Вирок № 106653344, 06.10.2022, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 06.10.2022Справа № 645/6026/21 Провадження № 1-кп/554/426/2022

В И Р О К

Іменем України

06 жовтня 2022 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221190000402 по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, розлученого, пенсіонера, не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

14 червня 2021 року, приблизно в 00 год 20 хв, обвинувачений ОСОБА_5 перебував за місцем мешкання в АДРЕСА_1 , де разом із потерпілим ОСОБА_6 вживали спиртні напої.

В ході спільного вживання спиртних напоїв в одній із кімнат приватного домоволодіння за вищевказаною адресою, між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ґрунті неприязних відносин один до одного, які раптово виникли, стався словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_5 виник злочинний намір, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_6 , обвинувачений запросив потерпілого на подвір`я домоволодіння, куди вийшов разом із ним. Перебуваючи там, діючи умисно, з метою подолання активного супротиву з боку останнього, почав наносити почергово удари кулаками обох рук в ділянку обличчя потерпілого, від яких ОСОБА_6 впав на землю.

Незважаючи на те, що потерпілий лежить на землі та не чинить опору, обвинувачений продовжив наносити йому удари ногами в різні ділянки тулуба, спричинивши останньому згідно висновку судово-медичної експертизи № 12-17/231-A/21 від 22 липня 2021 садно на спині в проєкції тіла лівої лопатки, крововилив у м`які тканини (підшкірно-жирову клітковину та м`язи) грудної клітини справа в проєкції 2-6 ребер між середнє-ключичною та заднє-пахвовою лініями та зліва в проекції 7-10 ребер між середнє-ключичною та середнє-пахвовою лінією, закриті переломи 3, 4, 5, 6 ребер між середнє-ключичною та середнє-пахвовою лініями справа та переломи 2, 3, 4, 5, 6 ребер між середнє-ключичною та переднє-пахвовою лініями зліва із крововиливом в зоні переломів у міжреберні м`язи та пристінкову плевру, забій легень із розривом у міждольових ділянках та по передній поверхні середньої долі правої легені.

Після цього, з метою доведення свого злочинного наміру, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , взяв до рук відрізок металевої труби, що лежав неподалік від входу до житлового будинку та діючи умисно, наніс не менше семи ударів відрізком труби по голові, спричинивши згідно висновку тієї ж судово-медичної експертизи п`ять забитих ран на голові - у скроневій ділянці справа, по середній лінії в лобно-тім`яній ділянці, в лобно-скроневий ділянці справа (2 рани) та в лобній ділянці справа, синець в лобній ділянці зліва та синці в обох навколоорбітальних ділянках по верхньому та нижньому повікак, синець у зовнішнього кута правого ока із захватом проєкції правої виличної та скроневої кісток, субкон`юнктивальний крововилив лівого ока, крововилив у слизову оболонку губ із розповсюдженням на слизову правої щоки та ясна нижньої щелепи, закритий уламковий перелом кісток носу та правої виличної кістки, закритий перелом тіла нижньої щелепи та правого суглобового відростку, крововилив у м`які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні в лобно-тім`яно-скроневій ділянці справа, крововилив у правий скроневий м`яз, багатофрагментарний велико- та дрібно-уламковий перелом правої скроневої та лобної кісток справа із розповсюдженням перелому на основу черепа, епідуральний пластинчатий крововилив в проекції лобної кістки справа та правої скроневої кістки із переходом на основу черепа в зоні передньої та середньої черепних ямок справа, субдуральний пластинчатий крововилив по конвекситальній поверхні обох півкуль головного мозку із переходом на основу черепа та заходом у міжпівкульну щілину, субарахноїдальний крововилив в тім`яно-скроневій ділянці та в лобній ділянці правої півкулі головного мозку, а також по усіх поверхнях мозочка, забій головного мозку із вогнищем контузії в латерально-конвекситальному відділі правої скроневої частки головного мозку.

Спричинена потерпілому ОСОБА_6 важка тупа сукупна травма, яка включає в себе вищезазначені ушкодження, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

Причиною смерті ОСОБА_8 згідно висновку вищезазначеної судово-медичної експертизи явилась важка сукупна травма із переломом кісток черепа та ребер, внутрішньо-черепними крововиливами та забоєм головного мозку і легень, яка ускладнилася гострим розладом кровообігу та набряком-набряканням головного мозку із дислокацією стовбуру головного мозку, а також декомпенсованим безповоротнім травматичним шоком.

Кваліфікація дій обвинуваченого судом

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Допитаний в ході судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та показав, що 13 червня 2021 року, вдень, він разом з потерпілим придбали в магазині продукти харчування і спиртне, після чого прийшли до нього додому, де протягом тривалого часу спілкувалися, розпиваючи при цьому куплене спиртне, він пиво, а потерпілий горілку, якої сам випив одну, куплену ним, пляшку. Наголосив, що горілки під час спільного розпивання спиртних напоїв він не вживав. Коли на вулиці стемніло, він провів потерпілого додому, пройшовши з ним приблизно половину шляху до будинку останнього, де залишив, переконавшись в тому, що ОСОБА_6 продовжив рух в напрямку свого будинку. Після цього сам повернувся додому, звернуши при цьому до водяної колонки, в якій набрав пляшку води, потративши на це приблизно десять хвилин.

Зайшовши після цього в будинок, він відчув, що на нього ззаду напала невідома йому особа, яка почала його душити. Подолавши її опір, він вискочив на подвір`я, щоб викликати працівників поліції, для чого дістав мобільний телефон з кишені та спробував зробити виклик. Однак йому цього зробити не вдалось, так як інша невідома особа, яка знаходилась у дворі, вибила у нього з рук телефон, обхопила ззаду за шию та почала душити його. Захищаючись, він вирвався від нападника, схватив його за руку, перекинув через себе, поваливши таким чином на землю обличчям догори, після чого наніс йому декілька ударів кулаками в обличчя. Незважаючи на це, нападник не пепрестав чинити нападу та схопивши його за шию руками, продовжив здавлювати її. Захищаючись від нападу, він підібрав на землі металевий предмет, яким виявився кусок металевої труби, та почав наносити останньому удари по голові та тулубу, аж доки нападник не перестав чинити нападу, і припинив нанесення ударів лише після того, як той та відпустив його шию. Яку кількість ударів завдав останньому не пам`ятає. В той час, інший нападник вибіг з хати та через двір втік з місця події. Він, бачучи, що нападник вже не чинить будь-якого опору та не представляє для нього загрози, не маючи при собі телефону, пішов до сусідки, щоб попросити її викликати карету швидкої медичної допомоги та працівників поліції. По приїзду останніх, він надав показання щодо обставин події. Зазначив, що описані події відбувалися в темряві і він не бачив обличчя того, хто на нього напав і не допускав, що це міг бути ОСОБА_6 , який перед цим пішов від нього і з яким у нього були дружні стосунки. Наголосив, що в противному випадку, він не став би бити потерпілого і ніколи б не допустив його вбивства. Саме так, як встановлено в суді, він діяв відносно невідомої особи і виключно з метою захисту себе від нападу. Наміру позбавляти життя потерпілого він не мав, а тому винуватим себе у вчиненні умисного вбивства не визнає та просив кваліфікувати його дії, як перевищення меж необхідної оборони.

Визнав заявлений по справі потерпілою цивільний позов та не заперечував проти його задоволення.

Свої показання про факт, місце та обставини спричинення потерпілому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, їх локалізацію, спосіб їх спричинення, зокрема нанесення ударів, як кулаками своїх рук, так і металевою трубою, а також про фактичні обставини події, підтвердив під час слідчого експерименту, проведеного 13 липня 2021 року з його участю в ході досудового розслідування, протокол із відеозаписом про що були досліджені в суді (том 2 а. к. п. 60, 65).

Відповідно до висновку експерта № 12-23/23/231-А/21 від 22 липня 2021 року (том 2 а. к. п. 62 - 64), зробленого на підставі даних слідчого експерименту за участю ОСОБА_5 від 13 липня 2021 року, механізм утворення травми голови, що мав місце у ОСОБА_6 в цілому не суперечить об`єктивним судово-медичним даним відповідно способу та строку їх утворення, на який вказує обвинувачений під час проведення слідчого експерименту в частині локалізації травматичних впливів нападника. Проте, механізм утворення інших тілесних ушкоджень, що маються у потерпілого, не відображений під час слідчого експерименту.

Оцінюючи показання обвинуваченого в сукупності з іншими доказами по матеріалах кримінального провадження, суд зазначає, що вони по своїй суті є суперечливими, непослідовними та алогічними, аналіз яких дає суду підстави розцінювати їх як такі, що не відповідають дійсності та заявлені ним з метою захисту від пред`явленого обвинувачення та уникнення покарання за вчинене, а тому суд приймає їх до уваги тільки в тій частині, в якій вони узгоджуються з іншими доказами по матеріалах провадження та відповідають їм. Зокрема, судом приймаються до уваги його показання в частині ствердження про його присутність на місці вчинення злочину, спричинення тілесних ушкоджень потерпілому по механізму, локалізації та кількості нанесених ударів, способу заподіяння тілесних ушкоджень, а також знаряддя вчинення злочину.

Інтерпретація ж обвинуваченим обставин самої події правопорушення, його причин і мотивів, судом оцінюється критично з підстав алогічності та очевидної невірогідності його суджень. Крім того, це спростовується також і сукупністю досліджених в суді та оцінених відповідно до вимог закону доказів.

