Ухвала суду № 106655657, 13.09.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2963/18

Провадження № 4-с/344/16/22

У Х В А Л А

13 вересня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Бородовського С.О.,

за участі секретаря Герлан Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачук Любомир Михайлович, ТзОВ ,,Фінансова компанія ,,Транс фінанс на дії приватного виконавця, -

В С Т А Н О В И В:

в скарзі вказано, що в провадженні приватного виконавця Ткачука Л.М. перебуває виконавче провадження №67476979 за виконавчим листом №344/2963/18, відкрите за постановою приватного виконавця від 10.11.2021. В межах вказаного виконавчого провадження приватний виконавець звернув стягнення на нерухоме майно боржника, а саме на Кафе-колибу та земельну ділянку цільове призначення: для комерційного використання обслуговування кафе-колиби, про що виніс постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. Також 11.11.2021 приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання СОД ФОП ОСОБА_2 для участі у виконавчому провадженні з метою встановлення ринкової вартості описаного та арештованого нерухомого майна боржника ОСОБА_1 10.12.2021 СОД ФОП ОСОБА_2 був складений Звіт про ринкову вартість об`єкта нерухомості Кафе-колиби, відповідно до якого ринкова вартість об`єкту оцінки становить 1 031 348 грн. без ПДВ. Не погоджуючись із вказаним звітом скаржник звернулась до СОД ФОП ОСОБА_3 з метою здійснення рецензування звіту СОД ФОП ОСОБА_2 про ринкову вартість об`єкта нерухомості кафе-колиба. Отримавши рецензію звіту про ринкову вартість кафе-колиби, складеного СОД ФОП ОСОБА_2 , скаржник звернулась до приватного виконавця із відповідним запереченням, в якому вимагала не використовувати звіт про ринкову вартість кафе-колиби від 10.12.2021 додатково надавши зазначену рецензію. Однак в усній формі отримала відмову, що і стало підставою звернення до суду зі скаргою.

Представник скаржника адвокат Гуменюк О.В. подав заяву про розгляд скарги без його участі, підтримуючи вимоги скарги в повному обсязі.

Положеннями ст.447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.450 ЦПК України скарга розглядається у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19) вказано, що «завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим».

Постановою приватного виконавця від 10.11.2021 відкрито виконавче провадження №67476979 з виконання виконавчого листа №344/2963/18 виданого 01.10.2021.

11.11.2021 приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постановою приватного виконавця у виконавчому провадженні №67476979 призначено суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Умови й порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) визначається приписами Закону України ,,Про виконавче провадження.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України ,,Про виконавче провадження).

Згідно п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України ,,Про виконавче провадження).

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.57 Закону України ,,Про виконавче провадження у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

Відповідно до ч.5 ст.57 Закону України ,,Про виконавче провадження виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) викладено висновок про те, що право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України. Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний за змістом висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №346/79/17(провадження № 14-471цс19).

СОД ФОП ОСОБА_2 складено звіт про вартість арештованого кафе-колиби, власником якого є ОСОБА_1 та станом на 20.12.2021 становить 1 031 348 грн. без ПДВ.

27.01.2022 приватним виконавцем складено повідомлення для сторін виконавчого провадження, яким повідомлено про результати оцінки описаного й арештованого майна боржника та надано копію висновку про вартість майна від 20.12.2021, яке ОСОБА_1 отримала поштовим зв`язком 08.02.2022.

Згідно зі ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст.12 Закону України ,,Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору.

Відповідно до ст.13 Закону України ,,Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Національний стандарт №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Національним стандартом №1 (пункти 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт №2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1442 (далі - Національний стандарт №2), є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Частиною шостою статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту №2 та з урахуванням Національного стандарту №1, яким визначено загальні засади.

Пунктом 62 Національного стандарту № 1 передбачено, що рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна.

Рецензування здійснюється відповідно до вимог «Положення про порядок рецензування звітів про оцінку майна та майнових прав рецензентами, що працюють у штаті Фонду державного майна України, його регіональних відділень та представництв» затвердженого наказом Фонду державного майна України № 1585/1 від 31 жовтня 2011 року.

Згідно з пунктом 4.1 цього Положення, відповідно до положень статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна полягає в його критичному розгляді та наданні висновків щодо його повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна в порядку, визначеному Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Статтею 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Згідно п.51 Національного стандарту №1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

СОД ФОП ОСОБА_3 16.02.2022 складено рецензію на звіт СОД ФОП ОСОБА_2 про ринкову вартість об`єкта нерухомості кафе-колиба, згідно висновку якого звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним і непрофесійним і не може бути використаний.

ОСОБА_1 зверталася до приватного виконавця у ВП №67476979 із запереченням та просила не використовувати звіт про ринкову вартість кафе-колиби в межах вказаного виконавчого провадження та надала копію рецензії звіту про ринкову вартість кафе-колиби.

