Рішення № 106678388, 06.10.2022, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 190/305/22

Провадження №2/190/209/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року м.П”ятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,

за участю секретаря Гук С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Українська залізниця» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що він з 29 серпня 2012 року працював монтером колії 3-го розряду 05 околотку третьої дільниці у структурному підрозділі «П`ятихатська дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця». 07 травня 2015 року був призваний на строкову службу у Збройні Сили України та направлений до в/ч НОМЕР_1 . Наказом від 25 липня 2016 року № 105/0С відповідач звільнив його із займаної посади з підстав передбачених пунктом 3 статті 36 Кодексу законів про працю України, а саме у зв`язку з вступом на військову службу за контрактом. Вважає своє звільнення незаконним, оскільки, відповідно до норм статті 119 КЗпП України, за ним на час проходження військової служби мало зберігатись місце роботи і середній заробіток.

У зв`язку з вищевикладеним, просить визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення від 25 липня 2016 року № 105/ОС, виданий структурним підрозділом «П`ятихатська дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», поновити його на роботі на посаді монтера колії 3-го розряду 05 околотку третьої дільниці, стягнути з акціонерного товариства «Українська залізниця» середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 263252,96 грн., середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 04 березня 2022 року по дату ухвалення рішення суду у справі із розрахунку середньоденної заробітної плати 184,48 грн. за кожен день вимушеного прогулу.

Представник позивача Федан Т.В. в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву з прханням справу розглядати без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та на підставах викладених в позовній заяві.

Представник відповідача АТ «Українська залізниця» Береза В.В. в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заву з проханням справу розглядати без його участі, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з`явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 29 серпня 2012 року прийнятий на посаду монтера колії 3-го розряду 05 околотку третьої дільниці у структурному підрозділі «П`ятихатська дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця», про що свідчить копія трудової книжки/а.с.89/.

Згідно витягу з наказу командира військової частини-польова пошта НОМЕР_2 від 08.05.2015 року № 3 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини на всі види забезпечення і призначено на посаду до 2 роти молодого поповнення/а.с.18/.

07 червня 2016 року між Міністерством оборони України і ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України строком на п`ять років/а.с.21-22/.

З копії витягу з наказу командира військової частини-польова пошта НОМЕР_2 від 07.06.2016 року № 144 слідує, що молодшого сержанта військової служби ОСОБА_1 вважати таким, що з 07 червня 2016 року справи та посаду командира 3 відділення охорони 1 взводу охорони 8 роти 3 батальону охорони прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою шпк «молодший сержант»/а.с.19/.

Відповідно до копії наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 04.06.2021 року № 112 старшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 вважати таким, що справи та посаду здав і направлено для зарахування на військовий облік до П`ятихатського ОТЦК та СП Дніпропетровської області. З 06.06.2021 року виключено із списків особвого складу частини всіх видів забезпечення/а.с.20/.

Наказом начальника дистанції колії структурного підрозділу «П`ятихатська дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» від 25 липня 2016 року№ 105/ОС позивача ОСОБА_1 звільнено 06.06.2016 року з роботи на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП України у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом/а.с.23/.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є призов або вступ працівника або власника-фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 119 КЗпП України на час виконання державних або громадських обов`язків, якщо за чинним законодавством України ці обов`язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України «Про військовий обов`язок і військову службу» і «;Про альтернативну (невійськову) службу», «;Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Пунктом 3 статті 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що для військовослужбовців строкової військової служби та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, які під час дії особливого періоду вислужили не менше 11 місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом у період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану (настання воєнного часу) або оголошення рішення про демобілізацію, строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється шість місяців. Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на строк шість місяців.

У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково.

Частиною другою статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що громадяни України, призвані на військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частиною третьою та четвертою статті 119 КЗпП України, а також частиною першою статті 51, частиною п`ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п`ятою статті 61 Закону України «Про освіту».

