Рішення № 106664441, 26.09.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/18228/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2022 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Мойсевич М.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Золотухіна О.О.,

представника відповідача Герасимюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі позивач; ОСОБА_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області код ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: 79007, м.Львів, площа Генерала Григоренка, 4 (далі відповідач; ГУ НП у Львівській області), в якій позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 09.02.2022, просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ № 3606 від 21.09.2021 Головного управління Національної поліції у Львівській області в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського відділення №2 взводу №2 роти №1 Батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ № 3620 від 22.09.2021 Головного управління Національної поліції у Львівській області в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського відділення №2 взводу №2 роти №1 Батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ № 381 о/с від 23.09.2021 Головного управління Національної поліції у Львівській області про звільнення зі служби в поліції поліцейського відділення №2 взводу №2 роти №1 Батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_1 ;

- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору логістики Львівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 23.09.2021;

- стягнути за рахунок державних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме з 23.09.2021 по день фактичного розрахунку.

Ухвалою від 27.10.2021 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.

Ухвалами від 31.01.2022, 15.02.2022, 13.04.2022 суд задовольнив заяву представника позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 16.06.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржений наказ в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності не містить обґрунтування та причинно-наслідкового зв`язку. У матеріалах службового розслідування відсутні накази про створення дисциплінарної комісії. Дисциплінарною комісією не було повно, всебічно та об`єктивно проведено службове розслідування та встановлено обставини та докази, які підтверджують, що в діях позивача був відсутній склад дисциплінарного правопорушення. У зв`язку з цим, наказ від 21.09.2021 № 3606 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є протиправним. Аналогічно при проведенні службового розслідування, результати якого стали підставою для прийняття наказу від 22.09.2021 № 3620, не були враховані обставини та докази, які підтверджують те, що позивач не вчиняв дисциплінарне порушення та в його діях відсутній склад дисциплінарного правопорушення.

Відповідач в наказі від 22.09.2021 № 3620 зазначив про відсутність позивача на службі у серпні місяці 2021 року, хоча в цьому місяці йому виплачено в повному обсязі грошове забезпечення. Позивач також зазначив, що зміст оскаржених наказів за результатами проведених службових розслідувань не був оголошений по особовому складу органу поліції.

31.12.2021 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. У відзиві зазначено, що необґрунтованими є припущення позивача про те, що його бажання оскаржити наказ про переміщення його на службі звільнить його від обов`язку з`являтись на службі в поліції. Припинення виплати грошового забезпечення поліцейському може відбутися на підставі наказу керівника органу поліції, який має бути мотивованим, а обставини доведеними, чим і займалась дисциплінарна комісія під час службового розслідування. Спростуванням доводів позивача про не оголошення оскаржених наказів є журнали наказу, які підтверджують зворотнє. Вчинок позивача у вигляді прогулів є несумісним з подальшим проходженням служби в поліції. Таким чином, на думку представника відповідача, оскаржені накази є обґрунтованими та підставними.

16.06.2022 представник позивача подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що невихід працівника на роботу у зв`язку з незаконним переведенням не можна вважати прогулом без поважних причин, що підтверджується практикою Верховного Суду.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали. Просили суд позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечила. Просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Наказом начальника ГУ НП у Львівській області «Про особовий склад» від 11.08.2021 № 304 о/с у зв`язку із скороченням штатів або проведенням реорганізації позивача з 11.08.2021 переміщено на посаду поліцейського відділення № 2 взводу № 2 роти № 1 батальйону конвойної служби ГУ НП у Львівській області, звільнивши з посади поліцейського сектору логістики Львівського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області.

16.08.2021 надійшла доповідна записка від т.в.о. начальника ВДЗ ГУ НП у Львівській області майора поліції ОСОБА_2 та провідного документознавця ВДЗ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 з приводу порушення службової дисципліни поліцейським роти № 1 БКС ГУНП старшим сержантом поліції ОСОБА_1 .

Наказом ГУ НП у Львівській області від 18.08.2021 № 3214 призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.