Аналізуючи показання обвинуваченого в частині, що стосується обставин вживання спиртних напоїв, в яких він стверджує, що горілки не вживав, а пив лише пиво, а також подій, що послідували після цього, зокрема, про супроводження потерпілого зі свого будинку після розпивання спиртного та спілкування, суд визнає їх такими, що викликають об`єктивний сумнів у їх правдивості, так як в ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинувачений являється особою, схильною до вживання спиртних напоїв, а тому суд сумнівається у правдивості його тверджень про те, що в будинку під час спільного розпивання спиртних напоїв він не вживав горілку, а тільки пиво, а тому не перебував в стані сп`яніння, що не узгоджується з показаннями свідків, які показали суду про те, що останній мав явні ознаки алкогольного сп`яніння.

Крім того, показання обвинуваченого про обставини повторної появи на його подвір`ї потерпілого після того, як він провів його додому і проникнення туди інших сторонніх осіб, могло мати місце тоді, коли він супроводжував потерпілого після розпивання спиртних напоїв і спілкування, викликають у суду сумніви з приводу їх об`єктивності, оскільки з моменту виходу і повернення до будинку минув незначний проміжок часу і весь цей час вхід на подвір`я домогосподарства обвинуваченого перебував в полі його зору, а тому він не міг не бачити, якби це мало місце, факту проникнення в двір як потерпілого, так і інших осіб. Про факт надуманості цих суджень, на думку суду, свідчить також і те, що, виходячи з досліджених в суді протоколів огляду, проведених за місцем вчинення злочину, обстановка в його будинку на той момент не свідчила про перебування в ньому будь-яких сторонніх осіб, про що міг би свідчити, зокрема, факт перевертання речей або їх перебування не на своїх місцях та враховуючи, що вказаного зафіксовано не було і сам обвинувачений не наголошував на таких обставинах, суд визнає ці твердження, як надумані та стверджені з метою спотворення обставин появи потерпілого саме в його дворі.

До того ж, констатуючи про факт нападу потерпілого на нього, після того як він вже провів його додому, обвинувачений не наводить жодних об`єктивних причин, на підставі яких той міг би повернутися до його будинку та здійснити такий напад, оскільки про наявність жодних конфліктних ситуацій між ними він не вказує, а тому з урахуванням того, що, як він зазначив, з потерпілим вони перебували в дружніх відносинах, підстав для здійснення такого останній не мав і доказів протилежного суду не надано. Пояснення обвинуваченого про те, що ОСОБА_6 попав до його будинку, втікаючи від інших осіб, не береться судом до уваги, оскільки це є лише припущенням обвинуваченого, яке не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження, а тому й розцінюється судом саме таким чином.

Крім того, в ході судового розгляду матеріалів кримінального провадження судом не встановлено жодної третьої особи, яка б могла бути причетною до вказаної події, окрім обвинуваченого та потерпілого. Будь-яких слідів перебування в будинку або на подвірї обвинуваченого інших осіб, які б могли вчинити на нього напад, як про це стверджує обвинувачений, в ході судового розгляду не встановлено, що нівелює показання обвинуваченого про те, що на нього напали двоє невідомих йому осіб, які очікували на нього в будинку та на подвірї, а в сукупності з іншими вищенаведеними доказами, взагалі спростовує показання обвинуваченого про викладені ним обставини нападу на нього невідомими.

Наведене всвоїй сукупностісвідчить проте,що жоднихознак боротьбина місцівчинення злочину,як ів будинкуобвинуваченого,виявлено небуло,а відтакі жодногодоказу напідтвердження фактузахисту обвинуваченогоохоронюваних закономправ таінтересів відсуспільно небезпечногопосягання матеріаликримінального провадженняне містять,у зв`язкуз чимсуд приходитьдо висновкупро відсутність,як актусуспільно небезпечногопосягання,так і підставдля захистувід нападу. В зв`язку з цим суд розцінює як надумане твердження обвинуваченого про те, що тілесні ушкодження потерпілому ним були спричинені виключно з метою захисту від застосованого до нього насильства.

Викликає об`єктивні сумніви в суду також і те, що, як стверджує обвинувачений, коли він боровся з нападником у дворі і при цьому намагався з`ясувати, що останній хоче та на підставі чого прийшов до його домогосподарства, перебуваючи біля останнього на надзвичайно близькій відстані, не міг не помітити або не зрозуміти, що цією особою був саме потерпілий ОСОБА_6 . На підставі наведеного суд ставить під сумнів і пояснення обвинуваченого в частині того, що якби він розумів ким саме приходиться потерпілий, то не наніс би йому таких тілесних ушкоджень та й взагалі не став би спричиняти йому будь-які тілесні ушкодження.

