Постанова № 10668202, 08.07.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 липня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-834/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі судового засідання Безсчасній Я. С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: Гулицька Н.М., Дорожинська О.А.

від відповідача: Бондаренко Ю.В.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 08 липня 2010 pоку проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, відповідач) про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно податкових повідомлень-рішень від 07.12.2009 року №0001634120/0 та №0001644120/0 підставою визначення ДК «Газ України»податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість є акт перевірки від 24.11.2009 року №540/41-20/31570412. Проте, за результатами перевірки позивача відповідачем було складено акт перевірки від 24.11.2009 року №540/41-20/31301827, один екземпляр якого був наданий позивачу.

Відповідно до положень Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-Ш від 21.12.2000 року, податковий орган має право самостійно визначити субєкту господарювання податкове зобовязання тільки на підставі (і, відповідно, за наявності) документа, у якому зафіксовані факти виявлених порушень податкового законодавства. Таким документом є акт перевірки субєкта господарювання.

Таким чином, на думку позивача, із огляду на відсутність акту перевірки, посилання на який є у зазначених податкових повідомленнях-рішеннях, відсутні і підстави виписки цих повідомлень-рішень, у звязку із чим рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків були оскаржені позивачем.

Також позивач зазначив, що у рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.12.2009 року №0001674120/0 вказано, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються до Дочірньої компанії «Укртрансгаз»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків було направлено на адресу ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»лист від 14.01.2010 року №127/10/41-20, яким відповідачем було повідомлено, що в податкових повідомленнях-рішеннях від 07.12.2009 року №0001634120/0 та №0001644120/0 замість номеру акту перевірки № 540/41-20/31570412 вважати номер акту перевірки №540/41-20/31301827, а також в Рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій замість ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»- вважати ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України». Вказані дії, на думку позивача, є протиправними та суперечать положенням чинного законодавства, зокрема Наказу Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року №253.

Відповідач проти позову заперечив зазначивши, що дії СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків щодо внесення листом від 14.01.2010 року №127/10/41-20 виправлень у податкові повідомлення-рішення від 07.12.2009 року №0001634120/0 та №0001644120/0 та Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.12.2009 року №0001674120/0 є такими, що відповідають чинному законодавству України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків на підставі направлення №241 від 30.09.2009 року була проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», ідентифікаційний код 31301827 за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року, за результатами якої був складений Акт від 24.11.2009 року №540/41-20/31301827 «Про результати планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», ідентифікаційний код 31301827 за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року»(далі акт перевірки).

В ході проведення перевірки було встановлено ряд порушень податкового законодавства, у звязку з чим СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків було винесено Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.12.2009 року №0001674120/0 на суму 596,00 грн. та податкові повідомлення-рішення від 07.12.2009 року №0001634120/0, яким визначено суму податкового зобовязання за основним платежем 27384568,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 19169198,00 грн. (загальна сума податкового зобовязання 46553766,00 грн.) та від 07.12.2009 року №0001644120/0, яким визначено суму податкового зобовязання за основним платежем 28816375,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 42792399,50 грн. (загальна сума податкового зобовязання 71608774,50 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням про результати розгляду скарги від 29.01.2010 року №574/10/25-214 Державна податкова адміністрація у м. Києві скасувала Рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків про застосування фінансових (штрафних) санкцій від 07.12.2009 року №0001674120/0 і задовольнила скаргу в. о. директора ДК «Газ України»Зубова С. Є. від 16.12.2009 року №31/18-12583.

У звязку з тим, що під час оформлення Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.12.2009 року №0001674120/0 та вищезазначених податкових повідомлень-рішень були допущені описки, а саме, в податкових повідомленнях-рішеннях від 07.12.2009 року №0001634120/0 та №0001644120/0 замість номера класифікатора підприємства вказаного в акті 31301827 зазначений 31570412; в Рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.12.2009 року №0001674120/0 в графі, де зазначається посилання на пункт та статтю законодавчого акта, який є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій та визначення їх розміру, найменування юридичної особи замість ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»вказано ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України».

Як вбачається з матеріалів справи, СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків було направлено на адресу ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»лист від 14.01.2010 року №127/10/41-20, яким відповідачем було повідомлено, що в податкових повідомленнях-рішеннях від 07.12.2009 року №0001634120/0 та №0001644120/0 замість номеру акту перевірки № 540/41-20/31570412 вважати номер акту перевірки №540/41-20/31301827, а також в Рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій замість ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»- вважати ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України».

Так, Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року №253 (далі Наказ №253) затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Як вбачається з матеріалів справи, у Витязі з реєстру податкових повідомлень, направлених юридичним особам платникам податків вказана вірна інформація про податкові повідомлення-рішення та Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, описка трапилась під час роздрукування податкових повідомлень-рішень та Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до п.2.6 Наказу №253, податкове повідомлення-рішення це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого перевищення (заниження) бюджетного відшкодування або відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 4.3 Наказу №253 передбачено, що при складанні податкового повідомлення йому присвоюються та вносяться до реєстру податкових повідомлень:

а) до графи 1 порядковий номер за певний рік;

б) до графи 2 дата складання.

Номер податкового повідомлення складається з таких частин: порядковий номер у межах відділу, який склав податкове повідомлення, - перші 6 цифр номера (тільки для первинного податкового повідомлення); номер відділу, який склав податкове повідомлення, - наступні 4 цифри номера; через дріб номер скарги, щодо якої надсилається податкове повідомлення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Наказ №253, у відповідності до якого складається податкове повідомлення-рішення не передбачає класифікатор коду підприємства.

Враховуючи технічну описку, СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків було направлено оскаржуваний лист для повідомлення платника податків про вчинену при роздрукуванні описку. Окрім цього, дана описка не впливає на суть встановлених порушень, за які позивачу було нараховано податкове зобовязання на загальну суму 118163136,50 грн.

Крім того, п.п.2.1.7.8 Типової інструкції з діловодства в органах державної податкової служби України затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 01 липня 1998 року №315 (зі змінами та доповненнями) при здійсненні оперативних звязків з установами, підприємствами, організаціями і окремими громадянами органи державної податкової служби в межах своєї компетенції може направляти листи. Як правило, листи складаються у випадках, коли неможливо або важко здійснити бездокументний обмін інформацією та усні розяснення, вказівки (особисті або за телефоном), інструктування тощо. Службові листи за змістом можуть бути: супровідні, інформаційні, гарантійні, листи-запитання, листи-відповіді тощо.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяІ. П. Васильченко

Дата підписання та складення постанови в повному обсязі 22.07.2010 р.