Рішення № 106654411, 27.09.2022, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/96/22

Провадження № 2/755/548/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"27" вересня 2022 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді Хромової О.О.

при секретарі Кошель К.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайап» про захист прав споживачів, відшкодування майнової та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайап» (далі - ТОВ «Авіакомпанія Скайап»), в якому просять:

стягнути з ТОВ «Авіакомпанія Скайап» на користь ОСОБА_1 компенсацію за скасування рейсу в сумі 117,00 Євро, що за курсом Національного Банку України (далі - НБУ) станом на 28 грудня 2021 року еквівалентно 3 605,90 грн;

стягнути з ТОВ «Авіакомпанія Скайап» на користь ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , компенсацію за скасування рейсу в сумі 117,00 Євро, що за курсом НБУ станом на 28 грудня 2021 року еквівалентно 3 605,90 грн;

стягнути з ТОВ «Авіакомпанія Скайап» на користь ОСОБА_3 компенсацію за скасування рейсу в сумі 600,00 Євро, що за курсом НБУ станом на 28 грудня 2021 року еквівалентно 18 491,76 грн;

стягнути з ТОВ «Авіакомпанія Скайап» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок невиконаних авіакомпанією зобов`язань, що складається із вимушених витрат, пов`язаних із самостійним поверненням в Україну в розмірі 85 702,49 грн;

стягнути з ТОВ «Авіакомпанія Скайап» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн;

стягнути з ТОВ «Авіакомпанія Скайап» на користь ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн;

стягнути з ТОВ «Авіакомпанія Скайап» на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн;

стягнути з ТОВ «Авіакомпанія Скайап» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 для себе та двох своїх дітей: ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , придбав через агента - Товариство з обмеженою відповідальністю «Гудтріп Юей» (далі - ТОВ «Гудтріп Юей»), та туристичного оператора - Товариство з обмеженою відповідальністю «Компас Україна» (далі - ТОВ «Компас Україна»), пакет туристичних послуг, який включає квитки на авіарейс ТОВ «Авіакомпанія Скайап» № НОМЕР_1 за маршрутом Занзібар (ZNZ) - Київ (КВР). Час відправлення з ОСОБА_5 - 13 лютого 2021 року о 12:50 год. Час прибуття в Київ - 13 лютого 2021 року о 21:45 год. Дальність вказаного рейсу становить 6 349 км.

13 лютого 2021 року близько 11:00 год. був зданий багаж, позивачі отримали посадкові талони та очікували на відправку рейсу. Рейс значно затримували і зрештою було встановлено новий час вильоту - 14 лютого 2021 року в 05:00. Враховуючи вказаний факт, після того як авіаперевізником був організований трансфер, позивачі близько 22:15 покинули територію аеропорту та були заселені в готель. В цей день авіакомпанія виконала свої зобов`язання перед пасажирами, оскільки їм було надано інформацію щодо рейсу, харчування, трансфер та місце в готелі.

14 лютого 2021 року близько 03:30 год. позивачі прибули в аеропорт, здали багаж та очікували на відправку рейсу. При цьому посадка так і не відбулася, деталей про причини цього та можливу дату і час відправки не повідомлялося. Близько 09:00 год. був організований трансфер до готелю, без розміщення в номерах. Згодом стало відомо, що відправлення рейсу призначено на 15 лютого

2021 року в 01:00 год. Враховуючи цю ситуацію та втому, позивачі звернулися до авіакомпанії щодо можливості перенести виліт на інший день та час, однак отримали відмову, що є порушенням статті 104 Повітряного кодексу України, яким передбачено, що авіаперевізник зобов`язаний запропонувати пасажиру на вибір зміну маршруту, яка здійснюється за відповідних транспортних умов до кінцевого пункту призначення - за першої можливості або у пізніший час за бажанням пасажира та за наявності вільних місць. Приблизно в 23:00 втретє був зданий багаж, позивачі отримали посадкові талони та очікували на відправку рейсу.

