Рішення № 106655306, 07.10.2022, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 181/1037/21

Провадження № 2/181/42/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2022 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Літвінової Л.Ф.,

за участі секретаря судового засідання Остапенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Межова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

18.10.2021 року позивач звернувся з даним позовом, у якому просив суд визнати незаконним та скасувати наказ №13/710-д від 09.09.2021 року про оголошення йому догани.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що він працює на посаді стрільця 3 розряду стрілецької команди з охорони вантажів та об`єктів 1-ї групи ст. Покровськ «СП «Служба воєнізованої охорони» Регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця».

27.08.2021 року на 07:30 год. він прибув на службу у добовий наряд, пройшов інструктаж, отримав маршрутний лист від начальника караулу ОСОБА_2 та, одягнувши сигнальний жилет, пішов до робочого місця, а саме до Парного парку на ст. Покровськ.

28.08.2021 року о 06:30 год. на Західному парку він прийняв вантаж у вигляді 1 вагону селітри і о 08:30 год. його змінив ОСОБА_3 , стрілець 4 розряду, про що є відповідна відмітка у його маршрутному листі за формою ХУ-2.

О 08:45 год. він здав помічнику начальника караулу ОСОБА_4 маршрутний лист і пішов переодягатися до приміщення Покровської стрілецької команди, яке розташоване на 1 поверсі. Він переодягнувся, знявши з себе сигнальний жилет, оскільки його робочий час сплив. У цей же час йому подзвонив ОСОБА_5 і сказав зайти до начальника команди ОСОБА_6 на 2 поверх. Він зайшов до нього, а він йому сказав, що йому потрібно зайти до заступника начальника команди ОСОБА_7 , що він і зробив. Та коли він зайшов до останнього, то він одразу запитав, чому він без сигнального жилету та заявив вимогу про надання письмового пояснення з цього приводу. Він надав письмове пояснення про те, що був без сигнального жилету, оскільки його робочий час сплив і що він здав зміну ОСОБА_3 і що це підтверджується не тільки спливом робочого часу (працює він 1 добу, яка починається з 07.30 год. та закінчується о 08.30 год.), але й записом у його маршрутному листі, але ОСОБА_7 не захотів його слухати взагалі.

06.10.2021 року йому була видана копія наказу №13/710-д від 09.09.2021 року, відповідно до якого за порушення п.4.9 «Правил охорони праці для особового складу воєнізованої охорони на залізничному транспорті», п.1.23 Інструкції з охорони праці № 1 для стрільців, затвердженої Наказом від 14.05.2021 року № 97 НО та в період проведення місячника особливих умов контролю за станом охорони праці в підрозділах АТ «Укрзалізниця» знаходження в зоні підвищеної небезпеки без сигнального жилета йому оголошено догану.

Відповідно до цього наказу, підставами вказано:

- Протокол розбору та його пояснення.

Але при цьому з даним наказом він не ознайомлювався. Вважає, що оскаржуваний наказ підлягає скасуванню, оскільки відповідно до Наказу Міністерства соціальної політики України від 30.01.2017 року № 141, жилет сигнальний (зі строком до зносу) працівникам професій (посад), які виконують свої обов`язки безпосередньо в зоні залізничних колій, на перегонах і станціях. Отже, знаходячись у караульному приміщенні 28.08.2021 року о 08.45 год., він не виконував свої обов`язки безпосередньо в зоні залізничних колій, на перегонах і станціях.

На підставі викладеного просить визнати незаконним та скасувати наказ № 13/710-д від 09.09.2021 року про оголошення йому догани.

Ухвалою судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 19.10.2021 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження за його позовом. Роз`яснено останньому право на звернення до уповноважених суб`єктів в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (а.с.4-5).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09.12.2021 року ухвалу судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 19.10.2021 року про відмову у відкритті провадження у справі скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с.26-29).

Ухвалою судді Межівського районного суду Дніпропетровської області від 06.01.2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження (а.с.35-36).

26.01.2022 року на адресу суду надійшов відзив відповідача. Не погоджуючись з поданим позовом представник відповідача вказав, що не визнає позовні вимоги та просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказав, що на позивача було правомірно накладено дисциплінарне стягнення та оголошено догану, оскільки відповідачем було дотримано норми ст.ст.147-149 КЗпП України при винесенні дисциплінарного стягнення позивачу за порушення п.4.9 «Правил охорони праці для особового складу воєнізованої охорони на залізничному транспорті», п.1.23 Інструкції з охорони праці № 1 для стрільця, затвердженої наказом від 14.05.2021 № 97/НО та в період проведення місячника особливих умов контролю за станом охорони праці в підрозділах АТ «Укрзалізниця» знаходження в зоні підвищеної небезпеки без сигнального жилета (а.с.40-42).

