Рішення № 106668698, 27.09.2022, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" вересня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3478/21Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Гут С.Ф.,

при секретарі судового засідання Борисовій Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Негода Л.П.,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕТСОН" про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення з нежитлових приміщень.

Встановив:

15.11.2021 р. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеса (далі КЕВ м. Одеса, Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕТСОН" (далі ТОВ "СТЕТСОН", Відповідач) усунути перешкоди у користуванні майном шляхом виселення з нежитлового приміщення будівлі складу (інв. № 60), площею 185,96 кв.м., військового містечка № 56, за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 8, у зв`язку із припиненням дії попереднього договору оренди від 15.07.2020 р. № 18 та продовження використання Відповідачем майном, переданого за попереднім договором оренди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 15.11.2021 р. позовній заяві КЕВ м. Одеса присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/3478/21 та визначено суддю Гута С.Ф. для розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.11.2021 р. прийнято позовну заяву КЕВ м. Одеса до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3478/21, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 16.12.2021 р.

09.12.2021 р. ТОВ "СТЕТСОН" реалізовано право на подачу відзиву на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи підстави, які суд має врахувати для відмови у задоволенні позову, Відповідач посилається, серед іншого на те, що:

- 15.07.2020 р. між Позивачем та Відповідачем підписано акт приймання-передачі нерухомого майна військового містечка нежитлового приміщення будівлі складу (інв. № 60), площею 185,96 кв.м., військового містечка № 56, за адресою м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 8, відповідний акт складено комісією та затверджено наказом начальника КЕВ м. Одеса. 29.12.2020 р. Відповідачем отримано попередження Позивача від 11.12.2020 р. № 5265 про намір припинення попереднього договору, однак складеного комісією Позивача акту про передачу приміщення з оренди не додано. При цьому 04.01.2021 р. Відповідач звернувся до Позивача із пропозицією про продовження строку дії попереднього договору, у зв`язку із тим, що орендоване приміщення використовувалось як стайня для утримання коней, що утруднювало його звільнення у зимовий період. Крім того, ТОВ "СТЕТСОН" укладено договір добровільного страхування орендованого майна. Окрім отриманого 29.12.2020 р. попередження, отримано 25.02.2021 р. лист-повідомлення про припинення договору від 17.02.2021 р. № 702 та лист-повідомлення від 23.03.2021 р. № 1145 про припинення попереднього договору, проте до вказаних листів також не додано складений комісією Позивача акт про передачу приміщення з оренди. При цьому передане за попереднім договором в оренду майно включено до розміщеного на офіційному сайті Міністерства оборони України переліку майна, яке пропонується до передачі в оренду, Відповідач маючи намір продовжити використання майна зареєструвався учасником системи електронних торгів, однак Позивач не укладає договір з електронним майданчиком;

-Відповідач неодноразово звертався до Позивача із пропозиціями про укладення основного договору, однак відповідей на пропозиції не отримував. Додатково посилається на приписи статті 777 ЦК України, які, на думку Відповідача, надають йому переважне право на укладання договору оренди спірного приміщення, у зв`язку із відсутністю заборгованості по оплаті орендної плати та виконання інших умов попереднього договору в частині оцінки та страхування майна.

16.12.2021 р. КЕВ м. Одеса представлено до господарського суду клопотання про долучення довідки про балансову вартість будівель військового містечка № 56 станом на 01.12.2021 р., які перебувають на балансі Позивача, а саме будівлі складу із № будівлі 60.

У підготовчому засіданні 16.12.2021 р. вищезазначене клопотання долучено до матеріалів справи. Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2021 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 13.01.2022 р.

24.12.2021 р. КЕВ м. Одеса представлено письмові пояснення, в яких повідомляє про те, що Відповідач укладаючи договір на проведення незалежної оцінки спірного майна (нежитлового приміщення будівлі складу (інв. № 60), площею 185,96 кв.м., військового містечка № 56) самостійно зазначив, що спірне майно перебуває на балансі КЕВ м. Одеса; у попереджені від 11.12.2020 р. № 5625 КЕВ м. Одеса заявило про намір припинення попереднього договору. При цьому пунктом 10.10 попереднього договору обов`язок із складання акту про повернення майна покладено на ТОВ "СТЕТСОН".

