Ухвала суду № 106654925, 07.10.2022, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

07 жовтня 2022 року

Справа № 932/4420/22

Провадження № 1-кс/932/2858/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з середньо технічною освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та фактично мешкає АДРЕСА_1 , раніше судимого:

07.06.2006 року Амур Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 309, ч.1 ст.311 КК України, до покарання у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі, з застосуванням ст.. 75, 76 КК України на строк 1 рік 6 місяців;

25.06.2008 року Дніпропетровським районним судом за ст.. 263 КК України до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, з застосуванням ст.. 75, 76 КК України на строк 2 роки;

20.06.2013 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 263 КК України, до покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, з застосуванням ст.. 75.76 КК України на строк 1 рік;

14.04.2020 року Амур Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 160 годин громадських робіт

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч.1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання про продовження строк у дії запобіжного заходу, тримання під вартою обраного відносно ОСОБА_6 , підозрюваного в скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.1 ст.263 КК України.

Слідчим відділом Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування за кримінальним провадженням, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041030001404 від 12.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи раніше неодноразово засудженим, у тому числі і за аналогічний злочин, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних для себе висновків не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин.

Так, у ОСОБА_6 у невстановлений слідством час виник умисел на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено 4-ММС (4-метилметкатинол), з метою подальшого збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , у невстановлений під час досудового розслідування час та місці, придбав у невстановленої особи придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено 4-ММС (4-метилметкатинол), яку останній переніс за місцем свого мешкання, з метою розфасування та подальшого збуту невстановленим у ході досудового розслідування особам.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, направлений на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено 4-ММС (4-метилметкатинол), з метою збуту, в невстановлений слідством час, ОСОБА_6 став її зберігати за місцем свого фактичного мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Після чого, ОСОБА_6 , з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, направленого на подальше зберігання та збут вказаної особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено 4-ММС (4-метилметкатинол), здійснив її розфасування в 1 полімерний пакет та не менше 17 сліп-пакетів зеленого кольору, яку продовжив незаконно зберігати з метою подальшого збуту до 12.08.2022.

Далі, 12.08.2022 в період часу з 10 години 10 хвилин по 12 годину 32 хвилин співробітниками Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_8 , було проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_1 , у ході проведення якого було виявлено та вилучено 1 полімерний пакет з вологою порошкоподібною речовино світло-коричневого кольору та 17 сліп-пакетів зеленого кольору в середині яких знаходилась порошкоподібна речовина, світло-коричневого кольору, яка у 2 сліп-пакетах з вказаних 17 сліп-пакетів масами 0,5235 г, 0,3487 г, відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/104-22/24363-НЗПРАП від 13.08.2022, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено 4-ММС (4-метилметкатинол), маса яких становить 0,3134 г та 0,2018 г відповідно.

Таким чином, ОСОБА_6 незаконно придбав та зберігав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено 4-ММС (4-метилметкатинол), з метою подальшого збуту, за місцем свого проживання, тобто за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, у ОСОБА_6 в невстановлений слідством час виник умисел на незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу.

Так, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу, у невстановлений під час досудового розслідування час та місці, придбав у невстановленої особи вогнепальну зброю, яку останній з метою незаконного зберігання, переніс за місцем свого мешкання.

Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу став її зберігати за місцем свого фактичного мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 до 12.08.2022.

12.08.2022 в період часу з 10 години 10 хвилин по 12 годину 32 хвилин співробітниками Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, на підставі ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_8 , було проведено санкціонований обшук за адресою: АДРЕСА_1 , у ході проведення якого було виявлено та вилучено предмет схожий на пістолет, який відповідно до висновку судової експертизи зброї № СЕ-19/104-22/24364-БЛ від 12.08.2022, є нарізною вогнепальною зброєю, виготовленою саморобним способом, за типом нарізного двохствольного пістолета, з наслідуванням конструкції пістолетів «Дерінджер», який придатний до проведення пострілів пістолетними патронами калібру 9 мм (ПМ).

