Рішення № 106682221, 11.10.2022, Черкаський районний суд Черкаської області

Справа №707/2165/22

Провадження №2/707/786/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2022 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Костроміної Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

1.Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. ОСОБА_1 звернулася через свого представника до Черкаського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що 29.04.2014 сторони зареєстрували шлюб. Сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Їхній син народився в Республіці Італія та є громадянином України. З листопада 2021 позивачка та дитина проживають в Республіці Італія. Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хворіє на важку хворобу - цукровий діабет 1 типу та потребує значних коштів на лікування. Відповідач з листопада 2021 року добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання сина та взагалі не цікавиться його життям. На підставі викладеного вона вимушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів щомісяця, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дитиною повноліття.

1.2. У судове засідання представник позивачки не з`явився, надав суду заяву, в якій просив розглядати справу без участі позивачки та її представника.

Представник відповідача також надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій додатково вказав, що відповідач визнає позовні вимоги частково та не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання сина в розмірі 1/4 частки доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позивачкою не доведено здатність відповідача сплачувати аліменти у заявленому розмірі. Позивачка має право на стягнення додаткових витрат на дитину, які пов`язані зі станом здоров`я дитини. Відповідач на даний час офіційно не працевлаштований, має нерегулярний дохід.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Відповідно до копії витягу з реєстру актів про народження акт № 1 частина І серія В рік 2014, виданого 04.11.2014 відділом реєстрації актів цивільного стану Міської Ради м. Кастровілларі, країна: Італійська Республіка, Сайківський Максім, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Кастровілларі (провінція м. Козенца), Італійська Республіка. Батьком записаний ОСОБА_4 , матір`ю – ОСОБА_5 .

Згідно з довідкою про реєстрацію особи громадянином України №536-397 від 10.11.2014, виданої Генеральним консульством України в Неаполі, та копії паспорта № НОМЕР_1 ,8 виданого 09.11.2021 органом 7101, ОСОБА_6 зареєстрований громадянином України.

2.2. Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 7044 від 04.11.2021, виданої КНП «Черкаська обласна дитяча лікарня Черкаської обласної ради», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хворіє на цукровий діабет 1 типу. У виписці вказано, що йому необхідна постійна замісна терапія інсуліном.

Також, у вищевказаній виписці зазначено, що рекомендується подати документи на ЛКК за місцем проживання для вирішення питання про оформлення соціальної допомоги згідно з наказом МОЗ України від 08.11.2002 № 454/471/516. В свою чергу, у п.п. 3.3. п. 3 розділу ІІ вказаного наказу МОЗ визначено, що право на одержання державної соціальної допомоги строком до 16 років надає захворювання на інсулінозалежний цукровий діабет (1 тип), яке виражається у необоротному стійкому порушенні функції підшлункової залози, що проявляється клінічною та лабораторною картиною абсолютної інсулінової недостатності та потребує постійної замісної терапії препаратами інсуліну.

3. Релевантні джерела права та акти їх застосування

3.1. У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

3.2. Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Частиною 1 ст. 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Суд враховує, що відповідач є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дитина проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні, доказів надання відповідачем допомоги на утримання сина до суду надано не було. Крім того, до суду не було надано доказів того, що відповідач має на утриманні інших осіб або його стан здоров`я не дозволяє йому брати участь в утриманні дитини. Також, суд враховує, що дитина сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , хворіє на цукровий діабет 1 типу, а тому його регулярні матеріальні потреби у придбанні ліків є підвищеними.

4.2. Суд не погоджується з твердженням представника відповідача про те, що стан здоров`я дитини може бути врахований лише для відшкодовування додаткових витрат на лікування дитини. Відповідно до приписів ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд зобов`язаний враховувати стан здоров`я дитини. В даному випадку дитина має серйозну хронічну хворобу у вигляді діабету 1 типу, а тому стан здоров`я дитини свідчить про необхідність призначення вищої частки від доходу відповідача в якості аліментів, ніж звичайно присуджується на одну дитину – 3/10 замість звичайної 1/4. Саме така частка від доходів відповідача буде справедливою та враховуватиме ті обставини, які мають враховуватися згідно зі ст. 182 СК України.

З іншого боку суд зазначає, що прохання позивачки визначити аліменти у розмірі не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку також є необґрунтованим, оскільки мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину у розмірі прожиткового мінімуму може бути присуджений судом лише у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Така достатність не презюмується та має підтверджуватися відповідними доказами, проте таких доказів до суду надано не було.

4.3. Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що справедливим та розумним буде покласти на відповідача обов`язок зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 3/10 частки від всіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Тобто, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

5. Розподіл судових витрат, інші процесуальні питання

5.1. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що позивач була звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2019 по справі № 161/4985/17 зроблено висновок про те, що у разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 141 ЦПК України, положення Закону України «Про судовий збір», а також часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 496 грн. 20 коп.

5.2. У відповідності до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3/10 частки від всіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 вересня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття – ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відмовити у задоволенні іншої частини заявлених вимог.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в дохід держави у сумі 496 грн. 20 коп. (отримувач коштів ГУК у Черк.обл./Черкаськ.р-н/22030101, код отримувача 37930566, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA 158999980313141206000023477, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;_(код платника або серія та номер паспорта), судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський районний суд Черкаської області).

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Д. Б. Баронін