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 28.01.2022 року постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.44а-45).

Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 27.09.2022 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні (а.с.131).

Позивач у судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує у повному обсязі (а.с.127).

У судове засідання представник відповідача не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав суду заяву про розгляд справи з урахуванням поданого відзиву та відмовити у задоволенні позову як з підстав необґрунтованості (а.с.126).

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Відповідно дост.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідност.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3ст.12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідност.13 ЦПК України(диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з Акціонерним товариством «Українська залізниця», працює у виробничому підрозділі «Лиманський загін воєнізованої охорони» і зараз займає посаду стрільця 3 розряду стрілецької команди з охорони вантажів та об`єктів 1-ї групи станції Покровськ (а.с.128).

Інструкцією з охорони праці № 1 для стрільця визначено загальні положення; вимоги безпеки перед початком роботи; вимоги безпеки під час роботи; вимоги безпеки після закінчення роботи; вимоги безпеки в аварійних ситуаціях (а.с.66-85).

Відповідно до протоколу № 8 оперативної наради при начальникові Покровської стрілецької команди від 28.08.2021 року - 28.08.2021 року о 08:45 год. в караульне приміщення Покровської стрілецької команди посту № 3 (західний парк станції Покровськ) прибув стрілець 3 розряду Покровської стрілецької команди ОСОБА_1 . В порушення вимог «Правил охорони праці для особового складу воєнізованої охорони на залізничному транспорті» на ньому був відсутній сигнальний жилет. Заступник начальника Покровської СК ОСОБА_7 зробив зауваження ОСОБА_1 , на що той відповів, що терміни носки жилету закінчилися і він його не одягає. Тоді ОСОБА_7 попросив стрільця ОСОБА_1 показати свій сигнальний жилет для встановлення його технічного стану. В присутності в.о. начальника 2-го відділення ОСОБА_2 був оглянутий сигнальний жилет ОСОБА_1 . При огляді жилета встановлено, що він знаходиться в задовільному технічному стані (не подраний, не вигорілий, всі ґудзики на місці) (а.с.56).

За наказом № 13/710-д від 09.09.2021 року ОСОБА_1 за порушення п.4.9 «Правил охорони праці для особового складу воєнізованої охорони на залізничному транспорті», п.1.23 Інструкції з охорони праці № 1 для стрільця, затвердженої наказом від 14.05.2021 № 97/НО та в період проведення місячника особливих умов контролю за станом охорони праці в підрозділах АТ «Укрзалізниця» знаходження в зоні підвищеної небезпеки без сигнального жилета притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану. На наказі мається власноручно написаний запис ОСОБА_1 , що він з доганою не згоден, датований 16.09.2021 року (а.с.55).

З письмових пояснень ОСОБА_1 від 28.08.2021 року, доданих до вище вказаного наказу, вбачається, що відсутність сигнального жилета мотивована тим, що він був отриманий в грудні 2020 року і термін його носки давно вийшов, як і всього спецодягу (а.с.58).

Жилет сигнальний із світловідбивальними смугами (Со) має строк носіння 6 місяців, що підтверджується особистою карткою обліку спеціалізованого одягу, спеціалізованого взуття та інших засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) ОСОБА_1 (а.с.59).

Згідно відомості наявності спецодягу у користуванні (форма 33-М) на 30.09.2021 року, жилет сигнальний з центральною застібкою на ґудзиках з двома накладними кишенями з накладками із світлоповертального матеріалу з оранжевої діагоналі щільністю 240 г/м.кв. введений в експлуатацію 16.01.2021 року, дата закінчення носки 16.07.2021 року (а.с.61). Тобто, станом на 28.08.2021 року термін носки сигнального жилета закінчився.

Предметом позовних вимог є скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 43 Конституції Українивстановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

За правиламист.139 КЗпП Українипрацівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника (керівника), якщо вони мають законний характер.

За правилами ч.1ст.147 КЗпП України,за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до вимог трудового законодавства порушення трудової дисципліни визначається як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків. Наявність вини є обов`язковою умовою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Загальний порядок та підстави застосування дисциплінарних стягнень передбаченіглавою Х КЗпП України.

