Ухвала суду № 106674293, 06.10.2022, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/1357/22

Провадження №1-кс/173/275/2022

У Х В А Л А

іменем України

06 жовтня 2022 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Слідчий суддя Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,при секретареві ОСОБА_2

За участю прокурора ОСОБА_3

слідчого СВ ВП № 3 ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Розглянувши увідкритомусудовому засіданнів містіВерхньодніпровську в режимі дистанційного судового провадження - відеоконференції клопотанняслідчого відділу відділення поліції № 3Кам`янськогоРУП ГУНП в Дніпропетровськійобласті майора поліції ОСОБА_4 , погодженогоз прокурором Жовтоводської окружноїпрокуратури,про продовження запобіжногозаходу у виглядітримання підвартою увідношенні до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, з вищою освітою, розлученого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимого, офіційно не працевлаштованого, працюючого водієм по найму, офіційно зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041430000184 від 10.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

До судунадійшло клопотанняслідчого відділу відділення поліції № 3Кам`янськогоРУП ГУНП в Дніпропетровськійобласті майора поліції ОСОБА_4 , погодженогоз прокурором Жовтоводської окружноїпрокуратури,про продовження запобіжногозаходу у виглядітримання підвартою увідношенні до підозрюваного ОСОБА_5 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041430000184 від 10.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий посилається на наступне: ОСОБА_5 у період часу із 23.00 год. 09.07.2022 року по 00.30 год. 10.07.2022 року, знаходячись за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 , у приміщенні кухні розпивав алкогольні напої разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 та знайомими ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 та її чоловіком ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_4 , яких запросили до свого місця мешкання. Після чого, у вказаний період часу, між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , які перебували у стані алкогольного сп`яніння, виник словесний конфлікт, у результаті якого ОСОБА_10 вилив в обличчя своєї дружини ОСОБА_9 , одну чарку із спиртним напоєм, підвищив голос та висказав слова образи на її адресу, та на довершення свого невдоволення поведінкою дружини, штовхнув стіл, та розбив посуд. У цей час ОСОБА_5 , будучи у стані алкогольного сп`яніння, близько 01.30 год. цього дня, знаходячись у даному помешканні, почув конфлікт, увійшов до кухні та на праві господаря помешкання висказав усне зауваження на адресу ОСОБА_10 . У свою чергу ОСОБА_10 , розцінюючи слова господаря помешкання, як образливі, маючи на меті продовжити даний конфлікт, висказав на адресу ОСОБА_5 грубу нецензурну лайку. Після чого ОСОБА_5 , керуючись своїм суб`єктивним бажанням встановити справедливість, через фізичне покарання ОСОБА_10 , який його образив, а також почуттям помсти, діючи умисно та протиправно, руками почав витягати останнього із-за столу. На дії ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , схопив рукою зі столу одну рюмку, яку утримуючи в руці, завдав нею удар в обличчя ОСОБА_5 , тим самим поранив його обличчя. У цей час між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 почалась бійка, у ході якої вищезазначені особи наносили один одному удари кулаками по обличчю, постійно змінюючи своє положення і таким чином перемістились із приміщення кухні до прихожої. У свою чергу присутні у кухні ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , маючи на меті припини виниклий між чоловіками конфлікт, почали руками та словесно розбороняти ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , у ході чого ОСОБА_5 , бажаючи продовження конфлікту, відштовхнув від себе свою співмешканку ОСОБА_8 , яка вдарилась лівою частиною голови та тулубу об двері, та отримала тілесні ушкодження у вигляді забійної поверхневої рани лівого надбрів`я та садна лівого передпліччя. Після чого активну фазу конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 було припинено. У свою чергу ОСОБА_10 , керуючись почуттям глибокої образи, висказав на адресу господаря квартири ОСОБА_5 фрази образливого характеру й вийшов із помешкання. Відразу за ОСОБА_10 із квартири вийшла його дружина ОСОБА_9 .

Далі, близько 02.00 год. 10.07.2022 року, ОСОБА_5 почувши слова образи на свою адресу, знехтував цивілізованим способом вирішення конфлікту, керуючись почуттям глибокої образи, прийшов у агресивний стан, після чого у нього виник умисел на заподіяння смерті двом особам за допомогою колючо-ріжучих предметів, які у нього були у помешканні. З цією метою ОСОБА_5 пройшов до кладової, де із сейфу взяв один ніж господарсько-побутового призначення та один штик-ніж від гвинтівки, а також один предмет, який за формою нагадує пістолет для відстрілу патронів із гумовими кулями. Розуміючи, що ОСОБА_10 разом зі своєю дружиною пішли сходами із сьомого поверху його квартири, ОСОБА_5 , утримуючи вищевказані предмети у руках, увійшов до приміщення ліфту та діючи на випередження, спустився на перший поверх даного будинку. Далі ОСОБА_5 , знаходячись на сходовій площадці між першим та другим поверхами, зустрів ОСОБА_10 , та ОСОБА_9 , після чого, переслідуючи умисел на вбивство останніх, діючи з мотивом помсти за нанесену образу, умисно наніс один удар руків`ям предмету схожого на пістолет, в область голови ОСОБА_10 , та бажаючи заподіяти смерть останньому за допомогою колючо-ріжучих предметів, які він утримував у свої руках, викинув даний предмет та відразу наніс колючо-ріжучі удари ножем та штик ножем в тулуб ОСОБА_10 , який намагаючись уникнути кожного наступного удару зазначеними предметами змінював своє початкове положення відносно ОСОБА_5 . А ОСОБА_5 , у свою чергу продовжив наносити удари ножем та штик-ножем у життєво-важливі органи ОСОБА_10 , спереду, з боків та в область спини. У момент заподіяння колючо-ріжучих поранень ОСОБА_10 , дружина потерпілого ОСОБА_9 яка перебувала в безпосередній близькості до ОСОБА_5 , почала кричати з метою припинити злочинні насильницькі дії ОСОБА_5 . В цей час ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати умисел, направлений на умисне заподіяння смерті двом особам, керуючись мотивом помсти, не маючи на це жодної законної підстави, повернувся до ОСОБА_9 , та утримуючи ніж та штик ніж у руках, усвідомлюючи свої протиправні дії і бажаючи їх подальшого настання, умисно, цілеспрямовано, із достатньою силою, наніс ОСОБА_9 декілька колючо-ріжучих ударів у життєво-важливі органи спереду у тулуб, та по лівій нозі. Від отриманих колючо-ріжучих поранень у ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , через короткий проміжок часу настала смерть.

Окрім цього ОСОБА_5 у невстановлений досудовим слідством день та час, у не встановленому досудовим слідством місці, незаконно, без передбаченого на те законом дозволу, придбав металевий ствол з нарізної зброї калібру 7,62мм з частиною ударно-спускового механізму, металеву частину утримання магазину зі скобою для курка, два затвори з металу до вогнепальної зброї, три патрони калібром 5,45мм. та одинадцять патронів калібру 7,62мм., які в подальшому, незаконно, без передбаченого на те законом дозволу, залишив за місцем свого фактичного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , де незаконно, без передбаченого на те законом дозволу, зберігав вищевказані предмети до 10.07.2022, коли останні були виявлені та вилучені працівникам поліції ВП№3 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області під час проведення обшуку.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/104-22/20109-БЛ від 22.07.2022, предмети, які знаходяться в паперовій коробці, опечатаній пояснювальною биркою № 6, та в спеціальному пакеті ЕХР0295823, які були вилучено 10.07.2022 в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , є частинами вогнепальної зброї стволом зі ствольною коробкою, затвором № НОМЕР_1 , затвором № НОМЕР_2 та магазинною коробкою № НОМЕР_3 гвинтівки зразка 1891/30р. калібру 7,62 мм, та дульним пристроєм приладом для беззвучної та безполуменевої стрільби (ПБС), що призначений для зброї калібру 7,62 мм. Частини вогнепальної зброї, надані на дослідження, виготовлені промисловим способом. Із наданих предметів, а саме: з ствола з ствольною коробкою, затворів та магазинної коробки збирається нарізна вогнепальна зброя гвинтівка зразка 1891/30р. калібру 7,62 мм без ложи. Гвинтівка у зібраному стані придатна до стрільби.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/104-22/20105-БЛ від 22.07.2022, чотирнадцять патронів, які знаходяться в спеціальних пакетах № 2658505, № 2658489, вилучені 10.07.2022 в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , є бойовими припасами. З них: одинадцять патронів 7,62-мм гвинтівковими зразка 1908 року, три патрони 5,45-мм проміжними патронами зразка 1974 року. Одинадцять патронів призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї: гвинтівок зразку 1891/30 рр., самозарядних гвинтівок зразка 1940 року «СВТ», «СВД», карабінів зразка 1938/1944 рр., кулеметів «ДП», «ПК», «ПКМ» та ін. Три патрони призначені для стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї: автоматів «АК-74», «АКС-74», «АКС-74У», ручних кулеметів «РПК-74» та їх модифікацій. Патрони придатні до стрільби.

У вчиненні даних злочинів обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання.

Продовження раніше обраногозапобіжного заходуслідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин проти життя та здоров`я, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1,5 ч.1 ст.177КПК України та з метою запобігання спроб з боку підозрюваного ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування та або суду; незаконно впливати на представників потерпілих та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також, в клопотанні зазначено, що необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 обґрунтовується тим, що у кримінальному провадженні триває проведення ряду судових експертиз та слідчих дій, у зв`язку з проведенням яких не можливо завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав вимоги за клопотанням та просить продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий вимоги про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 підтримав за підставами, викладеними в клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив змінити на більш м`який запобіжний захід.