З положень зазначених норм законів вбачається, що гарантії, передбачені частинами третьою, четвертою статті 119 КЗпП України, надаються не тільки особам, які були призвані на військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, але і особам, які були прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці чи настання особливого періоду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконання стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

На час укладення позивачем контракту набрало чинності рішення Ради Національної безпеки та оборони України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету та територіальної цілісності України», введене в дію Указом Президента України від 02 березня 2014 року № 189/2014, яким констатовано виникнення кризової ситуації, яка загрожує національній безпеці України та вимагає необхідності вжиття заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України, суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості державних кордонів України, недопущення втручання в її внутрішні справи.

Відповідно до примітки до статті 4 Закону України «Про Раду Національної безпеки та оборони України» кризовою ситуацією вважається крайнє загострення протиріч, гостра дестабілізація становища в будь-якій сфері діяльності, регіоні, країні.

За таких обставин, беручи до уваги те, що на час вступу позивача на військову службу за контрактом була наявна визнана рішенням Ради національної безпеки та оборони України кризова ситуація, що загрожувала національній безпеці України, а невідкладні заходи, запроваджені цим рішення, щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету та територіальної цілісності України вимагали, крім іншого, проведення часткової мобілізації, з початком якої, настав особливий період діяльності усіх інституцій України, який не закінчився на час розгляду судового спору, тому позивач мав право на збереження місця роботи, посади і середнього заробітку, відповідно до статті 39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», у зв`язку з чим вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Стосовно розрахунку середнього заробітку необхідно зазначити наступне.

Статтею 27 Закону України «Про оплату праці» та п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, згідно з якими середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Таким чином, із відповідача на користь позивача має бути стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 07.06.2016 року (день після звільнення) по дату ухвалення даного судового рішення, а саме по 06 жовтня 2022 року.

Відповідно до довідки структурного підрозділу «П`ятихатська дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» № 1060 від 26.09.2022 року середньоденна заробітна плата, позивача становить 130,05 грн. /а.с.106/.

На виконання ухвали П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області, відповідачем надано довідку про доходи за останні два місяці роботи позивача з зазначенням видів нарахувань за кожен місяць та кількість фактично відпрацьованих днів.

Так, відповідно до цієї довідки від 26.09.2022 року вбачається, що заробітна плата ОСОБА_1 становить 7573,24 грн., з яких 4064 грн. – за квітень 2015 рік, 3509,24 грн. – за березень 2015 рік. Кількість відпрацьованих днів 59.

Враховуючи зазначене, середньоденний заробіток позивача становить 128,36 грн. (7573,24 грн/59/.

Враховуючи вищевикладене доводи позивача про те, що середньоденний заробіток становить 184,48 грн., є помилковими.

Час вимушеного прогулу ОСОБА_1 становить за період з 07 червня 2016 року (день після звільнення) до 06 жовтня 2022 року (дата ухвалення рішення) становить 1592 робочих дні.

Отже, загальний розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 (128,36 грн * 1592 робочі дні) складає 204349,12 грн (за виключенням податків та обов`язкових платежів, які підлягають відрахуванню із цієї суми).

Саме така сума має бути стягнута з відповідача на користь позивача, дана сума обчислена без передбачених законом утримання податків та інших обов`язкових платежів, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць та про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Керуючись ст.ст. 127, 141, 263-265,430 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу – задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ про припинення трудового договору (контракту) від 25 липня 2016 року № 105/ОС виданий структурним підрозділом «П`ятихатська дистанція колії» регіональна філія «Придніпровська залідзниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді монтера колії 3-го розряду 05 околотку третьої дільниці у структурному підрозділі «П`ятихатська дистанція колії» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» з 06 червня 2016 року.

Стягнути з аціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 07 червня 2016 року по дату ухвалення даного судового рішення, а саме по 06 жовтня 2022 року у розмірі 204349 (двісті чотири тисячі триста сорок дев`ять гривень) 12 коп. без урахування передбачених законом утримань податків й інших обов`язкових платежів.

Стягнути з АТ «Українська залізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 2632,60 грн.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітної плати, але не більше ніж за один місяць допустити до негайного виконання.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Ю.В. Фирса