Постанова № 106649632, 05.10.2022, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/2199/22

Провадження № 3/314/1318/2022

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.2022 м.Вільнянськ

Суддя Вільнянськогорайонного судуЗапорізької областіСвідунович Н.М.,розглянувши матеріали,які надійшлиз Головногоуправління ДПСу Вінницькійобласті,про притягненнядо адміністративноївідповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , директора ТОВ «Агропроінвест 08», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інші відомості суду не відомі,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії № 355, складеним 29.07.2022, ОСОБА_1 , який є директором ТОВ «Агропроінвест 08», порушив встановлений законом порядок ведення податкового обліку, а саме підприємством завищено суму від ємного значення з ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку за січень 2022 року на суму 42865036 грн. та завищено від`ємне з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за січень 2022 року на суму 42865036 грн., чим порушено абз. «б» п. 200.4, п. 200.7, п. 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав, пояснив, що на підставі акту перевірки № 4512/02-32-07-03/35834331 від 29.07.2022 Головним управлінням ДПС у Вінницькій області було прийнято податкові повідомлення-рішення № 0053920703 від 25.08.2022 та №0053930703 від 25.08.2022. Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ «Агропроінвест 08» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду, відповідно грошові зобов`язання, визначені товариству податковими повідомленнями-рішеннями,наразі неузгоджені.Просив закритипровадження усправі пропритягнення йогодо адміністративноївідповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно зі ст.ст. 245, 256, 280 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

За положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.

Частина 1 ст. 163-1 КУпАП, передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Об`єктом даного правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.

Об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у порушення правил ведення податкового обліку.

З аналізу вказаної норми, суд дійшов висновку, що об`єктивна сторона саме цього складу адміністративного правопорушення не прирівнює заниження податків чи доходів від діяльності підприємства до ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку. Значення має порушення самого порядку або процедури ведення податкового обліку (неподання, несвоєчасне подання певних документів, звітів та ін.).

За змістом ч. 1 ст. 163-1 КУпАП наявність вини особи у вчиненні правопорушення є обов`язковою умовою для притягнення її до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

З наведених норм права вбачається, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки, так як в силу норм Податкового кодексу України, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, який зобов`язує до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Відповідно до вимог ст. 56 Податкового кодексу України, рішення прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

При цьому п. 56.18 цієї статті визнано, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Спираючись на положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Агропромінвест 08» до Запорізького окружного адміністративного суду подано позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення, що свідчить про неузгодженість грошових зобов`язань (ухвала про відкриття провадження у справі від 27.09.2022 № 280/5370/22).

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 №1-р/2019 вказав, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства»).

Таким чином,суд тлумачить усі сумніви на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 упорушенні правил ведення податкового обліку не доведена, а, отже, зважаючи на все вищевикладене, в його діях не вбачається складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадженняу справіпро адміністративнеправопорушення зач.1ст.163-1КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, протягом 10 днів з дня її винесення.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області.

Суддя Н.М. Свідунович

05.10.2022