13.09.2021 затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни поліцейським роти № 1 БКС ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 (далі висновок службового розслідування від 13.09.2021), згідно з яким за порушення позивачем службової дисципліни, зокрема вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частин першої, другої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців першого, другого, сьомого, восьмого пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, підпунктів 1.1, 1.2 пункту 1 наказу ГУ НП у Львівській області «Про заходи щодо покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» від 27.02.2020 №803, Комісія уважала б застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення догану.

Наказом ГУ НП у Львівській області від 21.09.2021 № 3606 за порушення службової дисципліни до поліцейського роти № 1 БКС ГУ НП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення догану (далі наказ від 21.09.2021 № 3606).

Суд також встановив, що 19.08.2021 надійшов рапорт командира БКС ГУ НП у Львівській області майора поліції ОСОБА_4 щодо відсутності на службі з 12.08.2021 поліцейського відділення № 2 взводу № 2 роти № 1 БКС ГУ НП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .

На підставі вказаного рапорту наказом ГУ НП у Львівській області від 20.08.2021 №3244 призначено службове розслідування та створено дисциплінарну комісію.

15.09.2021 затверджено висновок службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни поліцейським відділення № 2 взводу № 2 роти № 1 батальйону конвойної служби ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 (далі висновок службового розслідування від 15.09.2021), згідно з яким за грубе порушення позивачем службової дисципліни, зокрема вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частин першої, другої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частин першої, другої розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського, підпунктів 1.1, 1.2 пункту 1 наказу ГУ НП у Львівській області «Про заходи щодо покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування» від 27.02.2020 №803, пунктів 1, 3 Внутрішнього розпорядку для поліцейських, працівників апарату, відділів та відділень ГУ НП у Львівській області, Комісія уважала б застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції.

Наказом ГУ НП у Львівській області від 22.09.2021 № 3620 за грубе порушення службової дисципліни до поліцейського роти № 1 БКС ГУНП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції (далі наказ від 22.09.2021 № 3620).

Наказом ГУ НП у Львівській області від 23.09.2021 №381о/с у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції (далі наказ від 23.09.2021 №381о/с).

Вважаючи накази ГУ НП у Львівській області від 21.09.2021 № 3606 та від 22.09.2021 № 3620 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності, від 23.09.2021 № 381о/с про звільнення зі служби протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон України «Про Національну поліцію»).

Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (частина перша статті 17 Закону України «Про Національну поліцію»).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

У статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:

«Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки».

Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 №2337-VIII (далі Дисциплінарний статут) визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія Статуту поширюється на поліцейських та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;

7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;

8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;

9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;

10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;

11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;

12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;

13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно зі статтею 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний:

1) створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов`язків поліцейського;

2) поважати честь і гідність підлеглих, не допускати порушень їхніх прав та соціальних гарантій;

3) розвивати у підлеглих розумну ініціативу та самостійність під час виконання ними обов`язків поліцейського;

4) сприяти підвищенню підлеглими рівня кваліфікації, достатнього для виконання службових повноважень;

5) вивчати індивідуальні та професійні якості підлеглих, забезпечуючи прозорість і об`єктивність в оцінюванні їхньої службової діяльності;

6) забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними;

7) контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень;

8) у разі виявлення порушення підлеглим службової дисципліни вжити заходів для припинення такого порушення та застосувати дисциплінарне стягнення до порушника або порушити клопотання про застосування стягнення уповноваженим керівником.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 (далі Правила етичної поведінки), під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен:

-неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

-професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

-поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;

-у кожному окремому випадку обирати той захід з-поміж заходів, передбачених законодавством України, застосування якого призведе до настання найменш негативних наслідків;

-неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України;

-виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку;

-поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

-контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;

-мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу;

-дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики;

-зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

-інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

У статті 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з вказаним Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з вказаним Статутом.

Частиною другою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

У частинах першій-третій статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Згідно з частинами першою, другою статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Відповідно до частини четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Щодо правомірності наказу від 21.09.2021 № 3606 (прийнятий на підставі висновку службового розслідування від 13.09.2021) суд вказує таке.

