Ухвала суду № 106682358, 10.10.2022, Хотинський районний суд Чернівецької області

У Х В А Л А

10 жовтня 2022 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.

за участі секретаря судового засідання: Банарюк К.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Хотин Чернівецької області клопотання представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Недобоївської сільської ради, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради, скасування реєстрації права власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Хотинського районного суду Чернівецької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Недобоївської сільської ради, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради, скасування реєстрації права власності на земельну ділянку, судове засідання у справі призначено на 11.10.2022 року.

10.10.2022 року представник позивача ОСОБА_1 подав до суду клопотання про відвід судді в якому вказує, що суддя Єфтеньєв О.Г. підлягає відводу оскільки його дії викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості з наступного: 21.06.2022 року представником відповідача було надано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів, а саме: рішення Зарожанської сільської ради № 464/28-15 від 12.10.2015 року. Дане рішення не є предметом спору, але воно є вирішальним доказом та таким, що впливає на результат розгляду справи.

01.07.2022 року позивачем було надіслано клопотання про витребування доказів, оскільки дане рішення викликало сумніви щодо його дійсності. Оскільки рішення подається представником ОСОБА_3 , а не Недобоївською сільською радою, дане рішення не фігурувало як у досудовому з`ясуванні обставин справи так і під час судового розгляду справи та не було додано до відзиву. Крім того рішення стосується діяльності Зарожанської сільської ради, яка наразі є ліквідованою, а тому даний документ повинен знаходиться у архіві районної адміністрації. Однак з відповіді № 06-05-2/1/109 від 23.06.2020 року вбачається, що документи Зарожанської сільської ради на державне зберігання не надходили.

Судом було задоволено одночасно клопотання представника відповідача про приєднання доказів та клопотання представника позивача про витребування доказів.

Посилається на те, що рішення не відповідає вимогам Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18.06.2015 року.

Зазначене і стало підставою для клопотання про призначення експертизи.

15.09.2022 року ухвалою суду у задоволенні клопотання про призначення експертизи давності відмовлено.

Представник відповідача вказує, що даний відвід не стосується незгоди сторони із процесуальним рішенням судді, а сукупності дій в цілому процесі та підході до справи. Тому представник позивача вважає, що відома у клопотання про проведення експертизи давності позбавляє можливості доказування підстав позову та свідчить про нерівне ставлення до сторін, вбачається через долучення до матеріалів справи документів сторони відповідача, який викликає сумнів та погодження і який є предметом доказування.

Таким чином суд цілеспрямовано не хоче з`ясувати повно, об`єктивно не упереджено докази у справі з чого і виникає сумнів у прийнятті законного та обґрунтованого рішення у справі.

Враховуючи вище викладене представник позивача заявляє відвід судді Єфтеньєву О.Г.

Суд розглянувши заяву представник позивача про відвід судді приходить до наступного.

В судовому засіданні 15.09.2022 року до матеріалів справи долучено копію рішення Зарожанської сільської ради від 12.10.2015 року № 464/28-15.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 25.08.2022 року клопотання представника позивача задоволено та витребувано у справі докази, а саме оригінал рішення Зарожанської сільської ради № 464/28-15 від 12.10.2015 року та Генеральний плат села Зарожани, вказані документи були подані суду.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 15.09.2022 року у задоволенні клопотання представника позивача про призначення експертизи відмовлено.

Частиною 3,4 статтею 39 ЦПК України, визначено порядок та строки заявлення відводу (самовідводу) судді, він повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Згідно до ч.1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Згідно п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може брати участь і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Разом з тим, відповідно до ч.ч.1,2 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього..

Наявність безсторонності визначається за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Мироненко та Мартенко проти України» вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися для дотримання п.1 ст.6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечив суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.

На обґрунтування свого висновку ЄСПЛ звернув увагу на те, що, застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Однак поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з`ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Крім того, за приписами ч.4 ст..36 ЦПК України – незгода сторони з процесуальним рішенням судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді, щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Кожна особа має право на висловлення своєї думки.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав і обов`язків передбачених законом та розпоряджаються своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином, суд вважає, що у задоволенні клопотання про відвід судді слід відмовити, оскільки відвід заявлений у зв`язку з непогодженням з процесуальним рішенням, а саме у відмові у призначення експертизи давності.

Твердження представника позивача про неупередженість, не об`єктивність, нерівне ставлення до сторін суддею та ігнорування законних вимог не доведенні.

Доказів існування обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді не надано та такі відсутні в матеріалах справи.

Також з матеріалів справи вбачається, що судом було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

Таким чином, суд вважає, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити вказівку на обґрунтовані підстави, що зумовлюють його наявність.

Судом не встановлено, будь-яких обставин, які б свідчили про упередженість або безсторонність судді до будь-кого з учасників справи, а відтак суд вважає, що заява про відвід є невмотивованою та задоволенню не підлягає.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст.2, 36, 39, 40, 41 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відвід судді – відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 10.10.2022 року.