Рішення № 106663801, 06.10.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2022 року Справа№200/2280/22

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16)

про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, відповідно до якого просив суд:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо незарахування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком довідок про пільгову роботу та заробітну плату;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно ст. 114 Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та статті 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» відповідно до його заяви від 03.11.2021 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи повний день гірником під землею періоди роботи згідно записів трудової книжки, а саме: 01.09.1980 по 21.12.1983 Навчання в ГорПТУ «102» за спеціальністю електрослюсар підземний; 26.12.1983 по 09.10.1984 прийнятий електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем; 21.10.1984 по 26.10.1986 служба в рядах Радянської Армії; 01.12.1986 по 01.04.1988 прийнятий електрослюсарем четвертого розряду підземним з повним робочим днем у шахті; 01.04.1988 по 19.03.1992 у зв`язку з введенням нових тарифних умов оплати праці установити професію електрослюсаря підземного з повним робочим днем на шахті та присвоїти 4 розряд; 19.03.1992 по 24.07.1994 встановлений п`ятий розряд електрослюсаря підземного з повним робочим днем; 06.09.1994 по 28.04.1995 прийнятий в ЖЕУ № 11 електрослюсарем четвертого розряду; 28.04.1995 по 22.07.1997 переведений слюсарем сантехніком третього розряду; 03.11.1997 по 29.08.2000 прийнятий слюсарем з ремонту котельного обладнання четвертої ділянки; 07.09.2000 по 20.03.2002 прийнятий електрослюсарем ПП «ЯСПІС»; 29.06.2002 по 28.09.2002 прийнятий електрослюсарем будівельним другого розряду будівельно-монтажної ділянки № 2 при відкритому акціонерному товариству «Державна холдингова компанія «Донбасшахтобуд»; 13.03.2003 по 01.06.2004 прийнятий електрослюсарем будівельним другого розряду в СМУ № 2; 12.07.2004 по 03.09.2004 прийнятий слюсарем-сантехніком третього розряду в СМУ № 3; 09.11.2009 по 01.06.2014 прийнятий електрослюсарем четвертого розряду підземним з повним робочим днем в шахті; 01.06.2014 по 02.02.2016 переведений електрослюсарем підземним п`ятого розряду з повним робочим днем в шахті;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести розрахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок: № 1375 від 13.04.2021 року № 1378 від 13.04.2021 року.

14 лютого 2022 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк не більше п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом: уточнення позовних вимог відносно пільгового характеру роботи позивача в періоди: 06.09.1994 по 28.04.1995 в ЖЕУ № 11 електрослюсарем четвертого розряду; 28.04.1995 по 22.07.1997 слюсарем сантехніком третього розряду; 03.11.1997 по 29.08.2000 слюсарем з ремонту котельного обладнання четвертої ділянки; 07.09.2000 по 20.03.2002 електрослюсарем ПП «ЯСПІС»; 29.06.2002 по 28.09.2002 електрослюсарем будівельним другого розряду будівельно-монтажної ділянки № 2 при відкритому акціонерному товариству «Державна холдингова компанія «Донбасшахтобуд»; 13.03.2003 по 01.06.2004 електрослюсарем будівельним другого розряду в СМУ № 2; 12.07.2004 по 03.09.2004 слюсарем-сантехніком третього розряду в СМУ № 3; надати докази віднесення роботи позивача в зазначені періоди до гірничих підземних робіт за Списком №1.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Президент України В. Зеленський постановив ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану"на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Вищезазначений Указ Президента України затверджено Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 березня 2022 року № 2119-IX.

Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року N 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 341/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2263-IX від 22.05.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України 12 серпня 2022 року № 573/202 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 2500-IX від 15.08.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2022 №14/І-г Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26 лютого 2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