Як встановив суд, підставою для проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни поліцейським роти №1 БКС ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 слугувало надходження до відповідача 16.08.2021 доповідної записки т.в.о. начальника ВДЗ ГУ НП у Львівській області майора поліції Чайки Л.П. та провідного документознавця ВДЗ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 з приводу порушення службової дисципліни поліцейським роти № 1 БКС ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , який 12.08.2021 о 12:10 зайшовши у приймальню громадян, виявляючи неповагу до інших працівників та перешкоджаючи виконанню ними службових обов`язків, проявив нетактовне ставлення та вчинив словесний конфлікт з ними.

Аргументи позивача про відсутність наказу про створення дисциплінарної комісії, спростовуються наявним у матеріалах службового розслідування наказом ГУ НП у Львівській області «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» від 18.08.2021 №3214.

У висновку службового розслідування від 13.09.2021 встановлено, що опитана старший інспектор-начальник приймальні громадян ВДЗ ГУ НП у Львівській області майор поліції ОСОБА_2 пояснила, що 12.08.2021 близько 12:10 в приймальню громадян без дозволу зайшов старший сержант поліції ОСОБА_1 у супроводі незнайомого чоловіка. В той час у приймальні громадян, окрім неї, перебувала провідний документознавець ВДЗ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , з якою вони проводили реєстрацію вхідної документації, зокрема ОСОБА_3 реєструвала звернення заявниці, яка знаходилась в приймальні громадян. ОСОБА_1 разом із невідомим чоловіком зайшли в приймальню, незважаючи на присутність заявниці та прохання почекати в коридорі, поводив себе зухвало на зауваження не реагував в наказовому тоні вимагав негайно зареєструвати його рапорт. В цей час інший невідомий чоловік проводив відеозапис на телефон та на зауваження щодо проведення відеозйомки в приймальній громадян без дозволу ні ОСОБА_1 , ні інша особа не реагували. На всі аргументи щодо пристойної поведінки особи реагували агресивно. В подальшому ОСОБА_2 зареєструвала рапорт ОСОБА_1 і тоді він почав вимагати, щоб вони зробили йому копію цього рапорту, незважаючи на їхні пояснення, що копіювальний пристрій перебуває в ремонті. З метою уникнення подальшого конфлікту ОСОБА_2 піднялась на третій поверх в кабінет канцелярії ВДЗ ГУ НП у Львівській області, де зробила копію рапорту, який вручила ОСОБА_1 . Крім цього, у своєму поясненні додала, що в ході вищевказаних подій ОСОБА_1 проявив нетактовну поведінку, неповагу до інших за званням та віком співробітників, перешкоджаючи виконувати службові обов`язки, призупинив роботу приймальні громадян ГУ НП у Львівській області приблизно на 20 хвилин. Аналогічні за змістом пояснення надала провідний документознавець ВДЗ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 .

У судовому засіданні допитані як свідки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 надані під час службового розслідування пояснення підтримали. Свідок ОСОБА_2 додала, що у зв`язку з таким випадком сформувала доповідну записку 13.08.2021 та подала її на реєстрацію 16.08.2021.

З метою встановлення дійсних обставин спірних правовідносин суд також дослідив долучений позивачем до позовної заяви відеозапис, який підтверджує нетактовне ставлення позивача до інших працівників, що спричинило конфліктну ситуацію.

Наведені докази у своїй сукупності є достатніми для формування судом висновку про допущення позивачем порушення службової дисципліни, зокрема, вимог основних обов`язків поліцейського, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» та частинами першою, другою статті 1 Дисциплінарного статуту, а також абзаців першого, другого, сьомого, восьмого пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки.

Надаючи оцінку аргументам позивача про неврахування дисциплінарною комісією під час визначення виду стягнення характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставин, що пом`якшують відповідальність, попередню поведінку, ставлення до служби, суд зазначає таке.

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

В межах оцінки вищевказаних аргументів позивача суд звертає увагу на те, що ні у висновку службового розслідування від 13.09.2021, ні у наказі від 21.09.2021 № 3606 не згадано про попередню поведінку позивача (а саме наявність/відсутність фактів допущення позивачем протягом служби порушень службової дисципліни, та притягнення його до дисциплінарної відповідальності). До того ж, відповідач не надав доказів діючих, станом на момент притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарних стягнень.

