Рішення № 106653034, 07.10.2022, Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/246/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

07 жовтня 2022 року м. Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Гладій Л.М.,

з участю секретаря Владюк Н.В.,

розглянувши у спрощеному провадженні в м. Красилові цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Хмельницьке обласне управління до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04 вересня 2020 року між акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (надалі АТ «Ощадбанк») та ОСОБА_1 було укладено було укладено договір про споживчий кредит № 22-2020-935 (надалі - Договір), відповідно до п. 2.2 якого банк надав Позичальнику кредит у розмірі 32500 грн. на строк 60 місяців з терміном остаточного повернення Кредиту не пізніше 20 жовтня 2025 року, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами Кредитного договору. Кредит надано на споживчі цілі (п. 2.3 Договору).

За користуванням Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в розмірі 56 % річних. Зазначена у цьому пункті Договору процентна ставка є фіксованою(п. 2.4.1). Відповідно до п. 3.3.1 Кредитного договору всі платежі за Кредитним договором (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісійні винагороди, штрафні санкції тощо) здійснюються шляхом списання Банком коштів у договірному порядку з поточного рахунку.

Пунктом 3.3.3 Позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 541,67 грн. та сплату процентів нарахованих на залишок основної суми боргу за кредитом щомісячно до 20 числа місяця наступного за звітним, починаючи з жовтня 2020 року, шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок, які Банк, використовуючи право договірного списання коштів, наданого йому згідно з умовами цього договору, списує в рахунок погашення основної суми боргу за кредитом та сплати процентів відповідно до послідовності визначеної Договором. Останній платіж в рахунок повернення Кредиту та процентів Позичальник зобов`язується здійснити не пізніше дати (терміну) остаточного повернення Кредиту, визначеної Кредитним договором. Пунктом 2.4.2 Кредитного договору визначено, що проценти нараховуються Банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом, що був отриманий Позичальником, починаючи з дати видачі Кредиту до терміну остаточного повернення Кредиту, визначеного цим Договором. У випадку настання строку повернення кредиту, у зв`язку із настанням» обставин передбачених пп. 3.10.2.1 та 3.10.2.2 Кредитного договору, нарахування процентів по Кредиту припиняється наступного дня після настання такого терміну.

Відповідно до п. 3.3.4 Кредитного договору визначено, що якщо сума коштів, що надійшла на рахунок в повернення кредиту та сплати процентів, менша розміру, вказаного у п.п. 3.3.3. цього договору, то несплачений платіж та нараховані проценти, що мали бути сплаченими, вважаються простроченими. Наступна сума платежу повинна додатково включати суму коштів необхідну для погашення простроченого платежу та сплати нарахованої пені за прострочені платежі з урахуванням вимог п. 8.2. Кредитного договору.

Відповідно до п. 8.3. Кредитного договору за порушення взятих на себе зобов`язань по своєчасному поверненню основної суми боргу та/або сплати процентів за користування кредитом та/або сплати комісійної винагороди, позичальник зобов`язується сплатити на користь Банку пеню в розмір подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на період за який сплачується пеня від суми платежу за кожен день прострочення, але не більше 15% простроченого платежу. Пунктом 4.3.2 Кредитного договору п. 4.3. «Обов`язки Позичальника» визначено, що Позичальник зобов`язаний у строки обумовленні Кредитним договором, повернути Кредит, своєчасно сплачувати проценти за користуванням кредитом, комісійні винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за Кредитним договором.

Відповідно до п. 4.2.2 Кредитного договору при виникненні простроченої заборгованості основною сумою боргу за Кредитом та або/або процентами більше ніж на один місяць, а також в інших випадках, передбачених Кредитним договором вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів за Кредитним договором, та стягнути заборгованість за Кредитним договором в примусовому порядку.

Відповідач свої зобов`язання, передбачені кредитним договором щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків не виконує, в результаті чого станом на 04 лютого 2022 року виникла заборгованість у розмірі 28104,97 грн., з якої: основний борг - 23808,29 грн.; загальна сума заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом 3892,73 грн.; загальна сума 3% річних від прострочення сум по кредиту 155,34 грн.; загальна сума 3% річних від прострочених сум по відсотках - 37,79 грн.; загальна сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості по основному боргу 152,75 грн.; загальна сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості по відсотках 58,07 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь та судовий збір в розмірі 2481 грн.

Відзиву на позов від відповідача до суду не надійшло.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій позов підтримав та просить справу розглядати за його відсутності.

Відповідач, який повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання повторно не з`явився, відзив на позов не подав та про причини неявки суд не повідомив.

У відповідності до ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень з боку позивача проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до укладеного 04 вересня 2020 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 споживчого договору № 22-2020-935 останній отримав кредит у розмірі у розмірі 32500 грн. на строк 60 місяців з терміном остаточного повернення Кредиту не пізніше 20 жовтня 2025 року, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами Кредитного договору. Кредит надано на споживчі цілі (п. 2.3 Кредитного договору).

Відповідно до п. 2.4.1 Договору за користування кредитом відповідач зобов`язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в розмірі 56 % річних, яка є фіксованою.

Пунктом 3.3.3 сторони кредитного договору обумовили, що позичальник зобов`язується здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 541,67 грн та сплату процентів нарахованих на залишок основної суми боргу за кредитом щомісячно до 20 числа місяця наступного за звітним, починаючи з жовтня 2020 року, шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок, які Банк, використовуючи право договірного списання коштів, наданого йому згідно з умовами цього договору, списує в рахунок погашення основної суми боргу за кредитом та сплати процентів відповідно до послідовності визначеної Кредитним договором. Останній платіж в рахунок повернення Кредиту та процентів Позичальник зобов`язується здійснити не пізніше дати (терміну) остаточного повернення Кредиту, визначеної Кредитним договором.

Відповідно до п. 2.4.2 Договору визначено, що проценти нараховуються Банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом, що був отриманий Позичальником, починаючи з дати видачі Кредиту до терміну остаточного повернення Кредиту, визначеного цим Договором.

Згідно п. 8.3. Договору сторонами обумовлено, що за порушення взятих на себе зобов`язань по своєчасному поверненню основної суми боргу та/або сплати процентів за користування кредитом та/або сплати комісійної винагороди, позичальник зобов`язується сплатити на користь Банку пеню в розмір подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на період за який сплачується пеня від суми платежу за кожен день прострочення, але не більше 15% простроченого платежу.

Відповідно до п. 4.2.2 Кредитного договору при виникненні простроченої заборгованості основною сумою боргу за Кредитом та або/або процентами більше ніж на один місяць, а також в інших випадках, передбачених Кредитним договором Банк має право вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів та інших платежів за Кредитним договором, та стягнути заборгованість за Кредитним договором в примусовому порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610, 611, 623 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України (норми про договір позики застосовуються до кредитних правовідносин в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.1ст.1048 ЦКпозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_1 (а.с.19-20), та виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 (а.с.21-24) відповідач свої зобов`язання, передбачені договором, щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків не виконав, внаслідок чого, станом на 04 лютого 2022 року загальна кредитна заборгованість по Договору становить 27701,02 грн, з яких: 23808,29 грн - заборгованість за основним боргом, 3892,73 грн заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом.

Вказані обставини підтверджуються: копією договору про споживчий кредит № 22-2020-935 та копією паспорта споживчого кредиту, підписаних відповідачем ОСОБА_1 , копіями розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 .

Щодо вимог банку про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат в порядку визначеному ч.2 ст. 625 ЦК України то суд вважає, що такі позовні вимоги не підлягають задоволенню зважаючи на таке.

Припис абз. 2 ч.1ст.1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно із частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Стаття 625 ЦК України передбачає відповідальність за порушення грошового зобов`язання. У частині 2 цієї статті зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові від 04 лютого 2020 у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду уже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Згідно п.2.2 Договору сторони узгодили, що строк дії кредитного договору становить 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 20 жовтня 2025 року.

Як вбачається з наданих позивачем розрахунків заборгованості за договором № 22-2020-935 від 04 вересня 2020 року, укладеного між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 та виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 відповідач вносив кошти на погашення заборгованості за наданим кредитом, а позивач продовжував нараховувати передбачені Договором проценти за користування кредитними коштами в порядку визначеному ч.1 ст. 1048 ЦК України, зважаючи на вказане, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат в порядку, визначеному ст. 625 ЦК України, а тому в позові в цій частині слід відмовити.

Таким чином, враховуючи, що позичальник ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання за кредитним договором № 22-2020-935 від 04 вересня 2020 року, істотні умови якого були ним узгоджені, разом з тим судом визнано безпідставними вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за період, що охоплюється строком дії договору та протягом якого банком в порядку ч.1 ст. 1048 ЦК України нараховувалися проценти за користування кредитом, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за основним боргом в розмірі 23808,29 грн. та 3892,73 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов АТ «Ощадбанк» задоволено на 98,56% (27701,02 грн х 100 : 28104,97 грн), а тому з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» підлягає стягненню судовий збір в сумі 2445,27 грн (2481 грн. х 98,56 % : 100).

На підставівикладеного,керуючись ст.ст. 526, 530, 610, 611, 623, 625, 633, 634, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 12, 76-81, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Хмельницьке обласне управління заборгованість за кредитним договором № 22-2020-935від 04вересня 2020року в розмірі 27701 (двадцять сім тисяч сімсот одна) гривня 02 копійки.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Хмельницьке обласне управління судовий збір в сумі 2445,27 гривень.

Позивач - акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Хмельницьке обласне управління, місцезнаходження: 29000, м. Хмельницький, вул. Кам`янецька, 46; код ЄДРПОУ 09315357.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Красилівського районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.М. Гладій