Ухвала суду № 106682503, 04.10.2022, Оболонський районний суд міста Києва

04.10.2022 Справа № 756/8742/22

1-кс/756/1473/22

756/8742/22

У Х В А Л А

Іменем України

30 вересня 2022 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12022100050002140 від 28.09.2022, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Шостка, Шосткинського район, Сумської області, громадянина України, неодруженого, офіційно непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 (зі слів), раніше судимий (зі слів),

УСТАНОВИВ:

30.09.2022 слідчий СВ Оболонського УП ГУНП м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з визначенням застави в вигляді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З клопотання слідує, що Оболонським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022100050002140 від 28.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Як зазначає слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, що 28.09.2022 приблизно о 17 год. 10 хв. (точний час не встановлено) ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в поштовому відділенні № НОМЕР_1 Нової Пошти, що за адресою: м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 11, отримав посилку з речовиною рослинного походження зеленого кольору, а саме особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено канабіс. Після отримання вказаної посилки останній поклав її до своєї сумки, тим самим незаконно придбав та почав зберігати особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено канабіс, з метою збуту.

Після цього ОСОБА_6 незаконно зберігаючи при собі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено канабіс, при виході з поштового відділення №276, Нової Пошти, що за адресою: м. Київ, вул. Маршала Малиновського 11, о 17 год. 25 хв. цього ж дня, був затриманий працівниками поліції.

Під час обшуку, в порядку ст. 208 КПК України у ОСОБА_6 у присутності двох понятих виявлено та вилучено з рюкзака темного кольору, який був при ньому, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено канабіс, масою 28,93 г.

Канабіс, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», «Список №1 особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.

28.09.2022 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано у порядку ст. 208 КК України та 29.09.2022, у відповідності до вимог ст. 278 КПК України, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та у своєму клопотанні обґрунтовує ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме:

Ризиком того, що ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене кримінальне правопорушення, може навмисно переховуватися від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення відповідальності. Також необхідно враховувати те, що у підозрюваного немає постійного місця проживання.

Ризиком того, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків є те, що він знає їх анкетні дані та місце проживання, і шляхом вмовляння, підкупу або погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.

Ризиком того, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, що підсилює суспільну небезпеку підозрюваного, а також те, що з його слів він уже був засуджений за вчинення кримінального правопорушення у 2018 році, а отже у останнього є схильність до вчинення кримінальних правопорушень, ніде не працює та не має офіційних джерела доходів, що може спонукати його і в подальшому вчиняти кримінально-протиправні дії.

Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали, просили задовольнити.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, зазначив, що підозра є необґрунтованою, а тому запобіжний захід не підлягає обранню.

Підозрюваний ОСОБА_6 заперечував щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 28.09.2022 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України (кримінальне провадження №12022100050002140).

28.09.2022 о 17:25 год. ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

29.09.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Підозрюваному та його захиснику були надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема:

- Рапортом про виявлення кримінального правопорушення від 28.09.2022;

- Протоколом затримання та особистого обшуку в порядку ст. 208 КПК України від 28.09.2022;

- Протоколом допиту підозрюваного від 28.09.2022;

- Протоколом огляду предмету від 29.09.2022;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 28.09.2022;

- Протоколом пред`явлення для впізнання за участю свідка ОСОБА_9 від 28.09.2022;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 29.09.2022;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 29.09.2022;

- Висновком експерта від 29.09.2022 р. №СЕ-19/111-22/41791-НЗПРАП;

- Іншими матеріалами провадження в їх сукупності.

З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах та з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, а саме те, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , дані, які характеризують особу останнього, його вік, соціальні зв`язки, сімейний стан, майновий стан.

Крім того, враховує й те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а тому приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні та заявлених у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_6 не допускає його тримання під вартою слідчому судді не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведених у клопотанні мотивів.

При визначенні ОСОБА_6 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, матеріальне становище ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання покладених на нього обов`язків.

Керуючись статтями 176-178, 181-186, 193-196, 205, 208, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотанняслідчого СВОболонськогоуправлінняполіції ГоловногоуправлінняНаціональноїполіції ум.Києві ОСОБА_7 ,погодженепрокуроромОболонської окружноїпрокуратурим.Києва ОСОБА_3 ,укримінальномупровадженні №12022100050002140від28.09.2022,заознакамивчинення кримінальногоправопорушення,передбаченогоч.2ст.307ККУкраїни,прозастосуваннязапобіжного заходуувиглядітримання підвартоюстосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, а самедо 26 листопада 2022 року включно.

Одночасновизначити альтернативнийзапобіжнийзахіду виглядізаставиурозмірі 80(вісімдесят)розмірівпрожитковогомінімуму дляпрацездатнихосіб,щостановить 198 480,00 гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_6 виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про місце свого проживання, зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) здати на зберігання до Оболонського УП ГУНП у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

№ UA128201720355259002001012089,

отримувач ТУ ДСАУ в місті Києві;

Код ЄДРПОУ 26268059;

Банк одержувача Державна казначейська служба України м. Київ,

МФО 820172

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до26 листопада 2022 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_6 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Оболонського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1