15 лютого 2021 року в запланований час в 01:00 год. виліт не відбувся. Рейс кілька разів відкладали (на 02:00 год., 04:00 год. та 06:00 год.), а згодом відправку перенесли на вечір 15 лютого 2021 року. В цей день авіакомпанією не було надано позивачам змоги харчуватися, не був наданий трансфер та місце в готелі, що є порушенням статей 104 та 106 Повітряного кодексу України. Як результат, позивачі самостійно діставалися до готелю. Протягом дня позивачі вкотре звертались до авіакомпанії щодо можливості перенести виліт на інший день та час, однак відповіді не отримали. Внаслідок значної втоми, поганого самопочуття та ненадання авіакомпанією точної інформації про час відправки рейсу позивачі не змогли вилетіти ввечері 15 лютого 2021 року, а літак до Києва вилетів без них.

На адвокатський запит Державна авіаційна служба повідомила позивачам, що 15 лютого

2021 року рейс № PQ6972 ТОВ «Авіакомпанія Скайап», що був запланований на 13 лютого 2021 року, не виконувався. Натомість ТОВ «Авіакомпанія Скайап» повідомила Державіаслужбу, що рейс

№ PQ1972 (номер рейсу змінено з № PQ6972) за маршрутом Занзібар - Анталія - Київ (маршрут змінено з Занзібар - Луксор - Київ) виконано із загальною затримкою 59 годин 59 хвилин.

30 липня 2021 року позивачами ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , та ОСОБА_3 направлено відповідачу претензії щодо компенсації та відшкодування збитків, спричинених скасуванням авіарейсу.

21 грудня 2021 року на рахунок ОСОБА_1 надійшло два платежі по 14 860,03 грн, як виплата компенсації за затримку рейсу, щодо нього та неповнолітньої ОСОБА_3 . Претензія, надіслана ОСОБА_3 була проігнорована.

Позивачі вважають, що оскільки рейс було затримано більше ніж на 48 годин, їм, в порядку частини п`ятої статті 104 Повітряного кодексу України, підлягає виплаті компенсація в розмірі по

600 Євро на кожного, а тому просять стягнути на користь ОСОБА_1 різницю між вказаною сумою та виплаченою компенсацією в розмірі по 117,00 Євро на нього та на ОСОБА_3 , а також стягнути на користь ОСОБА_3 всю встановлену законом суму компенсації в розмірі

600,00 Євро, оскільки його претензія була проігнорована відповідачем.

Крім того, позивачі зазначають, що внаслідок відмови відповідача перенести виліт, ненадання інформації про точну дату і час вильоту та ситуації в яку сторони потрапили з вини авіаперевізника, вони змушені були повертатися в Україну за свій кошт.

Враховуючи, що квитків на прямі рейси Занзібар - Київ не було на найближчий тиждень, позивачам довелося повертатися рейсами з пересадкою. Для можливості скористатись вказаними рейсами потрібно мати результати тесту на Covid-19, який у ОСОБА_5 роблять 3 дні. Таким чином, позивачі скористались найближчою можливою датою вильоту - 19 лютого 2021 року за маршрутом Занзібар - Дубаї.

У місті Дубаї позивачам довелося провести 2 ночі, після чого вони вилетіли найближчим можливим рейсом Дубаї-Київ, який відбувся 21 лютого 2021 року.

Таким чином, за період невиконаних авіакомпанією зобов`язань в цей період ОСОБА_1 довелося понести такі вимушені витрати:

269,36 грн - витрати на харчування 13 лютого 2021 року у Jahazi Cafе TZS, оскільки авіаперевізник порушив Правила авіаперевезень та не забезпечив харчування у вказаний день;

1 207,87 грн - витрати на ночівлю в готелі 14 лютого 2021 року у Garden Lodge, Kaunda RD, оскільки авіаперевізник порушив Правила авіаперевезень та не забезпечив проживання у вказаний день;

8 146,07 грн - витрати на ночівлю в готелі з 15 лютого 2021 року по 19 лютого 2021 року у Garden Lodge, Kaunda RD y Занзібарі, оскільки авіаперевізник не забезпечив належним чином зворотного повернення пасажирів відповідно до придбаних квитків на рейс;

757,80 грн - витрати 15 лютого 2021 року на продовження страховки ETC;

6 720,00 грн - витрати 16 лютого 2021 року на тести по Covid-19 - вимушені витрати для можливості купівлі зворотного квитка за маршрутом Занзібар - Дубаї;