Таким чином, відповідач при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності не виконав належним чином вимог статті 19 Дисциплінарного статуту.

Окрім наведеного, суд повторно зазначає, що відповідно до частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;

6) звільнення з посади;

7) звільнення із служби в поліції.

Суд вважає, що притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування дисциплінарного стягнення у виді догани, відповідач, порушуючи вимоги статті 19 Дисциплінарного статуту, не дотримався і критерію пропорційності - дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а також критеріїв добросовісності та розумності.

Наведене свідчить про невідповідність наказу відповідача від 21.09.2021 № 3606 критеріям правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), що дає змогу суду дійти висновку про його протиправність та необхідність скасування.

З огляду висновок про протиправне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом застосування дисциплінарного стягнення у виді догани, суд не надає оцінки аргументам позивача щодо виконання відповідачем вимог статті 22 Дисциплінарного статуту.

Щодо правомірності наказів відповідача від 22.09.2021 № 3620 (прийнятий на підставі висновку службового розслідування від 15.09.2021), від 23.09.2021 № 381о/с суд вказує наступне.

Як встановив суд, наказом начальника ГУ НП у Львівській області від 11.08.2021 №304 о/с у зв`язку із скороченням штатів або проведенням реорганізації позивача з 11.08.2021 переміщено на посаду поліцейського відділення № 2 взводу № 2 роти № 1 батальйону конвойної служби ГУ НП у Львівській області, звільнивши з посади поліцейського сектору логістики Львівського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області.

Згідно з висновком службового розслідування від 15.09.2021 підставою для проведення службового розслідування за фактом грубого порушення службової дисципліни поліцейським роти №1 БКС ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції ОСОБА_1 слугувало надходження до відповідача 19.08.2021 рапорту командира БКС ГУ НП у Львівській області майора поліції ОСОБА_4 щодо відсутності на службі з 12.08.2021 поліцейського відділення № 2 взводу № 2 роти № 1 батальйону конвойної служби ГУ НП у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 .

Аргументи позивача про відсутність наказу про створення дисциплінарної комісії, спростовуються наявним у матеріалах службового розслідування наказом ГУ НП у Львівській області «Про призначення службового розслідування та створення дисциплінарної комісії» від 20.08.2021 №3244.

В ході службового розслідування встановлено, що 12.08.2021 позивач ознайомився з наказом про своє переміщення та повідомив, що з таким не погоджується та буде оскаржувати його в судовому порядку.

Згідно з книгами нарядів БКС ГУ НП у Львівській області (інв. № 52 дск від 18.07.2021, інв. № 53 дск від 24.08.2021), книгами служби конвойних нарядів інв. 51 дск від 16.07.2021 в період з 12.08.2021 по 15.09.2021 будь-які відомості щодо перебування старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на службі відсутні.

З 12 серпня по 15 вересня 2021 року на ім`я командира БКС ГУ НП у Львівській області надходили рапорти від командира роти № 1 БКС ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_5 , заступника командира взводу № 2 роти № 1 БКС ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 та командира взводу № 2 роти № 1 БКС ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 про те, що з 12 серпня по 15 вересня 2021 року, поліцейський відділення № 2 взводу № 2 роти №1 БКС ГУ НП у Львівській області старший сержант поліції ОСОБА_1 не з`являвся на службу, про причини неприбуття не повідомляв та на телефонні дзвінки не відповідав. За фактом невиходу старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на службу в БКС ГУ НП у Львівській області складалися акти, які зареєстровані в БКС ГУ НП у Львівській області.

Згідно з висновком службового розслідування від 15.09.2021 опитати з даного приводу старшого сержанта поліції ОСОБА_1 не вдалося, оскільки останній з 12.08.2021 по 15.09.2021 на телефонні дзвінки не відповідав, на запрошення не прибував.

Варто зауважити, що з метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин невиходу старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на службу відповідач, дотримуючись критерію обґрунтованості, скерував запити до закладів охорони здоров`я, проте доказів перебування позивача на стаціонарному лікуванні у відповідь не надійшло.