Відповідно дост.149 КЗпП України,до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

За приписамист.61 Конституції Україниюридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Так, при наданні оцінки правомірності порядку накладання на позивача дисциплінарного стягнення та законності обставин його накладення, слід виходити із загальних правил притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, передбаченихКЗпП України.

З викладеного вбачається, що наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

При цьому, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними і поведінкою правопорушника.

Відповідно до ч.4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.06.2018 року у справі № 664/2820/15-ц (провадження № 61-19602св18) зроблено висновок, що «ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків.

Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст.147-149 КЗпПправила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 року в справі №572/1644/17-ц (провадження № 61-42575св18) зроблено висновок, що «порушенням трудової дисципліни визнається невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків, тобто для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності».

Згідност.147 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути застосоване до працівника лише у випадку порушення ним трудової дисципліни.

Відповідно дост.150 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).

Під час розгляду справи, правова оцінка дисциплінарного проступку має проводитись на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника, яке є однією з важливих гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру та заходом дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.

Підставою застосування догани є вчинення працівником дисциплінарного проступку. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.

Відтак, виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного працівником невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків.

В наказі про накладення дисциплінарного стягнення (чи це наказ про звільнення, чи про оголошення працівникові догани) обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.

Таким чином, в силу ст.ст.147-149 КЗпП Українироботодавець має право застосовувати до працівника дисциплінарне стягнення за винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов`язків.

Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Разом з тим саме на роботодавця покладається обов`язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

Статтею 149 КЗпП Українивизначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Трудові спори з питань накладення дисциплінарних стягнень вирішуються в установленому законодавством порядку.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст.147-149 КЗпП Україниправила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Аналіз указаних вище норм трудового права дає підстави для висновку, що у справах, в яких оспорюється незаконне притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, саме роботодавець повинен довести дотримання законодавства про працю.

Відповідно до п.19 Положення про відомчу воєнізовану охорону на залізничному транспорті, затвердженого Постановою КМУ від 11.01.1994 №7, працівники відомчої охорони зобов`язані:

-чесно і сумлінно виконувати службові обов`язки, суворо дотримуватися законів, вимог цього Положення, інструкцій та інших нормативно-правових актів з питань забезпечення збереження вантажів, охорони об`єктів залізничного транспорту і пожежної безпеки;

-зберігати зброю, техніку, майно і утримувати їх у належному стані;

-бути дисциплінованими, постійно підвищувати свій професійний рівень;

-суворо зберігати державну та службову таємницю;

-під час виконання службових обов`язків носити формений одяг і знаки розрізнення встановленого зразка відповідно до своєї посади.

Відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 30.01.2017 №141 «Про затвердженняНорм безоплатноївидачі спеціальногоодягу,спеціального взуттята іншихзасобів індивідуальногозахисту працівникамзалізничного транспорту», жилет сигнальний (зі строком до зносу) працівникам професій (посад), які виконують свої обов`язки безпосередньо в зоні залізничних колій, на перегонах, станціях.

Отже, знаходячи у караульному приміщенні 28.08.2021 року о 08:45 год., ОСОБА_1 не виконував свої обов`язки безпосередньо в зоні залізничних колій, на перегонах і станціях.

Крім того, згідно п.1.14 Інструкції з охорони праці № 1 для стрільця, на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов`язаних із забрудненням або несприятливими температурними умовами, відповідно до Закону України «Про охорону праці», та п.11.9 «Норм безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам залізничного транспорту», затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 30.01.2017 № 141, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21.02.2017 за № 238/30106, працівники повинні забезпечуватись безоплатно за встановленими нормами спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, в тому числі жилетом сигнальним із світловідбивальними смугами (Со), строк носіння якого 6 місяців (а.с.68).

Зазначене узгоджується з ч.1ст.81 ЦПК України, за змістом якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст.77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 76 ЦПК України).

За правилами ч.1ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до положень ч.1,3ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надані сторонами докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами. Сторонами надано належним чином завірені копії відповідних документів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення підлягають задоволенню.

Статтею 263 ЦПК Українизакріплено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

На підставі вище викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави в розмірі 992,40 грн.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст.5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, ст.147-149, 150 КЗпП України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 13/710-д від 09.09.2021 року про оголошення ОСОБА_1 догани.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок в дохід держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду .

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд.5, ЄДРПОУ 40075815.

Повний текстсудового рішення складено 07.10.2022 року.

Суддя: Л. Ф. Літвінова