23 травня 2022 року від представника позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, в якій позовні вимоги викладено в наступній редакції: «визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо незарахування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком довідок про пільгову роботу та заробітну плату; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити призначення пенсії ОСОБА_1 відповідно ст. 114 Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та статті 8 Закону України «Про престижність шахтарської праці» відповідно до його заяви від 03.11.2021 року, зарахувавши до пільгового стажу роботи повний день гірником під землею періоди роботи згідно записів трудової книжки, а саме: 01.09.1980 по 21.12.1983 Навчання в ГорПТУ «102» за спеціальністю електрослюсар підземний; 26.12.1983 по 09.10.1984 прийнятий електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем; 21.10.1984 по 26.10.1986 служба в рядах Радянської Армії; 01.12.1986 по 01.04.1988 прийнятий електрослюсарем четвертого розряду підземним з повним робочим днем у шахті; 01.04.1988 по 19.03.1992 у зв`язку з введенням нових тарифних умов оплати праці установити професію електрослюсаря підземного з повним робочим днем на шахті та присвоїти 4 розряд; 19.03.1992 по 24.07.1994 встановлений п`ятий розряд електрослюсаря підземного з повним робочим днем; 09.11.2009 по 01.06.2014 прийнятий електрослюсарем четвертого розряду підземним з повним робочим днем в шахті; 01.06.2014 по 02.02.2016 переведений електрослюсарем підземним п`ятого розряду з повним робочим днем в шахті; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести розрахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок: № 1375 від 13.04.2021 року № 1378 від 13.04.2021 року».

24 травня 2022 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24 червня 2022 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалами суду від 12.08.2022 року та 26.08.2022 року суд витребував у відповідача Індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) відносно позивача, проте відповідачем виконання вказаних ухвал проігноровано.

05 жовтня 2022 року від представника позивача до суду надійшла заява про долучення до матеріалів справи Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) відносно позивача.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення адміністративного спору.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 02.08.2021 року №3008-5000387950, та перебуває на обліку за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 42098368, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, організаційно-правова форма орган державної влади.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначив, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Поряд з цим, позивачу стало відомо, що при призначені йому пенсії не було враховано всі довідки про заробітну плату, надані ним до Пенсійного фонду.

02.01.2022 року позивач подав заяву про перерахунок пенсії з урахуванням всіх довідок про заробітну плату та зарахування їх до пільгового стажу до Пенсійного фонду України через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, вказану заяву було направлено на розгляд до Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Листом від 31.01.2022 року №2843-53/М-02/8-2600/22 відповідач повідомив позивача, що загальний страховий стаж позивача складає 31 рік 2 місяці 7 днів, в тому числі додатковий стаж на підземних роботах становить 4 роки 7 місяців 23 дні (періоди з 09.11.2009 року по 31.03.2014 року та 01.04.2014 року по 30.06.2014 року), проте зарахувати інші періоди роботи на підземних роботах у шахтах відсутні підстави, оскільки відсутні довідки, які підтверджують пільговий характер виконаної роботи із шкідливими умовами праці, дані довідки повинні бути надані установами, які в зазначений термін перемістилася на територію яких, органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, де можливо провести перевірку даної довідки.

Проте, позивач вважає, що трудова книжка позивача містить всі необхідні відомості, що визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах, а тому підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючими довідками є зайвим.

Також позивач зазначає, що позивачем на підтвердження обставин, якими обґрунтовано вимоги щодо наявності у нього необхідного стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах надано копії документів, виданих установою, розташованою на непідконтрольній українській владі території, та які не прийняті відповідачем, а саме: довідку № 1375 від 13.04.2021 року, довідку № 1378 від 13.04.2021 року.

Що стосується посилань відповідача на законодавчо встановлену заборону для врахування довідок, виданих підприємствами, установами, що розташовані на непідконтрольній українській владі території, позивач вважає за необхідне врахувати консультативний висновок «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» від 21 червня 1971 року Міжнародного суду ООН, згідно якого документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Також позивач вважає безпідставним не зарахування періодів навчання в МПТУ «102» м. Макіївки Донецької області за спеціальністю електрослюсар підземний з 01.09.1980 по 21.12.1983 та служби в радянській армії з 21.10.1984 по 26.10.1986.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні (Святошинський район) та отримує пенсію за віком на підземних роботах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, тобто період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи визначає підприємство шляхом надання уточнюючої довідки у відповідності зі списками, затверджуваними Кабінетом Міністрів України на підставі первинних документів за час роботи особи на відповідному підприємстві.

Перевірка даної довідки є обов`язковою умовою для призначення пенсії.

Відповідно до частин 2, 3 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Таким чином відповідач вважає, що не має підстав врахувати для призначення пенсії довідки №1376, №1377, №1378 від 13.04.2021, №1908 від 21.05.2021, які видані установою, яка в зазначений термін не перемістилася на територію, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Отже, загальний страховий стаж позивача складає 31 рік 2 місяці 7 днів, в тому числі додатковий стаж на підземних роботах становить 4 роки 7 місяців 23 дні, оскільки зарахувати інші періоди роботи на підземних роботах у шахтах відсутні підстави.

