Постанова № 10668217, 06.07.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 липня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-438/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі судового засідання Манічевій В. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

до ОСОБА_1

простягнення заборгованості в розмірі 739817,27 грн., за участю представників сторін:

від позивача: Боровицька О.П.

від відповідача: ОСОБА_3

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 липня 2010 pоку проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва (далі ДПІ у Оболонському районі міста Києва, позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 20.05.2010 року про стягнення заборгованості в розмірі 739817,27 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 11.05.2010 року фізична особа ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом у сумі 739817,27 грн. щодо якого відповідач не вживає заходів з метою його погашення.

Представник відповідача ОСОБА_3, який уповноважений довіреністю №1438 від 03.06.2010 року, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Співак В. О., відповідно до якої, зокрема, представнику відповідача надається право визнання повністю або частково позову, в судовому засіданні 06 липня 2010 pоку подав заяву, в якій визнав позовні вимоги ДПІ у Оболонському районі міста Києва в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

31.03.2009 року ОСОБА_1 подано до ДПІ у Оболонському районі міста Києва декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2008 року за основним місцем роботи в розмірі 311753,00 грн., з них сума утриманого податку 46149,18 грн. та не за основним місцем роботи в розмірі 9258334,00 грн.

Разом з декларацією про доходи, відповідачем подано розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у звязку з нарахуванням податкового кредиту (далі розрахунок 1), в якому відповідач самостійно визначив дохід, з якого необхідно сплатити прибутковий податок за 2008 рік 5555334,88 грн. (за договором купівлі-продажу частки (корпоративних прав) від 31.07.2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоцентр-Київ»).

Тому, податок з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, становить 833300,23 грн. (5555334,88 грн.*15%).

ДПІ у Оболонському районі міста Києва було проведено перевірку даних платника податків, зазначених в розрахунку 1 та складено розрахунок суми податку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податку або сплаті до бюджету, у тому числі у звязку з нарахуванням податкового кредиту (далі розрахунок 2). Дані перевірки, зазначені в розрахунку 2 співпали з даними, зазначеними в розрахунку 1.

На підставі розрахунку 2, позивачем було винесене податкове повідомлення №0000941702/0 від 26.05.2009 року, в якому визначена сума податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб - 833300,23 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначене податкове повідомлення було отримано відповідачем власноручно 02.07.2009 року.

Відповідно до п.п.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 вищезазначеного Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 зазначеного Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), -протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, у встановлений законодавством термін узгоджена сума відповідачем не сплачена.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

ДПІ у Оболонському районі міста Києва виставлено та надіслано відповідачу першу податкову вимогу від 05.08.2009 року №1/33 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобовязаннями 833300,23 грн. Проте, лист з першою податковою вимогою повернувся до позивача у звязку з відсутністю адресата, про що було складено Акт №158 від 11.09.2009 року, в якому зафіксовано факт невручення податкової вимоги по причині не знаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно зворотного боку облікової картки платника станом на 30.09.2009 року відповідачем здійснена сплата 120000,00 грн., тому недоїмка склала 713300,23 грн. та нараховано пеню в розмірі 2517,04 грн.

Відповідно до п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу.

Оскільки податкове зобовязання не було погашено відповідачем в повному обсязі, ДПІ у Оболонському районі міста Києва виставлено та надіслано ОСОБА_1 другу податкову вимогу від 12.10.2009 року №2/67 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобовязаннями 715817,27 грн. Проте, лист з другою податковою вимогою повернувся до позивача за закінченням терміну зберігання, про що було складено Акт №188 від 23.11.2009 року, в якому зафіксовано факт невручення податкової вимоги.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Тому, відносно відповідача ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) заступником начальника ДПІ у Оболонському районі міста Києва Чечелем О. С. прийнято Рішення №142 від 24.12.2009 року про стягнення коштів на продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Однак, після проведених позивачем заходів податковий борг відповідача залишився неоплаченим.

Відповідно до поданої ДПІ у Оболонському районі міста Києва заяви про збільшення розміру позовних вимог від 20.05.2010 року, з якої вбачається, що на підставі Акту №1006 від 10.03.2010 року «Про результати документальної невиїзної перевірки додержання граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання фізичною особою ОСОБА_1»позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0004581710/0 від 16.03.2010 року про нарахуванням штрафної санкції в сумі 24000,00 грн.

Таким чином, згідно наявної в матеріалах справи Довідки про заборгованість, станом на 11.05.2010 року фізична особа ОСОБА_1 має заборгованість перед бюджетом у сумі 739817,27 грн.

Отже, вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованості в розмірі 739817,27 грн. є законними та правомірними.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», до завдань органів державної податкової служби відноситься, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно з п.11 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», однією із функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій є, зокрема, подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до пп.5.2.2 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Відповідачем зазначених сум, рішень, дій не було оскаржено у встановлено Законом порядку.

Відповідно до пп.16.1.1 п.16.1 ст.16 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованості в розмірі 739817,27 грн. є обґрунтованими, доведеними, законними, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та є такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також відсутності витрат позивача - субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (04212, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2 виданий Мінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 12.02.1998 року) на користь Державного бюджету (р/р 33211800700006 УДК у м. Києві, МФО 820019, одержувач: ВДК у Оболонському районі м. Києва, код 26077916, код платежу 11010100) заборгованість в розмірі 739817 (сімсот тридцять девять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 27 коп.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяІ. П. Васильченко

Дата підписання та складення постанови в повному обсязі 29.07.2010 року