.

Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

У разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

У разі якщо за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим Законом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні. Це правило не поширюється на осіб, зазначених у підпункті "в" цього пункту.

Податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у підпунктах "а" - "б" цього пункту, та зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "в" - "г" цього пункту.

Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника податку приймається у строки, визначені цією статтею для податкової реєстрації.

Платник податку зобов'язаний повернути податковому органу реєстраційне свідоцтво:

якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою платника податку, - разом із наданням заяви про таке анулювання;

якщо анулювання реєстрації здійснюється за ініціативою податкового органу, - протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

При анулюванні реєстрації останнім податковим періодом вважається період, який розпочинається від дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем такого анулювання.

Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Згідно п.п. 25.2.1 Положення органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах «б», «ґ»пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема, довідки про результати документальної невиїзної перевірки на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, складеної підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб, яка свідчить про відсутність у платника податку оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців.

Як встановлено судом, Акт №120/28-224 про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Еко-ініціатива»складений на підставі протоколу засідання комісії, створеною відповідно до розпорядження ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 23.02.2009р. №9-р. на підставі аналізу реєстру податкових декларацій.

При цьому, передбачена п.п. 25.2.1 Положення довідка про результати документальної невиїзної перевірки на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість, яка складається підрозділом оподаткування юридичних осіб, та свідчить про відсутність у платника податку оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, та є відповідним підтверджуючим документом, за наявності якого приймається рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, не складалась.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недотримання відповідачем процедури прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, визначеної п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», п.25 Положення «Про реєстрацію платників податку на додану вартість»та п.2 Порядку проведення інвентаризації платників податку на додану вартість.

Разом з тим, як встановлено судом, позивачем систематично протягом дванадцяти послідовних місяців протягом з лютого 2008 року по січень 2009 року включно подавались до ДПІ у Оболонському районі податкові декларації з податку на додану вартість, в яких зазначались оподатковані операції з придбання послуг, що підтверджується копіями прийнятих відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість.

Так, у вересні 2008 року позивачем за зовнішньо - економічним договором купівлі-продажу ЕІ-003/08 було здійснено імпорт товарів на суму 16298,02 доларів США для подальшого продажу їх на території України, при цьому товариство сплатило податок на додану вартість у розмірі 18172,73 грн. при митному оформленні (згідно пп. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 та п. 4.3 ст. 4 Закону №168/97-ВР). Дана операція знайшла своє відображення у податковій декларацій за вересень 2008 року (вх. №167842 від 16.10.08р.). Для подальшого продажу імпортованого товару на території України позивачем було проведено декілька витрат: створення сайту, купівля додаткового обладнання тощо. При всіх цих операціях позивачем сплачено податок на додану вартість та відображено у податкових деклараціях на протязі 2008-2009 рр.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Тобто, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що з огляду на викладене можливо погодитись з твердженням позивача, що до оподаткованих поставок належить як надання так і придбання послуг (поставка товарів, купівля-продаж, тощо).

А відтак, у податкового органу були відсутні підстави для анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «Еко-ініціатива»у зв'язку з відсутністю оподаткованих поставок.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неправомірність дій відповідача та наявність підстав для скасування акту №120/15-224 від 27.02.2009р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Еко-ініціатива».

Враховуючи, що судом встановлені підстави для задоволення вимоги позивача щодо скасування Акту №120/15-224 від 27.02.2009р., для відновлення порушеного права позивача вимога останнього щодо поновлення дії свідоцтва №100077693 про реєстрацію платником податку на додану вартість ТОВ «Еко-ініціатива»з дати анулювання 27.02.2009р. також, на думку суду, підлягає задоволенню.

Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що оскільки право позивача порушене саме з дати анулювання свідоцтва №100077693 27.02.2009р., то вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Ініціатива»про зобовязання відповідача поновити дію свідоцтва №100077693 про реєстрацію платником податку на додану вартість з дати початку його дії - 15.11.2007р. судом задоволена бути не може.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів правомірності прийнятого ним рішення та правомірності вчинених дій.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Еко-ініціатива»підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва щодо складання Акту №120/15-224 від 27.02.2009 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-ініціатива».

3.Скасувати Акт ДПІ у Оболонському районі м. Києва про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-ініціатива»№120/15-224 від 27.02.2009р.

4.Поновити дію свідоцтва №100077693 про реєстрацію платником податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-ініціатива»(ідентифікаційний код 35488290) з 27.02.2009 року.

5.В іншій частині позовних вимог відмовити.

6.Судові витрати у розмірі 1,70 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-ініціатива» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя П.О. Григорович