Дослідивши надані сторонами документи суд встановив наступне.

Трудовий стаж позивача підтверджується даними трудової книжки НОМЕР_3 , зокрема, спірні періоди роботи засвідчені записами трудової книжки:

-№ 1, згідно якого позивач з 01.09.1980 року по 21.12.1983 року навчався в МПТУ №102 за спеціальністю електрослюсар підземний;

-№№ 2-3, згідно яких позивач з 26.12.1983 року по 09.10.1984 року працював електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті в Ордену Червоного прапору шахті ім. В.І. Леніна РВО з видобутку вугілля «Радянськвугілля» №1;

-№ 4, згідно якого з 21.10.1984 року по 26.10.1986 року позивач проходив службу в радянській армії;

-№№ 5-8, згідно яких з 01.12.1986 року по 24.07.1994 року позивач працював електрослюсарем підземним 4 та 5 розряду з повним робочим днем в шахті в Ордену Червоного прапору шахті ім. В.І. Леніна РВО з видобутку вугілля «Радянськвугілля» №1;

-№№ 22-23, згідно яких з 09.11.2009 року по 31.05.2014 року позивач працював електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті в Ордену Червоного прапору шахті ім. В.І. Леніна ;

-№№ 23-24, згідно яких позивач з 01.06.2014 року по 02.02.2016 року працював електролюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті в ВП «Шахта «Калинівська-Східна» ДП «Макіїввугілля».

Проаналізувавши зміст позовних вимог, доводи відзиву відповідача та записи трудової книжки, суд дійшов висновку, що періоди роботи з 09.11.2009 по 01.06.2014 та з 01.06.2014 по 30.06.2014 року загальною тривалістю 4 роки 7 місяців 23 дні, та які позивач вважає спірними, відповідачем зараховано до пільгового стажу позивача відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 "Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років».

Враховуючи вкладене, доводи позовної заяви в цій частині спростовано матеріалами адміністративної справи.

Період військової служби з 21.10.1984 року по 26.10.1986 року підтверджується військовим квитком НОМЕР_4 від 21.10.1984 року, виданим Горняцьким районним військовим комісаріатом м. Макіївки Донецької області.

Період навчання з 01.09.1980 року по 23.12.1983 року в середньому МПТУ №102 м. Макіївки Донецької області за спеціальністю електрослюсар підземний підтверджується Дипломом Г №376066, виданим 23.12.1983 року.

Аналізуючи надані позивачем довідки на підтвердження пільгового стажу, суд встановив наступне.

Згідно довідки Філії «Шахта «Калинівська-Східна» ДУП так званої «днр» «Макіїввугілля» №1376 від 13.04.2021 року, в період з 26.12.1983 року по 09.10.1984 року позивач працював повний робочий день в Ордену Червоного прапору шахті ім. В.І. Леніна за професією електрослюсар підземний, що віднесена до Списку №1, відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173.

Згідно довідки Філії «Шахта «Калинівська-Східна» ДУП так званої «днр» «Макіїввугілля» №1377 від 13.04.2021 року, в період з 01.12.1986 року по 24.05.1990 року позивач працював повний робочий день в Ордену Червоного прапору шахті ім. В.І. Леніна за професією електрослюсар підземний, що віднесена до Списку №1, відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, в період з 25.05.1990 року по 24.07.1994 року позивач працював повний робочий день в Ордену Червоного прапору шахті ім. В.І. Леніна за професією електрослюсар підземний, що віднесена до Списку №1, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.

Згідно довідки Філії «Шахта «Калинівська-Східна» ДУП так званої «днр» «Макіїввугілля» №1908 від 21.05.2021 року, в періоди з 02.01.2012 року по 31.12.2015 року та з 01.01.2016 року по 02.02.2016 року позивач працював повний робочий день в ВП «Шахта «Калинівська-Східна» за професією електрослюсар підземний, що віднесена до Списку №1, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36.

Дослідивши Індивідуальні відомості про застраховану особу відносно ОСОБА_1 , суд встановив:

-з листопада 2014 року відомості про місце роботи позивача як і про нарахування заробітної плати та страхових внесків в системі персоніфікованого обліку відсутні;

-згідно відомостей по спеціальному стажу періоди роботи позивача з 2010 року по жовтень 2014 року обліковуються за кодами обліку спецстажу ЗПЗ014А1.

