Рішення № 106667914, 07.10.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2022 року м. Житомир справа № 240/38853/21

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу, що дає право на призначення йому пенсії за віком період проходження строкової військової служби з 25.11.1979 по 20.11.1981;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зарахувати до страхового стажу, що дає право на призначення йому пенсії за віком період проходження строкової військової служби з 25.11.1979 по 20.11.1981.

Аргументуючи заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вимоги позивач наголосив, що отримав від відповідача відмову у зарахуванні до страхового стажу періоду проходження військової служби з 21.11.1979 по 20.11.1981, з підстав розбіжності у написанні прізвища у військовому квитку і паспорті.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

18.07.2022 до суду надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю та необґрунтованістю. Вказує, що позивач із заявою про призначення пенсії та доданими до неї документами до Пенсійного фонду не звертався, офіційної відмови не отримував, позивачу надано на його заяву роз`яснення.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд дійшов наступного висновку.

Як вказано у позовній заяві та не заперечується відповідачем, 23 вересня 2021 року, після досягнення пенсійного віку, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області із заявою про призначення пенсії, втім при призначенні пенсійного забезпеченні до його страхового стажу не враховано відповідачем період військової служби.

08.10.2022 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив роз`яснити причини не зарахування військової служби в його трудовий стаж.

У відповідь на подану заяву, позивач отримав лист №40522-39677/Б-02/8-0600/21 від 11.11.2021, в якому повідомлено про розбіжності в документах, зокрема у його прізвищі. Роз`яснено, що його страховий стаж становить 34 роки 8 місяців 14 днів, а період проходження військової служби з 21.11.1979 по 20.11.1981 не включений у страховий стаж у зв`язку із вказаними розбіжностями.

Позивач не погоджуючись із вказаними обставинами та вважаючи, що його загальний страховий стаж становить більше 36 років, а свої права порушеними, звернувся до суду за їх захистом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років та за наявності страхового стажу з 01.01.2021 по 31.12.2021 не менше 28 років.

Частинами 2, 4 статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до 01.01.2004 року - на підставі документів та порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII ) час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно пунктів 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки чи відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (далі - Порядок), що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 6 вказаного Порядку встановлено, що на підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Як свідчать матеріали справи, зокрема: трудова книжка НОМЕР_1 від 24.09.1985 позивач у період з 21.11.1979 по 30.11.1981 проходив строкову військову службу.

Натомість, строкову військову службу не зараховано до страхового стажу позивача, у зв`язку із наявними розбіжностями в документах, що у свою чергу слугувало підставами для звернення до суду із даною позовною заявою.

Так, позивачем у справі являється ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - с.Привороття, Коростенського району, Житомирської області.

У матеріалах справи також наявний військовий квиток НОМЕР_2 від 21.11.1979 (заповнений російською мовою), на " ОСОБА_2 ", дата народження - " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", виданий "Коростышевским Районным военным комиссариатом Житомирской области", місце народження - "с. Приворотье, Брусиловского района, Житомирской области". Як зазначає позивач, вказаний воєнний квиток належить йому, що не заперечується відповідачем. Спірні правовідносини виникли з приводу лише розбіжностей у написанні прізвища, зокрема: " ОСОБА_3 " тоді як вірно " ОСОБА_4 ".

Таким чином, порівнюючи вищевказані документи (паспорт та військовий квиток) слід відмітити, що в таких збігаються дані щодо позивача, зокрема: ім`я, по батькові, дата та місце народження, розбіжності містяться лише в одній літері його прізвища.

За архівними даними в Коростишівському ОМТЦК значився ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який приходив військову службу з 21.11.1976 по 20.11.1981, що підтверджується довідкою Коростишівського об`єднаного міського Територіального центру комплектування та соціальної підтримки №1066 від 12.07.2021, яка міститься в матеріалах справи.

Таким чином, з огляду на викладене, слід відмітити, що при заповненні воєнного квитка позивача, посадовою особою Коростишівського військомату допущено описку у прізвищі позивача (в одній літері), що і слугувало підставою для відмови Пенсійним фондом у зарахуванні строкової військової служби позивача до його страхового стажу.

Однак, на переконання суду, такі висновки відповідачів є безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Повноваження щодо заповнення військового квитка покладені на відповідних посадових осіб районних (міських) військових комісаріатів.

Додатково слід вказати, що згідно з правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, особа не може відповідати за правильність та повноту оформлення та, у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення будь-якої документації з вини підприємства. Внаслідок чого, існуючий недолік не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

А тому, слід зауважити, що недоліки записів чи їх оформлення у військовому квитку не можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту проходження військової служби, а не правильність введення записів.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов до переконання, про необхідність зарахувати періоду проходження військової служби (з 21.11.1976 по 20.11.1981) до страхового стажу ОСОБА_1 , оскільки така (військова служба) підтверджується військовим квитком та довідкою територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Також при вирішенні вказаного спору, суд керується тим, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява № 32457/05, п. 40, від 13.12.2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява № 35298/04, п. 67, від 11.06.2009 року).

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Питання про розподіл судових витрат судом вирішуються відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-

вирішив:

Адміністратиний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м.Житомир,10003. ЄДРПОУ: 13559341) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу, що дає право на призначення йому пенсії за віком період проходження строкової військової служби з 25.11.1979 до 20.11.1981.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу, що дає право на призначення йому пенсії за віком період проходження строкової військової служби з 25.11.1979 до 20.11.1981.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 07 жовтня 2022 р.