24.12.2021 р. КЕВ м. Одеса пред`явлено клопотання про поновлення пропущеного строку для подання доказів, а саме клопотання із додатком, які подані 16.12.2021 р.

13.01.2021 р. ТОВ "СТЕТСОН" звернулось із клопотанням про долучення до матеріалів справи матеріалів листування з КЕВ м. Одеса та Міністерством оборони України стосовно можливості передачі в оренду на підставі основного договору спірного майна.

Ухвалами Господарського суду Одеської області від 13.01.2022 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, закрито підготовче провадження у справі № 916/3478/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.02.2022 р.

10.02.2022 р. ТОВ "СТЕТСОН" звернулось до господарського суду із клопотанням про витребування доказів (витребування у позивача інформацію щодо рішення Міністерства оборони України про доцільність передачі в оренду будівлі складу № 60 у військовому містечку № 56, за адресою: м. Одеса, Овідіопольська дорога, 8) та відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.02.2022 р. задоволено вищезазначене клопотання Відповідача. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.02.2022 р. відкладено розгляд справи на 03.03.2022 р.

Однак, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Рішенням Ради суддів України від 24.02.2022 р. № 9 запроваджено невідкладні заходи для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема, пунктом 2 вказаного Рішення, зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів рекомендовано оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

У зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану та з метою забезпечення безпеки працівників Господарського суду Одеської області та відвідувачів, зборами суддів Господарського суду Одеської області від 24.02.2022 р. було вирішено рекомендувати суддям, як тимчасовий захід зняти з розгляду справи, які призначені з 24 лютого 2022 року.

З огляду на вище викладене, усвідомлюючи необхідність збереження найвищої соціальної цінності, якою в Україні є безпека, охорона життя та здоров`я громадян, які, в т.ч. представляють інтереси сторін у справі, під час впровадженого в Україні воєнного стану, головуючим суддею 03.03.2022 р. знято справу № 916/3478/22 з розгляду.

04.03.2022 р. Верховним Судом на офіційному веб-сайті опубліковано рекомендації щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, за змістом яких учасникам справи, чиї справи, перебувають в провадженні судів, які не припинили здійснювати правосуддя, рекомендовано подати заяву про відкладення розгляду справ у зв`язку з воєнними діями та/або про розгляд справ у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів, зокрема власних.

При цьому у рекомендаціях Верховним Судом зазначено про те, що справи, які не є невідкладними, розглядатимуться лише за наявності письмової згоди на це всіх учасників судового провадження.

14.03.2022 р. Президентом України підписано Указ № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який підтримано Верховною Радою України. Воєнний стан продовжено в Україні до 26 квітня 2022 р.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Статтею 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" встановлено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.

Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно із приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.04.2022 р. призначено розгляд справи на 05.05.2022 р.

Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні". Продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

04.05.2022 р. до господарського суду від ТОВ "СТЕТСОН" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із виїздом представника до Республіки Молдови після оголошення воєнного стану.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.05.2022 р. відкладено розгляд справи на 26.05.2022 р.

Указом Президента України від 18 травня 2022 року № 341/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, який підтримано Верховною Радою України.

23.05.2022 р. ТОВ "СТЕТСОН" звернулось до господарського суду із клопотанням про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2022 р. відкладено розгляд справи на 23.06.2022 р.

23.06.2022 р. ТОВ "СТЕТСОН" звернулось до господарського суду із клопотанням про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.06.2022 р. відкладено розгляд справи на 25.08.2022 р.

Вислухавши вступні слова представників сторін, протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.08.2022 р. відкладено розгляд справи на 13.09.2022 р.

У призначене на 13.09.2022 р. судове засідання представники сторін не з`явились. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.09.2022 р. відкладено розгляд справи на 27.09.2022 р.

Враховуючи те, що представник ТОВ "СТЕТСОН" у призначенні судове на 05.05.2022 р., 26.05.2022 р., 23.06.2022 р. не з`являвся, клопотань стосовно розгляду справи за відсутності його представника до господарського суду не надходило як і клопотань про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, господарським судом розгляд справи відкладався в межах розумного строку, а приймаючи до уваги нез`явлення представників обох сторін в судове засідання 13.09.2022 р. розгляд справи відкладено з метою надання можливості представникам реалізувати право на промову у судових дебатах.

