Рішення № 106663611, 06.10.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року ЛуцькСправа № 140/6026/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент муніципальної варти Луцької міської ради про скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанов від 11 серпня 2022 року № 69612947 про відкриття виконавчого провадження, від 12 серпня 2022 року №69612947 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, від 12 серпня 2022 року №69612947 про стягнення виконавчого збору, від 12 серпня 2022 року про арешт коштів боржника.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради від 30 жовтня 2021 року позивача визнано винним та накладено штраф в розмірі 340 грн. По даному факту відкрито виконавче провадження №69612947 та винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про арешт коштів боржника.

Вказує, що виконавче провадження відкрито відповідачем з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема згідно статті 12 цього Закону визначені строки пред`явлення виконавчих документів до виконання, які відповідач порушив.

Зазначає, що виконавчий документ не містить усіх реквізитів, що не відповідає вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Тому, підстави для відкриття виконавчого провадження відсутні.

Вважаючи дії відповідача щодо винесеня постанов протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі розгляд якої ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням сторін суддею одноособово, з урахуванням § 2 глави11розділуІІ Кодексу адміністративного судочинства України(далі -КАС України).

Даною ухвалою залучено до справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Департамент муніципальної варти Луцької міської ради.

Представник позивача 30 вересня 2022 року подав до суду письмові пояснення по суті позовних вимог, де обґрунтував безпідставність відкриття виконавчого провадження.

На адресу суду 03 жовтня 2022 року представник третьої особи подав відзив на позовну заяву у якому зазначив, що постанова №2128711 від 30 жовтня 2021 року набрала законної сили 31 травня 2022 року після завершення строку її оскарження в судовому порядку та була звернена до примусового виконання протягом трьох місяців після набрання нею законної сили, строк на пред`явлення до примусового виконання пропущений не був. Просив відмовити в задоволенні позову.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 04 жовня 2022 року представник відповідача позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних постанов.

В судове засідання, яке було призначене на 04 жовтня 2022 року, сторони не прибули. Представник позивача надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Суд ухвалив відкласти розгляд справи на 06 жовтня 2022 року на 14:00 год. про що сторони по справі були належним чином повідомлені.

Представник Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) 04 жовтня 2022 року подала до суду доповнення до відзиву.

Представник третьої особи 05 жовтня 2022 року надав суду письмові додаткові пояснення №27-17/1112/2022.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2022 року позивачу поновлено строк звернення до суду з даним позовом.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі. Звертав увагу суду, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності, яку він оскаржував до Луцького міськрайонного суду по суті не була розглянута судом першої та апеляційної інстанцій, а тому дата ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду 31 травня 2022 року не може бути датою набрання рішення (постанови) законної сили. Стверджував, що постанова про притягнення його до відповідальності набрала законної сили відразу з моменту винесення, тобто 30 жовтня 2021 року і саме з цієї дати має обраховуватися строк (трьохмісячний) на примусове стягнення, при умові, що позивач має 30 днів для добровільної сплати.

Додатково зазначив, що в порушення статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» в постанові про відкриття виконавчого провадження не вказано код ЄДРПО стягувача.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову з підстав зазначених у відзиві та наданих поясненнях. Додатково пояснила, що у неї як державного виконавця не має підстав не довіряти даті, яка фіксує набрання постановою законної сили і в її обов`язок передбачений ЗУ «Про виконавче провадження» перевіряти достовірність і відповідність дати набрання не входить. Оскільки листом Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради 10 серпня 2022 року надійшла постанова і додатки до неї (ухвали Луцького міськрайонного суду та Восьмого апеляційного адміністративного суду) про пред`явлення її до примусового стягнення державний виконавець 11 серпня 2022 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Інспектором Департаменту Муніципальної варти Луцької міської ради Осінкіним В.В. 30 жовтня 2021 року складено відносно ОСОБА_1 постанову №2128711 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Враховуючи, що позивачем штраф у добровільному порядку не сплачений було звернуто до примусового виконання постанову про накладення адміністративного стягнення.

Постановою держаного виконавця Луцького міського відділу держаної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 11 серпня 2022 року відкрито виконавче провадження ВП№69612947 з виконання постанови Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради №218711 від 30 жовтня 2021 року про визнання винним та накладення штрафу в (подвійному) розмірі 680,00 грн.

Як убачається з матеріалів виконавчого провадження ОСОБА_1 не погодившись із постановою № 2128711 про накладення штрафу, звертався до суду про її скасування, але справу по суті не було розглянуто, а позовна заява повернута позивачу. В подальшому позивач ухвалу Луцького міськрайонного суду оскаржив до суду апеляційної інстанції однак у зв`язку з несплатою судового збору скарга була повернута скаржнику 31 травня 2022 року.

10 серпня 2022 року Департамент Муніципальної варти Луцької міської ради листом направив постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на адресу виконавчої служби для примусового стягнення.

