Рішення № 106669277, 10.10.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2022 р. № 400/3285/22 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув у письмовому провадженні, з особливостями провадження у справах, передбачених ст.287 КАС України, адміністративну справу

за позовом:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв,54020,

до відповідача:Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), пр-т Миру, 46/1, м.Миколаїв,54056,

про:скасування постанови від 17.02.2022 року ВП № 68462378,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - позивач або ГУ ПФУ в Миколаївській області) звернулось з позовом до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі -відповідач), в якому просить суд скасувати постанову відповідача від 17.02.2022 року ВП № 68462378 про накладення штрафу у розмірі 5 100,0 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідач не перевірив виконання рішення суду. За твердженням позивача, відсутні підстави вважати, що рішення суду не виконано без поважних причин, а тому накладення штрафу не відповідає нормам Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII (надалі - Закон № 1404). Окрім того, позивач посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2018 року у справі № 405/3663/13-а, згідно якого невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. За такого, застосування штрафу відповідно до ст. 75 Закону № 1404 є протиправним.

Відповідач подав відзив на позов, в якому вказав, що невиконання рішення суду не може бути виправдане відсутністю бюджетних видатків. Відповідач вважає, що державний виконавець приймаючи постанову від 17.02.2022 року ВП №68462378, діяв на підставі Закону України "Про виконавче провадження" та у межах своїх повноважень, а доводи позивача щодо відсутності підстав для накладення штрафу є необґрунтованими та спростовуються матеріалами виконавчого провадження.

Суд відкрив провадження у справі з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ відповідно до ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Квашенко С. С. при примусовому виконанні виконавчого листа № 400/5486/21 від 17.01.2022 винесено постанову від 17.02.2022 ВП № 68462378 про накладання штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Головне управління Пенсійного фонду в Миколаївській області не погоджується з Постановою від 17.02.2022, вважаючи, що вона винесена з порушенням норм чинного законодавства та є такою, що підлягає скасуванню, враховуючи наступне.

Постанова від 17.02.2022 отримана Головним управлінням 15.06.2022, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції та поштовим конвертом.

В мотивувальній частині Постанови від 17.02.2022 зазначено, що станом на 17.02.2022 до головного державного виконавця не надходили документи щодо повного або часткового виконання рішення суду у строк, визначений ч. 6 ст. 26 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404).

Враховуючи зазначене, керуючись ст. 63, 75 Закону № 1404 державним виконавцем винесено Постанову від 17.02.2022 та встановлено новий строк для виконання рішення суду.

Така позиція державного виконавця є суб`єктивною, упередженою та такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства. При винесенні

Постанови від 17.02.2022 державний виконавець не скористався правами та обов`язками, наданими йому ст. 18 Закону № 1404. Тому Постанова від 17.02.2022 винесена з порушенням норм Закону № 1404.

Пунктом 2 частини другої статті 18 Закону № 1404 передбачено, що виконавець зобов`язаний надавати сторонам виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

Всупереч цій нормі державним виконавцем не надана можливість ознайомитись з постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 68462378 постанова до Головного управління не надходила

П.2 ч.2 ст.18 Закону №1404 передбачено, що виконавець зобов`язаний надавати сторонам виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження. Всупереч цієї норми державним виконавцем не надана можливість ознайомитися з постановою про відкриття виконавчого провадження ВП №68462720 вказана постанова до позивача не надходила.

Таким чином Головне управління не могло знати про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №400/5486/21,, та не мало можливості надати відомості про виконання судового рішення Постанова від 17.02.22 року винесена передчасно.

Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон № 1404.

Відповідно до частини 1, 2 ст.63 Закону №1404, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 25 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно ч. 1 ст.75 Закону № 1404, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є невиконання рішення суду без поважних причин.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Отже, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Державним виконавцем не перевірено виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 у справі № 400/5486/21 (далі Рішення від 24.09.2021).

Рішенням від 24.09.2021 зобов`язано Головне Управління здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Миколаївській області» про розмір грошового забезпечення від 17.05.2021 № 33/35- П-07.

На виконання Рішення від 24.09.2021 Головним управлінням в грудні 2021 року проведено перерахунок пенсії за вислугу років.

Після перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 склав 13091,77 грн., загальний розмір доплати по перерахунку за рішенням суду з 01.12.2019 по 31.12.2021 склав 160289,97 грн. Головним управлінням забезпечено виплату пенсії у перерахованому розмірі, що складає 13091,77 грн.

Відповідно до ч.4 ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України, порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України.

Відтак, виплата пенсійних платежів здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України з відповідним бюджетним призначенням.

Позивач повідомив, що кошти на погашення заборгованості за рішеннями суду у 2022 році Пенсійному фонду України не виділялись.

Відтак, позивачем внесені відомості щодо заборгованості за рішенням суду від 24.09.2021 року до "Реєстру судових рішень" Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України та виконання зазначеного рішення суду буде проведене після відповідних бюджетних асигнувань.

На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що причиною невиплати позивачем стягувачу перерахованої суми пенсії, є недостатність доходів Пенсійного фонду України, а саме коштів Державного бюджету України на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, тобто існування об`єктивних причин, що не залежать від поведінки боржника у виконавчому провадженні.

Накладення штрафу на позивача жодним чином не захищає право ОСОБА_2 на отримання коштів.

Таким чином, обставини, які повідомило ГУ ПФУ в Миколаївській області свідчать, що невиплата в повному обсязі перерахованої пенсії за рішенням суду зумовлена не недбалістю позивача чи неналежним виконанням своїх обов`язків, а власне відсутністю фінансування витрат на виплату пенсій.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2019 року у справі № 826/721/16 дійшов наступного правового висновку: "... Враховуючи вищезазначене, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів." (https://reyestr.court.gov.ua/Review/82447026).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а відтак постанова від 17.02.2022 року ВП №68462378 підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (пр. Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 43315529), задовольнити.

2. Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (пр. Миру, 46/1, м. Миколаїв, 54056, ідентифікаційний код 43315529) від 17.02.2022 року ВП № 68462378 про накладення штрафу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Мельник