У призначене на 27.09.2022 р. судове засідання представник ТОВ "СТЕТСОН" не з`явився, обізнаність Відповідача про призначене засідання підтверджується довідкою про надсилання як на електронну пошту ТОВ "СТЕТСОН", так і його представника ухвали суду від 13.09.2022 р., та його клопотанням про відкладення розгляду справи для з`ясування питання утворення КЕВ м. Одеса комісії для прийняття оспорюваного приміщення з оренди. Крім того від Відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи, зокрема платіжних доручень про оплату оренди за нерухоме майно за період з листопада 2021 р. по березень 2022 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.09.2022 р. відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "СТЕТСОН" про відкладення розгляду справи, оскільки явка представників не визнавалась обов`язковою, розгляд справи вже неодноразово відкладався в межах розумного строку.

Присутній в судовому засіданні 27.09.2022 р. представник Позивача підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

27.09.2022 р. судом після повернення з народної кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

15.07.2020 р. між КЕВ м. Одеса (Сторона-1) та ТОВ "СТЕТСОН" (Сторона-2) тимчасово до моменту завершення процедури оформлення укладення основного Договору оренди, з метою залученню додаткових джерел фінансування для підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності і життєдіяльності Збройних Сил України в порядку, визначеному ст.635 ЦК України, укладено попередній Договір оренди нерухомого майна № 18 (Попередній Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Сторона-1 передає, а Сторона-2 приймає у тимчасове строкове платне користування (оренду) нерухоме військове майно (до моменту завершення процедури оформлення укладення основного договору) нежитлове приміщення будівлі складу (інв. №60) площею 185,96 кв.м, військового містечка № 56, за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 8 (Майно). Вартість якого визначена на 07.07.2020 року за незалежною оцінкою і становить 555646,00 грн (без ПДВ), тобто 2987,98 грн за 1 м2.

Назване в п.1.1 нерухоме майно Сторона-1 передає Стороні-2 під утримання домашній коней стайня (пункт 1.2 Попереднього Договору).

Сторона-2 вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору (пункт 2.1 Договору).

У разі припинення цього Договору Майно повертається Стороною-2 Стороні-1 в належаному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. Сторона-1 повинна скласти акт приймання-передачі та прийняти Майно протягом одного місяця (пункт 2.3 Попереднього Договору).

Оплата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (липень 2020 р.) 6019,50 грн (розрахунок стартової плати за базовий місяць згідно додатку 3 до Договору). Нарахування ПДВ на суму оплати здійснюється у порядку, визначеному чиним законодавством (пункт 3.1 Попереднього Договору).

Сторона-2 зобов`язана протягом місяця після укладання цього Договору застрахувати Майно від нещасних випадків, за рахунок власних коштів на користь Сторони-1 в порядку, визначеному законодавством, та надати Стороні-1 завірену печаткою копію страхового полісу (пункт 5.3 Попереднього Договору).

Сторона-2 зобов`язання у разі припинення або розірвання Договору повернути Стороні-1 Майно в нелажному стані, не гіршому ніж на момент передачі, з врахуванням фізичного зносу (пункт 5.8 Попереднього Договору).

Цей Договір діє з моменту підписання, а саме з 15.07.2020 р. до моменту завершення процедури оформлення укладання основного договору оренди, до 31.12.2020 р. В разі якщо жодна із сторін не заявить про свій намір припинити даний Договір, а основний договір не буде укладено, даний договір пролонгується, але не більше ніж до 15.07.2021 р. (пункт 10.1 Попереднього Договору).

У разі припинення або розірвання цього Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Стороною-2 Стороні-1… (пункт 10.9 Попереднього Договору).

Майно вважається поверненим Стороні-1 з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акту про повернення Майна покладається на Сторону-2 (пункт 10.10 Попереднього Договору).

Взаємовідносини Сторін, не урегульовані цим Договором, регулюються законодавством України (пункт 10.12 Попереднього Договору).

15.07.2020 р. між КЕВ м. Одеса та ТОВ "СТЕТСОН" складено акт інвентаризації нерухомого військового майна, а саме нежитлового приміщення будівлі складу (інв. № 60), площею 185,96 кв.м., військового містечка № 56, за адресою м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 8.

15.07.2020 р. між КЕВ м. Одеса та ТОВ "СТЕТСОН" складено акт приймання-переді нерухомого майна військового майна, а саме нежитлового приміщення будівлі складу (інв. № 60), площею 185,96 кв.м., військового містечка № 56, за адресою м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 8.