Аналіз показань обвинуваченого під час розгляду матеріалів кримінального провадження, на думку суду, свідчить про намір переконати суд у невідповідності очевидних фактів дійсності з метою спростувати наявні об`єктивні докази, надані стороною обвинувачення, які свідчать про його винуватість у вчиненому. Досліджені безпосередньо судом докази по матеріалах кримінального провадження спростовують версію обвинуваченого про здійснення на нього нападу та спричинення тілесних ушкоджень потерпілому саме з метою подолання вчиненого проти нього опору та захисту від нього. З цих підстав суд і розцінює його показання про обставини вчинення інкримінованого йому злочину, як такі, що не відповідають дійсності.

Зважаючи на агресивність, яка була проявлена обвинуваченим під час спричинення ударів, їх кількість та спосіб нанесення, суд вважає, що обвинувачений достовірно розуміючи, ким саме являється потерпілий, наносив ці тілесні ушкодження з метою протиправного позбавлення його життя, на ґрунті неприязних відносин, які раптово між ними виникли під час спільного розпивання спиртних напоїв.

Вважаючи вину обвинуваченого доведеною, суд виходить з наступного.

Потерпіла ОСОБА_9 дружина ОСОБА_6 , під час підготовчого судового засідання заявила суду, що не бажає брати участь в розгляді справи, а відтак, і надавати будь-які показання з приводу відомих їй обставин про скоєне кримінальне правопорушення. При цьому, наполягала на задоволенні, заявленого нею цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Допитаний в ході судового розгляду кримінального провадження свідок ОСОБА_10 , який являється племінником обвинуваченого, показав суду, що фактичних обставин вчинення злочину він не бачив, а був лише очевидцем подій, які відбувалися вже після прибуття працівників поліції. Зазначив, що 13 червня 2022 року, близько 23 години, йому зателефонувала сусідка ОСОБА_11 та повідомила, що з дядьком ОСОБА_5 щось трапилось, у зв`язку з чим після приїзду працівників поліції вони разом з дружиною пішли на місце пригоди до домогосподарства дядька в АДРЕСА_1 . Останній перебував на подвір`ї біля будинку в стурбованому стані та розповів, що коли повернувся додому, то на подвір`ї будинку на нього напала невідома особа. Між ним та нападником виникла бійка, внаслідок якої він спричинив останньому тілесні ушкодження, у зв`язку з чим і виникла необхідність викликати карету швидкої медичної допомоги та працівників поліції. При цьому, він не розповідав йому фактичних обставин події та не назвав особу нападника, так як сам не розумів, хто нею являвся. Враховуючи, що надворі було дуже темно, а в дворі обвинуваченого відсутнє освітлення, він не бачив чітко будь-яких слідів вчинення кримінального правопорушення, зокрема й слідів крові на руках дядька. Труп потерпілого бачив здаля, він лежав біля фірточки, на відстані 15 20 метрів. Коли підсвітив ліхтарем, побачив, що на обличчі потерпілого, як і на місці пригоди, було багато крові.

Під час слідчого експерименту, проведеного з його участю в ході досудового розслідування, свідок ОСОБА_10 підтвердив факт відсутності належного освітлення на місці події в дворі домоволодіння обвинуваченого та вказав, що радіус світла, яке випромінюють ліхтарі, розміщені на його подвір`ї, не охоплює саме місце, де було виявлено труп потерпілого, протокол про що разом із долученим до нього відеозаписом були досліджені в суді (том 2 а. к. п. 69 -70).

Аналізуючи показання названого свідка, суд звертає увагу на те, що останній очевидцем нападу невідомих осіб на обвинуваченого, спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, обставин та обстановки при цьому, не був та показав суду про обставини події лише зі слів обвинуваченого. Так, трактуючи пояснення обвинуваченого, викладені ним фактично одразу після вчинення злочину на місці його скоєння зазначив, що після повернення ОСОБА_5 додому, біля фіртки до його домогосподарства на останнього напала невідома особа. Таким чином, такі пояснення обвинуваченого є суперечливими та такими, що не співпадають з його показаннями, наданими в суді, зокрема щодо обставин нападу на нього, так як він засвідчив, що спочатку невідомий йому чоловік напав на нього в будинку, а вже потім інший, на подвір`ї.

Свідок ОСОБА_12 показав суду, що бачив свого вітчима, потерпілого ОСОБА_6 , в неділю, 13 червня 2021 року, та з ним не спілкувався. Того дня був на роботі та повернувся додому близько опівночі. В понеділок, 14 червня 2021 року, зранку, прокинувся від того, що якась жінка стукала в фіртку його двору та кликала його вітчима. Однак, той запевнив, що не знає де він та припустив, що можливо це пов`язано із його зловживанням спиртними напоями. Наступного дня до нього приїхали працівники поліції, які запросили його на впізнання трупа ОСОБА_6 .

