Ухвала суду № 106670121, 30.09.2022, Бершадський районний суд Вінницької області

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 126/1945/14-к

Провадження № 1-кп/126/8/2022

30 вересня 2022 року м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

секретар ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

особи стосовно якої розглядається

клопотання ОСОБА_4

законного представника ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бершадь клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12013010090000913 від 30.08.2013 відносно ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, без освіти, неодруженого, раніше не судимого, за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 128 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

27.08.2013 року біля 15 год. на площі ім. Леніна в м. Бершадь Вінницької області ОСОБА_4 під час суперечки з дітьми, рукою штовхнув малолітнього ОСОБА_7 в спину, внаслідок чого він впав та вдарився лівою частиною нижньої щелепи об металеву секцію сцени для святкування "Дня Незалежності України". В результаті падіння малолітній ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого багатоуламкового перелому-вивиху суглобового відростка нижньої щелепи зліва, які згідно висновку судово-медичного експерта № 21 від 18.02.2014 року відносяться до середнього ступеня важкості тілесних ушкоджень.

Відповідно до висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 22 травня 2014 року №33 ОСОБА_4 на момент скоєння злочину страждав на хронічне психічне захворювання у вигляді помірної розумової відсталості з поведінковими порушеннями. Не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді примусового лікування у психіатричній лікарні із посиленим режимом нагляду.

Згідно клопотання, своїми діями ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України - необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , не заперечувала факту вчинення та обставин вчинення ОСОБА_4 суспільно-небезпечного діяння.

Захисник ОСОБА_4 ,адвокат ОСОБА_6 ,заявила клопотання прозакриття кримінальногопровадження щодозастосування примусових заходівмедичного характеру.Клопотання обгрунтованетим,що фактично з моменту внесення відомостей про факт заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 по теперішній час минуло дев`ять років. За вказаний проміжок часу ОСОБА_4 будь яких правопорушень не вчиняв та не поміщався на лікування до медичних закладів з приводу наявного психічного захворювання. Згідно листа директора КНП «Бершадська ОЛІЛ Бершадської міської ради» вих.№666 від 29.06.2022, що містить інформацію про звернення ОСОБА_4 до медичного закладу за медичною допомогою з 2017 року по теперішній час, ОСОБА_4 періодично звертався до психіатра КНП «Бершадська ОЛІЛ», однак підстав для його лікування не було встановлено. Вказане свідчить про позитивну динаміку в стані психічного здоров`я ОСОБА_4 . Періодичний огляд ОСОБА_4 свідчить про належне виконання його опікунами обов`язків щодо його догляду. Разом із цим, відповідно до листа ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області вих.№ 10276/203/01-2022 р. до відділу поліції №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області у період часу з 2017 року по теперішній час відносно ОСОБА_4 13.08.2021 надійшло одне повідомлення про звернення ним до приймального відділення Бершадської ОЛІЛ про те, що він звертався за медичною допомогою з ушкодженнями, які отримав під час дорожньо- транспортної події. Враховуючи позитивну динаміку соціальної поведінки ОСОБА_4 , відсутність відомостей про скоєні правопорушення та відсутність підстав для госпіталізації ОСОБА_4 з метою його лікування до медичних закладів протягом дев`яти років, є підстави вважати, що останній за своїм психічним станом на теперішній час не становить небезпеку для себе і оточуючих. Потерпілі у кримінальному провадженні претензій до ОСОБА_4 - не мають.Тому в застосуванні до ОСОБА_4 на даний час будь яких примусових заходів медичного характеру відпала потреба.

Законний представник ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , клопотання захисника підтримала і просила задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 не заперечувала проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження.

Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.

Факт вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння підтверджується письмовими доказами дослідженими в судовому засіданні:

- висновком експерта № 21 від 17.02.2014 з якого вбачається, що за ступенем важкості тілесні ушкодження в вигляді закритого багатоуламкового переломо-вивиху суглобового відростка нижньої щепели зліва відносяться до середнього ступеня важкості тілесних пошкоджень. Тілесні пошкодження у вигляді забійно-рваної рани нижньої губи та струсу головного мозку відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я;

- висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 22.05.2014 № 335 відповідно до якого ОСОБА_4 на момент скоєння злочину страждав на хронічне психічне захворювання у вигляді помірної розумової відсталості з поведінковими порушеннями. Не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді примусового лікування у психіатричній лікарні із посиленим режимом нагляду;

- довідками Бершадської окружної лікарні інтенсивного лікування від 24.02.2014 з яких вбачається, що ОСОБА_4 перебуває на обліку в психіатричному кабінеті з приводу важкої розумової відсталості та не перебуває на диспансерному обліку в наркокабінеті.

Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні докази і оцінюючи їх в сукупності, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ст. 128 КК України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).

Суб`єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до цього Кодексу може наставати кримінальна відповідальність (ч. 1 ст. 18 КК України).

У відповідності до вимог ч. 1 статті 19 КК України, осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру (ч. 2 ст. 19 КК України).

Згідно ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов`язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Згідно висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 22.05.2014 № 335 ОСОБА_4 на момент скоєння злочину страждав на хронічне психічне захворювання у вигляді помірної розумової відсталості з поведінковими порушеннями. Не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді примусового лікування в психіатричній лікарні із посиленим режимом нагляду.

Верховний Суд України у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» зазначив, що чинне кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство передбачає систему норм, спрямованих на об`єктивне й гуманне вирішення питань, пов`язаних із забезпеченням інтересів осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння, страждаючи на психічні хвороби або маючи інші психічні розлади, що зумовлюють потребу в застосуванні примусових заходів медичного характеру чи примусового лікування.

Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.

Згідно ч. 4 ст. 513 КПК України, якщо буде встановлено, що суспільно небезпечне діяння особа вчинила у стані неосудності, а на момент судового розгляду видужала або внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в застосуванні примусових заходів медичного характеру, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру.

Відповідно до абз. 3 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» не можна застосовувати примусові заходи медичного характеру, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння в стані неосудності або обмеженої осудності чи захворіла на психічну хворобу після вчинення злочину, до винесення судом ухвали (постанови) одужала або її психічний стан змінився настільки, що вона перестала бути небезпечною для себе чи інших осіб.

З дослідженого в судовому засіданні листа директора КНП "Бершадська ОЛІЛ Бершадської міської ради" ОСОБА_8 від 29.06.2022 № 666 вбачається, що ОСОБА_4 звертався до психіатра КНП "Бершадська ОЛІЛ Бершадської міської ради" 11.04.2015, 06.10.2017, 12.04.2018, 16.10.2018, 10.04.2019, 09.10.2019, 09.04.2020, 27.05.2020, 12.10.2020, 26.03.2021, 06.04.2021, 06.10.2021, 17.03.2021. На лікуванні в КНП "Бершадська ОЛІЛ Бершадської міської ради" з 2017 по теперішній час не перебував. ОСОБА_4 лікарем -психіатром на лікування з приводу наявного в нього психічного захворювання до інших медичних закладів у період часу з 2017 по теперішній час не направлявся.

Відповідно до листа ВП №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області вих.№10276/203/01-2022 р. до відділу поліції №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області у період часу з 2017 року по теперішній час відносно ОСОБА_4 13.08.2021 надійшло одне повідомлення про звернення ним до приймального відділення Бершадської ОЛІЛ про те, що він звертався за медичною допомогою з ушкодженнями, які отримав під час дорожньо- транспортної події.

Враховуючи позитивну динаміку соціальної поведінки ОСОБА_4 , відсутність відомостей про скоєні правопорушення, відсутність підстав для госпіталізації ОСОБА_4 з метою його лікування до медичних закладів протягом дев`яти років, відсутність будь -яких претензій з боку потерпілого, суд дійшов висновку, що у зв`язку зі змінами стану здоров`я ОСОБА_4 відпала потреба у застосуванні примусових заходів медичного характеру, оскільки він не є небезпечним для себе і оточуючих.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Процесуальних витрат немає.

Керуючись ст.ст. 19, 93, 94 КК України, ст.ст. 498, 501, 505, 512, 513, 516, 393, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Кримінальне провадження про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, відомості про вчинення кримінального правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013010090000913від 30.08.2013 стосовно ОСОБА_4 щодо вчинення суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України на підставі ч. 4 ст. 513 КПК України закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Бершадський районний суд Вінницької області .

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1