34 908,43 грн (12 622,78 грн + 22 285,65 грн) - витрати 16 лютого 2021 року на купівлю квитків для авіаперельоту, що відбувся 19 лютого 2021 року за маршрутом Занзібар - Дубаї - вимушений переліт за відсутності прямих рейсів до Києва;

12 265,96 грн (9 560,32 + 1 848,00 грн + 857,64 грн) - витрати на ночівлю в готелі з 20 лютого 2021 по 21 лютого 2021 року у Hyatt Regency, Dubai у Дубаї - вимушене проживання, оскільки авіаперевізник не забезпечив належним чином зворотного повернення пасажирів відповідно до придбаних квитків на рейс;

21 427,00 грн - витрати 16 лютого 2021 року на купівлю квитків для авіаперельоту, що відбувся 21 лютого 2021 року за маршрутом Дубаї - Київ - вимушений переліт за відсутності прямих рейсів до Києва.

Враховуючи наведені вище обставини, позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача понесені ним вимушені витрати в загальному розмірі 85 702,49 грн.

Окрім того, позивачі зазначають, що їм завдано моральну шкоду наступними обставинами: їм довелося більше 2 днів провести в очікуванні повернення додому; рейс постійно переносився фактично кожні 2-6 годин протягом загальної затримки в 59 годин 59 хвилин, що зумовило перебування в постійній напрузі та очікуванні; авіаперевізник так і не повідомив їм про зміну рейсу, про точну дату та час вильоту рейсу назад до України; вони не змогли скористатися рейсом відповідача та були змушені повертатися додому власними силами; повернення додому організоване власними силами створило ряд складностей позивачам, пов`язаних з необхідністю добиратися в пункт призначення (місто Київ) транзитними рейсами через інші країни, при цьому це потягло додаткові матеріальні витрати на оформлення страхування, здачу тестів на Covid-19, купівлю квитків, проживання та харчування; замість запланованого повернення додому 13 лютого 2021 року, вони змогли потрапити додому лише 21 лютого 2021 року рейсом із Дубаї.

У зв`язку з цим, просять стягнути на свою користь моральну шкоду в розмірі по 10 000,00 грн на кожного.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 січня 2022 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

27 вересня 2022 року від представника позивачів - адвоката Черкасова Д.О., до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивачів. Позовні вимоги підтримують, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач - ТОВ «Авіакомпанія Скайап», відзив на позов не подав. Ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками отримав. 21 лютого 2022 року представник відповідача - адвокат Сьомочкіна О.С., направила до суду заяву, в якій просила відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки відповідач заперечує щодо позову та має намір подати відзив. Однак, до 27 вересня 2022 року відповідач відзив на позов не подав, жодних заяв про розгляд справи за відсутності представника відповідача та/або відкладення судового засідання до суду більше не надходило, про дату та час судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

Відповідно до положень частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, прийнявши всі заходи по виклику відповідача, постановив розглянути справу заочно, згідно із статтями 223 та 280 ЦПК України.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

Правовідносини у галузі авіаперевезення регулюються Конвенцією про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 28 травня 1999 року, яка набрала чинності для України 06 травня 2009 року (далі - Монреальська конвенція), Повітряним кодексом України (далі - ПК України) та Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених Наказом Державної авіаційної служби України 26 листопада 2018 року № 1239 (далі - Правила).

Згідно із пунктом 1,2 глави 1 розділу IІІ Правил повітряні перевезення виконуються на підставі договору між авіаперевізником і пасажиром. Укладення договору повітряного перевезення та його умови підтверджуються квитком, який видається пасажиру авіаперевізником або агентом з продажу.

Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу IІІ Правил квиток надає право пасажиру на переліт відповідним рейсом (рейсами) і зобов`язує перевізника здійснити відповідне перевезення пасажира та його багажу, а також надати інші послуги, пов`язані з перевезенням, згідно з умовами договору перевезення.