Допитаний в ході судового розгляду справи свідок ОСОБА_13 працівник Управління патрульної поліції в Харківській області, показав, що вночі 13 червня 2021 року, під час патрулювання отримав повідомлення про заподіяння тяжких тілесних ушкоджень особою, яка повідомила про це на лінію «102». Прибувши на місце вчинення злочину, в дворі біля буд. АДРЕСА_1 , побачив обвинуваченого, в якого проглядалися ознаки алкогольного сп`яніння та який і сам не заперечував про це, а також потерпілого, який в крові лежав на подвір`ї біля цього будинку. На місці вчинення кримінального правопорушення обвинувачений розповів, що у вказаному будинку вживав спиртні напої з ОСОБА_6 . Про цей факт свідчили і наявні в будинку пусті пляшки з-під пива та горілки. В подальшому, ОСОБА_5 пояснив, що пішов проводити останнього додому, а коли повернувся, на нього напали двоє невідомих йому осіб. Не повідомляючи обставин бійки, не роз`яснюючи, як саме здійснили напад невідомі, обвинувачений лише зазначив, що одного з них він побив, а інший втік. На місці пригоди останній підтвердив, що предметом, яким були спричинені тілесні ушкодження потерпілому, виявився саме предмет, який знаходився поруч з тілом потерпілого, а саме частина металевої труби. ОСОБА_5 засвідчив, що саме нею він наносив удари потерпілому.

Свідок ОСОБА_14 , під час допиту в суді зазначила, що будь-яких фактичних обставин вчинення правопорушення вона не бачила, а тому й свідчити про них не може. При цьому показала суду, що 13 жовтня 2021 року, перед цією подією йдучи додому бачила сусідів, зокрема той факт, що потерпілий впустив ОСОБА_5 до свого будинку, пояснюючи, що останній є його однокласником, а потім вони разом із ОСОБА_6 пішли додому до обвинуваченого. Жодних інших обставин події та вчинення злочину вона не бачила.

Допитана в ході судового розгляду кримінального провадження свідок ОСОБА_11 , яка являється сусідкою обвинуваченого, показала суду, що вночі з 13 на 14 червня 2021 року до неї постукав ОСОБА_5 , прохаючи викликати карету швидкої медичної допомоги та працівників поліції, мотивуючи тим, що свій телефон десь загубив. При цьому, він, як їй здалося, перебував в стані сп`яніння та пояснював, що до його будинку хтось проник. Жодних ознак наявності тілесних ушкоджень на його обличчі не проглядалося, однак на його руках бачила кров. Зазначила, що ОСОБА_5 повідомив їй, що потерпілий дихає і стогне, але вона спостерігала лише як поліція виносила тіло чоловіка, якого вона не бачила, з двору обвинуваченого.

Протоколом огляду від 14 червня 2021 року (том 1 а. к. п. 221 - 230) зафіксовано місце вчинення злочину, яким явилося місце мешкання обвинуваченого ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 , при вході у двір якого зафіксований факт наявності плям бурого кольору, схожого на кров, розміром близько 70х60 см з дрібними частинками білого кольору, схожими на подріблені кістки. З правої сторони від вхідних дверей домоволодіння розташована металева зігнута труба, довжиною близько 50 см та в діаметрі приблизно 3 см, на кінці якої зафіксовано чітко виражені плями бурого кольору. На самому подвір`ї та в будинку наявні плями бурого кольору. В будинку виявлені пляшки з-під пива та дві пусті чарки на столі.

Вказані у протоколі та додатках до нього відомості підтверджують встановлені судом обставини щодо місця спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, що призвели до його смерті, що в свою чергу відповідає, як свідченням свідків, допитаних під час судового розгляду, так і поясненням самого обвинуваченого.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-21/16178-БД від 27 жовтня 2021 року (том 1 а. к. п. 211 - 220) на підошві капця, вилученого під час огляду місця події в АДРЕСА_1 , виявлено кров людини, генетичні ознаки якої збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупу ОСОБА_6 .

Суд приймаєнаданий стороноюобвинувачення доказв якостіналежного тадопустимого доказуу справі,оскільки вінотриманий уповній відповідностіз вимогами ст. ст. 87, 101-102 КПК України. Посилання сторони захисту про його недопустимість у зв`язку з відсутністю в реєстрі матеріалів кримінального провадження та не відкриттям стороні захисту для ознайомлення, суд вважає необґрунтованими, так як на момент направлення матеріалів кримінального провадження до суду, вказаного висновку експерта не було в наявності органу досудового розслідування, у зв`язку із проведенням експертизи. Після отримання вказаного висновку експерта сторона обвинувачення не здійснювала дій з метою його приховання, як доказу у справі, а сторона захисту мала об`єктивну можливість та час ознайомитися із його змістом, у зв`язку з чим суд приймає названий висновок експерта як доказ у справі.

