Ухвала суду № 106654439, 05.10.2022, Оболонський районний суд міста Києва

05.10.2022 Справа № 756/8788/22

Справа № 756/8788/22

Провадження № 2-з/756/201/22

УХВАЛА

Іменем України

05 жовтня 2022 року м. Київ

Суддя Оболонського районного суду міста Києва Банасько І.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний провайдер» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний провайдер» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання,

УСТАНОВИВ:

До Оболонського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний провайдер» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Одночасно із позовною заявою заявником подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову в сумі 1 324 817,76 грн на банківських рахунках, що належать ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), окрім грошових коштів, накладення арешту на які заборонено положеннями ч. 4 ст.150 ЦПК України.

Дану заяву заявник мотивує тим, що до суду подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний провайдер» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за весь період прострочення виконання грошових зобов`язань за договором про переведення боргу від 03.03.2021, укладеного між «Юридичний провайдер», ТОВ «ЕОС СТИЛЬ» (первісний боржник) та ОСОБА_1 . Предметом позову є вимога матеріального характеру позивача до відповідачів, які є подружжям з 2010 року, про солідарне стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за весь період прострочення виконання грошових забов`язань щодо повернення фінансової допомоги, що виникли на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги від 26.12.2019 за № 26/12/2019 та договору про переведення боргу від 03.03.2021.

За твердженням заявника, ТОВ «Юридичний провайдер» має об`єктивні побоювання щодо можливості виконання відповідачами зобов`язань та виконання майбутнього рішення за позовом про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, оскільки рішенням суду від 15.02.2022 у справі №756/15189/21 задоволено позов ТОВ «Юридичний провайдер» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про переведення боргу; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Юридичний провайдер» заборгованість за договором про переведення від 03.03.2021 у розмірі 5 400 000,00 грн. Станом на момент подання позову зазначене рішення суду набрало законної сили, а виконавчий лист №756/15189/21 від 24.06.2022 знаходиться на примусовому виконанні у приватного виконавця Гненного Д.А. В межах виконавчого провадження ініційовано проведення електронного аукціону з метою реалізації майна відповідача 2 - ОСОБА_2 , а саме: нежитлового приміщення, загальною площею 108 кв.м., за адресою - АДРЕСА_1 .

Згідно протоколу № 577008 проведення електронного аукціону від 29.09.2022 визначено переможця аукціону та суму, яку необхідно перерахувати на рахунок продавця - 6 607 250,00 грн.

Як зазначає заявник сума коштів, отримана внаслідок проведення електронного аукціону, перевищує суму, що підлягає стягненню на підставі виконавчого листа №756/15189/21 від 24.06.2022. Грошові кошти, що є різницею між сумою, отриманою за результатами електронного аукціону, та сумою, що підлягає стягненню на підставі виконавчого листа №756/15189/21 від 24.06.2022 будуть переказані на рахунок відповідача 2, як особи, чиє майно було реалізовано, і в подальшому на переконання заявника можуть бути стягнуті з метою виконання судового рішення, прийнятого за результатами розгляду даного позову.

Як вважає заявник, у зв`язку з тим, що відповідачі ухиляються від виконання зобов`язань за договором про переведення боргу від 03.03.2021 та ухиляються від виконання рішення суду від 15.02.2022 у справі №756/15189/21, існують об`єктивні причини вважати, що відповідач 2 розпорядиться грошовими коштами, отриманими від виконавця, що унеможливить виконання рішення суду, прийнятого за результатами цього позову.

Частиною першою статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З огляду на наведені правові приписи, суд дійшов висновку про розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Ключовим завданням при вирішенні необхідності забезпечення позовних вимог є забезпечення в подальшому виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності доводів заявника щодо забезпечення позову; збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення в разі невжиття таких заходів.

Системний аналіз наведених норм права дає можливість зробити висновок, що від позивача (заявника) вимагається вказати вид (захід) забезпечення позову, визначений статтею 150 ЦПК України, та обґрунтувати необхідність вжиття саме такого заходу забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Згідно з п.п.1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 6 зазначеної постанови особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18.

Зважаючи на те, що предметом спору є вимога майнового характеру, а саме солідарне стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за весь період прострочення виконання відповідачами грошових зобов`язань за договором про переведення боргу від 03.03.2021 у розмірі 1 324 817,76 грн, ухилення останніми від належного виконання рішення суду від 15.02.2022 у справі № 756/15189/21, а також з огляду на результати електронного аукціону проведеного в рамках виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа від 24.06.2022 за № 756/15189/21 та отриману суму грошових коштів, внаслідок реалізації майна відповідача 2, суд вважає, що заявником доведено обґрунтованість необхідності вжиття заявленого заходу забезпечення позову, оскільки відповідач 2 дійсно отримавши від виконавця грошові кошти матиме можливість розпорядитися ними на власний розсуд, що в подальшому у разі недобросовісності дій з боку відповідачів може призвести до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду у цій справі у разі задоволення позову.

Здійснивши оцінку обгрунтованості необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності доводів заявника щодо забезпечення позову; збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, суд враховуючи викладене в своїй сукупності, дійшов висновку про задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах ціни позову в сумі 1 324 817,76 грн на банківських рахунках, що належать ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), окрім грошових коштів, накладення арешту на які заборонено положеннями ч. 4 ст.150 ЦПК України, що буде відповідати меті забезпечення, є співмірним засобом забезпечення із заявленими вимогами.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150-151, 153, 353-354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний провайдер» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридичний провайдер» (код ЄДРПОУ 41223269, адреса: пров. Куренівський, 19/5, оф. 301, м. Київ, 04073) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення інфляційних втрат і 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти в межах ціни позову в сумі 1 324 817,76 грн на банківських рахунках, що належать ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ), окрім грошових коштів, накладення арешту на які заборонено положеннями ч. 4 ст.150 ЦПК України.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню та відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя І.М. Банасько