Постанова № 10667776, 08.06.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 червня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-1450/10/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі судового засідання Мостовій Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

про визнання нечинним (недійсним) та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.12.2009 року №0005592330

за участю представників сторін:

від позивача: Лементарчук Т. В., Войтенко О. В.

від відповідача: не зявився

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 08 червня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Суматра ЛТД»(надалі-ТОВ «Суматра ЛТД», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про визнання нечинним (недійсним) та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.12.2009 року №0005592330.

В обґрунтування позову позивачем було зазначено, що прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.12.2009 року №0005592330 за порушення вимог п.9 ст.3 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»підлягає скасуванню, оскільки вважає, що вказане рішення не відповідає вимогам чинного законодавства. Зокрема, позивач стверджує, що у нього відсутній обовязок щодо щоденного увімкнення та роздрукування фіскального звітного чеку тими реєстраторами розрахункових операцій (далі РРО), які не застосовуються.

Відповідач заперечує проти позову та зазначає, що позивачем порушено вимоги п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. №265/95-ВР із змінами та доповненнями, а саме, позивачем не забезпечено щоденного роздрукування фіскальних звітних чеків.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Працівниками Державної податкової інспекції у м. Рівне проведено перевірку господарської одиниці ТОВ «Суматра ЛТД»(ідентифікаційний код 21591206), а саме: магазину «Космо», розташованого за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна,16 з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт перевірки від 04.12.2009р. №003428.

Перевіркою встановлено порушення п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», а саме зроблено висновки про те, що субєктом господарювання не забезпечено щоденного роздрукування фіскальних звітних чеків: при перевірці Книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) №2657006553р/2 від 13.10.2009 року за 30.10.2009 року, 31.10.2009 року, з 01.11.2009 року по 06.11.2009 року (включно), 13.11.2009 року, 23.11.2009 року, 28.11.2009 року, 03.12.2009 року; при перевірці КОРО №2657006555р від 17.12.2008 року за 20.09.2009 року, 03.11.2009 року, 04.11.2009 року, 10.11.2009 року, 11.11.2009 року, 14.11.2009 року, 25.11.2009 року; при перевірці КОРО №2657007043р/1 від 14.02.2009 року за період з 24.10.2009 року по 29.10.2009 року (включно), 02.09.2009 року, 03.09.2009 року, 18.10.2009 року, 19.10.2009 року, 02.11.2009 року, 08.11.2009 року, 09.11.2009 року, 12.11.2009 року, 15.11.2009 року, 16.11.2009 року, з 18.11.2009 року по 20.11.2009 року (включно), 24.11.2009 року, 25.11.2009 року, 27.11.2009 року, 30.11.2009 року, 01.12.2009 року, 02.12.2009 року.

На підставі зазначеного акта, ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.12.2009р. № 0005592330 у розмірі 14960,00 грн.

Так, відповідно до ст. 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах своєї компетенції та у порядку встановлених законами України мають право здійснювати контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Також статтею 2 вищезазначеного закону визначено, що місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані і послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій

Позиція позивача полягає у тому, що не роздрукування фіскальних звітних чеків в магазині за вказані дні повязане з тим, що хоч і магазин працював, проте у зазначені дні продаж товару не здійснювався, так як не було покупців, а тому, на думку позивача, у нього відсутній обовязок щоденного роздрукування фіскального звітного чеку тими РРО, які позивачем не використовувались.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій» від 18.02.2002р. № 199, усі режими роботи реєстратора розрахункових операцій повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни. Разом з тим, підсумок розрахунків обчислюється за зміну, максимальна тривалість якої не повинна перевищувати 24 години. У разі, коли підприємство не здійснює діяльність у конкретні дні, що підтверджується відповідним наказом по підприємству, та реєстратори розрахункових операцій не застосовуються, то відповідно і фіскальні чеки не друкуються. У робочі дні підприємства реєстратор розрахункових операцій повинен бути у ввімкненому стані, і роздрукування фіскального звітного чека є обовязковим.

Зазначене спростовує посилання позивача на те, що у нього відсутній обовязок роздрукування фіскальних чеків тими РРО, які були у ввімкненому стані у робочий день підприємства позивача.

Відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг», за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до зазначених положень Закону, штрафні санкції позивачу було розраховано таким чином: 20 н.м.д.г.*17=340,00 грн.*44=14960,00 грн.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що основи правопорядку у сфері господарювання ґрунтуються, зокрема, на тому, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (ч. 3 ст. 5 ГК України).

Відповідно до вимог статті 218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким субєктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернуту увагу на те, що акт перевірки є носієм доказової інформації.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Як зазначено в ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що оскаржуване позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.12.2009 року №0005592330 прийняте відповідачем обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавство України.

Оскільки спір вирішено на користь сторони - субєкта владних повноважень, а також за відсутності з боку позивача судових витрат, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати, згідно положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

І. П. Васильченко Дата підписання та складення постанови в повному обсязі 02.07.2010 р.