Ухвала суду № 106662517, 07.10.2022, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/1006/22

1-кс/189/99/22

У Х В А Л А

07.10.2022 року смт. Покровське Дніпропетровської області

Покровський районний суд Дніпропетровської області в складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , за участю: підозрюваного ОСОБА_4 , слідчої СВ ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції №5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Покровського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041540000237 від 16.06.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -

встановив:

Слідча СВ відділення поліції № 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_5 звернулася до суду із клопотанням, погодженим із прокурором ОСОБА_3 , в якому просила застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 , раніше неодноразово судимий, останній раз 13.12.2017 року Пологівським районним судом Запорізької області за ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч. 4 КК України частково приєднано покарання за вироком суду від 08.11.2017 року, до відбуття 4 роки 1 місяць позбавлення волі, звільнений 13.11.2019 умовно-достроково на підставі ст. 81 КК України за ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 05.11.2019 з невідбутим строком покарання 9 місяців 7 днів, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та в період коли судимісь не знята і не погашена повторно вчинив умисний корисливий злочин при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_4 , 10.06.2022 року, перебуваючи за місцем свого тимчасового проживання, на території домоволодіння ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , погодився на прохання ОСОБА_6 допомогти їй, а саме, сходити до банкомату, зняти грошові кошти з належної ОСОБА_6 банківської картки та принести грошові кошти їй, після чого отримав від ОСОБА_6 у своє розпорядження її банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 по рахунку НОМЕР_2 , а також дізнався від власниці картки пін-код до неї, під час чого вирішив викрасти грошові кошти з банківського рахунку ОСОБА_6 .

Після чого, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, в умовах воєнного стану, вчиняючи злочин щодо особи похилого віку, із корисливих мотивів, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, а саме: грошових коштів, належних ОСОБА_6 , 11.06.2022 року, близько 08.00 годин, маючи у своєму розпорядженні банківську картку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 , належну ОСОБА_6 та знаючи пін-код до неї, прибув до банкомату АТ КБ «ПриватБанк», розташованого за адресою: вул. Центральна, 20, смт. Покровське Покровської ОТГ Синельниківського району Дніпропетровської області, де з вказаної картки зняв грошові кошти в сумі 1000 (одну тисячу) гривень та кошти в сумі 2 300 (дві тисячі триста) гривень, які потерпілій ОСОБА_6 не передав, а витратив на власні потреби, тобто таємно, повторно викрав грошові кошти на загальну суму 3 300 (три тисячі триста) гривень, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, умисні, протиправні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадене чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Крім того, ОСОБА_4 , 27.08.2022 року, близько 16:40 годин, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись біля приміщення магазину «АТБ», розташованого за адресою: вул. Центральна, 40 смт. Покровське Покровської ОТГ Синельниківського району Дніпропетровської області, побачив на парковці для велосипедів залишений без нагляду велосипед марки «Україна», який вирішив викрасти.

В той же час, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, ОСОБА_4 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, із корисливих мотивів, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, а саме велосипеду марку «Україна», належного ОСОБА_7 , розуміючи, що присутні поруч з приміщенням магазину особи не усвідомлюють протиправності його дій, вчиняючи злочин повторно, шляхом вільного доступу таємно викрав бувший у використанні велосипед марки «Україна» з чоловічою рамою світло-зеленого кольору, ринкова вартість якого станом на 27.08.2022, відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи №2555/22 від 19.09.2022, становить 1450 (одну тисячу чотириста п`ятдесят) гривень, після чого з викраденим з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, умисні, протиправні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадене чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

07.10.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України. ОСОБА_4 у скоєному зізнався, свою вину визнав.

В судовому засіданні слідча повністю підтримала клопотання, вказуючи на те, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати незаконно на потерпілого та свідків, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеного ризику застосуванням більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, а також щоб забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 повністю підтримав клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , наголошуючи на наявних ризиках, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також на обставинах, передбачених ст. 178 КПК України, які враховуються під час обрання запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_4 вину у вчиненому правопорушенні визнає, не заперечує щодо обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши клопотання, надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ст. 183 ч. 1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України на день розгляду клопотання обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом тимчасового доступу до речей та документів; протоколом огляду місця події від 27.08.2022 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом огляду предметів від 28.08.2022 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; висновок судово-товарознавчої експертизи; протоколом огляду предметів від 06.10.2022; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками та іншими матеріалами кримінального провадження.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінальних правопорушень, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України за ступенем тяжкості є тяжкими злочинами, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

У ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, заявлених слідчим, прокурором, та які вказують, що підозрюваний може:

- переховуватись від органів досудового слідства та/або суду;

- незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Аналізуючи ризик переховування підозрюваного від слідства в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що підозрюваний ОСОБА_4 не працює, постійного місця проживання не має, не одружений, дітей не має, постійного місця роботи та джерела доходів не має, характеризується за місцем мешкання з негативної сторони, не має міцних соціальних зв`язків. На даний час суд вбачає наявність підтверджень того, що підозрюваний може переховуватися від органів розслідування та суду.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 може впливати на потерпілого та свідка у цьому ж кримінальному провадженні, необхідно зазначити наступне.

Даний ризик обґрунтовується тим, що потерпілим та свідком по кримінальному провадженні є односельці підозрюваного, а також потерпіла є особою похилого віку. Отже, даний ризик суд також вважає обґрунтованим на час розгляду клопотання.

Крім цього, щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, то слідчий суддя вважає такий ризик також доведеним, оскільки підозрюваний вчинив вказані кримінальні правопорушення, будучи раніше судимим та в період перебування в провадженні органів поліції аналогічного кримінального правопорушення відносно нього.

Враховуючи викладені обставини та встановлені слідчим суддею ризики і характеризуючі обставини, необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків та, в даному конкретному випадку, відповідає інтересам суспільства. При цьому, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, застосування іншого більш, більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, на думку слідчого судді є недостатніми для запобігання зазначеним ризикам з урахуванням ступеня встановлених ризиків та характеризуючих матеріалів стосовно підозрюваного.

Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_4 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

На підставі вищевикладеного, встановивши наявність обґрунтованої підозри, враховуючи те, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд, з урахуванням обставин вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, даних про особу обвинуваченого, дійшов висновку, що необхідно ОСОБА_4 визначити розмір застави, що становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя -

ухвалив:

Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 5 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Покровського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041540000237 від 16.06.2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.

Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 06.12.2022 року включно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 49620 грн. (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять гривень), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали, тобто до 06.12.2022 року.

Підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отриманнята перевіркидокумента,що підтверджуєвнесення застави,уповноважена службоваособа місцяув`язнення,під вартоюв якомузнаходиться підозрюваний,обвинувачений,негайно здійснюєрозпорядження пройого звільненняз-підварти таповідомляє проце усноі письмовослідчого,прокурора таслідчого суддю,а якщозастава внесенапід чассудового провадження,-прокурора тасуд.Перевірка документа,що підтверджуєвнесення застави,не можетривати більшеодного робочогодня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави ОСОБА_4 або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

1) не відлучатись із міста проживання без дозволу суду;

2) повідомляти суд, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3) утримуватися від спілкування із потерпілою та свідками по даній кримінальній справі. Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Копію ухвали направити в установу місця ув`язнення.

Ухвала щодо застосування, продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ознайомити підозрюваного ОСОБА_4 під підпис з ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення даної ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1