Згідно із статтею 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Статтею 910 ЦК України передбачено, що за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов`язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а у разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов`язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його перевезення. Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідного квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 для себе та двох своїх дітей: ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , придбав через агента ТОВ «Гудтріп Юей» та туристичного оператора ТОВ «Компас Україна» пакет туристичних послуг, який включає квитки на авіарейс ТОВ «Авіакомпанія Скайап» № НОМЕР_1 за маршрутом Занзібар (ZNZ) - Київ (КВР). Час відправлення з ОСОБА_5

- 13 лютого 2021 року о 12:50 год. Час прибуття в Київ - 13 лютого 2021 року о 21:45 год.

З наведеного вбачається, що ТОВ «Авіакомпанія Скайап», надаючи туроператору авіаквитки, які в подальшому були передані позивачам, вступило з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у договірні правовідносини.

Таким чином, суд вважає, що між позивачем та відповідачем був укладений договір перевезення та у сторін виникли певні зобов`язання за ним.

Відповідно до частин першої, другої статті 100 ПК України правила авіаперевізника - правила, інструкції і технології, встановлені авіаперевізником, які використовуються при повітряних перевезеннях пасажирів та/або багажу, вантажу, пошти, а також правила застосування тарифів, стандарти та настанови з обслуговування пасажирів і багажу, порядок розгляду претензій та позовів. Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів, багажу, вантажу і пошти авіаперевізником, суб`єктами з наземного обслуговування, а також галузеві стандарти та нормативи якості такого обслуговування встановлюються авіаційними правилами України та мають бути однаковими для внутрішніх і для міжнародних рейсів.

Згідно із частиною четвертою зазначеної статті авіаперевізник на підставі зазначених у частині другій цієї статті правил повітряних перевезень повинен встановити свої правила, спрямовані на підвищення ефективності та якості перевезень, які не можуть містити стандартів чи нормативів якості, відповідальності за обслуговування пасажирів, нижчих за рівень установлених вимог, попередньо погодивши їх з уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Авіаперевізник у своїх правилах повинен встановити та довести до відома пасажирів порядок виплати компенсації і надання допомоги пасажирам у разі відмови від прийняття на борт або скасування польоту чи затримки вильоту, зниження класу обслуговування пасажира, повернення плати за ненадану послугу з повітряного перевезення, розмір та спосіб виплати компенсації і обслуговування пасажирів, яким відмовлено у прийнятті на борт. Зазначені правила повинні відповідати вимогам та правилам, установленим міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, законодавству України, в тому числі авіаційним правилам України. При цьому розмір виплати компенсації та надання допомоги пасажирам мають бути однаковими для внутрішніх і для міжнародних рейсів (частина шоста статті 100 ПК України).

У відповідь на адвокатський запит, листом від 26 червня 2021 року Державна авіаційна служба повідомила, що 15 лютого 2021 року рейс № PQ6972 ТОВ «Авіакомпанія Скайап», що був запланований на 13 лютого 2021 року, не виконувався. Натомість ТОВ «Авіакомпанія Скайап» повідомила Державіаслужбу, що рейс № PQ1972 (номер рейсу змінено з № PQ6972) за маршрутом Занзібар - Анталія - Київ (маршрут змінено з Занзібар - Луксор - Київ) виконано із загальною затримкою 59 годин 59 хвилин. ТОВ «Авіакомпанія Скайап» повідомила, що затримка відбулася з технічних причин та з причин, пов`язаних з необхідністю отримання відповідних дозволів на виконання рейсу.

Частиною шістнадцятою статті 100 ПК України передбачено, що пасажир має право на компенсацію від авіаперевізника і надання допомоги у разі відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу, зниження класу обслуговування пасажиру в порядку, встановленому цим Кодексом, авіаційними правилами України та міжнародними договорами України.

Розділом XIII ПК України передбачено права пасажира на компенсацію у разі відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки авіарейсів.

Частиною першою статті 103 ПК України встановлено, що положення цього розділу застосовуються до пасажирів, які вирушають з/до аеропорту, розташованого на території України, а також до пасажирів, які вирушають з/до аеропорту, розташованого в іншій країні, до/з аеропорту, розташованого на території України.

