Рішення № 106643800, 05.10.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 жовтня 2022 року м. ПолтаваСправа №440/7135/22

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ України в Полтавській області), у якому просив:

визнати протиправною бездіяльність ГУПФ України в Полтавській області щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, від 11.08.2022, поданого через Урядовий контактний центр реєстраційний №СТ-14409246;

зобов`язати ГУПФ України в Полтавській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, реєстраційний № НОМЕР_1 від 11.08.2022, вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановленим судом;

визнати протиправною бездіяльність ГУПФ України в Полтавській області щодо не надання роз`яснення порядку оскарження прийнятого рішення у відповіді від 12.08.2022 за вих. №9202-7950/С-02/8-1600/22 згідно вимог ст. 15 Закону України "Про звернення громадян";

визнати протиправною бездіяльність ГУПФ України в Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що він у серпні 2022 року через Урядовий контактний центр направив звернення до ГУПФ України в Полтавській області, реєстраційний № СТ-14409246 щодо виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Однак, відповідач не вжив належних заходів щодо розгляду його звернення, у відповіді на звернення не навів посилання на закон і мотивів відмови у його задоволенні, а також не роз`яснив порядок оскарження рішення про відмову у задоволенні звернення. Також відповідач не вжив заходів щодо виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у визначеному законом розмірі, чим порушив право ОСОБА_1 на належне соціальне забезпечення.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 33-35/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що звернення ОСОБА_1 розглянуте по суті та за результатами його розгляду позивачу надано змістовну відповідь, у якій зазначено, що виплату спірної допомоги у 2022 році проведено у порядку та розмірах, визначених постановою КМУ від 07.05.2022 №540, яка є чинною та підлягала виконанню. Окрім того, представник відповідача вважав, що ГУПФ України в Полтавській області не є належним відповідачем у справі, оскільки доплату грошової допомоги до 5 травня мають проводити органи соціального захисту населення.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про заміну відповідача у справі на належного - Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2022 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про заміну відповідача у справі на належного - Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області.

За приписами пунктів 1, 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію; оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до частини другої статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Обставини справи

Позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджено копією посвідчення.

Також позивач перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області як одержувач пенсії.

ГУПФ України в Полтавській області у червні 2022 року здійснило виплату позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі 1491,00 грн, що підтверджено довідкою /а.с. 37 - зворот/ та не заперечувалось сторонами.

11.08.2022 ОСОБА_1 через Урядовий контактний центр подав звернення на ім`я начальника ГУПФ України в Полтавській області, реєстраційний № СТ-14409246 щодо виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком /а.с. 16/.

Листом ГУПФ України в Полтавській області від 12.08.2022 за вих. №9202-7950/С-02/8-1600/22 позивача повідомлено, що виплату спірної допомоги у 2022 році проведено у порядку та розмірах, визначених постановою КМУ від 07.05.2022 №540, яка є чинною та підлягала виконанню /а.с. 8/.

Не погодившись з такою відповіддю ГУПФ України в Полтавській області, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Правовий статус ветеранів війни визначає та створення належних умов для їх життєзабезпечення забезпечує Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII /далі Закон №3551-XII/.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI (набрав чинності 01.01.2008) частину п`яту статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI.

Отже, зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону № 107-VI, визнані неконституційними.

Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетний кодекс України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Рішенням від 27.02.2020 №3-р/2020 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому, Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22.05.2008 №10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Водночас в постанові від 07.05.2022 №540 Кабінет Міністрів України установив, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році виплачується в таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п`ятою статті 12 цього Закону.

Також частиною першою статті 1 Закону №393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом статті 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Статтею 5 Закону №393/96-ВР встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Питання розгляду заяв (клопотань) урегульовано статтею 15 Закону №393/96-ВР, відповідно до якої органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Оцінка судом обставин справи

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Спірним у цій справі є передусім питання визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій, а саме: чи такий розмір правомірно визначено постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540, а чи для його визначення слід керуватись частиною п`ятою статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020).

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до частин першої, третьої статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Таким чином, виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги до 05 травня у 2022 році слід застосовувати не Постанову №540, а Закон №3551-XII, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи викладене, разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році повинна виплачуватися учасникам бойових дій у розмірі, встановленому частиною п`ятою статті 12 Закону №3551-XII у редакції Закону №367-ХІV.

Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно з частиною четвертою цієї статті мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Закон №1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком.

Разом з тим, держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Отож, при врегулюванні спірних відносин щодо обчислення щорічної разової грошової допомоги до 5 травня застосуванню підлягає саме частина перша статті 28 Закону №1058-ІV.

Оскільки разову грошову допомогу за 2022 рік виплачено позивачу у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону №3551-XII, суд дійшов висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.

Відповідні висновки щодо застосування норм права викладено в рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20, що залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.

Варто зазначити, що Уряд України, обмежуючи розмір грошової допомоги до 5 травня у 2022 році у Постанові №540 всупереч правовій позиції КСУ, викладеній у Рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020, зумовив ситуацію, де розпорядники бюджетних коштів, виконуючи вимоги Постанови КМУ, вимушені діяти з порушенням прав та гарантій осіб, на яких поширюються положення Закону №3551-XII. Однак, необхідність виконання компетентним органом, як розпорядником бюджетних коштів, вимог Постанови №540, не звільняє його від відповідальності за порушення конституційного права позивача на належний соціальний захист.

Визначаючи належного відповідача у справі суд враховує, що відповідно до підпункту 2 пункту 2 Постанови №540 виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій.

Тобто, Постановою №540 обов`язок безпосередньої виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік позивачу, як одержувачу пенсії, покладено на ГУПФ України в Полтавській області, а Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області до процедури проведення такої виплати у 2022 році не залучався.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд, з урахуванням висновків Верховного Суду у справі №440/2722/20, вважає за можливе визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині належить задовольнити.

Що ж стосується позовних вимог в частині оспорення позивачем процедури розгляду його звернення від 11.08.2022, суд виходить з таких міркувань.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач скористався визначеним статтею 40 Конституції України правом на звернення до ГУПФ України в Полтавській області, його звернення розглянуте по суті компетентним органом, а за результатами розгляду звернення у визначений законом строк надана відповідь.

Доводи позивача про те, що за результатами розгляду його звернення жодна посадова особа ГУПФ України в Полтавській області не притягнута до відповідальності за порушення його прав суд визнає безпідставними, адже звернення ОСОБА_1 від 11.08.2022 не містило посилань на порушення його прав конкретними співробітниками пенсійного органу.

Натомість, як встановлено у ході розгляду справи, спірні відносини виникли з огляду на різне, відмінне тлумачення сторонами норм чинного законодавства в частині визначення розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій.

Твердження позивача про те, що у відповіді на звернення не роз`яснено порядок оскарження рішення про відмову у задоволенні звернення суд оцінює з урахуванням того, що наведені обставини не становили перешкод ОСОБА_1 для звернення до суду за захистом порушеного права, як те передбачено та гарантовано чинним законодавством.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У силу частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

З урахуванням наведеного суд зауважує, що право на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 (справа №826/7380/15) вказала, що верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту. Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, невід`ємною частиною конституційного права на судовий захист є можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог щодо поновлення яких встановлена у належній судовій процедурі та формалізована у судовому рішенні, що забезпечено конкретними гарантіями, які б дозволяли реалізувати його в повному об`ємі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя.

Суд враховує, що права позивача у спірних відносинах порушені бездіяльністю ГУПФ України в Полтавській області щодо невиплати ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

За результатами розгляду цієї справи така бездіяльність визнана протиправною, а відповідача зобов`язано нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Обраний у конкретному випадку спосіб захисту прав позивача гарантує ефективне їх поновлення, тоді як зобов`язання відповідача повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 11.08.2022 не призведе до відновлення його порушених прав.

При цьому суд акцентує увагу на тому, що захист прав здійснюється у разі їх порушення і звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

А тому, у відповідній частині позовних вимог належить відмовити.

Посилання позивача на численні рішення Європейського суду з прав людини та Конституційного Суду України суд відхиляє як безпідставні, оскільки наведені у них висновки не є релевантними спірним відносинам.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач від сплати судового збору звільнений, оскільки є учасником бойових дій.

Відповідач доказів понесення судових витрат у зв`язку з розглядом цієї справи до суду не надав.

Таким чином, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга в електронній формі подається через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд" безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду, а у паперовій формі через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СуддяО.О. Кукоба