Відповідно до п. 1 Додатку 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454 (далі Порядок №454): під кодом ЗПЗ014А1 обліковується спеціальний стаж працівників, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обставини та підстави не зарахування спірних періодів до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, підтверджено відповідачем та відповідними доказами, а тому вони не викликають у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, що відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства, є підставою для звільнення від доказування.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Згідно ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно достатті 19 Конституції України,органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до п. 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленогоабзацом першимчастини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи […].

Відповідно до п. 2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 N 383 (далі Наказ №383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками (36-2003-п), не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

Згідно п. 10. Наказу №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання ст. 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердив Порядок № 637.

Згідно п. 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

В п. 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Виходячи з наведених норм Порядку №637, у разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36, які були чинні підчас роботи позивача в спірні періоди, професія «електрослюсар підземний» віднесена до Списку №1.

Комплексний аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Списками № 1, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.

Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 року по справі №311/2865/13-а.

Поряд з цим, позивачем надавалась відповідачу та до суду уточнюючі довідки, які видані Філією «Шахта «Калинівська-Східна» ДУП так званої «днр».

Довідки №№ 1376 та 1377 від 13.04.2021 року посвідчують пільговий стаж роботи позивача набутий за радянських часів, а також за часів дії легітимної української влади на тимчасово окупованій території Донецькій області.

Вказані довідки містять посилання на первинні документи, на підставі яких вони видані.

З огляду на викладене, суд враховує позицію Верховного суду, викладену в постанові від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17, згідно якої якщо уточнююча довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, а підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.

Щодо допустимості та достовірності вказаних довідок суд зазначає, що в даному випадку до вказаних правовідносин підлягають застосуванню "намібійські винятки" Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй у документі Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів .

Європейський суд з прав людини розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах Лоізіду проти Туречиини (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), Кіпр проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать .

В такому випадку, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи «Намібійські винятки», сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів, виданих органами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення як громадянину, який працював на роботах зі шкідливими умовами праці.

Така позиція суду узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом в постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 310/8280/16-а та від 17 липня 2019 року у справі № 302/757/17-а.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставне не зарахування відповідачем періодів роботи позивача з 26.12.1983 року по 09.10.1984 року та з 01.12.1986 року по 24.07.1994 року в шахті в Ордену Червоного прапору шахті ім. В.І. Леніна РВО з видобутку вугілля «Радянськвугілля» №1.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відтак, згідно записів трудової книжки №№ 1-2 та диплому, позивач приступив до роботи за набутою спеціальністю через три дні після закінчення навчання, період роботи позивача з 26.12.1983 року по 09.10.1984 року, посвідчений записами трудової книжки №№ 2-3 відноситься до пільгового стажу за Списком №1.

З огляду на викладене, період навчання позивача з 01.09.1980 року по 23.12.1983 року в середньому МПТУ №102 м. Макіївки Донецької області за спеціальністю електрослюсар підземний безпідставно не зараховано до пільгового стажу позивача.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 вказаного Закону, одним з видів військової служби є строкова військова служба.

В спірних правовідносинах перебування позивача на військовій службі в радянській армії підтверджується не тільки даними військового квитка, а і записами трудової книжки, зокрема записом № 5, який не містить жодних недоліків.

Також слід врахувати, що на період проходження позивачем військової служби чинним було Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590.

Пунктом «к» частини 1 пункту 109 вказаного Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.

При призначені на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти «а» та «б» пункту 16), та пенсії у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах «к» та «л», дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.

Відповідно до записів трудової книжки №№ 2-3 позивач працював з 26.12.1983 року по 09.10.1984 року електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті, та згідно записів №№ 5-8 з 01.12.1986 року по 24.07.1994 року позивач працював електрослюсарем підземним 4 та 5 розряду з повним робочим днем в шахті.

Враховуючи викладене, період строкової військової служби має бути зарахований до пільгового стажу позивача на відповідних умовах.

Щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 01.07.2014 по 02.02.2016 у ВП Шахта Калинівська-Східна ДП Макіїввугілля, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону №1058-IV, персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.

Персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюєтьсяЗаконом України"Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Приписами ч. 2 ст. 21 Закону №1058-IV передбачено, що на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки.

Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки. Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються Пенсійним фондом.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 21 Закону №1058-IV, персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості в частині персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат:

-код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку в паспорті) страхувальника (платника);

-рік, за який внесено відомості; розмір страхового внеску за відповідний місяць;

сума сплачених страхових внесків за відповідний місяць;

-страховий стаж;

-кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць;

-ознака особливих умов праці, що дають право на пільги в системі пенсійного забезпечення;

-сума заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць.

Згідно ч. 5 ст. 21 Закону №1058-IV, персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

З Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) суд встановив, що з 01.11.2014 вони не містять інформації визначеної п. 2 ч. 3 ст. 21 Закону №1058-IV, зокрема, відомостей про страховий та пільговий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат, що свідчить про припинення ВП Шахта Калинівська-Східна ДП Макіїввугілля надання такої інформації до органів Пенсійного фонду.

ДП Макіїввугілля (Код ЄДРПОУ 32442295) станом на теперішній час на територію підконтрольну легітимній українській владі перереєстроване (02088, місто Київ, вул. Промислова, будинок 10), проте, надані позивачем документи видані на тимчасово непідконтрольній території.

Вказане дає підстави для висновку, що під час роботи на вказаному підприємстві з 01.11.2014 року позивач не приймав участі в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування в порядку, установленому законодавством України.

Комплексно дослідивши встановлені обставини справи в контексті правових норм, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно не зараховано до пільгового (страхового) стажу роботи позивача періоди роботи з 01.11.2014 по 02.02.2016 року в ВП Шахта Калинівська-Східна ДП Макіїввугілля.

Такий висновок суду кореспондує постанові від 20 листопада 2019 року по справі №200/5886/19-а Першого апеляційного адміністративного суду.

Поряд з цим, належність періоду роботи позивача з 01.07.2014 року по 31.10.2014 року в ВП Шахта Калинівська-Східна ДП Макіїввугілля до пільгового підземного стажу за Списком №1 підтверджується записами трудової книжки.

Статтею 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд встановив, що відповідачем безпідставно не зараховано низку періодів роботи позивача до пільгового стажу за Списком №1.

Дискреційні повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, в даному випадку зарахування до пільгового стажу спірних періодів, що свідчить про те, що за законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Враховуючи фактичні обставини даної справи, питання зарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача не може бути віднесено до дискреційних повноважень органу пенсійного фонду з огляду на приписи чинного пенсійного законодавства.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову шляхом: визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо незарахування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком довідок про пільгову роботу та заробітну плату; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки, а саме: 01.09.1980 по 21.12.1983 навчання в МПТУ «102» за спеціальністю електрослюсар підземний; 26.12.1983 по 09.10.1984 робота електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті; 21.10.1984 по 26.10.1986 служба в рядах радянської армії; 01.12.1986 по 01.04.1988 робота електрослюсарем 4 розряду підземним з повним робочим днем у шахті; 01.04.1988 по 19.03.1992 робота електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті; 19.03.1992 по 24.07.1994 робота електрослюсарем підземним з повним робочим днем 5 розряду; 01.07.2014 по 31.10.2014 робота електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести розрахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок № 1375 від 13.04.2021 року № 1378 від 13.04.2021 року з 03.11.2021 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог має бути відмовлено.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги відзив на позовну заяву відповідача, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права є ефективним.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн, згідно квитанції №1632-2852-6641-3197 від 04.02.2022 року.

Відповідно до ч.ч. 3, 8 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладене, суд стягує судовий збір в повному обсязі на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса зареєстрованого місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо незарахування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком довідок про пільгову роботу та заробітну плату.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки, а саме: 01.09.1980 по 21.12.1983 навчання в МПТУ «102» за спеціальністю електрослюсар підземний; 26.12.1983 по 09.10.1984 робота електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті; 21.10.1984 по 26.10.1986 служба в рядах радянської армії; 01.12.1986 по 01.04.1988 робота електрослюсарем 4 розряду підземним з повним робочим днем у шахті; 01.04.1988 по 19.03.1992 робота електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті; 19.03.1992 по 24.07.1994 робота електрослюсарем підземним з повним робочим днем 5 розряду; 01.07.2014 по 31.10.2014 робота електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести розрахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок № 1375 від 13.04.2021 року № 1378 від 13.04.2021 року з 03.11.2021 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 (Дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 06 жовтня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко