Рішення № 106642478, 05.10.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/23651/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Львівського обласного центру зайнятості до Головного управління Держпраці у Львівській області, про визнання протиправним та скасування припису.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся Львівський обласний центр зайнятості (далі позивач, центр зайнятості) з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (далі відповідач, ГУ Держпраці у Львівській області), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просить:

- визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Львівській області від 31.08.2021 №13/01/489/0252-0189 про усунення виявлених порушень законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, складеного головним державним інспектором Головного управління Держпраці у Львівській області;

- стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

Львівський обласний центр зайнятості вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню оскаржений припис, оскільки вимоги пунктів припису є безпідставними та необґрунтованими. Припис винесений, оскільки при виплаті допомоги по безробіттю не проведено нарахування та виплату компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Однак позивач вважає, що не вчинив жодних порушень. Наголошує, що приписами Закону №1533-111 та Порядку передбачено періодичність виплати допомоги по безробіттю, однак не передбачено за який період та в які строки здійснюється така виплата допомоги по безробіттю. Остаточний розрахунок виплат допомоги по безробіттю здійснюється на підставі рішення про припинення виплат, однак зазначеними Законом №1533-111 та Порядком не передбачено терміни проведення остаточного розрахунку виплат допомоги по безробіттю. Відповідно до вищенаведеного, жодним нормативним документом законодавчо не визначено календарних термінів виплати допомоги по безробіттю. Таким чином, Львівським обласним центром зайнятості не порушувались строки виплати допомоги по безробіттю, а тому, відсутні підстави проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Станом на 27.08.2021 відповідний бюджет не був затверджений, а затверджений лише тимчасовий кошторис видатків на 9 місяців 2021 року, який не містить видатків на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до ст. 471 Закону України «Про зайнятість населення». У зв`язку з цим, в 2021 році виплата суб`єктам господарювання коштів на допомогу по безробіттю за раніше взятими зобов`язаннями не здійснювалася.

Ухвалою від 14.12.2022 суд відкрив спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Зазначено, що в ході проведення перевірки у Львівському обласному центрі зайнятості інспекторами праці було виявлено низку порушень законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття. Зокрема, в порушення вимог ст. ст. 2,4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», пунктів 3,4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати при виплаті допомоги по безробіттю Львівським обласним центром зайнятості не проведено нарахування та виплату компенсації громадянам втраті) частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Ухвалою від 12.01.2022 суд відмовив у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Позивач надав відповідь на відзив. Вважає, що у відзиві відповідач не спростував твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, відповіді на відзив, а також долучених письмових доказів, -

в с т а н о в и в :

Підприємство Львівський обласний центр зайнятості зареєстроване 22.01.1991; діє від імені Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття відповідно до Законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення» та Положення про Львівський обласний центр зайнятості. Основний вид діяльності згідно з КВЕД: 84.30 Діяльність у сфері обов`язкового соціального страхування.

ГУ Держпраці у Львівській області на підставі направлення №1186 від 17.08.2021 у період з 18 по 31 серпня 2021 року у Львівському обласному центрі зайнятості проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття при призначенні та виплаті матеріального забезпечення та наданні соціальних послуг застрахованим особам.

За результатами перевірки ГУ Держпраці у Львівській області складено акт від 31.08.2021 №13/01/489/0252.

Відповідно до вказаного акта під час проведення перевірки виявлено порушення.

Львівський обласний центр зайнятості не погодився з зазначеним актом, і відповідно до частини 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-У акт перевірки було підписано сті із зауваженнями /арк.спр.22,23,48/.

Головним державним інспектором Головного управління Держпраці у Львівській області Н.Колівошко складено припис від 31.08.2021 №13/01/489/0252-0189 про усунення виявлених порушень законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, яким позивача зобов`язано усунути вказані порушення до 30.09.2021 /арк.спр.52-57/.

Обласний цент зайнятості подав скаргу на припис від 27.09.2021 №17-4997/21.

ГУ Держпраці у Львівській області від 19.10.2021 повідомило, що законодавством можливість оскарження припису до Держпраці або її територіальних органів не передбачена.

Враховуючи викладене, вважаючи оскаржений припис протиправним та таким, що підлягає скасуванню, Львівський обласний центр зайнятості звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 54 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що державний нагляд у сфері соціального страхування здійснює уповноважений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади та інші органи, визначені законом.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до п.п. 12 п. 4 Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 №340, Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення) законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

З огляду на вказані законодавчі припис, ГУ Держпраці у Львівській області в межах покладених на нього зобов`язань здійснило перевірку позивача на предмет додержання вимог законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття при призначенні та виплаті матеріального забезпечення та наданні соціальних послуг застрахованим особам та винесло оскаржуваний припис.

Спірними у межах даного спору є порушення, які виявлені контролюючим органом під час проведення перевірки, та на усунення яких власне винесений припис від 31.08.2021 №13/01/489/0252-0189.

З матеріалів справи судом встановлено, що оскаржуваний припис винесений на усунення трьох порушень, а саме:

- ст.ст. 2, 4 Закону України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», пунктів 3, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, при виплаті допомоги по безробіттю не проведено нарахування та виплату компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати;

- ч. 7 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п. 3 Розділу VI Порядку №624, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності», станом на 28.08.2021 року існує не виплата допомоги по безробіттю: II декада липня 2021 року - 9695 особам на суму 19690700 грн.; III декада липня 2021 року 10903 особам на суму 22108221 грн. 61 коп.;

- ч. 3 ст. 471 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012, п. 14 Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширення а території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №306 (Порядок №306), станом на 28.08.2021 не профінансовано допомогу по частковому безробіттю на період карантину за рішеннями, прийнятими у 2020 році, згідно з поданими 3527 відомостями для виплати вищезгаданої допомоги на загальну суму 127183284,6 грн. (123032415,5 грн. для найманих працівників та 4150869,1 грн. для ФОП, які є застрахованими особами).

Надаючи правову оцінку оскарженому припису, суд вважає за доцільно окремо акцентувати увагу на кожному з вище перелічених порушень.

По перше. Обґрунтовуючи позовні вимоги Обласний цент зайнятості заперечує факт допущення порушення вимог ст. 2, 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та пунктів 3, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

З даного приводу, суд зазначає наступне.

Згідно з ст.ст. 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно з ст. 3 зазначеного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Кабінетом Міністрів України 21.02.2001 прийнято постанову №159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Згідно з пунктом 1 Порядку №159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року.

З аналізу норм Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою КМУ від 21.02.2001 №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).

3) порушення встановлених строків їх виплати(як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст. 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

Позивач зазначає, що Законом України від 02.03.2000 №1533-111 «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», нормами якого регулюється виплата допомоги по безробіттю, не передбачено проведення нарахування та виплату компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Суд критично ставиться до вказаних тверджень позивача, однак враховує наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 23 Закону №1533-111, Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці, трудових відносин та зайнятості населення, за погодженням з правлінням Фонду. надання допомоги по безробіттю визначається Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06.04.2020 №624 (чинний з 03.07.2020)(далі - Порядок). Відповідно до п. 3 розділу VI зазначеного Порядку, допомога по безробіттю виплачується не рідше ніж два рази на місяць, а за згодою безробітного - один раз на місяць. Період, за який здійснюється поточне нарахування допомоги по безробіттю, обмежується датою, що передує дню останнього відвідування безробітним центру зайнятості, де він зареєстрований. Остаточний розрахунок виплат допомоги по безробіттю здійснюється на підставі рішення про припинення виплат і включає нарахування за останній день перебування особи у статусі зареєстрованого безробітного, що входить до визначеного періоду виплати.

Отже, період нарахувань та виплати допомоги по безробіттю для кожного безробітного розраховується індивідуально та не має чіткого поділу на календарні місяці (нараховується від дати відвідування до дати відвідування центру зайнятості).

Проте у акті перевірки та спірному приписі відповідач при описі фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), які підтверджують наявність порушення вимог законодавства, зазначаючи зміст виявлених порушень, лише наводить як приклад не нарахування та невиплату компенсацію громадянам втрати частини доходів при виплаті допомоги по безробіттю за червень 2021 року у серпні 2021 року безробітним які зареєстровані у окремих філіях (Бориславській, Жоківській, Сколівській та ін.), без посилань на будь які докази.

У акті перевірки відсутні дані про дослідження під час такої перевірки інформації щодо виплат по кожному конкретному безробітному, що свідчить про поверхневий та узагальнений висновок контролюючого органу.

По друге. Судом з`ясовано, що оскаржуваний припис містить також вимогу про усунення порушень ч. 7 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та пункту 3 Розділу VI Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності.

Надаючи правову оцінку підставності тверджень відповідача стосовно вказаного порушення суд враховує таке.

Листом від 28.09.2021 №17-5013/21 Львівський обласний центр зайнятості повідомив про виплату допомоги по безробіттю за II декаду липня 2021 року на суму 19690700,00 грн. та III декаду липня 2021 року на суму 22108221,61 грн. в повному обсязі, суд наголошує, що вказані обставини відповідачем не спростовуються.

Враховуючи, що оскаржуваним приписом встановлений строк на усунення зазначеного порушення до 30.09.2021, тобто припис в цій частині виконаний Обласним центром зайнятості, у суду немає підстав надавати оцінку доводам сторін з даного приводу в межах спору.

По трете, при прийнятті рішення суд враховує наступне.

При винесенні оскаржуваного припису відповідач дійшов також висновку, про порушення позивачем ч. 3 ст. 471 Закону України «Про зайнятість населення», п. 14 Порядку надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №306.

З приводу вказаного порушення, суд акцентує увагу на такому.

Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину та/або надзвичайної ситуації, встановлених Кабінетом Міністрів України, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 №306 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 №635) (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 цього Порядку, допомога - кошти, передбачені в бюджеті Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд), що надаються міськими, районними і міськрайонними центрами зайнятості та філіями регіональних центрів зайнятості (далі - центри зайнятості) роботодавцям із числа суб`єктів малого та середнього підприємництва, в тому числі фізичним особам - підприємцям (далі - роботодавці), для виплати допомоги працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати, а також фізичним особам - підприємцям, які є застрахованими особами, - у разі втрати ними частини доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв`язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів, передбачених карантином та/або надзвичайною ситуацією.

Відповідно до п. 7 цього Порядку, фінансування допомоги здійснюється в межах коштів Фонду.

Відповідно до п. 14 цього Порядку, перерахування коштів на поточний рахунок фізичній особі - підприємцю, яка є застрахованою особою, або роботодавцю для виплати працівникам допомоги здійснюється центром зайнятості щомісяця протягом трьох робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок центру зайнятості на підставі відомостей про осіб, щодо яких виконуються вимоги ч. 3 ст. 47-1 Закону України Про зайнятість населення, наданих роботодавцем за формою згідно з додатком 4, а фізичною особою - підприємцем, яка є застрахованою особою, - за формою згідно з додатком 5.

До центрів зайнятості/філій Львівського обласного центру зайнятості суб`єктами господарювання, щодо яких були прийняті рішення щодо надання допомоги по частковому безробіттю відповідно до ст.471 Закону України «Про зайнятість населення» у 2020 році, подавалися відомості для виплати такої допомоги і упродовж 2021 року.

Станом на 27.08.2021 подано 3527 відомостей на загальну суму 127183284,6 грн. (123032415,5 грн. для найманих працівників та 4150869,1 грн. для ФОП, які є застрахованими особами).

З огляду на викладене, суд враховує покликання позивача на ті обставини, що станом на 27.08.2021 бюджет Фонду не був затверджений, а затверджений лише тимчасовий кошторис видатків на 9 місяців 2021 року, який не містить видатків на допомогу по частковому безробіттю на період карантину відповідно до ст. 471 Закону України «Про зайнятість населення». І у зв`язку з цим, в 2021 році виплата суб`єктам господарювання коштів на допомогу по безробіттю за раніше взятими зобов`язаннями не здійснювалася.

Вказане з позиції суду свідчить про те, що здійснення спірних видатків напряму залежить від проведення відповідного фінансування та надходження коштів, а тому відповідальність за зазначене порушення, з урахуванням викладених приписів, не може покладатися на позивача.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний припис ГУ Держпраці у Львівській області прийнятий необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на зазначене позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Отже, сплачений позивачем при поданні позову судовий збір в сумі 2270,00 грн. підлягає стягненню на його користь з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 294,295 КАС України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Львівській області від 31.08.2021 №13/01/489/0252-0189 про усунення виявлених порушень законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

3. Стягнути на користь Львівського обласного центру зайнятості (ЄДРПОУ 03491180) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Львівській області (ЄДРПОУ 39778297) судові витрати у виді судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кравців О.Р.