Ухвала суду № 106682597, 06.10.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/465/22

ун. № 759/19459/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах власників майна - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №62019100000000977 відносно ОСОБА_6 , яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України,

сторони кримінального провадження - прокурор: ОСОБА_7 ,

захисники: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

обвинувачена: ОСОБА_6

прдеставник власника майна: ОСОБА_3 ,-

встановив:

До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власників майна - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про скасування арешту майна, що був накладений ухвалами слідчих суддів Печерського райсуду м.Києва від 13.11.2020 року та Дніпровського райсуду м.Києва від 04.09.2019 та 12.09.2019 року, оскільки на даний час необхідність у вказаному арешті відпала, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 придбали земельні ділянки у законний спосіб, ніякого відношення до обставин данного кримінального правопорушення вони не мають, підозра їм у даному кримінальному правопорушенні не оголошена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено та обставини придбання земельних ділянок у судовому порядку не оспорюється.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор проти клопотання заперечував, вважаючи, що воно заявлене передчасно.

Захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , думку яких підтримала обвинувачена ОСОБА_6 , проти задоволення клопотання не заперечувала.

Суд, вислухавши доводи адвоката ОСОБА_3 , та думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, додані до клопотання, приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалами слідчих суддів Печерського райсуду м.Києва від 13.11.2020 року у справі№ 757/49903/20-к та Дніпровського райсуду м.Києва від 04.09.2019 та 12.09.2019 року у справі№ 755/14057/19провадження №1-кс/755/6409/19)та від12.09.2019року усправі №755/14057/19(провадження№ 1-кс/755/6742/19),накладеноарешт намайно,в томучислі іна земельніділянки,що належать ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Вказаний арешт майна був накладений за клопотанням прокурора Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні №62019100000000977 від 26.07.2019 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.2 ст.364 та ч.2 ст.366 КК України з метою збереження речових доказів, оскільки постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУСБ у м.Києві та Київській області давидова Д.В. від 30.08.2019 року земельні ділянки, які були об"єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом, а також отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, визнано речовим доказом.

В даний час у провадженні суду знаходиться на розгялді кримінальне провадження №62019100000000977 відносно ОСОБА_6 , яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У відповідності до ч. 2 ст. 170 вказаного Кодексу, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів;спеціальної конфіскації;конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні oб"єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

У рішенніЄвропейськогосудузправлюдинисправа«Будченкопроти України»в розділі«Оцінка суду»встановлено:п.40«Суд нагадує,що найважливішою вимогоюстатті1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання органу влади у мирне володіння майном має бути законним. Цей принцип означає, що застосовні положення національного законодавства є достатньо доступними, чіткими та передбачуваними у їх застосуванні.

Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що обмеження володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції», заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994 року Series A № 296-A, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» заява № 48191/99, п.п. 49-62, від 10.05.2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідність балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п.п. 69 і 73, Series A № 52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series А № 98).

Відповідно до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно. Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Кримінальне провадження №62019100000000977 від 26.07.2019 року було порушене за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.191, ч.2 ст.364 та ч.2 ст.366 КК України, в подальшому була зміна обвинувачення та до суду надійшло кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопрушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України і за даною статею не передбачена ані спеціальна конфіскація, ні конфіскації майна як вид покарання, а також не передбачено заявлення цивільного позову. Власники земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 придбали земельні ділянки у встановленому законом порядку, ніякого відношення до обставин данного кримінального правопорушення вони не мають, підозра їм у даному кримінальному правопорушенні не оголошена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено та обставини придбання земельних ділянок у судовому порядку не оспорюється.

Таким чином накладений арешт не виконує завдання застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження та відсутня мета досягнення дієвості цього провадження, завдяки вказаному арешту.

Виходячи з вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що арешт з вищезазначених земельних ділянок підлягає скасуванню, а клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 174, 350 КПК України, суд,-

постановив:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах власників майна - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про скасування арешту майна, - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.11.2020 року у справі № 757/49903/20-к в частині накладення арешту на земельні ділянки, належні громадянці ОСОБА_4 :

- земельну ділянку загальною площею 2 га., кадастровий номер 3222486200:04:001:5563, адреса: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1886486832224), (п.46 резолютивної частини ухвали);

- земельну ділянку загальною площею 2 га., кадастровий номер 3222486200:04:001:5286, адреса: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1886490632224), (п.48 резолютивної частини ухвали);

- земельну ділянку загальною площею 2 га., кадастровий номер 3222486200:04:001:5283, адреса: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1886494132224), (п.52 резолютивної частини ухвали).

Скасувати арешт накладений згідно ухвал слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 04.09.2019 року у справі № 755/14057/19 провадження № 1-кс/755/6409/19) та від 12.09.2019 року у справі № 755/14057/19 (провадження № 1-кс/755/6742/19) на земельні ділянки, належні ОСОБА_5 :

- кадастровий номер: 3222486200:04:001:5287, площею 2 га, адреса: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка,

- кадастровий номер: 3222486200:04:001:5284, площею 1,9999 га, адреса: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка,

- кадастровий номер: 3222486200:04:001:5280, площею 2 га, адреса: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка,

- кадастровий номер: 3222486200:04:001:5281, площею 2 га, адреса: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка.

Ухвала суду оскарженню не підялгає.

Повний текст ухвали складено та оголошено 10.10.2022 року.

Суддя: ОСОБА_1