Рішення № 106669466, 10.10.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/20753/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Аракелян М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166; 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2021 до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, у якому позивачка просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення начальника Центрального відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС в Одеській області №015863/15-32-24-06/ НОМЕР_1 .

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 01.11.2021 року о 16:27:33 справа №420/20753/21 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона з березня 2014 року здійснювала підприємницьку діяльність; 13.01.2021 року вона зареєструвала припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. В березні 2021 року позивач отримала від відповідача вимогу про сплату недоїмки за несплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 34154,75грн., яка була одразу сплачена позивачем. 16.10.2021 року позивач отримала оскаржуване рішення, яке підлягає скасуванню, оскільки:

- відповідачем не надано жодного розрахунку пені та штрафних санкцій; незрозуміло з якої суми розраховувалася пеня та в яких розмірах. Невідомо, чому до розрахункового періоду включено січень-березень 2021 року, адже позивач зареєструвала припинення ФОП у січні 2021 року;

- пеня незаконно розрахована за період більше ніж три роки з 10.02.2018 року по 19.03.2021 року (ст.258 ЦК України);

- начальник Центрального відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС в Одеській області ОСОБА_2 не надав жодного підтверджуючого документу, який би свідчив про займану ним посаду, а також про те, що він є уповноваженою особою на прийняття оскаржуваного рішення.

29.11.2021 року ГУ ДПС в Одеській області подало суду відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити у задоволенні позову та зазначило, що заборгованість відповідача підтверджується інтегрованими картками платника податків та розрахунком штрафних санкцій; оскаржуване рішення було прийняте відповідачем у зв`язку із невчасним перерахуванням єдиного внеску.

Ухвалою суду від 03.02.2022 року постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; призначено підготовче засідання на 02.03.2022р.; витребувано у Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) належним чином засвідчену копію акту перевірки 015787/15-32-24-06/2977608427 від 10.09.2021 року.

Підготовче засідання, призначене на 02.03.2022 року не відбулось у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні.

29.07.2022 року у справі призначено підготовче засідання на 08.09.2022 року.

05.08.2022 року ГУ ДПС в Одеській області на виконання ухвали суду від 03.02.2022 року подало суду клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, докази залучені до матеріалів справи.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 29.09.2022 року.

У судове засідання 29.09.2022 року учасники справи не з`явились, були повідомлені про час та місце проведення судового засідання.

Керуючись ч.9 ст.205 КАС України судом було прийнято рішення продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши у письмовому провадженні справу за наявними матеріалами, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець 23.07.2014 року та 13.01.2021 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 на підставі власного рішення (а.с.9-10).

У 2017-2020 роках позивачем була подана податкова звітність:

- звіт про суми нарахованого доходу застрахованих особі та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік, в якому зазначено про нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 8448грн. (розмір єдиного внеску 22% від доходу) (а.с.23-24);

- звіт про суми нарахованого доходу застрахованих особі та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік, в якому зазначено про нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 9828,17грн. (розмір єдиного внеску 22% від доходу) (а.с.25-26);

- звіт про суми нарахованого доходу застрахованих особі та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік, в якому зазначено про нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 11016,70грн. (розмір єдиного внеску 22% від доходу) (а.с.27-28);

- звіт про суми нарахованого доходу застрахованих особі та суми нарахованого єдиного внеску за 2020 рік, в якому зазначено про нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 8495,30грн. (розмір єдиного внеску 22% від доходу) (а.с.29-30).

З інтегрованої картки платника податку ОСОБА_1 вбачається, що з 19.01.2018 року по березень 2021 року позивачем не сплачувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с.35-40).

09.11.2020 року відповідач надіслав позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) 28786,78грн. (а.с.5).

10.03.2021 року ОСОБА_1 сплачено 34154,75грн. (а.с.37).

10.09.2021 року відповідачем прийнято рішення №015788/15-32-24-06/ НОМЕР_1 , яким до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 510грн. за порушення п.4 ч.2 ст.6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» ( в редакції, що діяла до 01.01.2021 року) за період 2017-2019р.р. (а.с.3).

Це рішення позивачем не оскаржене, доказів зворотнього матеріали справи не містять.

10.01.2021 року ГУ ДПС в Одеській області прийняте рішення №015863/15-32-24-06/ НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (ненарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 4498,32грн. та пеню за період з 10.02.2018 року по 19.03.2021 року у розмірі 17171,64грн. (0,1 % суми недоїмки). Загальна сума, яка підлягає сплаті становить 21669,96грн. (а.с.4).