Таким чином, ОСОБА_6 незаконно придбав та зберігав вогнепальну зброю, без передбаченого законом дозволу, за місцем свого проживання, тобто за адресою: АДРЕСА_1 .

12.08.2022 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини.

13.08.2022 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 1 ст. 263 КК України:

Прокурор в судовому засіданні наполягав на задоволені заявленого клопотання, навівши обставини викладені в клопотанні.

Захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на те, що останній дійсно неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на сьогоднішній час в нього є кримінальне провадження на розгляді в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська за тяжкими статтями, однак в нього було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, котрий він ніколи не порушував. Підстав для продовження строку тримання під вартою на сьогодні немає.

ОСОБА_6 також просив відмовити в продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши доводи учасників судового засідання. дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя набуває висновку, що клопотання задоволенню не підлягає , з наступних підстав.

Прокурором зазначалось, що у ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у продовженні міри запобіжного заходу, відносно підозрюваного, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Так прокурор зазначає, що ОСОБА_6 в разі незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може переховуватись від слідства та суду.

При цьому слідчим суддею встановлено., що на сьогоднішній час відносно ОСОБА_6 розглядається кримінальне провадження, за обвинуваченням останнього у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 345, ч.2 ст. 189 ,ч.1 ст. 263 КК України , справа перебуває в провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська. В рамках даного кримінального провадження , відносно ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Будь-яких відомостей, що ОСОБА_6 порушував умови домашнього арешту, стороною обвинувачення не надано.

Сторона обвинувачення посилається на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, та зазначає, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки йому відомо їх місце проживання, а також на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 під час вчинення вищевказаного кримінального правопорушення стало відомо анкетні дані учасників досудового розслідування, крім цього ОСОБА_6 у разі обрання йому більш м`якого запобіжного заходу, не позбавляється можливості впливати на потерпілого та експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

При цьому, слідчим в клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу зазначено, що необхідно отримати висновки експертизи, виконати вимоги ст. 283,290 КК України, скласти обвинувальний акт.

Таким чином, є незрозумілим на яких свідків може вплинути підозрюваний ОСОБА_6 , оскільки вони вже всі допитані, яким чином останні й може вплинути на експерта, оскільки фактично експертизи проведені однак не отримано висновок експерта.

Щодо впливу на потерпілого, то суд зауважує, що в даному кримінальному провадженні така особа, як потерпілий взагалі відсутня, а отже ризик впливу на нього також є абстрактним.

Прокурор в своїй промові посилався на наявність ризику, що ОСОБА_9 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вивчаючи особу підозрюваного ОСОБА_6 , стороною досудового розслідування було встановлено, що останній не має офіційного працевлаштування, відповідно офіційного доходу, раніше притягувався до кримінальної відповідальності та може вчиняти інші кримінальні правопорушення з метою матеріального збагачення.

Слідчий суддя, вважає за необхідне зазначити наступне, відсутність офіційного працевлаштування не може свідчити про те, що особа буде в подальшому скоювати кримінальні правопорушення, дослідивши характеризуючи матеріали, слідчим суддею було встановлено, що ОСОБА_6 дійсно неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. На сьогоднішній час відносно нього розглядається я кримінальна справа в Індустріальному районному суді м. Дніпропетровська.

Таким чином , суду доведено наявність одного ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання порушене у клопотанні прокурора суд зазначає, що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч.1 ст. 263 КК України.

Тобто з моменту оголошення ОСОБА_6 про підозру у скоєнні зазначених злочинів по цей час існує незмінність підстав для обвинувачення останнього у скоєнні злочинів, що є необхідною умовою для того, щоб відносно нього взагалі міг бути обраний запобіжний захід.

Проте суд наголошує, що лише цієї умови недостатньо для продовження запобіжного заходу і враховує, що у судовому засіданні прокурором доведене, що обґрунтовано існує ризик вчинення ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення, так як він неодноразово притягався до кримінальної відповідальності.