Допитана у судовому засіданні як свідок ОСОБА_8 (інспектор ГКЗ БКС ГУ НП у Львівській області) пояснила, що ОСОБА_1 переміщено в батальйон конвойної служби за наказом, з яким він ознайомився, проте відмовився підписувати; в телефонному режимі повідомила позивача про його переміщення в батальйон конвойної служби.

З огляду на вказане, суд вважає, що встановлені у висновку службового розслідування від 15.09.2021 факти невиходу позивача на службу у період з 12 серпня по 15 вересня 2021 року підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами. Тут варто додати, що позивач не заперечив встановлених у висновку службового розслідування від 15.09.2021 фактів невиходу його на роботу з 12 серпня по 15 вересня 2021 року.

Суд відхиляє аргументи позивача про те, що відповідач в наказі від 22.09.2021 № 3620 зазначив про відсутність позивача на службі у серпні місяці 2021 року, хоча в цьому місяці йому виплачено в повному обсязі грошове забезпечення, оскільки без прийняття відповідачем рішення про звільнення позивача зі служби підстав для невиплати грошового забезпечення у нього не було. До того ж, обставина виплати позивачу грошового забезпечення у період невиходу на службу не може спростовувати фактів прогулу.

Зважаючи на викладене, суд погоджується із доводами відповідача про те, що не з`явлення позивача на службу з 12 серпня по 15 вересня 2021 року є грубим порушенням позивачем службової дисципліни, зокрема вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частин першої, другої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частин першої, другої розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейського.

Обґрунтовуючи протиправність звільнення зі служби, позивач причиною прогулів вказав на незаконність наказу відповідача про переміщення його на посаду поліцейського відділення № 2 взводу № 2 роти № 1 батальйону конвойної служби ГУ НП у Львівській області та на оскарження такого наказу у судовому порядку, з приводу чого суд зазначає таке.

Частина перша статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» встановлює, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Суд зазначає, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Окрім наведеного, суд враховує, що на керівника відповідного територіального органу Національної поліції покладено обов`язок з організації службової діяльності підлеглих йому поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю. Таким чином, поліцейський, який не погоджується із рішенням безпосереднього керівника про своє переміщення по посаді вправі у судовому порядку оскаржити таке рішення, натомість це не надає йому права не виконувати посадових обов`язків. Іншими словами, непогодження поліцейського з рішенням керівника про переміщення його на іншу посаду не виключає необхідності виконання обов`язків, покладених Законом України «Про Національну поліцію», Дисциплінарним статутом. У протилежному випадку це б призвело до свавілля в організації та неналежної діяльності, у даному випадку, батальйону конвойної служби ГУ НП у Львівській області, та неможливості виконання завдань, передбачених статтею 2 Закону України «Про Національну поліцію».

Суд наголошує, що станом на 15.09.2021 наказ відповідача про переміщення позивача на посаду поліцейського відділення № 2 взводу № 2 роти № 1 батальйону конвойної служби ГУ НП у Львівській області визнаний протиправним не був, а тому суб`єктивна оцінка позивача щодо неправомірності такого не може бути підставою для невиходу на службу на переміщену посаду.

Таким чином, не з`явлення позивача на службу більше як місяць, з 12.08.2021 по 15.09.2021, у зв`язку з непогодженням з переміщенням на посаду поліцейського відділення № 2 взводу № 2 роти №1 батальйону конвойної служби ГУ НП у Львівській області, враховуючи особливий характер служби в поліції, на думку суду, не може бути поважною причиною прогулу.

Суд зауважує, що не погоджуючись з переміщенням на посаду поліцейського відділення № 2 взводу № 2 роти № 1 батальйону конвойної служби ГУ НП у Львівській області, позивач не з`являвся і для проходження служби на попередній посаді поліцейського сектору логістики Львівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Щодо посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 08.05.2019 у справі №489/1609/17, то суд зазначає таке.

У справі № 489/1609/17 суд касаційної інстанції підтримав висновки судів попередніх інстанцій про незаконне звільнення особи, якій роботодавець не визначив робоче місце при переведенні.

Таким чином, правові висновки Верховного Суду від 08.05.2019 у справі №489/1609/17 не є релевантними при розгляді цієї справи, а тому посилання представника позивача на таку постанову суд не бере до уваги.