Захисники заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. 05.10.2022 року захисником ОСОБА_6 подано письмове заперечення проти клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, сталі соціальні зв`язки, утримує самостійно двох дітей та батьків, один з яких є інвалідом, підозрюваний вперше притягується до кримінальної відповідальності, у клопотанні слідчого необґрунтовано ризики передбачені ст.177 КПК України.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши учасників розгляду справи, дослідивши додані до клопотання матеріали, приходить до наступних висновків.

10.07.2022 року внесені відомості до ЄРДР за №12022041430000184 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, що підтверджується копією витягу із ЄРДР .

10.07.2022 року ОСОБА_5 , було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого п.1 ч. 2 ст. 115 КК України, за ознаками умисного протиправного заподіяння смерті двом особам.

19.08.2022 року ОСОБА_5 , було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідност. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

11.07.2022 слідчим суддею Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області обрано запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою тривалістю в шістдесят днів з 10.07.2022 по 07.09.2022 до 09 години 57 хвилин включно. 06.09.2022 року слідчим суддею Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області продовжено запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до 10.10.2022 року 15 год. 20 хв. включно.

Строк досудового розслідування по кримінальному провадженню № 12022041430000184 продовжений ухвалою слідчого судді Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2022 року до 10.01.2023 року.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах,а також приймаючи до уваги п.175 рішення ЄСПЛ у справі«Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011року,згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає,що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться,могла вчинити правопорушення,слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.

Крім того,слідчий суддя акцентує увагу,що на даній стадії кримінального провадження,слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі Ілійков проти Болгарії (заява №33977/96 від 26 липня 2001 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

У рішенні по справі W. проти Швейцарії (заява №14379/88 від 26.01.1993) Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

При вирішенні питання щодо продовження існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічного позбавлення волі, суспільно-небезпечний характер такого діяння та приходить до переконання, що продовжує існувати ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування.

Слідчий суддя також бере до уваги те, що відповідно до клопотання та долучених в обґрунтування матеріалів, ОСОБА_5 підозрюється в вчинені особливо тяжкого злочину, що призвів до загибелі двох людей.

В частині продовження існування ризику впливу підозрюваного на потерпілих та свідків в рамках кримінального провадження, слідчий суддя враховує те, що підозрюваному відомі особи потерпілих та свідків, вони є жителями одного міста та на яких він може здійснювати вплив, схиляючи їх до надання неправдивих показань, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, оскільки у випадку подальшого можливого направлення обвинувального акту до суду відносно ОСОБА_5 потерпілі та свідки будуть допитуватися безпосередньо судом, слідчий суддя приходить до переконання про доведеність продовження існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику ймовірного впливу підозрюваним на потерпілих та свідків.

Як було встановлено в судовому засіданні завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою не вдалося можливим з об`єктивних причин, у зв`язку з необхідністю проведення ряду процесуальних

Без результатів проведення вказаних процесуальних дій неможливо закінчити досудове розслідування та відповідно в подальшому здійснити судовий розгляд, так як вони впливають на встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.

Однак, слід зазначити, що з огляду на встановлені в судовому засіданні ризики та обставини, слідчий суддя в цілому вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу на даній стадії кримінального провадження не відповідатиме потребам, меті та завданням відповідного запобіжного заходу, не може забезпечити належну процесуальну поведінку вказаної особи, тому не може бути застосований запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також виходячи з особистості підозрюваного, який офіційно не працює, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, що призвів до загибелі двох людей, ризики, передбачені ст.177 КПК України, а також те, що в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, слідчий суддя приходить до висновку, що лише такий запобіжний захід як тримання під вартою, забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_5 , процесуальних обов`язків під час досудового розслідування та в суді та не вбачає підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення , який спричинив загибель двох людей, розмір застави слідчим суддею не визначається.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183 193, 194 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого відділу відділення поліції № 3Кам`янськогоРУП ГУНП в Дніпропетровськійобласті майора поліції ОСОБА_4 , погодженогоз прокурором Жовтоводської окружноїпрокуратури,про застосування запобіжногозаходу у виглядітримання підвартою увідношенні до підозрюваного ОСОБА_5 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041430000184 від 10.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263 КК України - задовольнити.

Продовжити строк триманняпід вартоюпідозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, на 60 днів, тобто з 06 жовтня 2022 року до 04 грудня 2022 року до 15 години 00 хв. включно, без визначення застави.

Наухвалу можебутиподанаапеляційнаскарга безпосередньодоДніпровськогоапеляційногосудупротягом п`ятиднівзмоментуїїпроголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1