Попередній Договір, акт інвентаризації нерухомого військового майна та акт приймання-передачі нерухомого військового майна підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

11.12.2020 р. КЕВ м. Одеса складено попередження № 5265, в якому посилаючись на приписи законодавства, серед яких Закон України «Про оренду державного та комунального майна», який набрав чинності 27.12.2019 р., пунктом 8 Прикінцевих та Перехідних положень якого визначено Кабінету Міністрів України забезпечити прийняття та приведення своїх нормативно-правових актів у відповідності із цим законом, повідомляє ТОВ "СТЕТСОН", що вказаним Законом змінено здійснення заходів з оренди державного майна, а Міністерством оборони України на теперішній час, не визначено алгоритм передачі нерухомого військового майна в оренду.

На підставі вищенаведеного, у зв`язку із закінченням терміну дії Попереднього Договору, відсутністю можливості укладання основного договору (Міністерством оборони України на теперішній час, не визначено алгоритм передачі нерухомого військового майна в оренду) просить ТОВ "СТЕТСОН" протягом 3 днів повернути орендоване майно. Та повідомляє, що у разі неповернення орендованого нерухомого майна, КЕВ м. Одеса буде вимушене звернутись з позовом до суду.

Відповідно до залишеній на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення розписці ТОВ "СТЕТСОН" вказане попередження отримано 29.12.2020 р.

04.01.2021 р. ТОВ "СТЕТСОН" складено та направлено КЕВ м. Одеса пропозицію про продовження дії попереднього договору та укладення основного договору, відповідно до якої повідомляє про відсутність вини Відповідача у невизначеності Міністерством оборони України та/або будь-якому іншому органі орендодавця алгоритму передачі нерухомого майна в оренду. Просить відкликати попередження № 5265 та продовжити дію Попереднього Договору; укласти з ТОВ "СТЕТСОН" основний договір оренди; у разі відхилення пропозицій утворити відповідну комісію, скласти акт приймання-передачі та прийняти від ТОВ "СТЕТСОН" об`єкт оренди протягом одного місяця.

Відповідно до залишеній на повідомленні кур`єрської служби доставки розписці, пропозицію від 04.01.2021 р. КЕВ м. Одеса отримано 13.01.2021 р.

17.02.2021 р. КЕВ м. Одеса складено на ім`я ТОВ "СТЕТСОН" лист-повідомлення № 702 про припинення договору оренду, в якому повідомляє, що в попередженні від 11.12.2020 р. № 5265 Позивач виявив намір припинити попередній Договір та клопотав про звільнення орендованого приміщення, у зв`язку з чим просить повернути орендоване приміщення.

Відповідно до залишеній на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (виплаті поштового переказу) розписці, ТОВ "СТЕТСОН" вказаний лист-повідомлення отримано 25.02.2021 р.

26.02.2021 р. ТОВ "СТЕТСОН" складено та направлено КЕВ м. Одеса пропозицію про продовження дії попереднього договору та укладення основного договору, відповідно до якої повідомляє про відсутність вини Відповідача у невизначеності Міністерством оборони України та/або будь-якому іншому органі орендодавця алгоритму передачі нерухомого майна в оренду. Просить продовжити дію Попереднього Договору; укласти з ТОВ "СТЕТСОН" основний договір оренди; у разі відхилення пропозицій утворити відповідну комісію, скласти акт приймання-передачі та прийняти від ТОВ "СТЕТСОН" об`єкт оренди протягом одного місяця. Відповідно до відтиску календарного штемпелю Позивача 01.03.2021 р. ним отримано вказану пропозицію.

23.03.2021 р. КЕВ м. Одеса складено на ім`я ТОВ "СТЕТСОН" лист-повідомлення № 1145 про припинення договору оренду, в якому повідомляє, що в попереджені від 11.12.2020 р. № 5265 Позивач виявив намір припинити попередній Договір та клопотав про звільнення орендованого приміщення у зв`язку з чим просить повернути орендоване приміщення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1,2 та 5 статті 182 ГК України передбачено, що за попереднім договором суб`єкт господарювання зобов`язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.

Відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Частиною 1 статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Статтею 761 ЦК України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Попередній Договір, яким передбачено передачу КЕВ м. Одеса як Наймодавцем ТОВ "СТЕТСОН" як Наймачу у строкове платне користування (найм) нерухоме майно нежитлове приміщення будівлі складу (інв. № 60), площею 185,96 кв.м., військового містечка № 56, за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 8, до завершення процедури оформлення основного договору оренди.

При цьому, КЕВ м. Одеса як Наймодавцем виконано належним чином взяті за себе за умовами Попереднього Договору обов`язки та передано ТОВ "СТЕТСОН" як Наймачу у строкове платне користування (найм) нерухоме майно нежитлове приміщення будівлі складу (інв. № 60), площею 185,96 кв.м., військового містечка № 56, за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 8, що підтверджується дослідженим в описовій частині рішення актом приймання-передачі.

Відповідно до частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Пунктом 10.1 Попереднього договору передбачено, що він діє з моменту підписання, а саме з 15.07.2020 р. до моменту завершення процедури оформлення укладання основного договору оренди, до 31.12.2020 р. В разі якщо жодна із сторін не заявить про свій намір припинити даний Договір, а основний договір не буде укладено, даний договір пролонгується, але не більше ніж до 15.07.2021 р.

Частиною 4 статті 182 ГК України встановлено, що зобов`язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надійшле проект такого договору другій стороні.

В свою чергу, частина 3 статті 635 ЦК України передбачає, що зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Із наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що за згодою сторін строк дії Попереднього Договору визначено до 31.12.2020 р., у той же час, за відсутності наміру жодної із сторін заявити про припинення договору, останній вважається поновленим і продовжує свою дію до 15.07.2021 р., однак 11.12.2020 р. КЕВ м. Одеса складено та надіслано ТОВ "СТЕТСОН" (останнім отримано 29.12.2020 р.) попередження, за яким просить повернути орендоване майно у зв`язку із неможливістю укладання основного договору, враховуючи викладене правовідносини сторін на підставі Попереднього Договору від 15.07.2020 р. № 18 припинили свою дію з 31.12.2020 р.

04.01.2021 р. ТОВ "СТЕТСОН" звернулось із пропозицією про продовження дії Попереднього Договору та укладання основного договору, однак, відповідна пропозиція здійсненна після закінчення терміну дії Попереднього Договору (31.12.2020 р.), що суперечить приписами статей 182 ГК України та 635 ЦК України.

Крім того, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що КЕВ м. Одеса неодноразово зверталось до ТОВ "СТЕТСОН" із листами-повідомлення (від 17.02.2021 р. № 702 та від 23.03.2021 р. № 1145), в яких пропонувало повернути орендоване майно.

Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З огляду на приписи статті 785 ЦК України саме на ТОВ "СТЕТСОН" покладено обов`язок повернення орендованого приміщення, який не виконано останнім, враховуючи викладене, позовні вимоги КЕВ м. Одеса про зобов`язання ТОВ "СТЕТСОН" усунути перешкоди в користуванні майном шляхом виселення з нежитлового приміщення будівлі складу (інв.№60) площею 185,96 кв.м. військового містечка № 56, за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 8, підлягають задоволенню.

Приписи статті 777 ЦК України передбачають, що наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. У той же час, як між КЕВ м. Одеса та ТОВ "СТЕТСОН" існували правовідносини на підставі Попереднього Договору, а не договору найму.

Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 р., серія A, № 303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Пунктом 2 частини 1 та пунктом 1 частини 4 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючисьст.ст.13,20,73,74,76,86,126,129,165,231,232,233,237,238,240,241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕТСОН" про усунення перешкод у користуванні майном шляхом виселення з нежитлових приміщень задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕТСОН" (65004, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 101/11, Код ЄДРПОУ 32224581) усунути перешкоди в користуванні майном шляхом виселення з нежитлового приміщення будівлі складу (інв.№60) площею 185,96 кв.м. військового містечка № 56, за адресою: м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 8.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕТСОН" (65004, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 101/11, Код ЄДРПОУ 32224581) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса (65058, Одеська обл., м. Одеса, вул. Армійська, буд. 18, Код ЄДРПОУ 08038284) 2270/дві тисячі двісті сімдесят/грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку статті 327 ГПК України.

Повний текст складено 07 жовтня 2022 р.

Суддя С.Ф. Гут