Згідно протоколу пред`явлення речей для впізнання від 22 червня 2022 року (том 2 а. к. п. 9 - 11), ОСОБА_15 вказав саме на цей капець, зазначаючи про його належність потерпілому ОСОБА_6 .

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 12-17/231-А/21 від 22 липня 2021 року (том 1 а. к. п. 244 - 248) при дослідженні трупа ОСОБА_6 встановлена важка тупа сукупна травма, яка включає в себе наступні ушкодження:

голови: п`ять забитих ран на голові - у скроневій ділянці справа, по середній лінії лобно-тім`яній ділянці, в лобно-скроневий ділянці справа (2 рани) та в лобній ділянці справа, синець в лобній ділянці зліва та синці в обох навколоорбітальних ділянках по верхньому та нижньому повікак, синець у зовнішнього кута правого ока із захватом проєкції правої виличної та скроневої кісток, субкон`юнктивальний крововилив лівого ока, крововилив у слизову оболонку губ із розповсюдженням на слизову правої щоки та ясна нижньої щелепи, закритий уламковий перелом кісток носу та правої виличної кістки, закритий перелом тіла нижньої щелепи та правого суглобового відростку, крововилив у м`які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні в лобно-тім`яно-скроневій ділянці справа, крововилив у правий скроневий м`яз, багатофрагментарний велико- та дрібно-уламковий перелом правої скроневої та лобної кісток справа із розповсюдженням перелому на основу черепа, епідуральний пластинчатий крововилив в проекції лобної кістки справа та правої скроневої кістки із переходом на основу черепа в зоні передньої та середньої черепних ямок справа, субдуральний пластинчатий крововилив по конвекситальній поверхні обох півкуль головного мозку із переходом на основу черепа та заходом у міжпівкульну щілину, субарахноїдальний крововилив в тім`яно-скроневій ділянці та в лобній ділянці правої півкулі головного мозку, а також по усім поверхням мозочка, забій головного мозку із вогнищем контузії в латерально-конвекситальному відділі правої скроневої частки головного мозку;

грудної клітини: садно на спині в проекції тіла лівої лопатки, крововилив у м`які тканини (підшкірно-жирову клітковину та м`язи) грудної клітини справа в проекції 2-6 ребер між середнє ключичною та заднє-пахвовою лініями та зліва в проекції 7-10 ребер між середнє-ключичною та середнє-пахвовою лінією, закриті переломи 3, 4, 5, 6 ребер між середнє-ключичною та середнє-пахвовою лініями справа та переломи 2, 3, 4, 5, 6 ребер між середнє-ключичною та переднє-пахвовою лініями зліва із крововиливом в зоні переломів у міжреберні м`язи та пристінкову плевру, забій легень із розривом у міждольових ділянках та по передній поверхні середньої долі правої легені;

кінцівок: синець по ліктьовій та зовнішній поверхням правого передпліччя в середній та нижній третині, два синця по ліктьовій поверхні лівого передпліччя в середній та нижній третині, синець по тильній поверхні правої кисті та синець в нижній третині лівого стегна по внутрішній поверхні, а також травматичний відрив нігтьової пластини 1-го пальця лівої кісті.

За механізмом вищезазначені тілесні ушкодження утворилися в єдиний короткий проміжок часу від не менш двадцятиразової ударної травматичної дії тупого твердого предмету (предметів), з обмеженою площею травматичної поверхні, індивідуальні особливості якого (яких) в ушкодженнях не відобразилися.

Причиною смерті ОСОБА_6 явилася важка сукупна травма перелом кісток черепа та ребер, внутрішньо-черепними крововиливами та забоєм головного мозку і легень, яка ускладнилася гострим розладом кровообігу та набряком-набряканням головного мозку із дислокацією стовбуру головного мозку, а також некомпенсованим безповоротнім травматичним шоком.

Смерть ОСОБА_6 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , о 12 год 29 хв, в стаціонарі КНП «МКЛШНМД ім. проф. О. І. Мещанінова» ХМР.

За ступенем тяжкості важка тупа сукупна травма, яка включає в себе вищезазначені ушкодження, що мають місце у ОСОБА_6 належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя.

При дослідженні крові ОСОБА_6 , на момент госпіталізації у лікувальний заклад, виявлений етиловий спирт у кількості 3,531 ‰, що може відповідати вмісту його до тяжкого отруєнню алкоголем, при якому може наступити смерть, а при судово-медичній експертизі крові ОСОБА_6 в Харківській судово-медичній лабораторії, виявлений етиловий спирт у кількості 2,04 ‰.

Зважаючи на ступінь отруєння потерпілого алкоголем, при якому може наступати смерть та стан сп`яніння, в якому він перебував, суд констатує, що вільне активне переміщення останнього, про яке стверджує обвинувачений, малоймовірне, а тому це спростовує показання обвинуваченого про можливі обставини повторної появи потерпілого на його подвір`ї після того, як він провів його додому. Так швидко, зважаючи на стан сп`яніння, потерпілий повернутися не міг. Та, на думку суду, можливість його самостійного переміщення за таких обставин є малоймовірною.

Отже, це дає підстави суду стверджувати, що після розпивання спиртних напоїв і до настання смерті потерпілий знаходився в будинку на подвір`ї домогосподарства обвинуваченого і звідти не виходив.

Згідно висновку експерта № 15-12/568-С/2021 від 24 липня 2021 року (том 2 а. к. п. 14 - 16) в результаті проведення судово-медичної експертизи піднігтьового вмісту з лівої руки ОСОБА_5 , знайдені сліди крові, зокрема людини.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 14/391-С/21 від 21 липня 2021 року (том 2 а. к. п. 41 - 42) на фрагменті тканини покривала з ліжка, виявленого та вилученого під час огляду місця події в АДРЕСА_1 , знайдена кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_6 .

Згідно висновків судових молекулярно-генетичних експертиз № СЕ-19/121-21/16180-БД від 25 жовтня 2021 року та № СЕ-19/121-21/16183-БД від 28 жовтня 2021 року (том 2 а. к. п. 86 99, 116 - 125) на поверхні наданих на дослідження жилету та на зовнішній поверхні шортів, вилучених під час огляду місця події в АДРЕСА_1 виявлено кров людини, генетичні ознаки якої збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупу ОСОБА_6 .

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-21/16182-БД від 03 листопада 2021 року (том 2 а. к. п. 101 - 111) на фрагменті металевого виробу, вилученого під час огляду місця події в АДРЕСА_1 , встановлені генетичні ознаки слідів крові, які співпадають з генетичними ознаками зразка крові трупу ОСОБА_6 .

Вказаним доказом встановлено знаряддя вчинення злочину, яким являється металева труба, що не спростовувалось і самим обвинуваченим під час судового розгляду матеріалів кримінального провадження.

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи № 14/404-С/21 від 12 серпня 2021 року (том 2 а. к. п. 113 - 114) на футболці, вилученій під час огляду місця події, знайдена кров людини, походження якої від потерпілого ОСОБА_6 не виключається.

Так, судом безперечно встановлено, і цього не заперечує сам обвинувачений, що в зазначені в обвинувальному акті день, час і місці він знаходився зі місцем мешкання в буд. АДРЕСА_2 , де разом із потерпілим вживав спиртні напої.

Факт виявлення трупу потерпілого саме на території господарства, в будинку якого проживає обвинувачений свідчить про те, що потерпілий і не виходив звідти, як стверджує про це обвинувачений, а конфлікт між ними і послідуюче нанесення ударів виникли саме в тому місці, де був виявлений труп ОСОБА_6 та яке являється місцем вчинення злочину.

Про місце вчинення злочину свідчить також висновок експертизи, згідно якого тілесні ушкодження потерпілому нанесені по суті одномоментно, даних про те, що ці тілесні ушкодження могли наноситись в різний час та в різному місці матеріали провадження не містять, тобто після нанесення ушкоджень потерпілому він не міг переміститися в будь-яке інше місце. Отже, суд вважає доведеним той факт, що тілесні ушкодження були нанесені потерпілому в один час, в одному місці, по суті одним способом, як про це слідує з показань обвинуваченого про те, що він наносив їх одним способом та одним предметом і відповідають по кількості нанесених ударів, а тому суд вважає доведеним, що смерть потерпілого була спричинена саме обвинуваченим у цьому місці, день, час та способом, і не в стані необхідної оборони, як він про це стверджує, про що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази, а в процесі нападу на потерпілого самим обвинуваченим та нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому з метою заподіяння його смерті.

Спростовуючи показання обвинуваченого в частині спричинення ним тілесних ушкоджень потерпілому саме в стані не необхідної оборони, суд виходить також з того, що згідно висновку експерта № 09/1023-С/2021 від 15 червня 2021 року (том 2 а. к. п. 1) на тілі ОСОБА_5 будь-яких тілесних ушкоджень не виявлено, у зв`язку з чим ступінь їх тяжкості не встановлювався, що, на думку суду, нівелює показання обвинуваченого про те, що на нього напали невідомі йому особи, оскільки б в разі наявності факту боротьби між ними, мали б місце і ушкодження на тілі обвинуваченого, зокрема в ділянці шиї, враховуючи, що останній наголошував про те, що нападник неодноразово його придушував. Кожен із названих свідків не був очевидцем вказаної події, а відтак не може достовірно та безперечно свідчити про обставини спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому та обстановку при цьому, так як їх показання, надані в суді під час їх допиту, є лише трактуванням слів самого обвинуваченого, який повідомляв їм про цю подію. А враховуючи встановлену судом алогічність та суперечливість його показань взагалі не можуть бути прийняті до уваги суду в цій частині.

Отже, судом безперечно встановлено, що потерпілий отримав тяжкі тілесні ушкодження внаслідок дій саме обвинуваченого за обставин і способом, викладених в обвинувальному акті, про що останній не заперечує, та що за своїми наслідками призвело до його смерті.

Оцінюючи мотиви злочинних дій обвинуваченого, суд вважає, що він вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, на що вказує характер, локалізація, предмет та спосіб нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 у життєво важливий орган.

Ці обставини в своїй сукупності, на переконання суду, дають підстави констатувати, що обвинувачений ОСОБА_5 розумів і передбачав не тільки можливість, а й виключну закономірність нанесення тяжкого тілесного ушкодження потерпілому та заподіяння йому смерті, а отже про наявність прямого причинного зв`язку між діями обвинуваченого та наслідками, що наступили.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд не знаходить.

Обставиною, яка обтяжує його покарання, є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Мотиви призначення покарання

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд згідно з вимогами ст. ст. 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним й достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеристику його особи, його поведінку, як під час скоєння правопорушення, так і після цього, ставлення до скоєного, яке, на думку суду, не є проявом усвідомлення суспільної небезпечності наслідків своїх діянь та намаганням применшити суспільну небезпечність своїх протиправних дій та себе як особи, що їх вчинила, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та наявність тих, що його обтяжують, і приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі, вважаючи, що це буде необхідним й достатнім для його виправлення, перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів як ним самим, так і іншими особами, а також соціальної реабілітації.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує висновок судово-психіатричної експертизи № 359 від 12 липня 2021 року (том 2 а. к. п. 57 - 59), згідно з яким ОСОБА_5 хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_5 перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Вирішення цивільного позову

Потерпілою ОСОБА_9 по матеріалах кримінального провадження заявлений цивільний позов про відшкодування з обвинуваченого матеріальної шкоди на суму 20000 грн, пов`язаної з витратаими на поховання потерпілого, та моральної шкоди на суму 150 000 грн (том 1 а. к. п. 14).

Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд керується ст. 128 КПК України, ст. ст. 23, 1166 - 1168ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» та постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», згідно з якою, зокрема, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її спричиненні, а також враховує п. 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року (№ 752/17832/14-ц), згідно з яким, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

При цьому суд виходить з установленого законом правила про те, що майнова шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

У добровільному порядку збитки, завдані злочином відшодовані не були.

Обвинувачений ОСОБА_5 визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тобто умисному вбивстві потерпілого ОСОБА_6 .

Відповідно до ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю.

Таким чином, особами, які мають право на відшкодування шкоди в зв`язку з смертю ОСОБА_6 внаслідок його умисного вбивства є його близькі родичі, і зокрема дружина, яка визнана в кримінальному провадженні потерпілою та пред`явила вказаний цивільний позов.

Вирішуючи заявлений потерпілою ОСОБА_9 цивільний позов, суд виходить з того, що матеріалами кримінального провадження доведено вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, у зв`язку з чим на підставі наданих суду доказів, ґрунтуючись на принципах розумності, справедливості та співмірності, суд вважає за необхідне задовольнити цивільний позов ОСОБА_9 в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_5 на її користь 20 000 грн матеріальної шкоди та 150 000 грн моральної шкоди.

Мотиви інших рішень

Оскільки обвинувачений засуджується до покарання, яке має відбувати реально, то суд з метою виконання вироку, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, вважає за необхідне обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.

Процесуальних витрат по матеріалах кримінального провадження немає.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373 та 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України і призначити йому покарання у виді восьми років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з 06 жовтня 2022 року.

Речові докази в цьому кримінальному провадженні, визнані такими відповідно до постанов слідчого від 14 червня 2021 року: фрагмент металевого виробу, змиви речовини бурого кольору, відрізок липкої стрічки зі слідами пальців рук - знищити; всі інші - повернути за належністю.

До набрання вироком законної сили, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.

Зарахувати в строк відбування покарання з розрахунку одному дню позбавлення волі відповідає один день попереднього ув`язнення, час його тримання під вартою в зв`язку з обранням щодо нього цього запобіжного заходу, з 16 червня 2021 року по 06 жовтня 2022 року.

Заявлений по матеріалах кримінального провадження цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_9 20 000 грн матеріально шкоди та 150000 грн моральної шкоди.

Вирок може бути оскаржено в Полтавський апеляційний суд через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_16