Державний виконавець 11 серпня 2022 року винесла постанову № 69612947 про відкриття виконавчого провадження, 12 серпня 2022 року постанову №69612947 про стягнення виконавчого збору, постанову №69612947 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та постанову про арешт коштів (арк. спр. 4-10).

Позивач постанову про відкриття виконавчого провадження отримав 13 вересня 2022 року (арк. спр. 36,37).

ОСОБА_1 вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.08. 2022 №69612947 незаконною та такою, що підлягає скасуванню за захистом порушених прав звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає про наступне.

Згідно зі статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, єЗакон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення)сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За приписами пункту 6 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів як постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

За правилами частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами виконавчого провадження, що 10 серпня 2022 року листом Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради на адресу Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) направлена заява про примусове виконання постанови серії DMV №2128711 про стягнення штрафу у подвійному розмірі, а саме: 680 гривень разом з додатками копія Ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 грудня 2021 року по справі №161/21546/21 та копія Ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2022 року по справі №161/21546/21.

Відповідно до статті 12 Закону України«Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Приписами статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Відповідно до статті 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП) порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частинах першій та другій статті 14-2 КУпАП протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів така постанова підлягає примусовому виконанню.

В частині третій статті 300-1 КУпАП вказано, що у разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів перебіг строків зупиняється до розгляду справи.

Згідно частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення порушнику постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови-не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України«Про виконавче провадження»виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо пропущений встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Постановою від 30 жовтня 2021 №2128711 Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради старшим інспектором Осінкіним В.В. за частиною першою статті 122 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн.Як вбачається із даної постанови, дата набрання законної сили 31 травня 2022 року.

Отже, в розумінні статті 12 Закону України Про виконавче провадження останнім днем пред`явлення до виконання такої постанови слід вважати до 31 липня 2022 року.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази щодо скасування постанови від 30.10.2021 №2128711.

В контексті вищевикладеного суд зазначає, що ОСОБА_1 не погодившись із постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування від 30 жовтня 2021 року №2128711 подав до Луцького міськрайонного суду Волинської області позовну заяву про скасування постанови.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 06 грудня 2021 року в справі №161/21546/21 за позовом ОСОБА_1 про скасування постанови позовну заяву повернуто позивачу. Дана ухвала суду була оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду і 31 травня 2022 року винесено ухвалу про повернення апеляційної скарги позивачу ( підстава: не сплата судового збору). Тому постанова №2128711 від 30 жовтня 2021 року набрала законної сили 31 травня 2022 року.

Отже, з урахуванням наведених норм КУпАП (щодо особливостей набрання законної сили постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, строків їх добровільного та примусового виконання), у зв`язку із оскарженням постанови Департаменту МВ ЛМР від 30.10.2021 DMV №№2128711 в судовому порядку, були зупинені строки для добровільної сплати штрафу та звернення вказаної постанови до примусового виконання.

Враховуючи, що постанова про примусове виконання постанови про накладення адміністративного стягнення від 30 жовтня 2021 року фактично 10 серпня 2022 року надійшла до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та 11 серпня 2022 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №69612947, суд вважає, що державним виконавцем не було порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження»щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому підстав для задоволення позовних вимог суд не вбачає.

На підставі наведених правових норм та встановлених у ході судового розгляду фактичних обставин , на думку суду, оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження відповідає вищезазначеним нормам Закону № 1404-VIII та винесена із дотриманням передбаченого для цього строку.

Позовні вимоги у частині скасування постанов ВДВС від 12 серпня 2022 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження , про виконавчий збір та про арешт коштів боржника в межах ВП №69612947 є взаємопов`язаними та похідними від вимоги про скасування постанови від 11 серпня 2022 року про відкриття виконавчого провадження. Будь-яких додаткових і самостійних підстав для визнання протиправними та скасування постанов про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про виконавчий збір та про арешт коштів боржника позивачем не наведено.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого позову в цілому, оскільки дії державного виконавця щодо винесення оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про арешт коштів боржника в межах ВП №69612947 ґрунтуються на приписах Закону №1404-VIII, тоді як твердження позивача про їх незаконність не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду даної адміністративної справи.

Таким чином, на момент винесення спірних постанов державний виконавець діяв відповідно до норм законодавства, а отже підстав для скасування його рішень немає.

Приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про відсутність фактичних та правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.139,241, 244, 246,250,255,287,297Кодексу адміністративного судочинства України, на підставіЗакону України «Про виконавче провадження», суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, 27А,; код ЄДРПОУ 35041407), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спорту на стороні відповідача Департамент муніципальної варти Луцької міської ради (43020, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 17; код ЄДРПОУ 39985747) про скасування постанов відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

СуддяВ.І. Смокович

Повний текст рішення складено 06 жовтня 2022 року.