Положення цього розділу застосовуються до пасажирів (регулярних та чартерних рейсів), яким відмовлено у перевезенні проти їхньої волі або рейс яких скасовано чи затримано, за умови, що пасажир має підтверджене бронювання на відповідний рейс та присутній для проходження реєстрації у час, що передбачений правилами авіаперевізника та письмово зазначений (включаючи електронні засоби), або, якщо час реєстрації не зазначено, не пізніше ніж за 45 хвилин до зазначеного часу відправлення, чи забронював рейс, який затримано/перенесено авіаперевізником або фрахтувальником повітряного судна (туроператором) на інший рейс незалежно від причин затримки/перенесення (частина друга статті 103 ПК України).

Згідно із пунктом 7 глави 1 розділу XV Правил крім випадків скасування рейсу авіаперевізником, рейс уважається скасованим, у разі затримки при відправленні понад 48 годин.

Згідно із частиною першою статті 105 ПК України у разі скасування рейсу пасажирам має бути запропоновано обслуговування відповідно до частини другої статті 104 цього Кодексу та компенсацію відповідно до частин п`ятої і шостої статті 104 цього Кодексу. Пасажир має право на компенсацію, якщо його не поінформовано про скасування рейсу: щонайменше за два тижні до запланованого часу відправлення; у період не більше ніж за два тижні і не менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення та запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за дві години до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через чотири години після запланованого часу прибуття; менше ніж за сім днів до запланованого часу відправлення та запропоновано зміну маршруту, що дасть змогу вирушити з пункту відправлення не пізніше ніж за годину до запланованого часу відправлення та прибути у кінцевий пункт призначення не пізніше ніж через дві години після запланованого часу прибуття.

Відповідно до частини п`ятої статті 104 ПК України, якщо пасажирам відмовлено у перевезенні проти їхньої волі, перевізник має виплатити їм компенсацію у таких розмірах: 250 Євро - для рейсів дальністю до 1 500 кілометрів; 400 Євро - для рейсів дальністю від 1 500 до

3 500 кілометрів; 600 Євро - для рейсів дальністю понад 3 500 кілометрів.

Також право пасажирів у разі відмови в перевезенні, скасуванні або затримки рейсів на компенсацію передбачено розділом 2 глави XV Правил, які містять аналогічні норми.

Відповідно до частини третьої статті 105 ПК України перевізник не зобов`язаний виплачувати компенсацію, передбачену частинами п`ятою і шостою статті 104 цього Кодексу, якщо він може надати підтвердження того, що причиною скасування рейсу була дія непереборної сили або надзвичайна ситуація, якій не можна було запобігти, навіть якби було вжито усіх заходів.

З аналізу вищенаведених норм закону та обставин справи, суд приходить до висновку, що оскільки рейс ТОВ «Авіакомпанія Скайап» № PQ6972 з маршрутом Занзібар - Анталія - Київ, що був запланований на 13 лютого 2021 року, був замінений рейсом № PQ1972за маршрутом Занзібар - Луксор - Київ, виконано із загальною затримкою 59 годин 59 хвилин, є всі законні підстави вважати даний рейс скасованим. ТОВ «Авіакомпанія Скайап» не надала доказів того, що вказаний рейс було скасовано з підстав, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 104 ПК Кодексу, а тому є всі законні підстави для стягнення з відповідача компенсації за скасований рейс в розмірі по 600,00 Євро на кожного пасажира.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 розділу VIX Правил повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу, авіаперевізник може затримати або скасувати рейс як з комерційних причин, так і з причин, які не залежать від нього. Авіаперевізник повинен ужити всіх необхідних заходів для уникнення затримки повітряного перевезення пасажирів і багажу. У разі виникнення надзвичайних обставин авіаперевізник має право без повідомлення пасажира скасувати чи затримати рейс або анулювати раніше підтверджене бронювання. В інших випадках авіаперевізник або його агент з продажу зобов`язаний попередити пасажира про затримку або скасування рейсу не пізніше ніж за три години до початку реєстрації.

Пунктом 6 розділу I Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, надзвичайними визнаються обставини, які призводять до тривалої затримки або скасування одного або більше рейсів, навіть якщо відповідним авіаперевізником було вжито всіх розумних заходів, щоб запобігти затримкам або скасуванням. Надзвичайними обставинами є, зокрема, але не виключно, військові дії, масові безлади, диверсія, ембарго, пожежі, паводки чи інші стихійні лиха, вибухи, дії чи бездіяльність державних органів, страйки, технічні перешкоди, що виникли внаслідок відмови та збоїв, несправностей систем електропостачання, зв`язку, комунікацій, обладнання, програмного забезпечення.