Відповідачем в додатки до відзиву надано детальний розрахунок штрафних санкцій, застосованих до позивача рішенням №015863/15-32-24-06/ НОМЕР_1 , підставінять якого позивачкою не спростована.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, позивач оскаржила його до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ

Відповідно до ст.4, п.2 ч.1 ст.6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, що провадять незалежну професійну діяльність. Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок підлягає обов`язковій сплаті за період здійснення підприємницької діяльності незалежно від фінансового стану платника(ч.12 ст.9 Закону).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» базою нарахування єдиного внеску для платників, що перебувають на загальній системі оподаткування, та осіб, що провадять незалежну професійну діяльність, з 01.01.2017 року є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року (з 01.01.2018 року - у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, зміни внесені Законом України від 03.10.2017 №2148-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон №2148)), такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з нормами частини п`ятої статті 8 Закону №2464 єдиний внесок для всіх платників єдиного внеску (крім пільгових категорій) встановлено у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Законом №2464 визначено, що мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 5 частини першої статті 1 Закону №2464).

В Україні законодавчо визначено, що мінімальна заробітна плата з 01 січня 2017 року становить 3200,00 грн., з 01 січня 2018 року - 3723,00 грн., з 01 січня 2019 року - 4173,00 грн., з 01 січня 2020 року - 4723,00 грн., з 01 вересня 2020 року - 5000,00 грн.

Враховуючи розмір єдиного внеску (22 відсотки) мінімальна сума єдиного внеску на місяць для фізичних осіб - підприємців у 2017 році становила 704,00 грн. (3200,00 х 22 відсотки), у 2018 році становила 819,06 грн. (3723,00 х 22 відсотки), у 2019 році становить 918,06 грн. (4173,00 х 22 відсотки), у 2020 році становить 1039,06 грн. (4723,00 х 22 відсотки) та з 01.09.2020 становить 1100,00 грн відповідно ( 5000,00 х 22 відсотки).

Згідно із ч.11 ст.9 Закону №2464 передбачено, що у разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції згідно вимог цього Закону.

Керуючись підпунктом 2 частини одинадцятої статті 25 цього Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до платників, що допустили зазначене порушення контролюючим органом накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених платником сум.

Відповідно до ч.10 ст.25 Закону №2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Згідно П.2 розділу VII «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» затвердженої наказом Мінфіну України від 20.04.2015 №449 та зареєстрованої в Мінюсті 07.05.2015 тому за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску складається рішення про застосування штрафної санкції та пені на підставі даних інтегрованої картки платника.

Відповідно до пп. 14.1.175, 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Податкового кодексу України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Згідно із п.36.5 ст.36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Нормами ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , який набрав чинності з 01.01.2011 року зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464) визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно із 1 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно із п. 25.4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Відповідно до Розділу IV Інструкції про порядок нарахування та спати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015 року до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення. У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції. У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Вимога про сплату боргу є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Згідно з п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Тобто податкова вимога надсилається у зв`язку із наявністю у платника податків податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем з 19.01.2018 року по 19.03.2021 року не сплачувався єдиний внесок.

ОСОБА_1 визнала суму недоїмки, оскільки з простроченням сплатила 19.03.2021 року кошти у сумі 34154,75грн. за вимогою податкового органу, отже згідно із законодавством мала місце недоїмка, на яку нараховується пеня та штраф.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що штрафні санкції нараховані за період з 10.02.2018 року по 19.03.2021 року.

Позивач зазначає, що нарахування за цей період не повинно відбуватись, посилаючись на приписи ст.258 ЦК України (до вимог щодо стягнення штрафних санкцій застосовується позовна давність в один рік).

Відповідно до ст.258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості; 3) про переведення на співвласника прав та обов`язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу); 4) у зв`язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу); 5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу); 6) у зв`язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу); 7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу); 8) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства. Позовна давність у чотири роки застосовується за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Згідно із ст.1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, приписи ст.258 ЦК України не застосовуються до податкових відносин, які мають місце між учасниками даної справи, інше законодавством не встановлено.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.Відповідачем доведена законність та обгрунтвоаність оскаржуваного рішення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд констатує, що штрафні санкції та пеня за несвоєчасну сплату єдиного внеску оскаржуваним рішенням були застосовані до позивача правомірно та підстави для скасування рішення № №015863/15-32-24-06/ НОМЕР_2 у судовому порядку відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, а тому підстави для стягнення судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 255, 257, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166; 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян

.