Щодо інших заявлених стороною обвинувачення ризиків зазначаю, що вони не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що право на свободу та особисту недоторканність є одним з визначальних та фундаментальних конституційних прав людини.

Частина друга статті 29 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до частини першої статті 124 Основного Закону України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, слідчий, прокурор мають викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.

Згідно з практикою застосування Європейським судом з прав людини пункту 3 статті 5 Конвенції після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (пункт 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України»). Отже, обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути.

Однак продовження дії заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, суперечить вимогам обов`язкового періодичного судового контролю за застосуванням запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, закріпленого у частині другій статті 29 Конституції України, згідно з якою, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що обґрунтування будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, яким він є, повинно бути переконливо наведено державою, а квазіавтоматичне продовження такого періоду суперечить гарантіям, встановленим у пункті 3 статті 5 Конвенції (пункт 66 рішення від 9 січня 2003 року у справі «Шишков проти Болгарії», пункт 40 рішення від 10 червня 2008 року у справі «Тасе проти Румунії»).

Висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду при продовженні дії запобіжного заходу не є преюдиційними.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» вказав на порушення пункту 3 статті 5 Конвенції національними судами України, які часто обґрунтовують продовження строку тримання під вартою однаковими підставами протягом всього періоду ув`язнення, та зазначив, що суди зобов`язані обґрунтовувати свої рішення про продовження строку тримання під вартою іншими підставами, які мають бути чітко вказані (пункт 99). Ненаведення судовими органами у своїх рішеннях будь-яких підстав, які дозволяють тримання особи під вартою протягом тривалого проміжку часу, є несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленим у пункті 1 статті 5 Конвенції (пункт 36 рішення Європейського суду з прав людини від 15 грудня 2016 року у справі „Ігнатов проти України).

В клопотанні не міститься жодного обґрунтування, того, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам

Статтею 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Домашній арешт відноситься до ізоляційної категорії запобіжних заходів, адже враховуючи його сутність, передбачає для особи, відносно якої обраний, заборону не залишати місце свого проживання протягом певних годин доби або цілодобово, тим самим ізолюючи її від звичайного для неї середовища (яке знаходиться за межами її житла) на певний проміжок часу доби або цілодобово. Отже, з урахування зазначеного, цілком очевидно, що домашній арешт є загальним заходом особистого забезпечення м`якого ізоляційного характеру, що виконується в умовах житла особи.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 181,183, 193, 194, 197, 372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без задоволення.

Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому залишати житло, окрім випадків необхідної евакуації або з метою запобігти загрозі життю чи здоров`ю, за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 2 (два) місяці, однак не більш ніж строк досудового розслідування, тобто з 05 жовтня 2022року по 13 листопада 2022.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; не відлучатись із м. Дніпра, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, а також здати слідчому документи, що дозволяють в?їзд та виїзд з України.

Встановити дію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до 00 год. 00 хв. 13.11.2022 року.

Негайно в залі суду звільнити ОСОБА_6 з-під варти та зобов`язати невідкладно прибути до місця свого проживання: АДРЕСА_1 .

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу внутрішніх справ, який здійснює кримінальне провадження - відділення поліції ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, який повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту і повідомити про це слідчого.

По закінченню цього строку та за відсутністю клопотання прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.199 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід та обов`язок вважається скасованим.

Контроль за виконанням ухвали покласти на ГУНП в Дніпропетровській області, старшого слідчого слідчої групи у даному кримінальному провадженні та старшого групи прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному та прокурору негайно після її оголошення.

Попередити підозрюваного, що в разі невиконання покладених, згідно ухвали слідчого судді, обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, зокрема, тримання під вартою.

Роз`яснити підозрюваному, що працівники Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в її житло в будь-який час, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань виконання покладених на неї обов`язків.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1