Регламент (ЄС) Європейського Парламенту та Ради від 11 лютого 2004 року № 261/2004 «Про запровадження загальних правил компенсації та допомоги пасажирам у разі відмови у перевезенні та скасування чи тривалої затримки рейсів», пункти 14,15 передбачають: як і в рамках Монреальської конвенції зобов`язання фактичних авіаперевізників повинні бути обмежені або фактичні авіаперевізники повинні звільнятися від відповідальності, якщо подія викликана надзвичайними обставинами, яких неможливо було б уникнути навіть у випадку прийняття всіх розумних заходів. Подібні обставини, зокрема, можуть виникати у випадках політичної нестабільності, метеорологічних умов, несумісних з виконанням відповідного авіарейсу, ризиків, пов`язаних з безпекою, непередбачених несправностей, здатних вплинути на безпеку авіарейсу, а також страйків, які впливають на роботу фактичного авіаперевізника; слід визнавати наявність надзвичайної обставини в тому випадку, якщо рішення в галузі управління повітряним сполученням, що відноситься до конкретного літака в конкретну дату, має своїм наслідком тривалу затримку авіарейсу, перенесення авіарейсу на наступний день або скасування одного або кількох авіарейсів цього літака, навіть якщо авіаперевізником було вжито всіх розумних заходів з метою уникнення затримок або скасувань.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу XVI Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу перевізник не зобов`язаний сплачувати компенсацію відповідно до пунктів 5 та 6 глави 2 цього розділу, якщо він може надати підтвердження того, що причиною скасування рейсу була дія надзвичайних обставин або непереборної сили, яким не можна було запобігти, навіть якби було вжито усіх заходів.

Під час розгляду справи відповідач не довів належними способами захисту, що він вжив всіх заходів щодо належного повідомлення пасажирів про скасування рейсу. Відповідачем не доведено, що скасування рейсу відбулося не з його вини, що не звільняє його від обов`язку з виплати пасажирам компенсації у розмірі, передбаченому в Правилах, оскільки перевізник не зобов`язаний сплачувати компенсацію у випадку, якщо він може надати підтвердження того, що причиною скасування рейсу була дія надзвичайних обставин або непереборної сили, яким не можна було запобігти, навіть якби було вжито усіх заходів. Враховуючи письмову відповідь Державної авіаційної служби України, є всі підстави вважати, що скасування рейсу відбулося не внаслідок надзвичайних обставин або непереборної сили, яким не можна було запобігти.

21 грудня 2021 року на рахунок ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , надійшло два платежі від ТОВ «Авіакомпанія Скайап» по

14 860,03 грн із наступним призначенням: «виплата компенсації покупцю за затримку рейсу згідно претензії за вих. № 6574 від 02 серпня 2021 року. Податки сплачено 21 грудня 2021 року» та «виплата компенсації покупцю за затримку рейсу згідно претензії вх. № 6574 від 02 серпня 2021 року

(дод. № 7361 від 06 жовтня 2021 року) ( ОСОБА_3 ). Податки сплачено 21 грудня 2021 року».

Таким чином, відповідач, здійснюючи компенсацію, фактично визнав порушення договірних правовідносини, що виникли між сторонами. Однак, враховуючи, що розмір виплаченої компенсації не відповідає встановленому частиною п`ятою статті 104 ПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , компенсацію в розмірі по 117 Євро на кожного, що станом на 21 грудня 2021 року еквівалентно 3 605,90 грн (600,00 Євро - 483,00 Євро (що станом на 21 грудня 2021 року за курсом НБУ еквівалентно 14 860,03 грн)).

Щодо вимог позивача ОСОБА_3 , то його претензія відповідачем ТОВ «Авіакомпанія Скайап» не розглянута, а тому на його користь підлягає виплаті компенсація в розмірі 600,00 Євро, що станом на 28 грудня 2021 року (дату звернення до суду з даним позовом) за курсом НБУ еквівалентно 18 491,76 грн.

Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Щодо вимог про відшкодування відповідачем завданих майнових збитків, суд зазначає таке.

Згідно із пунктом 5 глави 3 розділу XV Правил у разі скасування рейсу авіаперевізником та продовження пасажиром подорожі іншим рейсом (рейсами) або за іншим маршрутом пасажирам має бути безкоштовно запропоновано та забезпечено: харчування та прохолодні напої відповідно до часу очікування нового рейсу; місця в готелі у випадках, якщо пасажири змушені чекати на відправлення впродовж однієї або більше ночей чи якщо час додаткового очікування пасажирами відправлення більший, ніж передбачалося; наземний трансфер за маршрутом аеропорт - готель - аеропорт; два телефонні дзвінки, або теле-, факс-повідомлення, або повідомлення електронною поштою, якщо для цього є технічні умови.

Статтею 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

При цьому, статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що за період невиконаних авіакомпанією зобов`язань щодо авіаперевезення ОСОБА_1 поніс наступні вимушені витрати:

269,36 грн - витрати на харчування 13 лютого 2021 року у Jahazi Cafе TZS,

1 207,87 грн - витрати на ночівлю в готелі 14 лютого 2021 року у Garden Lodge, Kaunda RD;

8 146,07 грн - витрати на ночівлю в готелі з 15 лютого 2021 року по 19 лютого 2021 року у Garden Lodge, Kaunda RD y Занзібарі;

757,80 грн - витрати 15 лютого 2021 року на продовження страховки ETC;

6 720,00 грн - витрати 16 лютого 2021 року на тести по Covid-19;

34 908,43 грн (12 622,78 грн + 22 285,65 грн) - витрати 16 лютого 2021 року на купівлю квитків для авіаперельоту, що відбувся 19 лютого 2021 року за маршрутом Занзібар - Дубаї;

12 265,96 грн (9 560,32 + 1 848,00 грн + 857,64 грн) - витрати на ночівлю в готелі з 20 лютого 2021 року по 21 лютого 2021 року у Hyatt Regency, Dubai у Дубаї;

Понесені витрати підтверджуються виписками з карткового рахунку ОСОБА_1 , рахунками з готелю та квитанціями з лабораторії.

Відповідачем не надано жодних доказів на спростування понесених позивачем витрат, у зв`язку зі скасуванням авіарейсу, а тому такі витрати є вимушеними та підлягають стягненню з відповідача в загальному розмірі 85 702,49 грн.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає таке.

Відповідно до статей 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, крім іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 2015 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - Постанова) передбачено, що відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори підлягають застосуванню при розгляді справ судами.

За вимогами пункту 2 Постанови спори про відшкодування заподіяної моральної (немайнової) шкоди розглядаються у випадках, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень, законодавством, що регулює такі зобов`язання і передбачає відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до пункту 5 Постанови в кожній справі необхідно з`ясувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.

При цьому, вимогами статті 29 Монреальської конвенції передбачено, що під час перевезення пасажирів, багажу та вантажу будь-який позов стосовно заподіяної шкоди, незалежно від його підстави, чи то на підставі цієї Конвенції, договору, у зв`язку з правопорушенням або на будь-якій іншій підставі, може бути поданий лише відповідно до умов і меж відповідальності, які передбачені цією Конвенцією, без шкоди для визначення кола осіб, що мають право на позов, та їхніх відповідних прав. При будь-якому такому позові штрафи, штрафні санкції чи будь-які інші виплати, що не стосуються компенсації фактичної шкоди, не підлягають стягненню.

Вказана норма Монреальської конвенції щодо здійснення виплати тільки доведених фактичних збитків пасажирів також дублюється і в пункті 2 глави 2 розділу ХХVІІ Правил, де зазначено, що відповідальність перевізника за неналежне перевезення в будь-якому випадку обмежена реальними збитками, доведеними пасажирами.

Тобто, виходячи зі змісту вищенаведених положень законодавства України, можна дійти висновку, що авіаперевізник відповідає за неналежне перевезення лише у межах реальних (фактичних) збитків, доведених пасажирами, але не вище ніж розмір відшкодування, встановлений нормами цієї Конвенції.

Отже, згідно із пунктом 2 Постанови моральна шкода не може бути визначена та відшкодована у разі спірних правовідносин у галузі міжнародних авіаперевезень. Як вже зазначалось вище, відповідальність міжнародного повітряного перевізника є обмеженою та не може перевищувати розміру фактичних і реально доведених збитків. Тобто, перевізник несе лише обмежену майнову відповідальність та за спричинену моральну (немайнову) шкоду відповідальності не несе.

Таким чином, нормами Монреальської конвенції та Повітряного кодексу України не передбачено можливості відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Не передбачено можливості відшкодування моральної (немайнової) шкоди і умовами Договору перевезення, укладеного з позивачами, а тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті

6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги

ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайап» підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави пропорційно до задоволених позовних вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 114,00 грн.

Що стосується стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 14 000,00 грн, суд зазначає таке.

За приписами статей 133, 137 ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що правничу допомогу позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надавало Адвокатське об`єднання «Юрімекс» на підставі Договору про надання правової допомоги від 06 червня 2021 року.

На підтвердження повноважень адвоката Черкасова Д.О. до матеріалів справи долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги від 28 грудня 2021 року та свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5610.

Також до матеріалів справи долучено Додаток № 1 до Договору про надання правової допомоги від 06 червня 2021 року, в якому супровід даної справи ОСОБА_1 сплачує АО гонорар в загальному розмірі 14 000,00 грн, Акт передачі-приймання наданих послуг за Додатком

№ 1 до Договору про надання правової допомоги від 06 червня 2021 року та платіжні доручення.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що відповідачем зроблено не було.

Разом з тим, фіксація розміру гонорару відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в Постанові від 20 січня 2021 року по справі № 357/11023/18 (провадження № 61-18258св19), у якій зазначено, що «… саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. […] Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх не співмірності».

У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, провадження

№ 61-22131св19 судом також зроблено висновок про те, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Враховуючи, що розмір судових витрат позивача ОСОБА_1 підтверджений належними доказами, відповідач не оспорив розміру понесених позивачем судових витрат, а також враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені витрати на правничу (правову) допомогу пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 11 060,00 грн. Зазначена сума є співмірною до наданих послуг.

На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 28 травня 1999 року, Повітряним кодексом України, Правилами повітряних перевезень пасажирів і багажу, затверджених наказом Державної авіаційної служби України

26 листопада 2018 року № 1239, статтями 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайап» про захист прав споживачів та відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайап» (код ЄДРПОУ 41403314, адреса місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 201/203, літ. 2а) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , компенсацію за скасування рейсу в сумі 234 Євро (по 117,00 Євро на кожного), що за курсом Національного Банку України станом на 28 грудня 2021 року еквівалентно 7 211,80 грн (сім тисяч двісті одинадцять гривень 80 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайап» (код ЄДРПОУ 41403314, адреса місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 201/203, літ. 2а) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1 , компенсацію за скасування рейсу в сумі 600,00 Євро, що за курсом Національного Банку України станом на 28 грудня 2021 року еквівалентно 18 491,76 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста дев`яносто одна гривня 76 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайап» (код ЄДРПОУ 41403314, адреса місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 201/203, літ. 2а) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1 , майнову шкоду, завдану внаслідок невиконаних авіакомпанією зобов`язань, що складається із вимушених витрат пов`язаних із самостійним поверненням в Україну в розмірі 85 702,49 грн (вісімдесят п`ять тисяч сімсот дві гривні 49 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайап» (код ЄДРПОУ 41403314, адреса місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 201/203, літ. 2а) на користь держави судовий збір в розмірі 1 114,00 грн (одна тисяча сто чотирнадцять гривень 00 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія Скайап» (код ЄДРПОУ 41403314, адреса місцезнаходження: м. Київ, Харківське шосе, буд. 201/203, літ. 2а) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою:

АДРЕСА_1 , витрати на правову допомогу в розмірі 11 060,00 грн (одинадцять тисяч шістдесят гривень 00 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повне рішення суду виготовлено 03 жовтня 2022 року.

Суддя О.О. Хромова