Ухвала суду № 106659734, 07.10.2022, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/14550/22

Номер провадження 2/521/4160/22

У Х В А Л А

"07" жовтня 2022 р. суддя Малиновського районного суду м. Одеси Лічман Л.Г., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеського національного медичного університету (м. Одеса, пров. Валіховський, 2) про скасування наказу в частині звільнення з посади, поновлення на роботі, виплати матеріальних збитків за період звільнення, -

В С Т А Н О В И В:

03.10.2021 р. до Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою, у якій просив: скасувати наказ ОНМедУ № 593/л від 08.08.2022 р. в частині його звільнення; поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді асистента кафедри урології та нефрології з дати звільнення; виплатити ОСОБА_1 матеріальні збитки, що він отримав в об`ємі середньомісячної заробітної плати за період звільнення.

Дослідивши надані матеріали справи, суд вважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху, виходячи з наступного.

Згідно ч.3ст.175ЦПК Українипозовна заяваповинна містити:6)відомості провжиття заходівдосудового врегулюванняспору,якщо такіпроводилися,в томучислі,якщо закономвизначений обов`язковийдосудовий порядокурегулювання спору; 7)відомості провжиття заходівзабезпечення доказівабо позовудо поданняпозовної заяви,якщо такіздійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Зазначених вимог закону позивачем не дотримано.

Крім того,відповідно доп.4ч.3ст.175ЦПК Українипозовна заяваповинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Пунктом 2 ст. 232 КЗпП України передбачено, що безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори, крім інших, за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних участині третій статті 221істатті 222цього Кодексу.

Отже, спосіб захисту, визначений позивачем, а саме виплати матеріальних збитків, що він отримав в об`ємі середньомісячної заробітної плати за період звільнення, не передбачений чинним законодавством.

В порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява ОСОБА_1 не містить зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру щодо виплатити ОСОБА_1 матеріальних збитків, що він отримав в об`ємі середньомісячної заробітної плати за період звільнення. ОСОБА_1 не конкретизовано характер та обсяги цих збитків, не надано доказів розміру його середньомісячної заробітної плати.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позовна вимога ОСОБА_1 про стягнення збитків у розмірі середньомісячної заробітної плати не оплачена судовим збором.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За приписами статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Тобто, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) збитків за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Водночас структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що стягнення збитків за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто стягнення матеріальних збитків в об`ємі середньомісячної заробітної плати за період звільнення не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення збитків в об`ємі середньомісячної заробітної плати за період звільнення під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати

Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18), а також ухвалах Верховного Суду у складі суддів Касаційного цивільного суду, зокрема ухвала від 22.07.2019 р. у справі № 488/769/17 (провадження № 61-12866 ск 19), ухвала від 02.10.2019 р. у справі № 216/910/16-ц (провадження № 61-14857ск19), ухвала від 23.01.2020 р. у справі № 295/14595/17 (провадження № 61-891ск20), ухвала від 30.03.2020 р. у справі № 561/842/19 (провадження № 61-4657ск20), ухвала від 25.03.2020 р. у справі № 309/703/19 (провадження № 61-4581ск20).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 і п.п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України про «Державний бюджет на 2022 рік» установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481 гривня.

Отже, позовна заява ОСОБА_1 містить, крім інших, вимогу майнового характеру, а саме про стягнення збитків у розмірі середньомісячної зарплати, за яку суд встановляє судовий збір у розмірі - 992, 40 грн. (2481 х 0,4).

Таким чином, подана позовна заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 175-178, 185 ЦПК України, -

С У Д Д Я

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеського національного медичного університету (м. Одеса, пров. Валіховський, 2) про скасування наказу в частині звільнення з посади, поновлення на роботі, виплати матеріальних збитків за період звільнення, - залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви строк - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання вищевказаних вимог у встановлений судом строк, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

З текстом Правил організації ефективного цивільного судочинства, затверджених Радою суддів України №14 від 28.02.2020 року, можна ознайомитися за посиланням: https://oda.court.gov.ua/sud4813/inshe/3/1163581/

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду в частині визначення розміру судового збору шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

С У Д Д Я: