Ухвала суду № 106662632, 07.10.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12515/22

Провадження № 1-кс/344/4436/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року м.Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12021091150000052 від 01.07.2021,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що у провадженні СУ ГУНП в Івано-Франківській області перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021091150000052 від 01.07.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Так, у червні 2021 року ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив на особисте збагачення, попередньо вступивши в злочинну змову з ОСОБА_6 , з метою таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в житло, вирішили вчинити ряд крадіжок із будинків та квартир осіб на території Калуського та Коломийського районів Івано-Франківської області.

З метою реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 заздалегідь підготовили знаряддя зламу та транспортний засіб мотоцикл марки LIFAN, без номерного знаку, чорного кольору, на якому пробували до місць вчинення злочину.

30 червня 2021 року, близько 06 год ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , з метою таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в житло, в особливо великих розмірах, на мотоциклі LIFAN, без номерного знаку, чорного кольору, прибули в с. Михальче, Городенківської ТГ, Коломийського району, Івано-Франківської області, де залишивши мотоцикл пішли до будинку АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_7 .

Цього ж дня, в період часу з 06.45 год. по 14 год, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою між собою, з метою таємного викрадення чужого майна, розуміючи що за їхніми діями ніхто не спостерігає, проникли на територію домогосподарства ОСОБА_7 , що по АДРЕСА_1 , де шляхом відважування метало-пластикового вікна, проникли в житловий будинок АДРЕСА_1 , звідки таємно викрали майно ОСОБА_7 , а саме: грошові кошти в сумі 40 000 доларів США, що згідно курсу НБУ на час викрадення становило 1 087 052 грн, грошові кошти в сумі 12 000 грн, золотий перстень вартістю 8 863,9 грн, золоті сережки із камінчиком білого кольору вартістю 3 545,56 грн., золоту підвіску у формі букви «М» із камінчиком білого кольору вартістю 3 545,56 грн.

Після вчинення злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з викраденими коштами та ювелірними виробами покинули будинок ОСОБА_7 , а викраденим розпорядилися на власний розсуд.

Своїми протиправними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_6 спричинили ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 1 115 007 грн, яка більше як у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що є особливо великим розміром.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за попередньою змовою між собою, з метою таємного викрадення чужого майна поєднаного з проникненням в житло, 14.08.2021 у вечірній час на мотоциклі LIFAN, без номерного знаку, чорного кольору, прибули до будинку АДРЕСА_2 .

В подальшому, 15.08.2021 в період часу з 02 год 00 хв по 14 год 00 хв, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою між собою, з метою таємного викрадення чужого майна, знаючи, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, шляхом відважування метало-пластикового вікна, проникли в квартиру АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_8 , звідки таємно викрали її майно, а саме: грошові кошти в сумі 2 000 доларів США, що згідно курсу НБУ на час викрадення становить 53 537,2 грн, грошові кошти в сумі 2 070 грн, золоту обручку із надписом «Мері Кей» вартістю 4 706 грн, золоту обручку у вигляді вісімки вартістю 3 137 грн, золоту обручку вартістю 4 706 грн, золоту обручку із камінчиком вартістю 3 449 грн, золоту обручка із камінчиком вартістю 2 587 грн, золотий підвісний хрестик вартістю 3 167 грн.

Заволодівши вказаними грошовими коштами та ювелірними виробами ОСОБА_4 та ОСОБА_6 покинули місце скоєння злочину, а викраденим розпорядились на власний розсуд.

В результаті протиправних дій ОСОБА_4 та ОСОБА_6 спричинили ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 77 329,2 грн.

06 жовтня 2022 року ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Калуш, Івано-Франківської області, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_4 , громадянину України, судимому 22.05.2020 року Калуським міським судом Івано-Франківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді громадських робіт 240 годин, повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч.5 ст. 185 КК України.

Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме протоколами пред`явлення до впізнання по фотографіях, висновках судових експертиз, виявленими та вилученими речовими доказами, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , у відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких, за останній, відповідно, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний усвідомлює, що санкція статті передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі та до нього може бути застосовано такий вид покарання у разі доведення його вини у суді;

-п. 3 - незаконно впливати на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки йому в ході досудового розслідування стануть відомі їх анкетні дані;

-п. 4 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду та переховуватись від органу досудового розслідування/суду;

- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 не працює, джерело існування не відоме та з метою отримання коштів може знову вчиняти злочини проти власності. Окрім цього, підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення аналогічних злочинів.

Слідчим зазначається, що оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу вважаю неможливим застосування до ОСОБА_4 особистої поруки. Інший вид запобіжного заходу заставу, застосувати відносно підозрюваного також неможливо, оскільки він не працює та відсутня інформація щодо постійного джерела доходів та власних коштів, відсутні особи, які б могли внести кошти на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Особисте зобов`язання, не зможе запобігти вказаним ризикам, оскільки буде недостатнім для запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інші злочини пов`язані із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин. Запобіжний захід у виді домашнього арешту також не зможе запобігти ризикам, оскільки підозрюваний, незважаючи на покладені на нього обов`язки, може покинути місце свого проживання на території з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_4 , тяжкість злочинів, в скоєнні яких підозрюється останній вважаю, розмір застави в межах, визначених п. п. 2, 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатний забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігти наявним ризикам, а тому, необхідно визначити йому заставу у розмірі, який перевищує ці межі, а саме 500 прожиткових мінімумів, що становить 1 300 000 грн. Саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваного, при якому перспектива втрати застави буде для ОСОБА_4 необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов`язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

Захисник в судовому засіданні посилаючись на недоведеність ризиків на необґрунтованість підозри просив врахувати характеризуючи дані підозрюваного та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В судовому засіданні підозрюваний зазначив про порушення його прав при оголошенні підозри та просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів мінімальної заробітної плати, а у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З матеріалів клопотання вбачається, що 06 жовтня 2022 року ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч.5 ст. 185 КК України.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , згідно ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, за вчинення яких санкцією ч.3 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, санкцією ч.5 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаних вище злочинів підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, в їх сукупності, а саме: протоколами пред`явлення до впізнання по фотографіях, висновках судових експертиз, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 та ч.5 ст. 185 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний усвідомлює, що санкція статті передбачає покарання виключно у вигляді позбавлення волі та до нього може бути застосовано такий вид покарання у разі доведення його вини у суді; незаконно впливати на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки йому в ході досудового розслідування стануть відомі їх анкетні дані; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Однак, прокурором жодними доказами не доведено, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 зазначених вище злочинів, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров`я, майновий стан, не працює, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше притягався до кримінальної відповідальності.

З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м`яких запобіжних заходів та обґрунтування обов`язків.

Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

В той же час обставини, які зазначені захисником, зокрема догляд за особою похилого віку, не можуть бути підставами для відмови в задоволенні даного клопотання та відповідно для застосування менш суворого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають наявність обґрунтованої підозри та встановлених в судовому засіданні ризиків.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, суд враховує майновий стан підозрюваного, практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 за інкриміновані злочини, матеріальний стан підозрюваного та вважає, що прокурором не доведено, що застава у визначеному ч.5 ст.182 КПК України розмірі не здатна забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього передбачених у ст. 194 КПК України обов`язків.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів - до 04 грудня 2022 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Взяти підозрюваного ОСОБА_4 під варту в залі суду негайно.

Визначити заставу 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 248100 (двісті сорок вісім тисяч сто) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355259002000002265).

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 04 грудня 2022 року обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну;

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1