У контексті доводів позивача суд зазначає, що у відповідності до статті 19 Дисциплінарного статуту Дисциплінарна комісія під час визначення дисциплінарного стягнення врахувала відомості щодо відсутності у позивача дисциплінарних стягнень. Поряд з цим, суд вказує на те, що позивач не надав доказів неврахування обставин, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Суд вважає, що відсутність у висновку службового розслідування всіх відомостей, які зазначені у частині першій статті 19 Дисциплінарного статуту, тобто його окремі недоліки, не може виключати встановлені у ньому факт вчинення дисциплінарного проступку.

При оцінці наведеного аргументу позивача суд враховує, що межею, яка розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття, тобто зазначення усіх відомостей.

Суд звертає увагу на те, що позивач не вказав та не надав відповідних доказів яких саме обставин (інформації) відповідач не врахував при прийнятті оскарженого наказу, що було б підставою для прийняття іншого рішення таким суб`єктом владних повноважень та спростовувало б вчинений позивачем дисциплінарний проступок.

З приводу аргументів позивача про порушення відповідачем частини другої статті 22 Дисциплінарного статуту щодо не оголошення наказу в органі поліції, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 22 Дисциплінарного статуту наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

На підтвердження виконання вказаних вимог в частині оголошення наказів відповідач надав копію журналу реєстрації наказів, в якому зареєстровані накази від 22.09.2021 № 3620, від 23.09.2021 № 381о/с. Також суд встановив, що позивач 28.09.2021 ознайомився з наказами відповідача від 22.09.2021 № 3620, від 23.09.2021 № 381о/с, про що свідчить його підпис на таких.

Таким чином, аргументи позивача про порушення відповідачем статті 22 Дисциплінарного статуту не підтверджені жодними доказами, а тому суд такі відхиляє.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідач об`єктивно встановив порушення позивачем службової дисципліни, та правомірно, з урахуванням критеріїв правомірності рішень суб`єктів владних повноважень, застосував дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби.

Отже, накази ГУ НП у Львівській області від 22.09.2021 № 3620, від 23.09.2021 №381о/с є правомірними, а тому не підлягають скасуванню.

З приводу поновлення позивача на посаді поліцейського сектору логістики Львівського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області з 23.09.2021, то суд вказує таке.

Відповідно до положень частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Зважаючи на висновок суду про правомірність звільнення позивача, то у відповідності до наведеного положення позивач не підлягає поновленню на посаді.

До того ж, оскарженим у цій справі наказом позивача звільнено з посади поліцейського відділення № 2 взводу № 2 роти № 1 батальйону конвойної служби ГУ НП у Львівській області, що додаткового свідчить про безпідставність позовної вимоги про поновлення позивача на посаді поліцейського сектору логістики Львівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області.

У цьому контексті суд вважає за доцільне додати, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2022 у справі №380/14447/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити дії задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №304 о/с від 11.08.2021 в частині, що стосується переміщення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 з 11.08.2021 на посаду поліцейського відділення №2 взводу №2 роти №1 батальйону конвойної служби ГУНП у Львівській області, звільнивши його з посади поліцейського сектору логістики Львівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області; поновлено ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору логістики Львівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області з 11.08.2021. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

За результатами апеляційного перегляду вказаного рішення Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв постанову від 18.05.2022, якою рішення суду першої інстанції від 12.01.2022 у справі №380/14447/21 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору логістики Львівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області скасував та прийняв в цій частині постанову, якою відмовив у задоволенні цієї позовної вимоги. Серед іншого, апеляційний суд вказав, що скасування наказу про переміщення на посаду є достатнім та належним способом захисту порушеного права, оскільки у випадку його скасування, позивач залишається на попередній посаді і поновлення не потребує.

У відповідності до статті 235 КЗпП України, з огляду на похідний характер позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, така не підлягає до задоволення.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити частково.

Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 908,00 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням від 20.10.2021 № 0.0.2310467489.1.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 21.09.2021 № 3606 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського відділення №2 взводу №2 роти №1 Батальйону конвойної служби Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: 79007, м.Львів, площа Генерала Григоренка, 4) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 06 жовтня 2022 року.

Суддя Мричко Н.І.