Як зазначено у скарзі, зі змісту рецензії звіту про ринкову вартість кафе-колиби вбачається, що зібрані виконавцем звіту вихідні дані не дають підстав для проведення оцінки майна, порушено вимоги п.47 Національного стандарту №1, оцінювачем ухвалено рішення не дотримуючись методичних правил, визначалась вартість об`єкту без врахування всіх чинників, що впливають як на нерухомість в цілому так і безпосередньо на цінність розглянутої власності, зроблені оцінювачем припущення, на підставі яких проводилась оцінка, суперечливі.

Згідно п.47 Національного стандарту №1 порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об`єктами порівняння та об`єктом оцінки.

Також рецензент зазначив, що ідентифікація оцінювачем не була проведена, так як на сторінці 9 оцінювач вказує, що про внутрішні перепланування оцінювачу невідомо, так як власником не був наданий ,,доступ до квартири. Оцінка здійснювалася кафе-колиби. Оцінювач признає порушення Національного стандарту №1 в частині не проведення процедури встановлення відповідність об`єкта оцінки наявним вихідним даним. На сторінці 27 приведене наступне: ,,Об`єкт оцінки інспектований оцінювачем особисто, а по факту інспекція була проведена лише зовні.

Згідно висновку рецензента, оцінювачем зазначено, що використано два підходи: дохідний та порівняльний. Використані методичні підходи, методи оцінки застосовано некоректно.

Відповідно до ст.36 Національного стандарту №1 оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.

У постанові від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц (провадження № 14-187цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику - у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартістю.

Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, пунктом 2 частини другої статті 4 Закону України «Про оцінку майна,майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.

З урахуванням положень Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки.

Таким чином, законодавством визначений чіткий порядок спростування та оспорювання результатів оцінки майна, а саме шляхом проведення рецензування звіту про оцінку.

Належним і допустимим доказом у справі щодо неякісної та недостовірної оцінки є саме рецензія. Приватному виконавцю було надано рецензію на оцінку, однак він не вчинив жодних дій, визначених законом з метою приведення оцінки у відповідність до вимог закону.

Таким чином, наявні підстави для визнання оцінки майна неправомірною, визнання неправомірними дій виконавця в частині використання цього звіту із зобов`язанням виконавця не використовувати його під час реалізації арештованого майна боржника.

Відповідно до розділу ХІ Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, підставою для зупинення електронних торгів (торгів за фіксованою ціною) в цілому або за окремим лотом є: рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна; зупинення вчинення виконавчих дій у випадках, визначених Законом України «Про виконавче провадження»; відкладення проведення виконавчих дій; зупинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду, відкладення проведення виконавчих дій; наявність технічних підстав, що унеможливлюють роботу Системи, виключно на період відновлення її працездатності.

Відповідно до частини п`ятої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Відповідно до розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна, реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України ,,Про виконавче провадження. Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронний аукціон (аукціон за фіксованою ціною). Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною). Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Скаржником не надано відомостей щодо передачі майна на реалізацію.

Таким чином, вимога про зупинення реалізації майна боржника задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.5 ст.57 Закону України ,,Про виконавче провадження звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.

Звіт про ринкову вартість об`єкта нерухомості кафе-колиби складений СОД ФОП ОСОБА_2 20.12.2021.

Отже, на час розгляду скарги закінчився строк протягом якого звіт про оцінку майна є дійсним. Також сторонами виконавчого провадження не надано відомостей щодо передачі майна на реалізацію.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України ,,Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

В ч.1 ст.12 ЦПК України проголошено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

В ч. 3 ст. 12 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ч.2 ст.13 ЦПК України вказано, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ч.5 ст.81 ЦПК України вказано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В ч.7 ст.81 ЦПК України вказано, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, наявні підстави для часткового задоволення скарги в частині визнання оцінки майна неправомірною, визнання неправомірними дій виконавця в частині використання цього звіту із зобов`язанням виконавця не використовувати його під час реалізації арештованого майна боржника.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд,-

П О С Т А Н О В И В:

cкаргу задовольнити частково.

Визнати звіт СОД ФОП ОСОБА_2 від 20.12.2021 про ринкову вартість об`єкта нерухомості кафе-колиби, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , неправомірним.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Любомира Михайловича в частині використання звіту СОД ФОП ОСОБА_2 від 20.12.2021 про ринкову вартість об`єкта нерухомості кафе-колиби, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Ткачука Любомира Михайловича не використовувати звіт СОД ФОП ОСОБА_2 від 20.12.2021 про ринкову вартість об`єкта нерухомості кафе-колиби, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , під час реалізації арештованого майна.

В решті вимог скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя С.О. Бородовський